Біологічні фактори небезпеки

ПЛАН

ВСТУП…………………………………………………………..……………..3

1. Отруйні рослини…………………………………………...……………….4

2. Отруйні тварини…………………………………………..………………..4

3. Патогенні організми………………………………………..………………5

4. Біологічна зброя…………………………………………….………………7

ВИСНОВКИ…………………..……………………………………………….8

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………...9

 

ВСТУП

Навколишній світ людини ділиться на живій і неживій. Відмітною особливістю живих  об'єктів є їх здатність рости  і розмножуватися.

Біологічними  називаються небезпеки, що походять від живих об'єктів.

Всі об'єкти живого миру можна умовно розділити на декілька царств: мікроорганізми, гриби, рослини, тварини, люди. Між різними живими істотами йде постійна боротьба. У  цій боротьбі чоловік не завжди виходить переможцем. Носіями, або субстратами, біологічних небезпек є всі місця існування (вода, повітря, грунт), рослинний і тваринний світ, самі люди, штучний мир, створений людиною і інші об'єкти.

Біологічні  небезпеки можуть надавати на людину різну дію - механічне, хімічне, біологічне і ін. Слідством їх є різні хвороби, травми різної тяжкості, у тому числі і смертельні. Виходячи з принципу доцільності, пануючого в природі, можна стверджувати, що всі живі істоти виконують певну призначену ним роль. Але по відношенню до людини деякі з них є небезпеками.

Біологічні небезпеки пов'язані з дією на людину отруйних речовин біологічного походження.

До небезпечних  факторів біологічного походження належать:

- макроорганізми (рослини та тварини);

- патогенні  мікроорганізми - збудники інфекційних  захворювань (бактерії, віруси, гриби, кліщі, паразитичні черви, найпростіші).

Біологічні  фактори небезпеки можуть бути як на робочих місцях, так і в домашніх умовах. Тому попередження ураження біологічними факторами небезпеки є вкрай  важливе завдання.

Хвороби можуть бути найстрашнішим вашим ворогом у битві за виживання. Хоча глибокі знання про хвороби необов'язкові, ви повинні знати дещо про їхній характер і розповсюдженні в деяких місцевостях, як вони передаються і як захистити себе від них.

 

1. ОТРУЙНІ РОСЛИНИ

Отруйні рослини — умовно відокремлена й штучно обмежена група рослин із значним вмістом рослинних токсинів (грец. toxikon), які призводять до отруєння (лат. venenum), тобто викликають симптоми хвороби чи смерть людини і тварин

Близько 700 видів  рослин можуть викликати важкі чи смертельні отруєння людей. Токсичною речовиною отруйних рослин є різні сполуки, які належать переважно до алкалоїдів, глюкозидів, кислот, смол, вуглеводнів тощо.

За ступенем токсичності рослини поділяють  на:

• отруйні (біла акація, бузина, конвалія, плющ тощо) ;
• дуже отруйні (наперстянка, олеандр тощо);
• смертельно отруйні (білена чорна, беладона, дурман звичайний).

 

Наведемо характеристику дії отруйних рослин на організм людини:

 

Отруйна рослина	Час початку дії	Характеристика  впливу на організм людини
Білена чорна	через 30-40 хв	Почервоніння  обличчя і шиї, збуджений стан, судоми рук та ніг, галюцинації, слинотеча, а згодом сухість у роті тощо.
Цикута	через 5-8 хв.	Часте блювання, сильна слинотеча, запаморочення, блідість шкіри, з'являються сильні судоми.
Гриби	від 15хв до 2-3 діб	Нестерпний  біль під грудьми, постійне блювання, згущення крові, судоми, призводить до летальних випадків.

