Лекции по "Земельному праву Украины"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Октября 2013 в 13:49, курс лекций

Краткое описание

Земельні відносини на території сучасної України здійснюються з давніх часів. Регулювання зем відносин нормами звичаєвого права на тер Укр здійснювалось багато віків і було наділено наступними особливостями: 1. Феодальні відносини розвівалися нерівномірно (У Київськ, Черніг, Галиц землях процес ішов швидше). 2. Феодальна землевласність породжувала в середні віки систему васальних відносин типу васалітету – сюзеренітету. 3. Високий авторітет церкви віки сприяв становленню її як великого землевласника. 4. Розвитку феодальних відносин сприяло двостолітнє панування на Русі Золотої Орди.

Содержание

30. Земельний податок (ЗП) і його юридична природа.
31. (2)
32. Особливості обчислення плати за землі с/г призначення.
33. Правові форми плати за землі несільськогосподарського призначення.
34. Відповідальність за порушення законодавства про плату за землю.
35. Система органів державного управління в галузі використання, відтворення і охорони земель.
36. Повноваження органів управління в галузі використання, відтворення і охорони земель.
37. Компетенція ВР України в галузі регулювання земельних відносин.

Вложенные файлы: 1 файл

конспект лекций Земельное право.doc

— 471.00 Кб (Скачать файл)

Припинення права власності  на земельну ділянку у випадках, передбачених пунктами 1 - 3 частини  першої цієї статті, провадиться за рішенням відповідної Ради народних депутатів. В разі незгоди власника земельної ділянки у випадку, передбаченому пунктом 3, а також при вилученні земельної ділянки відповідно до пункту 4 частини першої цієї статті, припинення права власності на землю провадиться в судовому порядку.

 

49. Право державної  власності на землю в Україні.

Стаття 4. Право  державної власності на землю (ЗК)

У державній власності  перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у  колективну і приватну власність.

Суб'єктами права державної  власності на землю виступають:

Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності  України;

Верховна Рада Республіки Крим - на землі в межах території  республіки, за винятком земель загальнодержавної  власності;

обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

Землі, що перебувають  у державній власності, можуть передаватися в колективну або приватну власність і надаватися у користування, у тому числі в оренду, за винятком випадків, передбачених законодавством України і Республіки Крим.

Не можуть передаватись у колективну та приватну власність:

землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, пасовища, сінокоси, набережні, парки, міські ліси, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів), а також землі, надані для розміщення будинків органів державної влади та державної виконавчої влади;

землі гірничодобувної промисловості, єдиної енергетичної та космічної систем, транспорту, зв'язку, оборони;

землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного  призначення;

землі лісового фонду, за винятком невеликих (до 5 гектарів) ділянок лісів, що входять до складу угідь сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств;

землі водного фонду, за винятком невеликих (до 3 гектарів) ділянок  водойм і боліт, що входять до складу угідь сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств;

землі сільськогосподарських  науково-дослідних установ і навчальних закладів та їх дослідних господарств, учбових господарств навчальних закладів, державних сортовипробувальних  станцій і сортодільниць, елітно-насінницьких і насінницьких господарств, племінних заводів, племінних радгоспів і конезаводів, господарств по вирощуванню хмелю, ефіроолійних, лікарських рослин, фруктів і винограду.

 

50. Вилучення  ( викуп ) земель за законодавством  України.

Присв’ячена 4 глава ЗК.

Стаття 31. Органи, які мають право на вилучення (викуп) земель

Вилучення (викуп) земельних  ділянок з метою передачі їх у  власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам  і організаціям провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих Рад народних депутатів.

Вилучення земель провадиться  за рішенням сільської, селищної Ради народних депутатів:

із земель сіл і  селищ для усіх потреб, за винятком випадків, передбачених статтею 33 цього Кодексу;

за межами сіл і  селищ у разі передачі їх у власність  або надання у користування для  будівництва шкіл, лікарень, підприємств  торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера  послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, традиційних народних промислів, крім випадків, передбачених частинами четвертою і п'ятою цієї статті та статтею 33 цього Кодексу.

