Редагування радіопередач на радіостанції «Сокаль»

У разі, якщо оперативно неможливо взяти коментар однієї із сторін, щоб представити її точку  зору в межах одного сюжету чи випуску, редакція має докласти зусиль до того, щоб викласти цю точку зору, принаймні, в наступному випуску чи наступного дня. У цьому випадку обов'язково слід загострювати увагу слухача Телерадіоорганізації на тому, що на проблему є різні точки зору, а також повідомити причину, з якої поки що не вдалося взяти коментар певної сторони і повідомити, коли цей коментар може бути оприлюднено.

При висвітленні конфліктів чи спірних питань журналісти мають докласти також зусиль до того, щоб знайти нейтрального експерта, «третейського суддю». При цьому слід чітко дати зрозуміти слухачам Телерадіоорганізації, чому саме ця людина коментує ту чи іншу подію, чи має цей коментатор достатній експертний рівень і наскільки ця людина є незацікавленою в конфлікті стороною.

Збалансованість подачі інформації досягається насамперед бажанням, твердим наміром та енергійністю самих журналістів.

Відмова сторони від  коментаря – також є коментарем. Редакція обов'язково повідомляє про  таку відмову, про її причини, але  завжди залишає за цією стороною-«відмовником» право прокоментувати ситуацію у наступних випусках новин. Водночас, редакція повинна докласти всіх можливих зусиль до того, щоб переконати сторону, яка відмовилася, прокоментувати чи спростувати звинувачення, викласти свою позицію.

Позиції різних сторін конфлікту мають подаватися у однаковому форматі, без будь-яких переваг (хронометражних, емоційних тощо) будь-якій із сторін. Слід також пам’ятати, що врівноважувати сторони конфлікту редакція має не просто математично (два синхрони «правих» – два синхрони «лівих»). Слід чітко викласти позиції кожної сторони. Якщо є важливою аргументація позицій -так само викласти і аргументацію.

Балансуючи позиції  сторін, Радіоорганізація по суті створює  в сюжетах чи випусках повноцінний  «діалог» між ними.

При запрошенні сторін до студії ведучі не повинні віддавати – ні змістом чи гостротою питань, ні інтонаційно, ні за часом на відповіді, - жодної переваги жодній із сторін.

Журналістам і редакторам радіопередачі «Світ новин» слід регулювати й такі речі, як надуживання інтерв'ю з одними й тими самими політиками або експертами. Задля цього редакція повинна докладати планомірних і постійних зусиль до розширення кола коментаторів з боку кожної політичної чи іншої сили, інституції, а також до розширення кола експертів з різної тематики.

Подаючи інформацію, надану редакції зацікавленою стороною, слід зазначати цю зацікавленість для  глядача, слухача чи читача в разі, якщо ця зацікавленість є підтвердженою  фактами або висловлюваннями  самої зацікавленої сторони.

Телерадіожурналісти повинні уникати переказу позиції однієї зі сторін конфлікту у стенд-апі, оскільки саме такий спосіб викладу може надавати цій стороні певну емоційну перевагу, а слухач може сприйняти журналіста або ж Радіостанцію загалом прихильником цієї сторони.

Збалансованість подачі матеріалу охоплює і деякі інші аспекти. При висвітленні будь-яких акцій протесту (пікети, мітинги тощо) слід обов'язково подавати дані про кількість учасників з двох джерел – від організаторів акції, і від правоохоронців. Цього можна не робити лише в тому випадку, коли кількість людей є незначною і кореспондент може цілком точно підрахувати, скільки їх.

При висвітленні акцій  протесту слід подавати позиції всіх сторін, залучених до акції: тих, хто  протестує, і тих, проти кого вони протестують.

При включенні до журналістського  матеріалу опитувань людей (бліцопитування) слід пам'ятати, що жодне бліцопитування навіть і приблизно не відображає стану громадської думки з будь-якого питання. Це можливо лише, коли йдеться про невелику референтну групу (яку можна опитати всю або майже всю), і найчастіше така група в матеріалі виступатиме однією зі сторін конфлікту. Про використання бліцопитувань заздалегідь і конкретно треба повідомити споживачів інформації.

