Редагування радіопередач на радіостанції «Сокаль»

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Сентября 2013 в 00:58, курсовая работа

Краткое описание

Метою дослідження є встановлення особливостей редагування радіопередач. Зокрема, досліджується структура конкретної радіопередачі, її загальні особливості, правила та принципи, за якими її редагують.
Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
1. Визначити зміст та структуру радіомовлення;
2. Розглянути теоретичні особливості організації радіомовлення;
3. Визначити передумови та форми редагування радіопередачі

Содержание

ВСТУП…………………………………………………………………3
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕДАКТОРСЬКОЇ СПРАВИ ТА РЕДАГУВАННЯ РАДІОПЕРЕДАЧ……………………5
1. 1. Редагування як вид професійної діяльності……………...5
1. 2. Основні норми редагування радіопередач……………….6
1. 3. Особливості редагування радіопередач………………….11
Розділ 2. РЕДАГУВАННЯ РАДІОПЕРЕДАЧ НА РАДІОСТАНЦІЇ «СОКАЛЬ»……………………………………………………………15
2. 1. Основні принципи і норми редагування радіопередач на радіостанції «Сокаль»………………………………………….15
2. 2. Винятки, аспекти і способи подання інформації………...17
2. 3. Редагування радіопередачі «Світ новин»…………….......19
ВИСНОВКИ……………………………………………………….…...35
Список використаної літератури……………………………..……......37

Вложенные файлы: 1 файл

Kursova.doc

— 221.00 Кб (Скачать файл)

За точність інформації, яку подає Радіоорганізація, відповідає насамперед репортер. В  оперативній ситуації, коли немає  інших джерел, або неможливо знайти інші джерела, редактори повністю покладаються на те, що репортер докладно розібрався у своїй темі.

Маючи суперечливі  відомості від репортера та з  інших джерел, редактори вживають заходів для з’ясування істини і, якщо це не вдається, дають дозвіл на оприлюднення інформації репортера. З цих причин, відповідальність за точність фактажу насамперед лежить саме на журналістові – авторі повідомлення. Під час пошуку інформації інформаційна служба Телерадіоорганізації повинна докладати всіх можливих зусиль для того, щоб отримати її самостійно від першоджерела. І лише, якщо це неможливо, отримувати її від тих, хто в свою чергу отримав її від першоджерела.

Але попри те, що конкретну інформацію перевіряють  ті, хто має це зробити за своїми посадовими обов'язками, точність має бути справою честі всієї редакції і кожного її співробітника. Тому кожний співробітник редакції може бути цілком незалежним додатковим «контролером точності» і докласти власної ініціативи до уточнення будь-якої інформації, яку редакція готує до оприлюднення. Інформація, отримана від співробітників прес-служб, прес-секретарів, речників, прес-аташе, які уповноважені робити заяви від органів влади, установ, організацій, партій, рухів, парламентських фракцій і груп, окремих народних депутатів чи політиків, розцінюється Радіоорганізаціям як офіційна позиція останніх. Ця інформація оприлюднюється з обов’язковим зазначенням джерела, яке несе відповідальність за її точність.

 

  2. 2. Винятки, аспекти і способи подання інформації

Вимагаючи від своїх співробітників дотримання стандарту точності подання інформації в радіопередачі «Світ новин», Радіоорганізація нагадує їм, що будь-яка особа, що надає журналісту певну інформацію, може бути недостатньо компетентною, а може й свідомо подавати неякісну або неправдиву інформацію зі своєю корисливою метою. Тому, повідомляти про подію, яку не бачили на власні очі відповідальні співробітники редакції, або ж про факти, відомі лише зі слів сторонньої особи, слід лише перевіривши їх щонайменше ще у двох джерелах інформації. Якщо йдеться лише про попередні дані і ця інформація є надзвичайно суспільно значимою, слід обов'язково загострювати увагу слухача на цій обставині. Таку інформацію можна давати лише у надзвичайних випадках!

У будь-якому  разі, якщо у редакції є сумніви в точності певної інформації, а перевірити її з певних причин неможливо, від такої інформації слід відмовлятися, якою б цікавою вона не виглядала. І ще одне застереження: що більш сенсаційною чи скандальною виглядає інформація – то ретельнішою має бути її перевірка!

Особливо ретельно слід перевіряти такі аспекти інформації:

1. Повідомлення про лихо з людськими жертвами, кількість жертв, постраждалими і зниклими без вісти у частині їхньої кількості;

2. Повідомлення про смерть конкретної людини, про списки загиблих чи пропалих безвісти;

3. Імена, прізвища і особові назви;

4. Цифри, особливо коли вони є принциповою частиною новини;

5. Виключні поняття, тобто усе, що починається зі слів «уперше», «востаннє», «безпрецедентно», «найбільший», «найменший» та подібним.

Особові імена  і назви ретельно перевіряються  зі словником, картою чи атласом - як вони пишуться у титрах і як вони вимовляються в ефірі.