 

Вилучення земель (крім ріллі  і земельних ділянок, зайнятих багаторічними  насадженнями) у межах міста для  усіх потреб провадиться за рішенням міської Ради народних депутатів.

Вилучення земель на території  району за межами населених пунктів  для надання їх у тимчасове  користування для сільськогосподарського використання, а також для передачі у власність або надання у  користування для ведення селянського (фермерського) господарства провадиться за рішенням районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів.

Вилучення земель на території  області за межами населених пунктів  провадиться за рішенням обласної Ради народних депутатів у разі їх надання:

для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів...

для будівництва промислових  підприємств, інших несільськогосподарських  потреб...

У разі відмови власника землі або землекористувача дати згоду на вилучення (викуп) земельної ділянки або у разі відмови місцевої Ради народних депутатів у її вилученні ці питання можуть бути вирішені у судовому порядку. При задоволенні позову рішення суду, арбітражного суду є підставою для відведення ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, що посвідчує право власності або право користування землею.

Викуп земельних ділянок, що перебувають у колективній  або приватній власності, для  державних і громадських потреб провадиться Радами народних депутатів  за рахунок їх бюджетів.

Стаття 32. Особливий  порядок вилучення земель для  державних і громадських потреб

За межами населених  пунктів, крім випадків надання земель для будівництва лінійних об'єктів (частина п'ята статті 31), вилучення  ріллі, земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями, для несільськогосподарських потреб, земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, заказників (крім мисливських), курортів, а також лісів першої групи та лісів з особливим режимом лісокористування (лісопарки, лісопаркові частини зелених зон, протиерозійні ліси) для цілей, не пов'язаних із веденням лісового господарства, допускається, як виняток, за рішенням Верховної Ради України.

Вилучення ріллі і  земельних ділянок, зайнятих багаторічними  насадженнями, у межах міст для усіх потреб допускається за рішенням Верховної Ради України.

Стаття 33. Недопустимість вилучення особливо цінних продуктивних земель, а також земель, зайнятих природними та історико-культурними  об'єктами

Стаття 34. Порядок  погодження питань, пов'язаних із вилученням (викупом) земель

Підприємства, установи і організації, заінтересовані у  вилученні (викупі) зд, зобов'язані до початку проектування попередньо погодити із власниками землі і землекористувачами та місцевими Радами народних депутатів, а також спеціально уповноваженими на те органами державного управління по охороні і використанню земель місце розташування об'єкта, розмір ділянки та умови її вилучення (викупу)

. Попереднє погодження  місць розташування об'єктів на  землях, що вилучаються за рішенням Верховної Ради України, а також об'єктів власності інших держав, міжнародних організацій та іноземних юридичних осіб провадиться Верховною Радою України.

Підприємства, установи і організації , звертаються з  клопотаннями про попереднє погодження місць розташування об'єктів до відповідної місцевої Ради народних депутатів. Клопотання щодо об'єктів, розміщення яких погоджує Верховна Рада України, подаються до обласної, Київської, Севастопольської міської Ради народних депутатів.

До клопотання додаються необхідні матеріали та розрахунки.

Клопотання розглядається  у місячний строк.

Підприємство, установа і організація погоджують найбільш доцільне місце розташування об'єкта, розміри намічуваної для вилучення  земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) із власником землі або землекористувачем, районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами, органом охорони культурної спадщини, органом архітектури і подають відповідні матеріали до сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, яка розглядає їх і погоджує місце розташування того об'єкта, під який має право вилучати земельну ділянку.

Якщо попереднє погодження місця розташування об'єкта провадиться  районною, обласною Радою народних депутатів або Верховною Радою  України, сільська, селищна, міська Рада народних депутатів готує свій висновок і подає матеріали на погодження до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів.

Районна (міська) Рада народних депутатів розглядає у місячний строк ці матеріали і погоджує місце розташування того об'єкта, під який має право вилучати земельну ділянку, або подає свій висновок до обласної Ради народних депутатів.

Матеріали попереднього погодження місця розташування об'єкта повинні включати: викопіювання з проекту районного планування або проекту планіровки та забудови міста, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Вказуються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.

 

51. Правовий  статус земель с/г призначення.

