Звiт з виробничого стажування (виробничої практики) на П.П. «Віділайт»

4. Київське шкіряне об’єднання  постачає українську, гребіну, світло-сіру.

      У якості  сировини для виготовлення взуття  використовується шкіра великої  рогатої худоби (опойка, виростка, півшкурка, бичка, ялівки), свиней, кіз, конів.

      М'які штучні  шкіри використовують для верха  взуття. їх одержують шляхом просочування  волокнистих основ і нанесення  лицьового покриття з полімерних  матеріалів.

      Текстильні  матеріали, які використовуються  у виготовленні взуття, включають  неткані матеріали, тканини, трикотажні  полотна, штучне хутро на тканинній  і трикотажній основі.

      Крім зазначених  матеріалів, у взуттєвому виробництві  використовують гуму (в основному  для виготовлення деталей низу  взуття - підметок, підборів, набойок, рантів  та ін

      Для задників, устілок, простілок, галенок використовують  так звані взуттєві картони. Сировиною  для їхнього одержання служать  шкіряні або рослинні волокна (або суміш їх), проклеєні полімерними  речовинами або латексами (натуральними  або штучними).

 Для верху взуття  ПП « Віділайт » використовує  широкий асортимент шкір з  різної сировини, різних методів  дублення, різних способів обробки  лицьової поверхні. Виділяють такі  групи шкір для верху взуття:

      Склизок  – це шкіра ненароджених телят, товщиною 1,0 – 1,4мм, використовується  для верху взуття.

      Опойок  – шкіра молочних телят , найцінніша  із шкір великої рогатої худоби , м’яка ,рівна , еластична, має дуже  красиву мерею. Шкіри товщиною  від 0,5 до 1,4мм хромового дублення  використовують для одежних шкір, більш товстих - для взуття. Шкури  опойків ,виготовлених не тільки  на молоці, але і на воді , трохи  грубіші.

       Виросток  – шкіра однорічного теляти , що харчується вже рослинною  їжею. Виробляється хромовим дубленням  для шкіргалантерейних виробів  і верху взуття , товщина шкіри 0,7 – 1,6мм. Шкіри товщиною 2,5мм розпилюють  на спеціальних машинах, одержуючи  ще і спилок. Шкурка виростка  значно грубіша ,ніж у опойка.

   Напівшкурок або напівшкіра – це шкіра, вироблювана рослинним, комбінованим (юхта) або хромовим дубленням зі шкір телят у віці більше одного року. Товщина шкіри від 1 до 3мм, вона значно твердіша і щільніша, ніж виросток . Шкіри хромованого дублення використовують для верху взуття, рослинного дублення , завдяки тонкій мереї і красивому бежевому кольорі, - для сувенірних речей. З більш товстих шкір роблять технічні шкіри.

  Бичок – роблять зі шкір молодняка товщиною до 4мм рослинним або хромовим дубленням , виробляючи юхту, устілкові шкіри і спилок.

  Ялівка – шкіра корови , еластична, з рівним красивим лицьовим шаром, товщиною 1,2 – 4,0мм. Тонкі шкіри для виробництва взуття виробляють хромовим дубленням , зі шкір товщиною понад 2,5мм одержують ще і взуттєвий спилок .

  Бичина – шкіра молодого бика товщиною до 5мм, яку використовують так широко як і ялівку.

  Бугай і буйвіл – шкіри биків, найтовщі та найважчі серед шкір великої рогатої худоби , мають грубу і пухку структуру, тому використовують для устілкових , підошовних , технічних і сирицевих шкір .

  З козячих шкір виробляють дуже міцну, тонку і м’яку шкіру з дрібним хвилеподібним малюнком мереї, яку використовують для виробництва одягу, взуття, різної шкіргалантереї й оббивки меблів. Козячі шкіри вигідно відрізняються від овечих своєю щільність , водонепроникністю й еластичністю. Овечі шкіри найчастіше використовують для хутряної сировини, але з них виробляють і шкіри.

  Свиняча шкіра за своєю структурою дуже відрізняється від шкір великої рогатої худоби. Різниця в товщині шкіри не так помітна, як у шкір великої рогатої худоби, однак в хребтовій частині шкіра також товща , ніж у черевній. Свинячу шкіру використовують як підкладкову для виготовлення одягу, шкіргалантерейних і шорно-сідельних виробів.

