Проходження технологічної практики на шахті «Щегловська-Глубока» на ділянці РЗО на посаді учня підземного електрослюсаря

пуск з пульта управління як всієї, так і частини конвеєрної лінії;

дозапуск з пульта управління частини конвеєрної лінії з подачею попереджувального сигналу без відключення працюючих конвеєрів;

автоматичний звіт тривалості передпускового сигналу при запуску конвеєра в дистанційному та ремонтно-накладочном режимі;

включення і відключення приводу конвеєра з наступними режимами управління пускачами:

а) управління одним пускачем;

б) почергова робота одного з двох пускачів;

в) робота двох пускачів з одночасним включенням і відключенням;

г) робота двох пускачів, включення яких зрушено за часом, а відключення - одночасне;

контроль заданого часу запуску конвеєрної лінії;

контроль заданого часу запуску кожного конвеєра;

автоматичне припинення передпускового сигналу по мірі запуску конвеєрів лінії;

автоматичне відключення приводу конвеєра при спрацьовуванні засобів захисту та контролю і відповідно відключення всіх наступних конвеєрів, що працюють в режимі «Авт» і подають вантаж на аварійний конвеєр;

оперативна зупинка конвеєрної лінії з пульта управління при роботі в режимі «Авт» і аварійна зупинка кожного конвеєра лінії вплив на ланцюгу аварійного відключення;

припинення пуску з будь-якої точки конвеєрної лінії впливом на ланцюгу аварійного відключення конвеєра;

дистанційне керування конвеєрної лінії за допомогою виносного інсточного поста;

дистанційне керування конвеєрною лінією з виносного кнопкового поста кожним лінійним блоком конвеєра лінії без блокування з попереднім конвеєром;

місцеве управління від кнопок БО кожним лінійним і кінцевим блоком конвеєра без блокування з попереднім конвеєром;

дистанційне управління останнім конвеєром лінії з кнопкового поста, встановленого в кінцевій частині підлавний конвеєра, із забезпеченням блокування, що виключає можливість роботи підлавний конвеєри при непрацюючим попередньому і відключення підлавний при зупинці попереднього, що працює в режимі «Авт»;

дистанційне та місцеве управління БО як за наявності так і при відсутності напруги живлення на пульті управління;

роботу одиночного конвеєра не входять до складу конвеєрної лінії. Без ПУ з виконанням усіх вимог передпусковий сигналізації та контролю.

У схемі комплексу АУК-1М передбачений наступні блокування:

відключення конвеєра при обриві робочого органу;

відключення лінії при замиканні проводів 1 і 2 ланцюгів керування в режимі «Авт»;

неможливість включення конвеєра при несправності ланцюгів реле сигналізації БО;

відключення запускається приводу конвеєра у разі, якщо його робочий орган не розвернувся в перебігу заданого часу;

виняток повторного запуску конвеєра після аварійного вимкнення викликаного тривалою пуском, пробуксовной стрічки;

блокування, що унеможливлює можливість запуску будь-якого конвеєра лінії в режимі «рем» при несправному впливі на кнопки «Перевірка БО» і кнопку «ПУСК» кнопкового поста при дистанційному управлінні;

блокування будь-якого конвеєра, перемикання на роботу в режимі «Рем», що виключає можливість роботи подальших конвеєрів в режимі «Авт».

 

3.Використання електронного плану ліквідації аварій на шахті "Щегловська-Глибока" ДВАТ "Шахтоуправління Донбас"

В останні роки, для моделювання шахтних вентиляційних мереж і вирішення завдань планів ліквідації аварій стали використовувати персональні комп'ютери і спеціальне програмне забезпечення. Однак, досвід використання такого програмного забезпечення, показує, що існують особливості, пов'язані з використанням електронного плану ліквідації аварій.

На шахтах ДВАТ "Шахтоуправління Донбас" ("Щегловська-Глибока", "Заперевальна") з 1998р. працює програмний комплекс "IRS Вентиляція-ПЛА" [1,2,3]. З його допомогою створені і підтримується віртуальна модель шахтної вентиляційної мережі (до закриття у 2003р. Підтримувалася віртуальна модель шахти "Заперевальна"). На інформаційній базі моделі вентиляційної мережі шахти створений та підтримується електронний план ліквідації аварій (еплан) спільно з звичайним надрукованим і зберігаються у диспетчера планом ліквідації аварій (ПЛА).

В останні два роки, на шахті "Щегловська-Глибока" еплан діє в локальній мережі: служба вентиляції, головний інженер, гірничий диспетчер. Його використання дозволило автоматизувати розрахунки стійкості вентиляційних струменів при пожежах в похилих виробках і побудова маршрутів руху людей в аварійних ситуаціях. Віртуальна модель шахтної вентиляційної мережі дозволяє оперативно вирішувати всі питання, пов'язані з управлінням провітрюванням гірничих виробок у нормальних і аварійних умовах.

