У випадку коли зміни займають тривалий період часу, в кожний конкретний момент опір їм буде невеликий, тому що навіть незначні відхилення від „історичного порядку речей” приводять до порушення роботи організації і внутрішніх конфліктів. Проте рівень позитивних дій, який при цьому потрібен, буде, відповідно, нижчим. Прихильниками поступових перетворень звичайно є менеджери, середньої і нижньої управлінських ланок компанії. Конфлікти вирішують знаходженням компромісу.

      Тому, пропонується здійснювати стратегічні зміни в організації підприємства за допомогою поступових нововведень, розтягнутих в часі. Адже адаптивні зміни проходить повільно, але володіють ефектом зменшення рівня опору в кожний момент часу і дозволяють здійснити зміни в умовах, коли влада прихильників перетворень обмежена.

      Як  і у разі примусових змін, ефективність адаптивних підвищується при управлінні ними зверху. Всі пропозиції по підвищенню ефективності перетворень, зроблені в розділі, підходять саме в цьому випадку. Також, необхідно не забувати, що організаційна структура повинна відповідати існуючій стратегії управління підприємством та забезпечувати її реалізації. 

     Отже, оскільки на діяльність підприємства впливає багато факторів, то  необхідно враховувати в процесі розробки стратегії ці фактори та прогнозувати їх вплив, що дасть змогу реально оцінити основні потенційні можливості , які перед ним відкриваються. Також, оскільки на підприємстві не здійснюється ніяких маркетингових заходів щодо досліджування ринків збуту, пропонується створити окремий відділ стратегічного розвитку , який, разом з маркетинговим відділом розробляв і впроваджував на практиці реальні проекти по дослідженню продажу продукції, споживачів даної продукції та конкурентів. За допомогою цього можна було б  більш ефективніше застосовувати стратегію диференціації продукції і впровадження нових виробів на ринок. Згідно сучасного менеджменту, організаційна структура повинна відповідати існуючій стратегії управління підприємством та забезпечувати її реалізації, було б доцільно провести всі ті зміни в організаційній структурі підприємства, що були описані вище.

     Висновки і пропозиції

     На  основі проведених досліджень та аналізу в межах даної магістерської роботи можна зробити наступні висновки:

     Стратегія — це: з одного боку — система  мір, набір правил та принципів, якими  керівники повинні керуватися при прийнятті довгострокових рішень для досягнення поставлених цілей і при розподілі призначених для цього ресурсів; з іншого боку — детальний комплексний план призначений для реалізації місії організації та досягнення її цілей.

     Тобто в організації, з однієї сторони, існують чітко організоване комплексне стратегічне планування, з іншої — структура управління фірмою адекватна формальному стратегічному плануванню і побудована так щоб забезпечити формування стратегії для досягнення цілей підприємства і створення управлінських механізмів реалізації цієї стратегії через систему планової.

     Перед організацією можуть стоять чотири основні  стратегічні альтернативи:

• зростання;
• обмежене зростання;
• скорочення;
• поєднання.

     При формуванні стратегії підприємство може скористатися наступними підходами:

     а) На основі виділення стратегічних зон  господарювання; при цьому головним завданням в сучасних умовах стала не стільки розробка стратегії фірми в цілому, скільки на конкретному сегменті ринку в певній галузі чи підгалузі.

     б) Другий підхід передбачає, що стратегічне  управління базується на стратегічних цілях компанії, і компанія визначає свої ключові позиції на перспективу залежно від пріоритетності цілей.

     Крім  того, в роботі проводиться аналіз основних моделей, які можна застосувати при формуванні стратегії управління підприємством; подаються їх переваги та недоліки а також особливості застосування. Основною відмінністю між ними є набір параметрів, які вони використовують при розробці стратегії.

     На  діяльність підприємства впливає багато факторів, які необхідно враховувати в процесі розробки стратегії та прогнозувати їх вплив, що дасть змогу реально оцінити основні потенційні можливості , які перед ним відкриваються та загрози , які його чекають на ринку. В рамках даного дослідження був проведений аналіз наступних факторів зовнішнього середовища:

• непрямого впливу (економічні, політичні, технологічні);
• прямого впливу (споживачі, конкуренти).