      Шкіру для  низу взуття поділяють за видами  дублення , характером обробки, товщиною  за стандартом (на5-6 категорій –  від 1,75 до 7мм), сортністю (4сорту) і за  конфігурацією (цілі шкіри, напівшкіри  і т.д.). Зазвичай у виробництві  шкіри для низу взуття застосовують  комбіноване дублення сполуками  хрому, танідами, синтинами, іноді зі  сполуками цирконію, алюмінію й  ін.  Шкіри хромового дублення ,незважаючи на їх велику зносостійкість, не знайшли широкого застосування  через низку недоліків (велика  намочуваність, нетримання форми, низький  коефіцієнт тертя в мокрому  вигляді , труднощі обробки й ін.).

  Зі шкіри для низу взуття виготовляють підошви, устілки і ін. деталі взуття. Підошовні шкіри повинні добре протистояти деформації, стиранню, стиску і вигину, а також  зберігати лінійні розміри при зволоженні  й наступному висушуванні. Необхідні властивості підошовних шкір забезпечуються підбором шкіряної сировини.

Види шкір за способом обробки:

   Гладкі шкіри максимально зберігають природний малюнок – мерею, не піддаються тисненню взагалі, або на лицьову поверхню наноситься дуже дрібне «пилоподібне» тиснення .

Шліфовані шкіри  утворюють шліфуванням бахтарм’яної сторони і додатково розбиранням одержують велюр, який використовується для пошиття спортивного, домашнього і модельного взуття .Однак існують шкіри, шліфування яких визначене технологією їхнього вироблення – це набук , що незамінний для виготовлення як чоловічого, так і жіночого взуття. Вставки з кольорового набука широко використовують у виробництві дитячого взуття.

  Тиснені шкіри – це шкіри середніх і нижчих цінових діапазонів, незамінні для недорогого, робочого або форменого взуття. Відрізняються малюнком і глибиною тиснення . Чим дрібніший малюнок і глибина тиснення, тим меншою здатністю вкривати дефекти має таке тиснення. Усі малюнки можна умовно поділити на кілька категорій : дрібні (пилоподібні), середні та великі.

  Лакові шкіри. Залежно від властивостей і кольору покриття може набувати найрізноманітніших колірних й органолептичних властивостей. Подібна шкіра досить широко використовується у виробництві як жіночого, таку і чоловічого модельного взуття. На лакову шкіру може бути нанесене тиснення для одержання необхідного малюнка.

  Спилки. На спилок наноситься штучне полімерне «лице», що імітує природну лицьову поверхню. Технологія виготовлення спилків дозволяє використовувати недорогу сировину й одержувати відмінне рішення для виробництва недорогого взуття з якістю, близькою до якості натуральної шкіри з лицьовою поверхнею. Усі варіанти тиснення спилків ідентичні тисненню шкір з лицьовим покриттям. Спилки без нанесення штучного «лиця» використовують для виготовлення взуттєвого підкладного матеріалу, пошиття спецодягу.

  Красти – це напівфабрикат шкіри, отриманий після операції барабанного фарбування (відсутня поверхнева обробка). Має природний малюнок лицьової поверхні. Відсутність обробки поверхні дозволяє уникнути більшості дефектів, пов’язаних з відшаруванням «лиця» - відминанням і відсутністю. Сучасна обробка дозволяє дати красту властивість гідрофобності, а спеціальне фарбування – наскрізний прокрас. Красти широко використовуються взуттьовиками для виробництва взуття найрізноманітнішого призначення.

  Шкіри з поліуретановою обробкою мають чудові фізико-механічні властивості з відштовхувальним ефектом і одночасно прекрасно «дихають». Подібна обробка дозволяє урізноманітнювати колірну гаму і фактуру, імітувати шкіру рептилій і екзотичних тварин , наносити найрізноманітніші малюнки. Використовується для виготовлення взуття і шкіргалантереї.

