Припинення суб’єктів господарювання

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Декабря 2013 в 18:38, реферат

Краткое описание

Припинення суб'єктів господарювання (фізичних та юридичних осіб) регламентується, насамперед, Законом України від 15 травня 2003 р. № 755-І/ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон про держреєстрацію) та іншими підзаконними актами.

Содержание

1. Підстави припинення суб'єктів господарювання. Форми реорганізації: виділення, поділ, перетворення, приєднання, злиття.

2. Державна реєстрація припинення юридичної особи.

3. Зняття з обліку в органах державної податкової служби.

4. Зняття з обліку в органах Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та тимчасової втрати працездатності.

5. Порядок закриття рахунків в установах банку.

6. Державна реєстрація припинення діяльності фізичної особи-підприємця.
Висновок
Література
Тестові завдання

Вложенные файлы: 1 файл

Госп право.docx

— 58.65 Кб (Скачать файл)

Зняття з обліку юридичної  особи, що припиняється шляхом ліквідації, відбувається таким чином. Ліквідаційна комісія відповідно до п. 8 Інструкції про порядок обліку платників  податків у 3-денний термін з дати прийняття  власником або уповноваженим  ним органом рішення про ліквідацію зобов'язана подати в орган державної  податкової служби, в якому платник  податків перебуває на обліку, такі документи [4]:

  • заяву про зняття з обліку платника податків за формою № 8-ОПП (для юридичних осіб), дата якої фіксується в журналі;
  • оригінал довідки за формою № 4-ОПП (довідка про взяття на облік платника податків);
  • копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами, про ліквідацію;
  • копію розпорядчого документа про утворення ліквідаційної комісії;
  • ліквідаційну картку органів державної статистики (для кожної філії за наявності у платника податків - юридичної особи філій).

У разі прийняття судом  або господарським судом рішення  про ліквідацію він повідомляє про  це відповідний податковий орган  у встановленому законом порядку.

У 10-денний термін з дня  подання заяви ліквідаційна комісія  має скласти ліквідаційний баланс у формі річного звіту (на дату прийняття рішення про ліквідацію) та подати його для перевірки органу державної податкової служби. При  одержанні органами державної податкової служби від платника податків заяви  за ф. № 8, а також на підставі інформації про порушення справи про банкрутство  платника податків або звернення  до суду чи господарського суду з питання  скасування державної реєстрації органом  державної податкової служби у місячний термін приймається рішення про  проведення документальної перевірки  таких платників. На підставі цього  рішення відповідні підрозділи розпочинають перевірку юридичної особи, в тому числі представництв, філій та інших відокремлених підрозділів юридичної особи.

Після проведеної перевірки  платника податків у разі встановлення факту відсутності заборгованості перед бюджетами орган державної  податкової служби знімає його з обліку. Зняття з обліку платника податків в органах державної податкової служби проводиться за наявності  повідомлення від установи банку  про закриття такому платнику рахунків. Після завершення процедури зняття з обліку орган державної податкової служби складає довідку про зняття з обліку платника податків за ф. № 12-ОПП, яку надсилає до органів державної  реєстрації або органу, що здійснив реєстрацію [5].

Якщо після проведеної перевірки платника податків встановлено  факт заборгованості його перед бюджетами, орган державної податкової служби не знімає його з обліку, а підрозділи обліку та звітності складають повідомлення про наявність обов'язків зі сплати податків і зборів (обов'язкових  платежів) і надсилають його ліквідаційній  комісії. Зазначене повідомлення дозволяється видавати платнику податків для пред'явлення  у відповідні органи.

Підприємства-банкрути знімаються з обліку після затвердження ліквідаційного балансу ухвалою господарського суду, прийняття судом рішення  про ліквідацію такого підприємства та визнання податкового боргу безнадійним  у такому ж самому порядку.

Зняття з обліку платника податків фіксується в журналі, а  відмітка про його зняття з обліку вводиться в районний рівень Єдиного  банку даних про платників  податків - юридичних осіб.

Після надання всіх необхідних документів податковому органу юридична особа звертається до установ  банку з проханням про закриття рахунків.