Аналіз досвіду експлуатації еплан показав, що його розробка складається з декількох етапів. Етапи визначаються після підготовки програми розвитку шахти і уточнюються головним інженером шахти, а нова схема вентиляції шахти формується на підставі даних маркшейдерської відділу.

Перший етап починається за два місяці до введення ПЛА в дію (за півтора місяці до моменту узгодження з ДВГРС) і включає в себе розробку віртуальної моделі шахтної вентиляційної мережі (ШВС) на основі програми розвитку гірничих робіт. Розробка віртуальної моделі ШВС, із застосуванням програмного комплексу "IRS Вентиляція-ПЛА" (ПК "IRS"), займає один тиждень. Другий етап полягає в розбивці нової схеми ШВС на позиції ПЛА - зв'язування графічних символів позицій з гілками-виробками на віртуальній схемі ШВС (~ 6 годин). Третій етап: складання позицій оперативної частини еплан - сама трудомістка частина розробки еплан. Для кожної позиції оперативної частини набираються в текстовому редакторі "Word" файли із заходами, передбачених "Інструкцією щодо складання планів ліквідації аварій" (Київ, 2003р.). Ці файли "зв'язуються" з відповідними елементами шахтної вентиляційної мережі в віртуальної моделі. Оскільки віртуальна модель ШВС складається з гілок-виробок, кожній з яких присвоюється номер, то і позиція оперативної частини еплан у кожної гілки може мати тільки один номер. Для розпізнавання позицій оперативної частини еплан з різними видами аварій використовується система літерних позначень. Позначення пишуться поруч з номером позиції і позначають відповідний вид аварії: П - пожежа, В - ВИБУХ, ПВ - пожежі або вибуху, ВВ - раптовий викид, ЗВ - затоплення водою і інші, тобто система літерних позначень універсальна і дозволяє передбачити будь-який вид аварій. Наприклад, якщо в підготовчому забої передбачені всі вищеперелічені аварії, то номери позицій оперативної частини еплан будуть мати вигляд: 58-П, 58-В, 58-ВВ, 58-ЗВ і всі вони буду "прив'язані" до даної гілки-виробленні еплан. Таким чином, після виклику на екран монітора вікна будь-якої гілки-виробки шахти і натисненні кнопки "Текст ПЛА" диспетчер бачить всі позиції передбачені в еплан для даної гірничої виробки (рис.1).

Рис.1 Фрагмент схеми вентиляції ЕПЛАН на екрані монітора з аеродинамічними і геометричними характеристиками гірничої виробки (витрата повітря, довжина, перетин виробок, номери позицій ПЛА і т.д.)

Встановивши курсор на номер позиції, відповідний аварію, що відбулася, на екран викликається текст даної позиції із заходами з відключення електроенергії, виведення людей, маршрутами прямування відділень ДВГРС і т.д. (Рис.2). Час виведення текстової частини еплан на екран становить 3 -6 сек. Крім цього диспетчер може визначати зону загазування від пожежі, яку ПК "IRS" автоматично висвічує жовтим кольором на екрані монітора при установці значка "Пожежа" у гілки-виробленні, де сталася аварія. Така інформація дозволяє йому швидко орієнтуватися в аварійній ситуації і формувати маршрути виведення працівників шахти з загазованих виробок у виробки зі свіжим

 

 

струменем повітря, а також маршрут руху працівників шахти (членів ДГК) на ліквідацію аварії у виробках зі свіжим струменем повітря.

Рис.2 Фрагмент схеми вентиляції еплан із зоною загазування і текстовою частиною позиції еплан

Програмний комплекс "IRS" дозволяє автоматично виконувати розрахунок стійкості вентиляційних струменів при пожежах в похилих виробках з низхідним провітрюванням у відповідності з "Статутом ДВГРС з організації та ведення гірничорятувальних робіт" (Київ, 1997 р.). Тому на четвертому етапі розробляються заходи з підвищення стійкості провітрювання тих виробок, в яких, згідно розрахунку, можливо перекидання вентиляційного-ної струменя. Дані заходи вносяться у відповідні позиції еплан. При розробці позицій еплан за допомогою ПК "IRS Вентиляція-ПЛА" автоматично будується (визначається) маршрут виведення людей з розрахунком часу руху до вироблення з найближчою свіжим струменем повітря, а також маршрути руху відділень ДВГРС на ліквідацію аварії і розвідку. Час руху відділень вказується для кожного відділення в текстовій частині позиції еплан.

Після складання позицій ПЛА розробляються правила поведінки для працівників кожної ділянки шахти з описом маршруту виходу шахтарів (при виявленні диму) з усіх робочих місць даної ділянки із зазначенням часу руху до вироблення з найближчою свіжим струменем повітря. Маршрути виходу розробляються як для нормального, так і для реверсивного режимів провітрювання шахти.