    На  основі проведених досліджень необхідно відмітити , що на підприємстві не існує формальної системи стратегічного планування і, отже, не здійснюється формування стратегій як таких. Проте, прослідковуються основні пріоритети діяльності підприємства:

а) Орієнтація на скорочення витрат виробництва;

б) Диференціація  діяльності.

     Для оцінки ефективності існуючої стратегії  управління підприємством було використано  два прийоми:

1. Оцінка конкурентоспроможності ТзОВ “Тернлпільхлібпром” та його продукції, яка показала що на даний момент підприємство є лідером у своїй галузі і його продукція є найбільш конкурентноздатною серед виробів  підприємств-конкурентів. Крім того, підприємство продовжує здійснювати свою діяльність, отримуючи при цьому прибуток в той час як інші підприємства галузі знаходяться у важкому економічному становищі. Це виражається як у падінні обсягів виробництва так і у зниженні його ефективності.   І хоча заводи намагаються активізувати роботу по розширенню асортименту, виконання спеціальних замовлень, цього, очевидно, недостатньо для стабільної роботи. Це зумовлено високою енергоємністю, недосконалістю існуючого технологічного обладнання. Крім того, така ситуація частково зумовлена низькою купівельною спроможністю населення, погіршенням платоспроможності контрагентів.
2. Під впливом вищевказаних обставин, незважаючи на те, що досліджуване підприємство залишається рентабельним підприємством галузі   значно погіршилися показники які характеризують фінансові результати діяльності підприємства такі як:

     а) коефіцієнти ліквідності (хоча вони ще знаходяться  в межах встановлених норм);

     б) коефіцієнти оборотності;

     в) коефіцієнти рентабельності;

     г) показники структури капіталу.

     Це  може призвести до негативних наслідків, якщо вчасно не розробити і не впровадити відповідних заходів стабілізаційного характеру.

     Згідно  передових досягнень сучасного  менеджменту організаційна структура  повинна відповідати існуючій стратегії управління підприємством та забезпечувати її реалізації. Тому в даній роботі був проведений аналіз існуючої організаційної структури який виявив що вона характеризується нераціональним розподілом функцій управління між рівнями та окремими ланками управління, а також відсутністю раціональних зв`язків між ними. В структурі підприємства немає жодного підрозділу, який хоча б в якійсь мірі займався розробкою стратегії. На основі результатів дослідження які проводилися у другому розділі розроблені конкретні рекомендації стосовно вдосконалення існуючої системи управління підприємством. Для забезпечення подальшого успіху на ринку підприємству доцільно було б дотримуватися вибраної лінії поведінки та в її межах використати наступні стратегії: більш глибокого проникнення на існуючі ринки за рахунок інтенсивнішого використання таких інструментів маркетингу, як ціна, канали збут , просування товарів. Крім того, підприємство повинне постійно шукати шляхи виходу на нові ринки зокрема географічні. З метою забезпечення усіх працівників робочими місцями підприємство може використати стратегію диверсифікації.

     Для забезпечення успішної реалізації запропонованих стратегій доцільно провести зміни  в організаційній структурі управління підприємством. З метою формування чіткої системи вироблення і реалізації стратегії доцільно створити відділ стратегічного розвитку, основними завданнями якого є:

• досягнення загальної збалансованості фінансово-економічних і виробничих показників;
• створення мобільної організаційної структури управління підприємством.

     Метою цього відділу є розробка науково  обґрунтованої стратегії управління підприємством, яка б сприяла створенню нових та закріпленню існуючих конкурентних переваг підприємства.

     Але введення в дію цих підрозділів не буде таким ефективним без реорганізації існуючих підрозділів та здійснення перерозподілу функцій управління.