 

4. Зняття з обліку в  органах Фонду загальнообов'язкового  державного соціального страхування  України на випадок безробіття  та тимчасової втрати працездатності.

Порядок зняття суб'єктів  господарювання, що припиняються, із обліку в органах, які отримують платежі  на загальнообов'язкове державне соціальне  страхування на випадок безробіття відповідно регламентується Інструкцією  про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок  безробіття та обліку їх надходження  до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України  на випадок безробіття, затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 грудня 2000 р. № 339.

Пункт 3.7 Інструкції регулює  порядок зняття з обліку юридичної  особи у разі її реорганізації. Так, у разі прийняття рішення про  реорганізацію юридичної особи  останній (власник чи уповноважена на те особа) зобов'язаний у 10-денний термін з моменту настання цієї зміни  подати до відповідного центру зайнятості заяву про зняття з обліку. Працівниками центру зайнятості у 10-денний строк  після отримання заяви про  зняття з обліку здійснюється документальна  перевірка правильності розрахунків  роботодавця, за результатами якої складається  акт у двох примірниках. Якщо роботодавець має недоїмку зі сплати страхових  внесків, то йому нараховуються пеня, штраф відповідно до чинного законодавства. У 15-денний строк проводяться повні  розрахунки із сплати недоїмки, пені, штрафу на підставі акта.

У разі зняття із обліку юридичної  особи, що припиняється у зв'язку з  її ліквідацією, останній зобов'язаний у 10-денний термін із дня прийняття  рішення про ліквідацію (заява (рішення) власника (власників) або уповноваженого ним (ними) органу чи рішення господарського суду) подати до центру зайнятості заяву  про зняття з обліку (п. 3.9 Інструкції). При ліквідації підприємство зобов'язане  провести повний розрахунок з Фондом загальнообов'язкового державного соціального  страхування України на випадок  безробіття на день ліквідації.

Якщо підприємство, яке  ліквідується, має заборгованість з  виплати заробітної плати, у тому числі і нарахованої за останній звітний місяць, а строк внесення страхових внесків ще не настав, то ліквідаційна комісія зобов'язана  включити належну до сплати суму коштів до ліквідаційного балансу підприємства і оформити це надходження окремим актом. В акті зазначається сума належних платежів і дата їх внесення, яка не може бути пізнішою від дати, встановленої підприємству для її виплати до ліквідації. Копії акта, підписаного ліквідаційною комісією, подаються до центру зайнятості за місцем реєстрації платника, що підлягає ліквідації.

Отримавши зазначені документи, центри зайнятості у 15-денний строк  здійснюють документальну перевірку  щодо повноти сплати страхових внесків.

На підставі документів, поданих до центрів зайнятості, щодо реорганізації та ліквідації юридичної  особи, а також після остаточного  погашення боргів зі сплати страхових  внесків до Фонду, роботодавець (юридична особа) знімається з обліку. Його реєстраційний  номер у подальшому не використовується, а його платежі враховуються в  базі даних до кінця поточного  року. Справа юридичної особи зберігається відповідним державним органом  протягом 3-х років.

Зняття з обліку в органах  Фонду соціального страхування  з тимчасової втрати працездатності. Відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України від 18 січня 2001 р. № 2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" у разі ліквідації, реорганізації юридичної особи страхувальник зобов'язаний провести повний розрахунок щодо сплати страхових внесків до Фонду по день ліквідації, реорганізації та звернутися за місцем його реєстрації як платника страхових внесків для зняття з обліку. Відповідно до ч. 8 ст. 27 Закону юридична особа зобов'язана надати виконавчій дирекції відділення Фонду відомості щодо ліквідації або реорганізації підприємства, установи, організації в 10-денний строк з дня прийняття відповідного рішення [6].

Крім того, відповідно до ч. З ст. 45 Закону України від 23 вересня 1999 р. № 1105-ХІ/ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від нещасного випадку на виробництві  та професійного захворювання, які  спричинили втрату працездатності" роботодавець (юридична особа) як страхувальник зобов'язаний поінформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків не пізніше як за два місяці про ліквідацію підприємства.