 

4. ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОЛОГІЧНОГО  ПРОЦЕСУ ВИГОТОВЛЕННЯ ВЗУТТЯ  НА ПП «ВІДІЛАЙТ»

 

      Технологічний  процес виготовлення шкіряного  складний. Для реалізації виробничої  програми ПП "Віділайт "  має  відповідне устаткування:

     1. Чесальна  машина;

     2. Кріпільний  станок для колодок;

     3. Роліковий  станок;

     4. Механічні  колодки;

     5.  Молотова  машина МВ-3;

     6. Сушильна  камера;

      В зв’язку  з складним технологічним процесом  виготовлення валянкового взуття  необхідне велике приміщення. Технологічні  операції кожною бригадою здійснюються  в окремій кімнаті. Для  зберігання  матеріалів, комплектуючих і готової  продукції використовуються  2 складських  приміщення, які розташовані окремо  від виробничого приміщення відповідно  до техніки безпеки. Також є  приміщення для керуючого складу  підприємства, в якому знаходяться  кабінети: генерального директора, заступника директора, головного  бухгалтера, інженера з ОП та  БЖД. Також є кімната для сторожа.

      Безпосередньо  технологічним операціям виготовлення  взуття передує розробка моделей  взуття (проектування), що здійснюється  з урахуванням вимог моди, звичаїв  країни, кліматичних умов, асортименту  і властивостей взуттєвих матеріалів, технології виробництва, потреб  населення в різноманітних видах  взуття.

      До основних  технологічних операцій виготовлення  взуття належать: контроль якості  взуттєвих матеріалів і добір  їх у партії; збірка заготовок, формування верху взуття, скріплення  деталей низу з деталями верху, оздоблювальні операції.

      Розкроювання  матеріалів відповідно до ескізного  проекту моделі проводять після  контрольної перевірки якості  взуттєвих матеріалів і готових  деталей, що їх комплектують у виробничі партії залежно від призначення, товщини, кольору, відтінку.

      Збірка  заготовок полягає в з'єднанні  оброблених деталей верха взуття  нитковими швами або спеціальними  клеями і проводиться у визначеній  послідовності залежно від виду  взуття і його конструкції.

      Формування  верха взуття полягає в наданні  деталям заготовок необхідних  розмірів і об'ємної форми. Формування  здійснюється шляхом натягування  зібраної заготовки верху взуття  на колодку. Таким чином, за рахунок  витяжки матеріалів заготовки  забезпечується краща формостійкість  взуття.

      Наступною  технологічною операцією виготовлення  взуття є зкріплення деталей  верху і низу взуття. Слід зазначити, що цей етап суттєво впливає  на зовнішній вигляд взуття, його  міцність, зносостійкість, зручність  у ході та інші властивості.

            Виробництво взуття проходить  у декілька етапів:

1 етап – Підготовчі  роботи

      - проектування;

      - технологічна  підготовка;

      - виробництво.

2 етап – Розкрій і  розруб матеріалів, обробка деталей

      - розкрій  матеріалів на деталі верху  взуття;

      - обробка  деталей верху;

      - розруб  матеріалів на деталі низу.

3 етап – Складання  заготовок

4 етап – Декоративне  оздоблення заготовок

5 етап – Формування  заготовок

6 етап – Кріплення  деталей низу

7 етап – Опоряджування  взуття

Подготовчі роботи

Безпосередньому виготовленню взуття передують передпроектні роботи, проектування взуття і підготовка виробництва.

    Проектування  взуття складається з розроблення  і затвердження ескізів, деталей  верху і низу. Ескіз - це художньо  оформлене зображення конструкції  взуття. У ньому відображаються  форма копила і каблука, висота  каблука, конфігурація деталей верху  і низу, кількість і розташування  строчок, рисунки оздоблення і  фурнітури, колір і фактура матеріалів. Модельєри і художники розробляють  кілька варіантів ескізів і  представляють на затвердження  художньо-технічній ради підприємства.

    Для розроблення  деталей верху спочатку отримують  розгортку бокової поверхні копила  з паперу або плівки. Найдосконалішим  є метод отримання розгортки  з термопластичної плівки. До  копила прикріплюють усі внутрішні  й проміжні деталі. Жорстку гнучку  оболонку отримують із полівінілхлоридної  смоли завтовшки 0,3-0,5мм з допомогою  вакуум-апарата для термовакуумного  формування пластмасових виробів. Отримується жорстка оболонка  з копила, до якої прикріплені  всі внутрішні й проміжні деталі  і яка відповідає формі й  розмірам майбутньої заготовки.