Облік в німеччині

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

КАФЕДРА ОБЛІКУ І АУДИТУ

Контрольна робота з дисципліни «Облік у зарубіжних країнах»

Варіант №21

 

 

КИЇВ-2014

 

 

 

 

 

 

Виконала студентка 4-го курсу,групиЗОА-10

КулакТ.В.залікова книжка№102071

Перевірила проф.СкрипникМ.І. 
                                               План.

Вступ

1.Бухгалтерське регулювання  в Німеччині……………………………………3

2.Бухгалтерські професії  в Німеччині…………………………………………15

Висновок

Список використаних джерел………………………………………………….17

Практична частина………………………………………………………………18

 

                                              Вступ.

Бухгалтерський облік, як прозора політика, і ідеологія, не знає національних кордонів. Облікові технології експортуються і імпортуються, що доводить подібність існуючих систем обліку за кордоном. Це дозволяє провести класифікацію національних систем обліку. Чинники, що визначають рівень розвитку бухгалтерського обліку, взаємопов'язані. Так було в багатьох країнах, що мають жорстке правове регулювання економічної діяльності, банки чи уряд історично розглядалися як основні кредитори, тоді як у країнах загальноправової спрямованості у забезпеченні фінансових запитів бізнесу більше покладалися розширення акціонерної власності і цінних паперів. Отже, якщо вважати ідею впливу «довкілля» на систему бухгалтерського обліку правильню,то очікується, що у країнах із схожими соціально-економічними умовами і системи обліку мають багато спільного.   Німеччину по праву називають однією з «локомотивів» світової економіки. За рівнем економічного розвитку, величині економічного потенціалу, частці у виробництві, рівні втягнення в міжнародний поділ праці та іншим найважливішим критеріям вона належить до найбільш високорозвинених держав світу . Німецька економіка організована за принципом соціальної ринкової економіки. Її основний елемент є поєднанням принципів свободи над ринком та високого соціального балансу. Модель соціальної ринкової економіки передбачає у певних межах вільні дії ринкових сил, але неприпустимі антисоціальні збочення ринку. Пропозиція товарів росте, і диференціюється, постачальники мають мотивацію для інновацій, доходи і прибутки розподіляються відповідно до індивідуальними досягненнями. Одночасно заборонена надмірна концентрація ринку, і забезпечується участь працівників у прийнятті основних економічних прийняття рішень та цим їх причетність досягненням суспільства. У цьому завдання держави й політиків полягає у створенні рамкових умов функціонування конкуренції, та гармонізації різних інтересів. Одночасно необхідно стимулювати готовність і можливість людей до дій на власний страх і ризик та до більшої самостійності. Особливо висока конкурентоспроможність німецької промислової своєї продукції світових товарних ринках. У Німеччині фінансова політика визначається невеликою кількістю банків, які задовольняють значну частину потреб бізнесу. Одночасно є і концентрація в акціонуванні компаній. Цей шлях є простим й ефективним, оскільки компанії мають обмежену кількість власників і кредиторів . Уряд вимагає публікувати деяку інформацію про компанії, тому компанії також змушені готувати фінансову звітність . У Німеччині звітність заглиблена у захист, передусім, банків-кредиторів. Для бухгалтерської практики характерний консерватизм.

                        1.Бухгалтерське регулювання в Німеччині.

 Бухгалтерський облік відповідно до німецького господарського права розглядається як постачальник інформації:

• для підприємця (про майно, зобов'язання, витрати, прибутки, прибутки, збитки);
• для власника;
• для виконання податкових зобов'язань і фінансового управління на макрорівні;
• для аналізу кредитоспроможності і використання кредитів;

в якості доказів у разі судових розглядів.