Зняття з обліку в органах  Пенсійного фонду України. Закон  України від 9 липня 2003 р. № 1058-І// "Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає обов'язковість  щодо повідомлення страхувальником  територіальних органів Пенсійного фонду про ліквідацію чи реорганізацію  підприємства, установи, організації  у 10-денний термін із дня прийняття  відповідного рішення (ч. 11 ст. 17).

Порядок зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України  регулюється Інструкцією про  порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду  України, затв. постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1. Але, як і всі інші нормативні акти, ця Інструкція не містить окремого порядку для зняття із обліку суб'єктів господарювання, які ліквідуються та припиняються шляхом реорганізації. Хоча із тексту окремих статей видно, що мова йде не лише про суб'єктів, що ліквідуються, але й про тих, що припиняються шляхом реорганізації.

П. 3.4 зазначеної Інструкції визначає, що у разі прийняття в  установленому законодавством порядку  рішення про скасування державної  реєстрації платника у зв'язку з  його ліквідацією заява (рішення) власника (власників) або уповноваженого ним (ними) органу чи рішення господарського суду платник зобов'язаний у 10-денний термін з дня прийняття відповідного рішення про ліквідацію подати до органу Пенсійного фонду вищевказані  документи та заяву про зняття з обліку із зазначенням його правонаступника (якщо він визначений).

Отримавши зазначені документи, орган Пенсійного фонду у 10-денний термін проводить документальну  перевірку правильності обчислення та сплати страхових внесків. На основі акта перевірки платник розраховується з органом Пенсійного фонду.

У разі встановлення заборгованості платника, державна реєстрація якого  скасовується, орган Пенсійного фонду  складає довідку про борг за платежами  до Пенсійного фонду, один примірник  якої надсилає ліквідаційній комісії, другий - правонаступнику (у разі реорганізації) та органу державної податкової служби - за внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Якщо підприємство, яке  ліквідується, має заборгованість, то ліквідаційна комісія включає  належну суму сплати коштів до ліквідаційного балансу підприємства і оформляє це надходження актом. В акті зазначаються правонаступник підприємства (якщо він  визначений), сума належних платежів і  дата їх внесення, яка не може бути пізнішою від дати, установленої підприємству для її виплати до ліквідації. Копії  актів, підписаних ліквідаційною комісією і правонаступником (у разі реорганізації), подаються до відповідного органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації підприємства, що підлягає ліквідації, і правонаступника[7].

Орган Пенсійного фонду закриває справу платника після остаточного  погашення ним недоїмки зі сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду. Реєстраційний  номер ліквідованого платника страхових  внесків надалі не використовується, його платежі враховуються в базі даних до кінця поточного року.

Зняття з обліку платника фіксується у журналі обліку платників. Справа такого платника здається до архіву органу Пенсійного фонду після закінчення звітного року.

 

5. Порядок закриття рахунків  в установах банку.

Одночасно із зняттям з  обліку в державних установах  юридична особа, що припиняється, зобов'язана  закрити усі наявні рахунки в  банках.

Порядок закриття рахунків в установах банку юридичними особами визначений Інструкцією  про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затв. постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 р. № 492. Так, зокрема, відповідно до п. 20.1 зазначеної Інструкції поточні рахунки клієнтів банків закриваються:

  • на підставі заяви клієнта;
  • на підставі рішення органу, на який законом покладено функції щодо ліквідації або реорганізації юридичної особи;
  • на підставі відповідного рішення суду або господарського суду про ліквідацію суб'єкта господарювання.

За наявності рішення  уповноваженого державного органу про  скасування державної реєстрації юридичної  особи або ж визнання в установленому  порядку юридичної особи фіктивною  банк закриває рахунки таких осіб і протягом трьох робочих днів надає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу щодо таких  рахунків. У разі ненадходження протягом семи робочих днів розпоряджень від  спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу  або рішення суду стосовно вжиття чи невжиття заходів щодо цих коштів банк зараховує ці кошти на балансовий рахунок, визначений Національним банком для обліку коштів за недіючими рахунками  клієнтів [8].

Информация о работе Припинення суб’єктів господарювання