Інформаційне забезпечення банківської діяльності.

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Мая 2015 в 21:38, контрольная работа

Краткое описание

Інвестування являє собою один з найбільш важливих аспектів діяльності будь-якої організації, що динамічно розвивається, керівництво якої віддає перевагу рентабельності з позиції довгострокової, а не короткострокової перспективи. Інвестиції у виробництво і ринки збуту забезпечують підвищення конкурентоспроможності фірми, створюючи умови для підвищення якості продукції, зниження витрат, збільшення обсягів продажу. Інвестиції вирішують тактичні і головним чином стратегічні задачі фірми.
Інвестиційний менеджер вирішує одну з таких проблем як скільки має інвестувати фірма та в які види активів? Відповіддю на це питання є інвестиційне рішення фірми.
Інвестиційне рішення (або рішення про планування довгострокових вкладень) – рішення, пов’язане з придбанням активів з метою виробництва товарів і надання послуг, що задовольняють потреби споживачів.

Вложенные файлы: 1 файл

inv-analiz2.doc

— 386.00 Кб (Скачать файл)

У загальному випадку майбутня вартість  суми інвестованої на  п років визначається: FVn=Vo(1+і)n

Більш важливим є визначення теперішньої вартості: PV=Vo=FVn/(1+і)n - теперішня вартість грош-го потоку, який буде отримано через n років. Це процес дисконтування сум майбутніх надходжень до їх теперішньї вартості.

Ця формула відображає процес дисконтування майбутніх сум грошових потоків до їх теперішньої вартості. 1/(1+і)n  - дисконтний множник.

  1. Формула розрахунку теперішньої вартості вічної ренти.

В інв аналізі  виникає необхідність оцінити грош потоки, які генеруються  інв проектом у різні періоди часу. Одним із способів оцінкиїх єпредсставлення цих потоків у вигляді ануїтету (фін рента), який представляє собою рівні за величиною грошові потоки за кожний період протягом точно визначеного часу. Узагальнюючими показниками ренти є нарощна сума (майбутня) сума ренти, теперішня, а також довічна. Теперішня величина ануітету- сума усіх членів рент, дисконтованих на момент приведення по вибраній дисконтній ставці.

Якщо надходження (анітети) зумовлені протягом невизначеного часу, то має місце розрахунок Теперішньої вартості вічної ренти за формулою PVg.a=A\i     (PV=X\ i(1+i)t )-довічна рента, починаючи з періду t.

  1. Теперішня вартість ануітетів.

В інв аналізі  виникає необхідність оцінити грош потоки, які генеруються  інв проектом у різні періоди часу. Одним із способів оцінкиїх єпредсставлення цих потоків у вигляді ануїтету (фін рента), який представляє собою рівні за величиною грошові потоки за кожний період протягом точно визначеного часу. Узагальнюючими показниками ренти є нарощна сума (майбутня) сума ренти, теперішня, а також довічна. Теперішня величина ануітету- сума усіх членів рент, дисконтованих на момент приведення по вибраній дисконтній ставці.

Більшість фінансових операцій полягає не в разових платежах, а в послідовності грошових надходжень і виплат протягом певного періоду часу. Останнім часом в західній практиці для обгрунтування вибору варіанта проекту застос-ся метод ануїтету. Цей метод грунтується на оцінці періодичних платежів, які звичайно мають однаковий розмір і сплачуються через рівні відрізки часу. Цей метод дозволяє ранжувати проекти, які мають різну чисту тепер-ню вартість, різну внутр-ню норму ефективності та тривалість життєвого циклу. Ясно, що оцінювані проекти повинні бути близькими за мірою інвес-го ризику. Підставою всіх розрахунків при інвес-му аналізі є зіставлення тих витрат, що здійсн-ся сьогодні, і тих грош-их надходжень, які можна одержати в майбутньому. Рівень окупності тепер-их витрат (інвестицій) майбутніми надходженнями визначає теперішня вартість ануїтету. Загальна тепер. вар-ть ануїтету визн-ся за формулою:

PVa=A* (1-(1+I)-n) \i   , де А-розмір ануітету з строком інв n періодів; (1-(1+I)-n) \i – фактор теперішньої вартості ануітету.

Теп вартість ануітету розрах на попередній рік перед першим ануітетом.

  1. Визначте основні елементи процесу прийняття рішень з бюджетування капіталу.

Сукупність дій з визначення, аналізу й вибору можливих інв-й серед інв пропозицій наз складанням капітального бюджету ( бюджетуванням капіталу). Цей процес охоплює кілька етапів, починаючи з виявлення можливих варіантів, перевірки ідей і закінчуючи точним економічним аналізом та постаудитом. У момент затвердження капітальний бюджет пп містить прийнятну кількість проектів, від яких загалом і від кожного окремо очікується ек ефект, що відповідає стратегічним цілям керівництва пп. Бюджетування капіталу полягає у виборі за умов обмежених інв ресурсів тих інвестицій, які забезпечать бажаний рівень дохідності за прийнятного рівня ризику.

У роботах, пов'язаних з фінансуванням інв-й, основну увагу приділено оцінці інв вибору за умови існування припущення, що використання теоретично коректних методів прямо призводить до оптимального інв вибору і, отже, збільшує багатство акціонерів. Особа, що приймає рішення, розглядається як пасивний глядач, який діє більше як технік, ніж як підприємець. Якимось чином ідеї відносно інвестування з'являються в полі зору, розраховуються грошові потоки й розробляються припущення. Ризик ураховано у формулі дисконтування, за якою розраховується значення чистої теперішньої вартості проекту. Якщо значення чистої теперішньої вартості позитивне, пропозиція стає частиною переліку прийнятних інвестиційних можливостей. Цей перелік у подальшому рафінується через оцінку взаємовиключних проектів за наявних обмежень у фін капіталі, де це необхідно.Такому підходу до бюджетування капіталу властиві такі припущення:  *Інвестиційні ідеї просто з'являються. *Проект може розглядатися ізольовано, тобто проекти не є взаємозалежними. *Ризик може бути повністю врахований у межах чистої теперішньої вартості. *НекількіснІ зауваження відносно інвестування до уваги не беруться. *Оцінка грошових потоків є неупередженою.

У разі акцентування на інв оцінках, а не в цілому на процесі Інв-я може виникнути ситуація, коли неможливо виробити найбільш бажану інв програму. Розв'язком цієї ситуації може бути відповідь на таке питання: яким чином організація може розробити концептуальну основу щоб зд-ти успішні інвестиційні проекти? Це не обов'язково потребує викор надскладних методів або процедур.

  1. Поясніть різницю між балансовим прибутком і грошовим потоком.

Існує необхідність розрізняти грошовий потік від балансового прибутку. Грошовий потік — це прибуток від інвестиційного проекту після оподаткування, але перед нарахуванням амортизації, виплатою процентів та дивідендів. Якщо розглядати його та прибуток протягом усього життєвого циклу проекту, то вони будуть ідентичними, але їх розподіл у часі буде різним. З огляду на вартість грошей у часі, розподіл у ньому платежів відіграє надзвичайно важливу роль. Чисті грошові потоки показують різницю між надходженням грошових потоків за проектом і їхнім відпливом. Грошові потоки показують, чи варто реалізовувати інвестиційну пропозицію, на відміну від оцінок, які грунтуються на принципах бухгалтерського обліку і які визначають, наприклад, як швидко потрібно амортизувати капітальну інвестицію. Немає сенсу звертати увагу на амортизацію, оскільки її вже було враховано як відплив капіталу в першому році (роках) інвестиційного проекту. Так само недоцільно враховувати процентні платежі, оскільки їх уже враховано в ставці, яка використовується для дисконтування грошових потоків.