 

2. ОТРУЙНІ ТВАРИНИ

Отруйні тварини, містять в організмі постійно або періодично речовини, токсичні для особин інших видів. Введений навіть в малих дозах в організм іншої тварини отрута викликає хворобливі розлади, а іноді - смерть. Всього існує близько 5 тис. видів отруйних тварин: простих - близько 20, кишковопорожнинних - близько 100, черв'яків - близько 70, членистоногих - близько 4 тис., молюсків - близько 90, голкошкірих - близько 25, риб - близько 500, земноводних - близько 40, плазунів - близько 100, ссавців - 1 вид

Серед тваринних  організмів отруйні форми трапляються  частіше, ніж в рослинних організмах. Отрути, що виробляються тими чи іншими організмами, є хімічними чинниками, які беруть участь у міжвидових взаємодіях. Приклади використання хімічних речовин для нападу або захисту можна знайти на всіх сходинках еволюційного розвитку.

Наведемо приклади деяких небезпечних тварин.

 

Тваринний організм	Вплив на організм людини
Павук   ( тарантул)	Надзвичайно сильні больові відчуття, головний біль, слабкість, порушення свідомості, судоми, тахікардія, підвищення тиску, летальні випадки
Кліщі	Укуси, почервоніння, стан загального отруєння
Комахи  (оси, бджоли, мурашки, жуки )	Алергічні реакції, анафілактичний шок, неврози шкіри, запалення, больові відчуття, летальні наслідки
Риби   (скати, морські дракони, скорпени)	Уколи, слабкість, декади втрата свідомості, діарея, судоми, порушення дихання, зниження тиску, летальні випадки
Рептилії   (кобри, змії)	Параліч скелетної  й дихальної мускулатури, пригнічення  функцій центральної нервової та дихальної систем, в'ялість, апатія, гальмування рефлексів, патологічний сон, летальні випадки

 

3. ПАТОГЕННІ  ОРГАНІЗМИ

Особливостями дії мікроорганізмів є:

• висока ефективність зараження людей;
• здатність викликати захворювання внаслідок контакту здорової людини із хворою або з певними зараженими предметами;
• наявність певного інкубаційного періоду (з моменту зараження до прояву повного захворювання, від декількох годин до десятків днів);
• певні труднощі з визначенням окремих видів збудників;
• здатність проникати в негерметизовані приміщення, інженерні споруди і заражати в них людей.

В організм людини збудники інфекцій можуть потрапляти:

• через верхні дихальні шляхи (повітрям);
• через шлунково-кишковий тракт (повітряно-крапельним);
• через проникнення у кров (кровососні паразити);
• через шкіру та слизові оболонки.

Проникаючи  у внутрішні органи людини, збудники можуть викликати різні розлади, як клінічного, так і анатомічного характеру. Деякі можуть спричиняти інфекційні хвороби, через харчі (вода, молоко, продукти), вживаючи які людина хворіє. Поширенню багатьох інфекцій сприяють комахи, а також недотримання правил особистої гігієни.

Розглянемо  характеристику цих представників.

 

Збудник	Хвороба	Вплив на організм людини
Бактерії	Чума	Морозить, ↑температура, сильні головні болі, втрата свідомості
	Сибірка	↑ температури, специфічні курбункули на шкірі та слизових оболонках, сепсис, смерть
	Холера	Дія на клітини  слизової оболонки, втрата води та солей  призводить до шоку
	Ботулізм	Зниження температури, нудота, блювота, в очах двоїться, порушується  мова та дихання
Віруси	Натуральна  віспа	↑ температури, головний біль, блювота, набухання слизової оболонки очей та ротової порожнини, висип, гнійні пухирці
	Жовта лихоманка	↑температури, головний біль, біль у м'язах та кістках, у печінці, жовта шкіри, кровотеча з носа, блювота, кривавий пронос
Рикетсії	Висипний  тиф	↑температури, сильний головний біль, морозить, втрата свідомості, лихоманка
Грибки	Бластомікоз	Ураження шкіри  та легень, кісток, внутрішніх органів, мозкової оболонки
	Кокцидіодомікоз	Нагадує грип, розповсюдження по всьому тілу, сухоти, вражає центральну нервову систему

4. БІОЛОГІЧНА ЗБРОЯ

Біологічна  зброя — зброя масового ураження, що існує переважно у виді спеціальних  боєприпасів і бойових приладів із засобами доставки, споряджені біологічними засобами. Біологічна зброя призначена для масового ураження людей, тварин, рослин та деяких видів воєнного майна і спорядження.