Перед німецьким бухгалтерським обліком поставлені такі задачі:

• відображення  всіх змін вартості майна   та заборгованості;
• встановлення актуального стану   вартості;
• точне визначення прибутків і збитків підприємства у результаті господарської діяльності;
• забезпечення калькуляції цін виробів шляхом обгрунтування необхідних даних;
• надання відомостей контролю за господарськими процесами для підприємства й  виявлення наявних резервів;
• створення підстави точного обчислення податкових платежів;
• виявлення необхідних доказів у разі правових суперечок з банками; формування надійної основи виробничого рахівництва (розрахунку витрат, планування, статистики).

 Ведення бухгалтерського обліку грунтується на приписах Комерційного і Торговельного кодексів, Закону про податок на корпорації, Закону про баланси. Держава не втручається у внутрішні справи організації.

 Принципи обліку є вимогами, що пред'являються законодавством Німеччини до бухгалтерського обліку, : повнота, правильність змісту інформації, тимчасові розмежування, ясність, наочність, можливість контролю, правильність форми, хронологічний порядок записів.

Технологічний цикл бухгалтерського обліку в Німеччині складається з трьох фаз, а методологія обліку, включаючи порядок записів в облікові регістри, визначається вимогами "Основ правильного ведення бухгалтерського обліку".

Основним методом визнається інвентаризація - метод зіставлення фактичного і облікового стану активів і зобов'язань.Об'єктами  внутрішнього контролю є: стан зобов'язань замовників, розрахунків з постачальниками, з персоналом організації.

 До публікованого річного звіту пред'являються наступні вимоги: правильне розмежування періодів, повнота, достовірність, ясність, наочність, правильність змісту, можливість перевірки, правильність форми.Виділяються два види звітності : комерційна і податкова.Система бухгалтерського обліку Німеччини залишається суто національною, строго регульованою державою, незважаючи на застосування МСФО, директив ЄС і єдиної європейської валюти. [4,98]

Ведення бухгалтерського обліку грунтується на приписах Торговельного кодексу, Закону про податок з обороту, Закону про прибутковий податок і Закону про податок на корпорації.

Загальні облікові принципи і стандарти в Німеччині були затверджені Законом про акціонерні товариства 1937 р. Вони були прийняті у зв'язку з банкрутством цілого ряду підприємств в 1920-1930-х рр. і централізацією державного управління. У тому ж році був прийнятий єдиний план рахунків бухгалтерського обліку. Нині в Німеччині відсутній єдиний план рахунків, але є декілька рекомендованих.

Загальне регулювання обліком здійснюється Комерційним кодексом, в який введені вимоги до бухгалтерського обліку і аудиту. З 1986 р. в Німеччині діє Закон про баланси, на основі якого прийняті Основні положення по веденню бухгалтерського обліку і складанню балансів. Компанії представляють звіт керівника : баланс заданої структури, звіт про прибуток і збитки, пояснення (великі компанії) і звіт про рух грошових коштів (акціонерні компанії з 1999 р.), ці інвентаризації (можуть не публікуватися). 

Держава не втручається у внутрішні справи організації. Але закони в області господарювання, управління, оподаткування створюють загальні умови, обов'язкові для усіх організацій. Торговельне і податкове законодавство зобов'язали дотримувати наступні вимоги(принципи) до обліку:

•  запис усіх господарських операцій (вимога повноти);
• відповідність записів господарських операцій їх змісту (вимога правильності змісту);
• своєчасність записів і часу звершення господарських операцій (вимога тимчасових розмежувань);
• ясність, наочність, можливість контролю;
• заборона зміни первинного змісту записів шляхом їх заклеювання, стирання і т. д. (правильність форми);
• хронологічний порядок записів (в порядку звершення господарських операцій).

 

 Технологічний цикл бухгалтерського обліку в Німеччині складається з трьох фаз:

1) підготовка облікових  документів (систематизація їх по  видах і господарських операціях; контроль правильності сум і  змісту, порядкова нумерація, визначення  рахунків бухгалтерського обліку  і їх кореспонденції);

2) запис в бухгалтерський  документ (наприклад, меморіальний  ордер бухгалтерський документ (його оформляє бухгалтер), в якому реєструються в хронологічному порядку кожна господарська операція з вказівкою дати, номери первинного документу, змісту операції, кореспонденції (взаємозв'язки) бухгалтерських рахунків і суми (таблиця. 1.1).) з вказівкою його виду і номера, а також штампу про зроблений запис.