Якщо така перевірка є  неможливою, слід консультуватися з  фахівцями у галузі. Чим частіше  вживана, або є ближчою до щоденного українського життя та чи інша географічна назва або ім'я, тим прискіпливіше треба перевіряти їх правопис і наголоси. Інформаційна служба Телерадіоорганізації має також дбати про посилену – подвійну і потрійну - перевірку точності повідомлень, де помилки стають особливо очевидними [15, с. 75].

 

       2. 3. Редагування радіопередачі «Світ новин»

У текстах радіопередачі «Світ новин» цифри зазвичай бажано округляти, відповідно до правил арифметики, оскільки на слух складні цифри сприймаються важко. «Близько третини мільйону» краще за «325 тисяч», «Понад два з половиною» краще за «дві цілих шість десятих».

Кваліфікація та обізнаність  у темі мають підказувати репортеру, ведучому чи редактору, коли цифру треба  навести з десятими і сотими долями, а коли її можна дати, округливши до десятків мільйонів. Головний підхід тут - не втратити за рахунок округлення основний зміст новини.

Треба також чітко розрізняти «відсотки» та «відсоткові пункти». Приклад: політик А мав минулого місяця рейтинг 10 відсотків, цього місяця – 15. Це означає, що його рейтинг зріс на 5 відсоткових пунктів (або ж на 50 відсотків). При використанні аудіоархівних матеріалів слід недвозначно повідомляти слухачеві новин, що цей матеріал є архівним. Єдиною беззастережною причиною використання архіву є аудіозапис конкретної події чи розмови в минулому, для нагадування слухачам про «історію» питання.

У разі, якщо, попри всі  належні перевірки, нова інформація свідчить про те, що попередній варіант  інформації містив помилку, на виправленні цієї помилки редакція має недвозначно наголосити у найближчому випуску новин. Чим серйознішою є помилка, тим рішучіше її слід виправляти [14, с. 57].

Якщо помилка є серйозною, крім найближчого інформаційного випуску програми, слід повідомити про спростування також і у тому випуску, який виходить в ефір наступного дня у той же час, у який помилка вперше була оприлюднена в ефірі.

Виправляючи помилки, інформаційна служба Телерадіоорганізації в такий  спосіб підкреслює, що дбає про точність інформації, а помилки припустилися без жодної корисливої мети.

Інформація, яку подає своїм  слухачам радіопередача «Світ новин», повинна завжди мати авторитетне джерело походження (у тому числі – авторитетне саме для конкретної новини).

Крім того, на джерела інформації служби радіопередачі «Світ новин» мають посилатися чітко і недвозначно. Посилання на джерело інформації є для слухача Телерадіоорганізації єдиним доказом того, що йому розповідають про речі, які відбуваються насправді, а не про фантазії журналістів.  

Репортер Телерадіоорганізації працює на місці події (в тому числі  робить прямі включення в ефір), або робить звідти репортаж чи створює  інформаційне повідомлення. Це – власна інформація програми, джерелом інформації є сам репортер (першоджерелом, коли розповідає про пригоду, джерелом, коли переповідає розповідь ньюзмейкера).

Переповідаючи слова сторонньої особи, завжди слід зазначати спосіб спілкування («телефоном», «на прес-конференції», «в інтерв'ю нашому кореспонденту», «під час прямого включення», «в студії» тощо).

Якщо репортер Телерадіоорганізації не бачив новини на власні очі і  не чув на власні вуха, слід посилатися на те джерело, з якого він довідався про новину, але далі докласти зусиль до підтвердження і уточнення інформації з інших джерел.

За чинним українським  законодавством журналіст і редакція мають право не розкривати своїх  джерел інформації.

Інформацію з посиланням на анонімне джерело можна давати, коли збігаються такі обставини: інформація є суспільно значимою, джерело є, безумовно, компетентним стосовно характеру інформації, редакція переконана в добросовісності джерела, джерело з вагомих причин не хоче, щоб його ім’я було оприлюднене. У таких випадках можна посилатися на:

- «авторитетні джерела», тобто ті, які мають вплив на  події, а не лише доступ до  інформації,

- «офіційні джерела»  або означені (наприклад, «з джерел, наближених до Міністерства оборони»), якщо вони мають доступ до  інформації, передбачений їхніми  службовими обов'язками,

- «поінформовані джерела», тобто якщо вони просто мають  доступ до інформації (таке посилання є найслабкішим).

До анонімних джерел слід також віднести випадки, коли людина погоджується на інтерв’ю, якщо її обличчя  або фігура або голос не можуть бути впізнані. В разі, якщо інформація є суспільно значимою, таке інтерв’ю може бути розміщено в ефірі.

Відповідальність за компетентність та добросовісність  інтерв’юйованого повністю бере на себе автор матеріалу, або група авторів. Про особу інтерв’юйованого він  повинен попередньо повідомити редактора.

