Фінансова інформація як об’єкт автоматизованої обробки
Практическая работа, 30 Октября 2013, автор: пользователь скрыл имя
Краткое описание
Мета роботи: засвоїти основні терміни і поняття економічної інформації; ознайомитись з тенденціями розвитку інформаційних технологій
Прилади и обладнання: ПЕОМ типу Pentium, інструкція з техніки безпеки, методичні вказівки для виконання практичної роботи.
Кількість годин: 2 годин
Вложенные файлы: 1 файл
Prakticheskaya_rabota_1.doc
— 77.50 Кб (Скачать файл)ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1.
Тема: Фінансова інформація як об’єкт автоматизованої обробки.
Мета роботи: засвоїти основні терміни і поняття економічної інформації; ознайомитись з тенденціями розвитку інформаційних технологій
Прилади и обладнання: ПЕОМ типу Pentium, інструкція з техніки безпеки, методичні вказівки для виконання практичної роботи.
Кількість годин: 2 години
Порядок виконання роботи:
- Прослухати й коротко записати у звіт основні правила експлуатації комп'ютера й техніки безпеки.
- Ознайомитися із основними визначеннями теми: «Інформаційні системи».
- Скласти таблицю основні етапи розвитку інформаційних систем за формою.
Назва етапу |
Роки |
Характерні риси |
Основні програмні продукти |
- Відповісти на контрольні запитання.
- Наприкінці заняття надати викладачеві письмовий звіт про зроблену роботу.
Теоретичні відомості.
Комплекс забезпечення системи управління
Сучасна система управління економічним
об'єктом становить людино-
• Інформаційне забезпечення (informational support) - система класифікації і кодування інформації, технологічна схема обробки даних, нормативно-довідкова інформація, система документообігу.
• Організаційне забезпечення (organizational support) -сукупність заходів, які регламентують функціонування системи управління, її опис, інструкції і регламенти обслуговуючому персоналу.
• Технічне забезпечення (hardware) - комплекс що використовується у системі управління технічних засобів, включно з засобами зв'язку та ЕОМ.
• Математичне забезпечення (mathematical support) -сукупність методів, правил, математичних моделей і алгоритмів розв'язування задач.
• Лінгвістичне забезпечення (linguistic support) - сукупність термінів і штучних мов, правил формалізації природної мови.
• Програмне забезпечення (software) - сукупність програм систем обробки даних і документів, необхідних для експлуатації цих програм.
• Правове забезпечення (legal support) - сукупність правових норм, що визначають створення, юридичний статус і функціонування системи.
Управління економічним об'
• збір, перетворення і реєстрація інформації;
• обробка і збереження;
• перетворення, тиражування і використання (у тому числі . ухвалення рішення і вироблення керуючих впливів).
Історія розвитку інформаційних систем
Інформаційна система (1C) — це програмно-апаратний комплекс, який складається з системного та прикладного програмного забезпечення, а також периферійного та мережевого обладнання.
Зв'язок між системою управління та об'єктом управління відбувається через інформаційну систему.
Інформаційна система
Умовно можна виділити три покоління ІC.
В ІC першого покоління (1963 - 1972 pp.) для кожної задачі окремо готувалися дані, створювалася математична модель і розроблялося програмне забезпечення. Такий підхід зумовлював інформаційну та математичну надмірність (записані на машинний носій дані не могли використовуватися для розв'язування іншої задачі).
Був позначений тривалістю і трудомісткістю і процес розробки програмного забезпечення кожної задачі.
Для ІC другого покоління (1972-1986 pp.) характерним було розширення технічної і програмної бази. Головна відмінність 1C другого покоління від першого полягає в тому, що ці системи вже мали спільне інформаційне забезпечення усіх задач - базу даних. Організація єдиної бази даних стала можливою лише завдяки створенню спеціальних програмних продуктів - систем управління базами даних (СУБД), основне призначення яких - створення баз даних та їх підтримка в актуальному стані.
Сучасний етап розробки і функціонування інформаційних систем характеризується створенням ІC нового покоління, до яких належать експертні системи, системи підтримки прийняття рішень, системи зі штучним інтелектом. Технічною передумовою створення таких систем є широке використання персональних комп'ютерів в усіх сферах людської діяльності.
Залежно від мети функціонування розрізняють такі типи ІC:
• інформаційно-пошукові системи (які орієнтовані на вирішення задач пошуку інформації);
• інформаційно-довідкові системи (в яких за результатами пошуку обчислюють значення арифметичних функцій);
• інформаційно-управляючі (які забезпечують прийняття рішення на основі автоматизації інформаційних процесів у сфері управління);
• системи підтримки прийняття рішень;
• інтелектуальні системи.
Наочним
прикладом інформаційно-
Прикладом інформаційно-довідкової системи може бути інформаційна система будь-якого банку. Вона містить відомості про вклади мешканців міста, а обробка банківської інформації передбачає поновлення сум вкладів, розрахунок відсотків, підведення підсумків за певний період роботи і т. д.
Інформаційно-управляючі, або автоматизовані системи (АС) - це системи, які складаються з персоналу і комплексу засобів автоматизації його діяльності. Залежно від виду діяльності розрізняють такі різновиди АС: автоматизовані системи управління (АСУ), системи автоматизованого проектування (САПР), автоматизовані системи наукових досліджень (АСНД) та інші.
Прикладом системи підтримки прийняття рішень може бути система, яка в центрах зайнятості надає допомогу у виборі можливого місця роботи. Система перевіряє узгодженість характеристик, поданих людиною, виявляє суперечності й визначає цінність інформації, що надходить. Після цього інформація вводиться до системи і на основі багатокритеріальної теорії корисності видаються пріоритети користувача, що дає змогу ранжирувати об'єкти вибору.
Інтелектуальна діяльність - це дії та розумові висновки людей у нестандартних ситуаціях. Системами штучного інтелекту називають системи, здатні виконувати операції, які імітують інтелектуальні здібності людей. Найбільш поширеним видом інтелектуальних систем є експертна система. Експертна система - це комп'ютерна система, яка втілює в собі досвід експерта, що грунтується на його знаннях у певній галузі. Експертна система на основі обробки цих знань може давати інтелектуальні поради, приймати рішення на рівні експерта-професіонала.
Завдання та властивості
інформаційної системи
У процесі організації управління інформаційна система містить такі основні частини:
• сукупність економічних даних на відповідних носіях, організованих певним способом;
• технічні засоби й технології накопичення, обробки, зберігання, пересилання інформації.
Інформаційна система не тільки відображає функціонування об'єкта управління, але й впливає на нього через органи управління.
Призначення інформаційної системи полягає в описі економічного об'єкта, його станів, взаємодії, що виражаються через економічні показники. До головних завдань інформаційної системи належить:
• виявлення джерел інформації;
• збирання, обробка та видача інформації, що характеризує стан виробництва та управління;
• розподіл інформації між керівниками, підрозділами та виконавцями відповідно до їх участі в управлінні.
Інформаційна система, насамперед споживча, - це порядок взаємодії зі споживачами інформації, своєчасність її доставки, взаємозв'язок і взаємозалежність елементів інформації.
Головні властивості інформаційної системи подано на схемі 2.
Органиаційно-структурна - відповідає структурі системи управління
Організаційно-економічна включає в себе:
• надійність - ступінь безперебійного функціонування;
• потужність - кількість операцій за одиницю часу;
• пропускна здатність - обсяг інформації, що проходить за одиницю часу, та обсяг результатної інформації, яка видається за одиницю часу;
• економічність - собівартість операцій оброблення, термін окупності;
• ефективність - рівень комплексності, рівень автоматизації;
• функціональність - порядок функціонування, змінюваність у зв'язку з розвитком об'єкта управління.
Структура та функції
інформаційної системи
Структурно ІC складається з таких компонентів (схема 3):
• входу;
• інформації;
• системи оброблення інформації;
• виходу;
• внутрішніх і зовнішніх каналів.
Характерна риса ІC - те, що людина є активним учасником інформаційного процесу. Це виявляється в умовах функціонування автоматизованого робочого місця (АРМ), коли людина здійснює введення інформації в систему, підтримує її в актуальному стані, обробляє інформацію і використовує здобуті результати в управлінні. Інформація служить способом опису взаємодії між джерелом й
одержувачем інформації. Те саме повідомлення одному одержувачеві може давати багато інформації, а іншому - мало або не давати зовсім.
Потенційні можливості ІC реалізуються через їх функції, до яких Належать:
• обчислювальна - вчасно і якісно виконує обробку інформації В усіх аспектах, що цікавлять систему управління;
• логічна - відстежує і формує всю необхідну для управління зовнішню та внутрішню інформацію;
• запам'ятовувальна - забезпечує безупинне накопичення, систематизацію, збереження і відновлення всієї необхідної інформації;
• комунікаційна - забезпечує передачу потрібної інформації в задані пункти;
• інформаційна - реалізує швидкий доступ, пошук і видачу необхідної інформації;
• регулювальна - здійснює інформаційно-керуючий вплив на об'єкт управління і його ланки при відхиленні параметрів їх функціонування від заданих значень;
• оптимізаційна - забезпечує оптимальні розрахунки в міру зміни цілей, критеріїв та умов функціонування об'єкта управління;
• прогнозна - визначає основні тенденції, закономірності та показники розвитку об'єкта управління;
• аналізаторна - визначає основні показники техніко-економічного рівня виробництва і господарської діяльності;
• документувальна - забезпечує формування всіх обліково-звітних, планово-розпорядницьких, конструкторсько-технологічних та інших форм документів.
Контрольні питання:
1. Дати визначення функції управління.
2. На які складові можна розкласти процес управління?
3. Основні підсистеми
4. Дайте визначення
5. Охарактеризуйте етапи
6. Основні функції інформаційної системи управління.
7. З яких компонентів складається інформаційна система управління?
Література:
1. Закон Украины "Об информации" от 02.10.92 № 2567.
2. Закон Украины "О защите информации в автоматизированных системах" от 05.07.94 №80 ДСТУ 2874-94.
3. Бази даних. Терміни та визначення. - К.: Держстандарт України, 1995.
4. ДСТУ 2938-94. Системи оброблення інформації. Основні поняття. Терміни та визначення. - К.: Держстандарт України, 1995.
5. ДСТУ 2940-94. Системи оброблення інформації. Керування процесами оброблення даних. Терміни та визначення. - К.: Держстандарт України, 1995.
6. ДСТУ 2941-94. Системи оброблення інформації. Розроблення систем. Терміни та визначення. - К.: Держстандарт України, 1995.
7. Береза A.M. Основи створення інформаційних систем: Навч. посібник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2001.
8. Василик О.Д. Державні фінанси України. - Вища шк., 1997.
9. Галузинський Г.П., Гордієнко І.В.
Сучасні засоби обробки
10. Горелий В.И. Основи
11. Гужва В.М. Інформаційні системи і технології на підприємствах: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001.
12. Інформаційні системи і технології в економіці: Посібник для ВНЗ / За ред. В. С. Пономаренка. - Академія, 2002.