Шпаргалка з "Адміністративного права"

   Залежно  від того, які відносини регулюють  процесуальні норми адміністративного  права (“позитивні” чи відносини,  які виникають у зв'язку з  правопорушеннями), можна виділити:

   - адміністративно-процедурні  норми (які забезпечують порядок реалізації норм у сфері публічного управління, внутрішньо-організаційної і контрольної діяльності);

   - адміністративно-юрисдикційні  норми (які забезпечують порядок  реалізації норм щодо розгляду  справ про адміністративне правопорушення  чи інше правопорушення, яке перебуває у сфері адміністративно-правового регулювання).

   Російський учений  Ю. О. Тихомиров пропонує додатково  виділяти серед адміністративно-процесуальних  норм наступні:

   - адміністративно-ієрархічні  норми, які сприяють розгляду спорів у порядку підлеглості;

   - адміністративно-юрисдикційні  з використанням судових процедур (цю групу норм виділяють прихильники  такої точки зору за аналогією  з цивільним та кримінальним  процесуальним правом);

   - функціонально-процесуальні, присвячені порядку діяльності у певній сфері (вони регламентують “позитивну” діяльність суб'єктів управління);

   - регламентні, які  вводять організаційні регламенти, розпорядки, правила.

45. Класифікація норм за формою припису.

За формою припису (деякі автори називають цей критерій інакше — за юридичним змістом, за формою вираження), виділяють наступні види норм:

   - зобов'язуючі (приписні), що містять юридичну вказівку  діяти відповідним чином у  передбачених нормою умовах;

   - забороняючі (категоричні,  імперативні), що містять заборону на вчинення тих чи інших дій в умовах, які визначаються даною нормою. Заборони можуть мати загальний або спеціальний характер;

   - уповноважуючи (дозволяючи, дозвільні, диспозитивні), що передбачають можливість адресата діяти у рамках вимог даної норми на власний розсуд, але з дотриманням правового режиму, нею встановленого. Такі дозволи дають можливість вибору того чи іншого варіанту дії у межах певного правового режиму, який створюється даною нормою;

   - стимулюючі (заохочувальні), що забезпечують відповідну поведінку з допомогою певних засобів матеріального або морального заохочення учасників регульованих відносин;

   - рекомендаційні, що  дають можливість обирати найбільш  доцільні варіанти розв'язання  певних завдань. Особливість правової природи цих норм у тому, що рекомендації, які містяться у цих нормах, не мають юридично обов'язкового характеру. Такі норми не містять прямих приписів.