Призначена Гл. 7 ЗК.

Землями с/г призначення  визнаються землі, надані до потреб с/господ-ва абр призначені для цих цілей. Під правовим режимом земель розуміють встановлений правовими нормами порядок та умови використання за цільовим призначенням земель усіх категорій і форм і форм власності на землю. Забезпечення прав власників землі і землекористувачів, здійснення державного управління земельними ресурсами, контролю за раціональним використанням землі додержанням зем. законодавства. Ведення зем кадастру, проведення землеустрою, моніторингу землі, справляння плати за землю і застосування юр. відповідальності за порушення зем зак-ва.

У складі земель України  землі с/г призначення поставлені на перше місце.

До складу земель с/г  призначення відносяться землі:

  1. передані у власність або надані у користування для потреб с/г;(до них відносяться:землі , надані громадянам або юр. особам увласність або у постійне чи тимчасове користування)
  2. призначені для цілей с/г.( переважно землі запасу, які не передані у власність або не надані у користування для потреб с/г).

До земель, призначених  для цілей с/г відн-ся:

  1. с/г землі, які надаються у тимчасове користування для видобування корисних копалин;
  2. деградовані с/г угіддя, які перебувають у тимчасовій консервації і до яких здійснюються заходи щодо відновлення родючості грунтів;
  3. інші с/г землі, що тимчасово не використовуються.

За видами угідь землі  с/г призначення поділяються на ріллю, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження.

За конкретними цілями використання землі с/г призначення  поділяються на землі:

А) для ведення особистого підсобного госп-ва

Б)для ведення товарного  с/г виробництва;

В)для дослідних і  навч. цілей;

Г)для ведення підсобного госп-ва нес/г підприємствами;

Віднесення землі с/г  призначення до того чи іншог виду позначається їх правовим режимом, на суб’єктному складі власників чи землекористувачів, на розмірі зд, на порядку розгляду зем спорів, на розмірі плати за землю та ін.

Так, суб’єктами права  приватної власності на землі  с/г призначення можуть бути лише громадяни У. (ст.. 6 ЗК). Для ведення  особистого підсобного господарства громадянам можуть передаватись у приватну власність  зд розміром не більше 0,6 га (ст.. 56 ЗК). Додатково їм можуть надаватись зд у користування (але не більше 1 га). Збільшення розмірів зд до 2 га може провадитись за погодженням з обласною радою.

Розмір зд, що передаються  у власність для садівництва, не повинен перевищувати 0,12 га (ст.. 57 ЗК). Для городництва, сінокосіння і випасання худоби зд надаються лише у користування (ст.. 59 ЗК). У залежності від якості зд визначається розмір плати за землю.

 

53. Суб’єкти  і об’єкти с/г землекористування.

Землі с/г призначення  можуть належать суб’єктам зем відносин на праві приватної, колективної і державної форм власності. У ст.. 4 ЗК записано, що у державній власності перебувають усі землі У., за винятком земель переданих у колективну і приватну власність. При цьому суб’єктами права державної власності виступають: ВРУ – землі загальнодержавної власності У; ВР АРК – на землі в межах території республіки, за винятком земель загальнодержавної власності; обласні, районні, міські, селищні, сільські ради – на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

Об’єктом права у земельних правовідносинах виступає земля с/г призначення або ж конкретна зем ділянка (зд).

Згідно зі ст.. 13 Конституції  У. , земля, яка знаходиться в межах  території У., є об’єктом права  власності українського народу. Суб’єктами права власності на землю виступають громадяни України. Лише вони у сукупності складають Укр. Народ, юр особи і державу.

ВРУ визначає засади використання землі, правовий режим власності, приймає  закони про землю, якими регулює зем відносини в У. Президент як глава держави виступає гарантом додержання Конституції У., прав і свобод людини і громадянина, в тому числі і прав на землю. КМУ забезпечує виконання Конституції і законів, законодавчих актів України, в тому числі і прав на землю. Органи місц само вряд. В межах компетенції здійснюють права власника на землю від імені Укр. Народу, а також права власника тер громад.

Информация о работе Лекции по "Земельному праву Украины"