Використання бліцопитувань  є доцільним лише для демонстрації спектру думок, але не кількісного співвідношення їх прихильників, і є можливим лише за дотримання таких правил:

- з будь-якого конфліктного, спірного чи навіть просто  непевного питання – слід представити  бліцами весь спектр думок  без жодної переваги (хронометражної, емоційної тощо) будь-якій одній з них,

- неприпустимим є використання  бліцопитувань на підтвердження  лише однієї позиції чи точки  зору на проблему,

- опитані мають давати  відповідь на чітке й однакове  для всіх запитання,

- слід намагатися при  цьому представляти різні стать,  вікові групи, якщо нема контекстуальних  обмежень (наприклад, потрібна чітка  референтна група).

Бліцопитування є допустимими, а інколи й необхідними, якщо проблема, рішення, заява, подія, про які йдеться в сюжеті, можуть викликати широкий суспільний резонанс (оскільки зачіпають інтереси великих соціальних груп).

Вільно можна ілюструвати  бліцопитуваннями лише безумовно позитивні  враження або поняття.

У матеріалах радіопередачі «Світ новин» не повинно бути безпідставних узагальнень («студенти вважають...», «одесити проти...»). Узагальнення можуть бути лише в таких випадках:

- це суб’єктивна думка  сторонньої людини, при цьому  чітко ідентифіковано цю людину,

- є відповідні, цілком  достовірні, науково обґрунтовані соціологічні дослідження,

- референтна група  є настільки малою, що журналіст  має змогу самотужки повноцінно  дослідити баланс думок у ній. 

Редактори мають також  при плануванні сюжетів і випусків стежити за тим, щоб у новинах  Радіоорганізації дотримувався баланс негативної та позитивної інформації, щоб у слухачів не залишалося гнітючого відчуття щодо реальності. З цієї ж причини доцільно прагнути закінчувати випуски новин позитивною інформацією (нарис про цікаву людину чи місцевість, культурна тематика та інше).

Подаючи будь-яку інформацію, радіопередача «Світ новин», чітко і недвозначно відокремлює виклад фактів від коментарів і обов'язково при цьому позначають джерело суб'єктивної думки. Будь-яка інформація Телерадіоорганізації не містить у собі також і редакційних чи журналістських оцінок. Такі коментарі чи оцінки є можливими лише з однієї тематики – безпосередньо проблем радіомовлення в країні. У такому випадку коментар повинен бути чітко названий коментарем («коментар редакції»), або ж його може викласти конкретний співробітник Телерадіоорганізації, з чітким зазначенням того, що це є суб’єктивна думка саме цього співробітника. Подібний підхід Телерадіоорганізація пояснює простою тезою: «новинний журналіст – це лише свідок, а не учасник подій».

Будь-які коментарі  чи оцінки (суб'єктивна думка) подаються  в новинах Телерадіоорганізації лише з чітким і недвозначним виказанням на їхнє джерело, незалежно від того, чи подається вона прямою мовою (синхроном), цитатою чи журналістським переказом.

Співробітникам інформаційної служби Телерадіоорганізації категорично заборонено коментувати факти, які вони подають у своєму матеріалі, або ж подавати чиюсь думку як свою. Також заборонено давати власні оцінки фактам, явищам, подіям та персонам.

Співробітники інформаційної служби Телерадіоорганізації, готуючи матеріал, повинні безумовно уникати власних емоцій, щоб емоції не стали частиною цього матеріалу. Висвітлюючи конфлікт, співробітники інформаційної служби не мають права висловлювати (в тому числі й за рахунок інтонації, міміки тощо) свій особистий висновок чи симпатію. Можна ретранслювати в матеріалі емоційно забарвлені висловлювання інших людей. Права на трансляцію власних емоцій у журналістів немає. Єдиним частковим винятком можуть бути прямі включення з місць тих подій, які викликають підвищені емоції. Це може виправдовуватися тим, що в такому випадку журналіст, крім іншого, є очевидцем. Утім, навіть у надзвичайних випадках співробітники повинні докласти максимум зусиль до того, щоб стримувати власну емоційність.

У матеріалах радіопередачі «Світ новин» не повинно бути лексики, яка має оцінювальне значення.

Задля зменшення ризику оцінки інформаційна служба прагне не використовувати прикметники, віддаючи перевагу дієсловам. Оцінювати подію, персону, вчинок тощо має право слухач, якого Телерадіоорганізація повинна забезпечити усією необхідною для цього інформацією.

Мінімальна аналітика  є прийнятною у новинній продукції  лише у пошуку відповіді на запитання: «що було причиною події?» і «якими можуть бути наслідки події?». Але і у цих випадках журналісти повинних служб мають покладатися насамперед на пошук широкого спектру думок, представляючи позиції різних сторін і висновки нейтральних експертів, а не висловлювати власні судження.