Грошові потоки

Існує ще два міркування, які дають змогу пояснити відмінність між грошовим потоком від інвестиційного проекту та балансовим прибутком. По-перше, кошти, що знаходяться на рахунку прибутків і збитків на першому році й підлягають оподаткуванню, вираховуються з прибутку цього самого року, але на практиці більшість податків сплачується наступного року. По-друге, рахунок прибутків і збитків не бере до уваги витрати оборотного капіталу. Проте дуже рідко можна легко визначити грошові потоки за інвестиційним проектом. Є два способи визначення грошових потоків для подальшого їх використання в інвестиційному аналізі:

— з неопрацьованих первинних даних;

— з уніфікованих форм фінансової звітності, таких як звіт за прибутками та збитками й баланс.

  1. Класифікація методів оцінки реальних інвестиційних проектів.

Ідея будь-якого вкладання капіталу повинна обгрунтовуватися розрахунками корінного завдання: якою мірою майбутні доходи покривають нинішні (поточні) витрати? На це питання мусить відповісти кожний інвестор від приватної особи до держави загалом. Виходячи з цього, теоретичні засади інвестиційного аналізу складають систему методів і показників обчислення ефективності (оцінки привабливості) реальних інвестиційних проектів.

Найвідоміші методи оцінки інвестиційних проектів можна розділити на дві групи:

1.Традиційні, тобто методи оцінки ефективності інвестицій за допомогою співвідношення грошових надходжень з витратами. (коефіцієнт ефективності, період окупн, бухг період окупності)

2.Методи оцінки ефективності інвестицій, що грунтуються на теорії часової вартості грошей. Більш обєктивні і не можуть викор в фін звітності (показник чистої теперішньої вартості, індекс доходності, дисконтований період окупності, внутрішньої норми доходності, модифікована внутр норма доходності).

За допопомогою цих методів здійснюється інвестиційний аналіз проектів, тобто оцінюється і зіставляється інвестиційна привабливість (ефективність) напрямків інвестування, окремих програм (проектів) або об¢єктів.

  1. Чиста теперішня вартість: визначення, економічна сутність, формула.

Теорія фінансового менеджменту стверджує, що мета фірми— створити якомога більше багатство. Багатство формується тоді, коли ринкова вартість виробленої продукції (товару) перевищує вартість ресурсів, витрачених на її виробництво. В оцінці капітальних проектів необхідно користуватися правилом чистої теперішньої вартості, яке стверджує, що проект є прийнятним, якщо теперішня вартість очікуваних додаткових грошових потоків перевищує теперішню вартість прогнозованих негативних грошових потоків. Для того щоб створити багатство зараз, теперішня вартість прогнозованих грошових потоків має перевищувати теперішню вартість усіх прогнозованих негативних грошових потоків. Чиста теперішня вартість (NPV) проекту розраховується як сума всіх майбутніх грошових потоків, дисконтованих за певною ставкою дохідності, без дисконтованої вартості вкладених інвестицій. Правило чистої теперішньої вартості ілюструється такою формулою:

 де Rt– величина грошового потоку; k- мінімальна необхідна ставка доходності; C - початкові  витрати; n- тривалість проекту.

Іншими словами, чиста теперішня вартість — це сума всіх очікуваних грошових потоків (R,) починаючи з року 1 (ґ=1) до кінця життєвого циклу проекту (n), дисконтована за ставкою дисконтування проекту k, зменшена на вартість коштів, інвестованих у проект.

Правило чистої теперішньої вартості дає теоретично обґрунтовану відповідь на питання щодо прийняття або відхилення інвестиційної пропозиції.

  1. Особливості розрахунку та використання показника чистої теперішньої вартості, переваги та недоліки методу.

Багатство формується тоді, коли ринкова вартість виробленої продукції (товару) перевищує вартість ресурсів, витрачених на її виробництво. Для того щоб створити багатство зараз, теперішня вартість прогнозованих грошових потоків має перевищувати теперішню вартість усіх прогнозованих негативних грошових потоків. Чиста теперішня вартість (NPV) проекту розраховується як сума всіх майбутніх грошових потоків, дисконтованих за певною ставкою дохідності, без дисконтованої вартості вкладених інвестицій. Метод NPV є універсальним, його результат дає відповідь стосовно прийнятності інвестиційної пропозиції. Порівняно простий для розрахунку і використання, але наперед необхідно визначитися стосовно ставки дисконтування та інших показників. Результат розрахунку є кількісною величиною, що за певних обставин, виключає абсолютно коректне порівняння інвестиційних пропозицій з різними параметрами, особливо за наявності обмежень по ресурсам при порівнянні неподільних проектів.

Первинні данні попередньо розраховуються на основі облікових данних (прибуток, амортизація).Попередньо треба зробити прогнозні розрахунки прибутку, амортизації, а для цоьго в свою чергу – прогнозний баланс.

  1. Внутрішня норма дохідності: визначення, економічна сутність, формула.

Правило чистої теперішньої вартості дає теоретично обґрунтовану відповідь на питання щодо прийняття або відхилення інвестиційної пропозиції. Альтернативним підходом є розрахунок внутрішньої норми дохідності (IRR), якою є ставка дохідності, яка прирівнює очікувані чисті грошові потоки до початкових витрат. Для розрахунку 1RR необхідно вирішити відносно R таку формулу:

де r-ставка дохідності, яка дає NPV = 0, Rt– величина грошового потоку; C - початкові  витрати; n- тривалість проекту.

 а всі інші символи такі самі, як і у формулі NPV. Проект приймається за умови, якщо значення його внутрішньої норми дохідності більше, ніж ставка дохідності, яка вимагається за проектом. У цьому разі величина k з формули чистої теперішньої вартості представляє ставку дохідності, яка потребується. У переважній більшості випадків IRR метод оцінки капітальних проектів дає таке саме рішення стосовно прийняття чи відхилення пропозиції щодо інвестування. Проекти з позитивними значеннями чистої теперішньої вартості будуть мати вартість г більшу ніж вартість k.

(IRR) — ставки дисконту, використання якої б забезпечило рівність поточноївартості очікуваних грошових відтоків та поточної вартості очікуваних грошових притоків. Показник внутрішньої норми доходності -IRR хар-є макс допустимий відносний рівень витрат, які мають місце при реалізації інв проекту.

Практичне застосування цього методу зводиться до того, що в процесі аналізу вибирається два значення ставки дисконту і1 < i2таким чином, щоб в інтервалі (i1,i2) функція NPV=f(i) змінювала своє значення з "+" на "-" або навпаки. Т.ч., викор-ь таку формулу:

IRR = і1 + [NPVi1: (NPVi1 — NPVi2] • (i2-i11)

  1. Особливості розрахунку та використання показника внутрішньої норми дохідності, переваги та недоліки методу.

Метод ВНД у порівняльному аналізі проектів можна використати умовно ( з огляду на екзогенні фактори, зільшення рівня ризику призводить до збільшення показника ВНД). На основі цього методу неможливо зробити висновки стосовно збільшення капіталу підприємства, а значить і багатства акціонерів. Критерій ВНД показує лише максимальний рівень витрат, який може бути асоційований з проектом, що оцінюється. Увипадку, коли ціна інвестицій в обидва альтернативні проекти менша ніж значення ВНД для них,вибір може бути зроблено за додатковим критерієм, напиклад, NPV (чистою теп. варт-ю). Показник ВНД не має властивості адетивності. Тобто, NPV (A+B) = NPV(A) +NPV(B), IRR (A+B) не = IRR(A) + IRR(B)

Информация о работе Інформаційне забезпечення банківської діяльності.