3) зберігання документів (первинних і бухгалтерських) в  хронологічному порядку і по  видах документів. [1,221]

Дата	№документа	Опереція	Дебет	Кредит	Сума
12.04.2014	БВ211	Покупка товару в кредит	301	171	3885

 

                        Таблиця 1.1Меморіальний ордер

Порядок бухгалтерських записів визначається вимогами "Основ правильного ведення бухгалтерського обліку". У Німеччині своєчасність записів в обліковий регістр не означає їх щоденну реєстрацію. За умови надійного зберігання документів і наявності комп'ютера запису дозволяється проводити в інші терміни.

Інформація з меморіальних ордерів узагальнюється в Головній книзі з вказівкою дати, номера документу, тексту бухгалтерського запису, кореспондуючих рахунків, дебетової і кредитової суми рахунків. На підставі інформації (рахунків, Головної книги) складаються завершальний баланс і розрахунок прибутку (чи збитку).

Для отримання додаткової інформації (наприклад, про зобов'язання і вимоги контрагентів, про заробітну плату, запаси на складах, виробничому устаткуванні) бухгалтер оформляє "допоміжні книги", "контокорентні книги" (наприклад, для обліку дебіторів, кредиторів, їх особових рахунків).

Особлива увага приділяється обліку і контролю вимог і зобов'язань, бухгалтерські записи здійснюються на відповідних рахунках постачальників і замовників з вказаними:

• прізвищами і адресами постачальника або замовника;
• номерами особового рахунку, дати;
• номерамиоблікового документу;
• операції;
• сторінки в меморіальному ордері;
• дебету рахунку;
• кредиту рахунку;
• сальдо (залишку). 

Найефективнішим методом контролю фактичного стану активів і зобов'язань є інвентаризація. При інвентаризації інформація, що міститься в особових рахунках, зіставляється (звіряється) з рахунками Головної книги за допомогою списків залишків (сальдо) для вимог і зобов'язань. При цьому існує обов'язкове виконання наступних правил синтетичного (узагальнювального) і аналітичного (що конкретизує синтетичну інформацію) обліку :

• сальдо інвентарного рахунку + вимоги = сума сальдо усіх рахунків замовників;
• сальдо інвентарного рахунку + зобов'язання = сума сальдо усіх постачальників.[2,315]

Окрім інвентаризації ретельність внутрішнього контролю дебіторської і кредиторської заборгованості забезпечується також:

•  щоденним підсумовуванням рахунків замовників і постачальників, звідною проводкою продажу в кредит (закупівлі в кредит) на інвентарних рахунках Головної книги;
• відміткою штампом "Сплачено" покритих рахунків і реєстрацією покритих статей;

проведенням щоденного контрольного підрахунку для платежів, що входять і витікаючих, з наступною звідною проводкою.

• Торговельне і податкового законодавства у Німеччині під час бухгалтерського обліку наказує дотримуватися таких принципів:
• повнота — здійснення записів всіх без винятку господарських операцій; правильність змісту — записи господарських операцій у системі бухгалтерського обліку мають відповідати їх змісту;
• тимчасові розмежування — записи мають здійснюватися відповідно до часу здійснення операцій;
• ясність, наочність, можливість перевірки — бухгалтерський облік слід вести в такий спосіб, щоб за здійснення перевірки, дані були наочні і зрозумілі для третіх осіб;
• правильність форми — заборона будь-якої зміни початкового змісту, наприклад стирання, заклеювання тощо;
• хронологічний порядок — запис господарських операцій повиннен перевірятися на час їх здійснення.

 Порядок бухгалтерських записів у Німеччині визначено вимогами «Основ правильного ведення бухгалтерського обліку» і входять такі етапи: