Биохимия мочи

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Декабря 2013 в 00:27, курсовая работа

Краткое описание

При диспансеризації та клінічних дослідженнях тварин велике діагностичне значення набувають лабораторні методи дослідження . До них відноситься дослідження сечі , яке дозволяє в комплексі з гематологічними та іншими дослідженнями діагностувати хвороби нирок, сечовивідних шляхів, виявити порушення обміну речовин в організмі, визначити ускладнення, що виникли, диференціювати подібні захворювання, судити про тяжкість хвороби, про функціональний стан органів, стежити за ефективністю лікування, прогнозувати захворювання. Особливо велике значення дослідження сечі має для діагностики захворювання нирок і сечовивідних шляхів.
З точки зору функціональної єдності всього організму , єдності і цілісності біофізичних процесів у здорової і хворої тварини функція нирок стоїть у тісному зв'язку з станом і роботою інших органів і , перш за все , серця , печінки , легень, органів травлення.

Содержание

Вступ
Розділ 1.Функціональне дослідження нирок методом біохімічного аналізу сечі
Біохімічний склад сечі
Фізіологічні основи біохімічного складу сечі
Показники, які визначаються при біохімічному аналізі сечі

Розділ 2. Практичний аспект біохімічного дослідження сечі
2.1 Аналіз статистичних даних ветеринарної клініки «ВетМир» (ФОП Богдан В.Ф. м. Київ, вул. Щербакова, 47в) по хворобах сечової системи
2.2 Правила забору сечі для біохімічного дослідження
2.3 Лабораторні методи біохімічного дослідження сечі
2.3.1 Якісні і кількісні проби на білок
2.3.2 Якісні і кількісні проби на глюкозу
2.3.3 Визначення кетонових (ацетонових) тіл
2.3.4 Визначення білірубіну
2.3.5 Визначення уробіліногену
2.4 Експрес методи біохімічного дослідження сечі
2.4.1 Основи принципу визначення біохімічних показників сечі за допомогою тест смужок «Citolab 10»
2.4.1.1 Інструкція
2.4.1.2 Визначення показників
2.4.1.2.1. Уробіліноген (Urobilinogen)
2.4.1.2.2. Глюкоза (Glucose)
2.4.1.2.3. Білірубін (Bilirubin)
2.4.1.2.4. Кетони (Ketones)
2.4.1.2.5. pH (pH)
2.4.1.2.6. Кров (Blood)
2.4.1.2.7. Питома вага (Specific Gravity)
2.4.1.2.8. Білок (Рrotein)
2.4.1.2.9. Нітрити (Nitrite)
2.4.1.2.10. Лейкоцити (Leukocytes)
2.4.1.3 Зберіганя
2.4.1.4 Застереження

Розділ 3. Аналіз отриманих даних під час досліджень
3.1Клініко-діагностичне значення результатів біохімічного дослідження сечі
3.2Вплив якості забору, умов зберігання та консервування сечі на результати біохімічного дослідження сечі
3.3 Порівняльний аналіз методів біохімічного дослідження сечі
Висновки
Список використаних джерел

Вложенные файлы: 1 файл

kursach_khimiya.docx

— 155.67 Кб (Скачать файл)

Пороговий рівень: чутливіть тесту становить 0,5 мг/дл білірубіну. 

Обмеження методу: метаболіти лікарських препаратів (наприклад, пірідума, сереніума), які дають забарвлення сечі при низьких значенням рН, можуть дати хибнопозитивний результат. Індикан (індоксил сульфат) може дати забарвлення реагентної зони від жовто-оранжевого до червоного кольору і таким чином ускладнити проведення обліку результату. Також хибнопозитивний результат можна отримати при наявності в сечі діагностичних та лікарських барвників.  Наявність аскорбінової кислоти в концентрації більш ніж 25 мг/дл може спричинити появу хибнонегативного результату. 

2.4.1.2.4. Кетони (Ketones)

Принцип: реакція Легаля із нітропрусидом. Ацетооцтова кислота в лужному середовищі реагує із нітроферицианідом (нітропрусидом натрію) при цьому колір зони змінюється із бежевого на червоно-фіолетовий.

Реагенти: нітропрусид натрію 23,0 мг.

Очікувані результати: в нормі при відсутності патології кетонові тіла не повинні визначатися в сечі.

Пороговий рівень: деякі зразки сечі, які мають високу питому вагу та низький рН, можуть показувати вміст кетонових тіл на рівні слідів в сечі. Клінічне судження та обґрунтування необхідне для підтвердження даного результату. 

Обмеження методу: при вираженій пігментації сечі чи значному вмісту метаболітів леводопи зразок сечі може показати при тестуванні позитивний результат (сліди). Кетонові тіла на рівні визначення можуть з’являтися в сечі в результаті фізіологічного стресу (лікувального голодування, вагітності, значних фізичних навантажень), а також при кетоацидозі, при порушеннях вуглеводного та ліпідного обмінів. Підвищений рівень кетонів в сечі може з’явитися раніш ніж збільшення їх рівня в сироватці.

2.4.1.2.5. pH (pH)

Принцип: в основі лежить двухіндикаторний принцип. Суміш індикаторних барвників метилового червоного та бромтимолового синього дають при різних значеннях pH зміну кольору від оранжевого до зеленого та синього (pH від 5,0 до 9,0).

Реагенти: метиловий червоний 0,05 мг; бромтимоловий синій 0,5 мг.

Очікувані результати: pH сечі зазвичай становить від 5 до 9 і є важливим показником метаболічних процесів та функціонального стану нирок, печінки, дихальної системи.

Пороговий рівень: реагентна зона визначає рН в діапазоні від 5 до 9 із точністю до 1 одиниці.

Обмеження методу: надлишок сечі на смужці може привести до переміщення кислого буферу із сусідньої зони визначення білку в зону визначення рН, що може змінити значення рН на кисле, хоча сеча насправді була нейтральна чи лужна.  Дане явище називається «ефектом переливання».

2.4.1.2.6. Кров (Blood)

Принцип: в основі реакції лежить пероксидазоподібна активність гемових компонентів гемоглобіну і міоглобіну. При наявності гему хромоген окислюється гідропероксидом, в результаті чого проходить зміна забарвлення із жовтого до синього кольору.

Реагенти: куменовий гідропероксид 12 мг, o-толідін 35 мг.

Очікувані результати: клінічне значення слідів крові в сечі може відрізнятися для кожного конкретного пацієнта. Тому, в кожному індивідуальному випадку необхідно додаткове обстеження для оцінки слідів крові в сечі.  Поява в сечі гемоглобіну вказує на захворювання нирок чи пошкодження сечовивідних шляхів. Тест має високу чутливість до гемоглобіну (чутливість до цілих еритроцитів дещо менша) і тим самим є доповненням до мікроскопічного дослідження. Кров часто спостерігається в сечі жінок в період менструації.

Пороговий рівень: чутливість тесту до вільного гемоглобіну та міоглобіну дещо більша ніж до незруйнованих еритроцитів. Чутливість тесту зменшується при збільшенні питомої ваги сечі чи підвищенні вмісту аскорбінової кислоти. Поява на реагентній зоні зелених плям свідчить про наявність в сечі незруйнованих еритроцитів.

Обмеження методу: підвищений рівень питомої ваги чи рівня білку можуть знизити чутливість тесту при визначенні крові в сечі. При інфекції сечовивідних шляхів мікробна пероксидаза може дати хибнопозитивний результат. Підвищений рівень аскорбінової кислоти більше 40 мг/дл може спровокувати появу хибнонегативного результату при низькому вмісту (на рівні слідів) гемоглобіну. 

2.4.1.2.7. Питома вага (Specific Gravity)

Принцип: дисоціюючи сполучення, які присутні в сечі, сприяють вивільненню протонів (іонів водню) із поліелектроліта. При цьому відбувається зниження рН сечі, в результаті чого змінюється колір індикатора бромтимолового синього із синього до зеленого та жовтого.

Реагенти: бромтимоловий синій 0,5 мг; полі-вініловий ефір-АЛТ- малеінової кислоти ангідрид 140,5 мг.

Очікувані результати:  сеча дорослої людини в нормі має питому вагу від 1,003 до 1,040. Питома вага першої ранкової сечі становить від 1,015 до 1,025. Питома вага разової проби сечі новонародженого становить 1,002-1,004. При значному пошкодженні нирок питома вага сечі тримається на рівні 1,010 (питома вага первинної сечі).

Пороговий рівень: тест визначає питому вагу в діапазоні від 1,000 до 1,030 із кроком 0,005 (1,000, 1,005, 1,010, 1,015, 1,020, 1,025 і 1,030). Для сильно забуференої лужної сечі облік результату при візуальному аналізі може бути ускладнений.

Обмеження методу: при наявності незначної кількості білку при візуальному аналізі результат може дещо бути завищеним. Питома вага сечі збільшується також при наявності в сечі глюкози.

2.4.1.2.8. Білок (Рrotein)

Принцип: в основі лежить феномен, відомий як «білкова помилка рН індикатора». При постійному значенні рН, який підтримується завдяки буферу, індикатор віддає іони Н+ при наявності білка, в результаті чого колір змінюється із жовтого на синьо-зелений. 

Реагенти: тетрабромфенол синій 0,34 мг.

Очікувані результати: в нормі сеча зазвичай містить деяку кількість білку, тому, тільки стійке підвищення рівня білку в сечі вказує на захворювання нирок чи сечовивідних шляхів. Стійкі результати на рівні слідів чи вище вказують на протеінурію, яка потребує подальшого клінічного дослідження для оцінки даного результату. 

Пороговий рівень: чутливість тесту при визначенні білку становить 10 – 15 мг/дл. 

Обмеження методу: сильно лужна сеча (pH ≈ 9) може дати хибнопозитивний результат. Інтерпретація результатів ускладнена в мутних зразках сечі.

2.4.1.2.9. Нітрити (Nitrite)

Принцип: в основі лежить реакція діазотування нітритів із ароматичними амінами з утворенням солі діазонія з послідуючою реакцією азосполучення солі діазонія із ароматичними сполученнями, які містяться на реагентній зоні. Утворення азобарвника приводить до зміни кольору з білого на рожевий.

Реагенти: п-арсанілова кислота 4,5 мг.

Очікувані результати: в нормі сеча не містить нітрити. Наявність останніх свідчить про бактеріурію, яка може бути спричинена інфекцією нирок, сечоводів, сечового міхура чи уретри. Пороговий рівень: щоб візуально виявити наявність нітритів, рекомендується порівняти реагентну зону смужки із білим фоном, інакше зміна кольору при низькому вмісті нітритів може залишитися не заміченою. Тест на нітрити специфічний і не дає перехресної реакції ні з якими іншими речовинами, які виводяться із сечею в нормі.

Обмеження методу: при появі однорідного рожевого забарвлення будь-якої інтенсивності результат тесту вважається позитивним. Проте, якщо забарвлення з’являється лише по краям смужки чи у вигляді плям, результат тестування не вважається позитивним. Будь-яке рівномірне рожеве забарвлення, тобто позитивний результат, означає що зразок містить близько 105 бактерій/мл, при цьому інтенсивність забарвлення реагентної зони не відповідає кількості бактерій, які містить зразок. Зразок сечі повинен бути протестованим протягом 4 годин від моменту його забору. Сеча, яка зберігалася більш тривалий час, може дати хибнонегативний чи хибнопозитивний результат в зв’язку із бактеріальним забрудненням.

2.4.1.2.10. Лейкоцити (Leukocytes)

Принцип: реагентна зона містить індоксиловий ефір і сіль діазонію. В присутності естерази лейкоцитів утворюються ароматичні аміни, які вступають в реакцію азосполучення із сіллю діазонію. Утворення азобарвника приводить до зміни кольору на реагентній зоні із бежевого на фіолетовий. 

Реагенти: індоловий эфір амінокислоти 1,3 мг. Очікувані результати: в нормі сеча не містить лейкоцити. Наявність лейкоцитів в сечі на рівні слідів може мати сумнівне клінічне значення в індивідуальних випадках.  

Пороговий рівень: тест здатний виявити сліди лейкоцитів на рівні 20 – 25 білих кровяних тілець/ мкл.

Обмеження методу: результати даного тесту не завжди можуть співпадати із кількістю лейкоцитів, виявлених при мікроскопічному дослідженні.  Високі концентрації глюкози, альбуміну, формальдегіду, висока питома вага сечі чи наявність крові можуть дати занижені результати тестування. Висока  концентрація щавлевої кислоти чи  сліди окислювачів можуть дати хибнонегативний результат.

2.4.1.3 Зберіганя

 

  • Після того як Ви дістали необхідну кількість смужок контейнер необхідно відразу закрити, щільно закрутивши кришечку, і зберігати контейнер лише щільно закритим.
  • Зберігати в сухому прохолодному місці при температурі від 2 до 30°С. Не зберігати в холодильнику. Не заморожувати.
  • Уникати вологи та прямих сонячних променів.
  • При зберіганні в контейнері смужки стабільні до закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
  • Не використовувати після закінчення терміну придатності.  
  • Термін придатності 24 місяці.

 

2.4.1.4 Застереження

 

  • Лише для професійної in vitro діагностики.
  • Тест-смужки призначені лише для дослідження сечі і не повинні використовуватися для аналізу інших біологічних рідин організму.
  • Як і у всіх випадках діагностики, заключний діагноз чи терапевтичне рішення не повинно базуватися лише на результаті одного тестування.
  • Вплив ліків чи метаболітів на результат тестування в деяких випадках заздалегідь невідомий. Тому, у сумнівних випадках рекомендується повторити тестування після відміни медикаментів, які могли потенційно вплинути на результати тестування.  Не виймати осушувач із контейнеру зі смужками.
  • Не торкатися до тестової ділянки на смужці.
  • Відкривати контейнер і діставати смужки потрібно безпосередньо перед тестуванням.
  • Місце роботи повинно бути чистим і без слідів детергентів чи інших хімікатів.
  • Зберігати в недоступному для дітей місці.
  • Кожна тест-смужка лише для одноразового використання.
  • Дотримання часу обліку результатів, який вказаний на етикетці контейнеру, важливе для отримання вірних результатів. При порушенні часу обліку результатів останній вважається недійсним.
  • Зміни кольору лише по краям тестової ділянки не слід приймати. Для уникнення цього явища слід обережно видалити залишки сечі на смужці.
  • При роботі із зразками сечі слід притримуватися мір безпеки як і при роботі із потенційно інфікованими біоматеріалами.
  • Під час тестування слід використовувати засоби індивідуального захисту ( одноразові рукавички та ін.)

 

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ОТРИМАНИХ ДАНИХ ПІД ЧАС ДОСЛІДЖЕНЬ

 

    1. Клініко-діагностичне значення результатів біохімічного дослідження сечі

 

Білок може з'являтися в сечі за деяких фізіологічних і патологічних умов. Поява білка в сечі в нормі (функціональна протеїнурія) може бути пов'язаний із збільшенням розмірів пір ниркового фільтру, що може наступити при аномаліях постави, після інтенсивного фізичного навантаження. Транзиторна функціональна протеїнурія може з'явитися в ортостатичному положенні (ортостатична протеїнурія), а також після різкого і тривалого охолоджування тіла.

Патологічна протеїнурія  може мати ниркове (ренальне) і позаниркове (екстраренальне) походження.

Ниркова протеїнурія виникає  у результаті органічного ураження нирок (нефротичний синдром при гломерулонефриті, амілоїдозі, нефропатії вагітних, діабетичному нефроангіосклерозі, ураженні нирок при колагенозах).

Невелика протеїнурія  може бути обумовлена різними ексраренальними причинами (підвищення температури тіла, серцево-судинна недостатність). Позаниркова протеїнурія може з'являтися також при захворюваннях сечостатевих шляхів і статевих органів. Позаниркова протеїнурія звичайно не перевищує 1 Г/л.

Глюкозурія у фізіологічних умовах може з'являтися при вживанні з їжею великої кількості вуглеводів. Коли концентрація глюкози в крові перевищуватиме нирковий поріг для глюкози (понад 9,44 ммоль/л в системі СІ). Така глюкозурія носить назву аліментарної. Тимчасова глюкозурія може наступити при переляці, сильному хвилюванні, після введення адреналіну.

Патологічна глюкозурія, як правило, супроводжується підвищеною концентрацією глюкози в крові (гіперглікемія) і зустрічається  при цукровому діабеті, при тривалому  прийомі глюкокортикоїдів, адреналіну, порушення секреції деяких гормонів (тироксина, АКТГ).

Постійна глюкозурія може з'явитися і без гіперглікемії, наприклад при так званому  нирковому діабеті, коли знижується здатність канальцевого епітелію реабсорбірувати глюкозу. Разом з тим, у хворих із зморщеними нирками, коли порушується фільтрація глюкози через склеротично змінені судини клубочків, глюкозурія може не з'являтися, не дивлячись на гиперклікемію.

Виділення з сечею ацетонових тіл свідчить про накопичення їх у великій кількості в крові, що може наступити при кахексії, неприборкній блювоті, тривалому голодуванні. Проте, найбільше значення ацетонурія має при цукровому діабеті, тому що вказує на глибокі зміни обмінних процесів в організмі (жирового, вуглеводного обміну).

Информация о работе Биохимия мочи