До біологічної  зброї відносяться деякі види хвороботвірних мікроорганізмів, які  здатні викликати інфекційні захворювання у людей (бактерії, віруси, грибки і  токсини).

Особливих методів  захисту від негативної дії отруйних рослин і тварин не існує. Лише необхідно  досконало знати симптоми їх дії, вміти відрізняти їх серед інших  і якомога менше з ними "зустрічатися”. Що стосується біологічної зброї, патогенних організмів та викликаних ними захворювань, то справи інші.

Одним із найбільш ефективних методів боротьби з інфекційними захворюваннями виступає специфічна профілактика. Вона заснована на створенні штучного імунітету шляхом випереджувальних щеплень. У наш час широкого вжитку набули щеплення проти чуми, туляремії, бруцельозу, туберкульозу, сибірської виразки, стовбняка, дифтерії, черевного тифу, висипного тифу, натуральної віспи, коклюшу тощо.

У випадках, особливо для встановлення виду використаного збудника, застосовують антибіотики та інші спеціальні препарати. Вони забезпечують загибель вірусу у незахищеному щепленням організмі, а також допомагають організму легше подолати збудники захворювання. Також для лікування використовуються бактеріофаги та лікувальні сироватки. Бактеріофаги викликають в організмі людини розчинення хвороботворних мікробів та попереджують розвиток хвороби або забезпечують лікувальний ефект. Сироваткам властиве швидке створення в організмі штучної несприйнятливості до того чи іншого інфекційного захворювання.

Для захисту  від проникнення в організм використовують такі засоби:

– індивідуальні (протигази, захисні маски і засоби захисту шкіри);

– колективні (спеціально обладнані інженерні споруди).

У комплексі  заходів протибіологічного захисту  обов'язковою складовою частиною є дезинфекція, дезинсекція і дератизація.

Дезинфекція –  це знищення або вилучення хвороботворних мікробів у зовнішньому середовищі, спеціальної обробки різних об'єктів з метою ліквідації наслідків застосування бактеріологічної зброї.

Дезинсекція проводиться  для знищення шкідливих для людини комах та кліщів – збудників інфекційних  захворювань.

Дератизація проводиться  для боротьби з гризунами, що можуть бути джерелом або переносником інфекцій.

 

ВИСНОВКИ

Біологічні  речовини – це збудники інфекційних захворювань. До них належать різні види мікроорганізмів – бактерії, віруси, грибки тощо. Характерними властивостями цих речовин є:

– висока ефективність зараження людей;

– здатність  викликати захворювання у результаті контакту здорової людини із хворою або  з певними зараженими предметами;

– наявність  певного інкубаційного періоду, тобто з моменту зараження  до прояву певного захворювання (від декількох годин до десятків днів);

– певні труднощі з визначенням окремих видів  збудників;

– здатність  проникати в негерметизовані  приміщення, інженерні споруди і  заражати в них людей тощо.

В організм людини збудники інфекцій можуть потрапляти багатьма шляхами:

– через верхні дихальні шляхи (повітрям);

– через шлунково-кишковий тракт (повітряно-капельним);

– через проникнення  у кров (в основному передаються  кровоносними паразитами);

– через шкіру;

– через слизові  оболонки.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Безпека життєдіяльності  : Навчальний посібник. -К.: Знання, 2006.

2. Бойчук Ю. Д. Екологія і охорона навколишнього середовища: Навчальний посібник. -Суми: Університетська книга, 2002. -283 с.

3. Джигирей В. С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навчальний посібник для студ. вуз. -К.: Знання, 2004. -309 с.

4. Желібо Є. П. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. -К.: Каравела, 2006. -287 с.

5. Івашура А. А. Екологія: теорія та практика: Навчальний посібник. - Харків: ВД "ІНЖЕК", 2004. -207 с.

6. Яремко З. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. -К.: Центр навчальної літератури, 2005. -317 с.