Посилатися на анонімні джерела можна лише тоді, коли повідомляється про факти чи події, але не можна цього робити, повідомляючи про коментарі чи думки!

Посилаючись на анонімне джерело, автор або група авторів, і радіопередача «Світ новин» бере на себе повну відповідальність за достовірність і точність інформації. Тому посилатися на анонімне джерело можна лише у випадку, якщо інформаційна редакція повністю переконана в авторитетності цього джерела, але не має іншої змоги подати новину, крім як пославшись на анонімне джерело.

Рішення про допустимість посилання на авторитетне анонімне джерело ухвалює редактор. Репортер повинен поінформувати редактора щодо цього джерела.

У інформаційних випусках Телерадіоорганізації заборонено використовувати  посилання «джерела повідомляють» (без зазначення характеру джерел), «як стало відомо», «кажуть» і подібні. Недопустимими є також посилання «експерти вважають», «спостерігачі зазначають». У цих випадках слід чітко ідентифікувати експертів та спостерігачів.

Користуючись продукцією інформаційних агентств та засобів масової інформації, слід виходити з авторитетності цих джерел (стаж роботи на інформаційному ринку, дотримання стандартів журналістики, історія помилок та їх спростувань). Поза тим, слід пам'ятати, що в інформаційних агентствах та в засобах масової інформації також працюють люди, які можуть помилятися. Тож інформаційній службі Телерадіоорганізації всеодно слід докладати власних зусиль до підтвердження і уточнення інформації. Якщо неможливо зробити це до найближчого випуску новин, то у наступному вже має йти інформація, підтверджена авторитетними джерелами для Радіоорганізації.

Особливо ретельною має бути інформаційна служба Радіоорганізації, коли подає дані соціологічних досліджень. Першим і основним правилом тут є переконаність редакції у авторитетності соціологічної служби, яка проводила дослідження. Для цього редакція має власноруч дослідити, принаймні, такі ключові моменти:

- хто є власником  цієї соціологічної служби,

- чи є служба членом  професійних асоціацій соціологів, зокрема САУ та ЕСОМАР,

- чи дотримується вона у своїй роботі наукових методик,

- чи проводить служба  бізнесові дослідження, чи лише  електоральні,

- чи не була служба  у минулому причетною до маніпуляцій  та фальсифікацій даних.

Подаючи дані соціологічних  досліджень, радіопередача «Світ новин», задля дотримання стандарту достовірності, повинна у повідомленні обов'язково озвучувати наступні позиції:

- точну назву соціологічної  служби, яка проводила дослідження,

- замовника дослідження  (якщо такий є),

- термін, «географію»  і спосіб проведення дослідження,

- кількість опитаних  і вказівки на репрезентативність (кого ці опитані представляють),

- точне формулювання  запитання, на яке давали відповідь  респонденти,

- усі вагомі позиції  відповідей,

- розмір статистичної  похибки (особливо це важливо, коли вагомі позиції можуть зазнати значних змін при врахуванні похибки, крім того, від розміру статистичної похибки залежить, наскільки можна округляти цифри),

- більш широкий контекст, який міг мати вплив на думку  громади чи окремих її груп.

Крім того, подаючи дані соціологічних досліджень, слід завжди наголошувати на тому, що вони є лише імовірним прогнозом, і не завжди в повній мірі відповідають настроям у суспільстві.

Численні інтернет-видання  зазвичай не можуть вважатися достовірним  джерелом інформації. Це пояснюється тим, що вони здебільшого не є офіційно зареєстрованими засобами масової інформації, контроль за дотриманням вимог чинного законодавства низький і невідомий рівень внутрішніх вимог до перевірки інформації в самій редакції інтернет-видання.

Для використання інформації з посиланням на інтернет-видання  інформаційна служба Телерадіоорганізації повинна як слід переконатися в тому, що ці вимоги є достатніми. На практиці доцільнішим є самотужки перевірити цікаву інформацію, що з’явилася в  інтернет-виданні.

З інших інтернет-сторінок можуть використовуватися як джерело  інформації до оприлюднення редакцією  Телерадіоорганізації сторінки офіційно зареєстрованих і авторитетних засобів  масової інформації, а також сторінки офіційних закладів та установ. При їх використанні необхідно обов’язково наголошувати, що інформацію взято саме з інтернет-сторінки ЗМІ чи установи, оскільки Інтернет є занадто динамічним і легким для фальсифікацій. Тому використання такої інформації є припустимим лише в ситуації цейтноту. До наступного випуску новин інформацію вже слід обов’язково перевірити в належному порядку.

Радіопередача «Світ новин» обов’язково представляє позиції усіх сторін будь-якого конфлікту, або неоднозначного, спірного питання. Збалансованість подачі матеріалу – це запорука неупередженості Телерадіоорганізації у будь-якій спірній чи конфліктній ситуації.

Информация о работе Редагування радіопередач на радіостанції «Сокаль»