Журналістам новин слід мати на увазі, що висловити власні оцінки чи коментарі до фактів, подій чи висловлювань, вони мають змогу в авторських програмах Радіоорганізації (як автори, або ж як гості студії) [13 ,с. 80].

На відміну від новин, інформаційно-аналітичні та публіцистичні програми Радіоорганізації є авторськими, відтак журналіст-автор має право коментувати факти з точки зору причин та наслідків. У межах журналістського розслідування він має право на озвучення власної версії (гіпотези) з наступним пошуком фактів, що підтвердили б її. Разом з тим, стандарт відокремлення фактів від коментарів є чинним і для авторських програм у тій частині, що свої висновки чи судження автор повинен чітко відділяти від суджень інших учасників програми і від викладу фактів («На мою думку...», «Вважаю...» тощо). Так само чинним є вимога до того, що ведучий не має права використовувати чужу думку, як власну. Необхідно чітко посилатися на автора цієї думки.

Крім того, у авторських програмах є обов’язковим дотримання автором таких стандартів, як точність, достовірність, збалансованість і повнота подачі інформації.

Неприпустимим є ігнорування  думок або фактів, які «не працюють»  на підтвердження авторської версії або авторського висновку [12, с. 103].

Слухач має розуміти, що висловлена автором думка є не фактом, не «істиною в останній інстанції», не є позицією Телерадіоорганізації, а лише суб’єктивним судженням конкретного журналіста. Слухач в даному випадку сам для себе обирає, наскільки він довіряє досвіду та аналітичним здібностям конкретного автора-журналіста.

Потрібно розрізняти експертів нових знань чи складних для розуміння явищ чи подій та незалежних експертів, які коментують соціальні та політичні події. Експерти, що коментують нові знання та складні  для розуміння явища та події  повинні бути знавцями, якість яких підтверджена їх колегами в цій же сфері знань (науковий чи професійний статус).

Щодо соціальних та політичних подій експерти мають бути ще й  незалежними. Необхідно утримуватися від залучення в якості експертів  політиків. Потрібно дотримуватися такого розуміння: політики заявляють позиції, експерти дають оцінки. Це розмежування повинне ставати у інформаційних випусках дедалі більшим по мірі професіоналізації експертів на ринку консультаційних та експертних послуг [11, с. 96].

Науковцям слід віддавати перевагу для оцінок загальних соціально-політичних явищ та подій. Експертам, що працюють на ринку консультаційних послуг, слід надавати перевагу для оцінок конкретних соціально-політичних явищ та подій.

Експерти, що коментують соціальні та політичні події, повинні бути незалежними, що означає:

- вони водночас не  є політиками або утримуються  від коментаря на користь тієї  чи іншої політичної сили (про  них, наприклад, відомо, що вони  не працюють на якусь одну  політичну силу);

- вони не є активними учасникам політичних подій, які самі коментують, або спроможні відсторонено їх оцінювати;

- вони є змінюваними  так, що один і той же експерт  не може коментувати один і  той же тип події протягом  тривалого часу.

Таким чином, ротація  експертів в інформаційних програмах та постійне оновлення експертної бази даних за деякою процедурою (наприклад, методом рейтингування експертами один одного в своїй сфері та додаванням нових лідерів, що виявляються) є вимогою щодо експертної якості коментаря та оцінки інформації.

При висловленні експертних оцінок може бути застосовано внутрішній або зовнішній плюралізм оцінок. Внутрішній плюралізм експертної оцінки полягає у тому, що сам експерт  подає основні типи оцінок своїх  колег, дає свою, висловлює аргументи  колег, наводить свої аргументи, тобто подає якомога повний спектр оцінок. Зовнішній плюралізм експертної оцінки полягає у тому, що експерт подає свою оцінку та аргументи, а завдання редактора — забезпечити подачу повного спектру експертних оцінок за рахунок інших експертів.

Радіопередача «Світ  новин» здійснює мовлення нормативною українською розмовною мовою, простими висловлюваннями. Будь-яке повідомлення складається переважно з простих речень, усім відомих понять – це особливо стосується Радіомовлення. Співробітники інформаційної редакції прагнуть уникати:

- слів іншомовного  походження (якщо є адекватний  український замінник),

- термінології, професійного  та іншого жаргону і арго (якщо  їх вжиток не є принциповим  щодо новини),

- штампів та слів-паразитів  (у будь-якому разі).