 

На шахті "Щегловська - Глибока" електронний ПЛА впроваджений у складі Уніфікованої телекомунікаційної системи диспетчерського контролю та автоматизованого керування гірничими машинами і технологічними комплексами УТАС (рис.3), поряд із звичайним, оформленим на папері ПЛА, який друкується з файлів еплан. ПК "IRS" дозволяє виводити на друк схему вентиляції з усіма позначеннями, відповідно до вимог "Правил безпеки у вугільних шахтах" (Київ, 2005 р.).

Рис.3 Інформаційна мережа шахти на базі ПК "IRS Вентиляція-ПЛА"

Час створення ЕПЛАН на основі віртуальної моделі шахтної вентиляційної мережі і всіх текстових файлів залежить від кількості фахівців і комп'ютерів на дільниці ВТБ. Початковий введення інформації в програму і підготовка віртуальної моделі шахти залежить від кваліфікації користувачів, кількості гілок-виробок і може складати від десяти до двадцяти днів. Наприклад, створення одним фахівцем повної віртуальної моделі шахтної вентиляційної мережі, що складається з 800 гілок, займе 20 днів. Текстова частина еплан для даної моделі буде складатися приблизно з 170 позицій і їх розробка займе 30 днів. Зате потім подальше підтримання еплан не вимагає великих трудовитрат і полягає в регулярному внесення змін у віртуальну модель ШВС на основі вимірів витрат повітря в шахті. У ході експлуатації еплан,

придбання відповідних навичок фахівцями дільниці ВТБ, час коригування та підготовки змін до еплан (збійка виробок, зміна провітрювання, створення нових позицій) займає 4-6 годин. Нова віртуальна версія шахтної вентиляційної мережі і еплан встановлюються на комп'ютери головного інженера шахти та в диспетчерській службі за допомогою локальної мережі. На основі регулярного оновлення віртуальної моделі ШВС ПК "IRS" дозволяє вести вентиляційний журнал і вентиляційний план, що зберігаються на дільниці ВТБ, і які оновлюється кожну декаду відповідно до вимог "Правил безпеки у вугільних шахтах" (Київ, 2005 р.). Вбудований в ПК "IRS" текстовий редактор дозволяє створювати будь-які звіти з провітрювання шахти (перетин виробок, швидкість і витрата повітря у виробках, та ін), що скорочує час на нанесення цих даних на схеми вентиляції, тому що на них наносяться тільки номери замірних станцій і кожну декаду до неї прикладаються таблиці з роздрукуванням цих даних.

Програмний комплекс "IRS Вентиляція-ПЛА" рекомендується для впровадження на шахтах України.

Висновки

Застосування програмного комплексу "IRS Вентиляція-ПЛА" дозволяє:

• швидко і якісно розробляти план ліквідації аварій шахти;

• скоротити трудовитрати на складання текстової частини, розробку та друк схем вентиляції ПЛА;

• оперативно коректувати і підтримувати віртуальну модель шахтної вентиляційної мережі з урахуванням всіх змін які у провітрюванні гірничих виробках, на основі чого автоматизовано вести вентиляційний журнал, що зберігається на дільниці ВТБ;

• оперативно коригувати ПЛА у диспетчера шахти;

• розраховувати стійкість вентиляційних струменів при впливі теплової депресії пожежі та розробляти заходи з підвищення стійкості провітрювання виробок з нестійкою вентиляційної струменем;

• моделювати різні варіанти порушення стійкості провітрювання виїмкових дільниць та підготовчих виробок, розробляти заходи з підвищення стійкості провітрювання в нормальних умовах;

• прогнозувати розподіл повітря і напрямок вентиляційних струменів перед підготовкою нових виїмкових полів і ділянок;

• вибирати раціональні схеми розстановки вентиляційних споруд в шахтної вентиляційної мережі;

• виконувати розрахунки розподілу повітря на перспективу;

• візуалізувати (показувати на екрані монітора) зону поширення пожежних газів (зону загазування після раптового викиду вугілля і газу) і керувати виведенням людей у ​​виробки зі свіжим струменем повітря, після виникнення аварії;

• підтримувати зв'язок з ДВГРС, передаючи депресійної службі оперативну інформацію про всі зміни, що відбулися в шахтній вентиляційній системі.

 

 

ВИСНОВОК

У результаті проходження технологічної практики на шахті «Щегловська-Глубока» на ділянці РЗО на посаді учня підземного електрослюсаря був ознайомлений з поверхневим комплексом.

Дійшов висновку що подальший розвиток вугільної промисловості необхідно виробляти в прискорених темпах, щоб зберегти залишилася потенціал, як у кадровому так і в технічному плані. На мій погляд вугільна промисловість може бути вельми рентабельна і безпечна. Потрібні тільки високопрофесійні кадри.