Список використаної літератури

1. Ансофф  И, Стратегическое управление: Сокр.  пер.  с англ. - М. : Экономика, 1999. - 519 с.
2. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. - СПб.: Питер, 1999. - 416с.
3. Ассель Генри. Маркетинг: принципы и стратегия: Учебник для вузов. - М.: ИНФРА-М,1999.-ХІІ,-804с.
4. Астахов В.П. Анализ финансовой устойчивости фирмы и процедуры, связанные с банкротством - М. Ось-89 1995р.
5. Багиев Г.Л., Назим Сайед-Мохамед, Юлдашева О.У. Промышленный маркетинг: Учебное пособие. - СПб.: Изд-во СПбУЭФ, 1994. - 38с.
6. Багиев Г.Л., Новиков О.А. Маркетинг средств производства: основы планирования и организации - СПб.: Изд-во ЛФЭИ, 2000.
7. Бідняк Н.М. Організація управління: Навч. Посібн. – К.: А.С.К., 2003. – 176с. (Університетська бібліотека).
8. Білорус О. , Рогач В.  Про Концепцію стратегічного менеджменту // Економіка України. - 1992. - №1.  с.  35-42.
9. Білорус О. , Рогач В. , Чехарда А.  Менеджмент підприємства в умовах стратегічних несподіванок // Економіка України. - 1992. - №2.  с.  42-46.
10. Білорус О. Г. , Панченко Є Г.  Менеджмент: конкурентоздатнісь і ефективність. - К. : Товариство “Знання” України, 1992. - 40 с.
11. Бечевая Е.А., Розен В.П. Прогнозирование спроса: методы и модели. - К.: ООП Коммунэкономика, 1996. -196с.
12. Бородина Е.И. Голикова Ю.С. Финансы предприятий - М. ЮНИТИ 1995.
13. Винокуров В.  А.  Организация стратегического управления на предприятии. — М. : Экономика, 2003.
14. Вихрущ В.П. Основи бізнесу.- Тернопіль:3бруч,1998 р.
15. Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник для вузів. -К.: Лібра,1998. -384с.
16. Голубков Е. Комплекс маркетинга, Маркетинг, N 1, 1996, с.111-120.
17. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. - М.: Издательство “Финпрес”. 1998.-416с.
18. Грещак М.Г. „Внутрішній економічний механізм підприємства ” Навч.посібник . К.: КНЕУ, 2001. – 228с.
19. Герчикова И.  М.  Маркетинг и международное коммерческое дело: Учебн. — М. : Внешторгиздат, 1990.
20. Герчикова И.  М.  Менеджмент: Учеб. — М. : Банки и биржи.  ЮНИТИ, 1994.
21. Грейсон Дж. К. мл. , О`Делл К.  Американский менеджмент на пороге ХХІ века: Пер.  с англ. - М. : Экономика, 1991. - 319 с.
22. Диксон Питер Р. Управление маркетингом. - М.: ЗАО Издательство БИНОМ”. 1998. -560с.
23. Дмитриева Е.В. Фокус-группы в маркетинге и социологии. - М.: Центр, 1998. -144с.
24. Денисенко М.П. „Економіка підприємств: пошук шляхів розвитку”. – К.:МАУП, 2003. – 80с.
25. Дойль П. Маркетинг – менеджмент и стратегии. 3-е издание / Пер. с англ. Под ред. Ю.Н. Каптуревского. – СПб.: Питер, 2002. – 544 с.
26. Друкер П.  Як забезпечити успіх  у бізнесі: новаторство і підприємництво. - К. : Україна 1994. - 319 с.
27. Евенко Л.И. Организационные структуры управления промышленными корпорациями США. Теория и практика формирования. - М.: Наука, 1998.
28. Житна І.  Е. , Нескреба А.  М.  Економічний аналіз господарської діяльності підприємства.  Навч.  посібник: Пер.  з рос.  — К. : Вища школа, 1992. — 191 с.
29. Зайцева О.А., Радугин А.А., Радугин К.А., Рогачева Н.И. Основы менеджмента: Учебное пособие для вузов. М., 1998.
30. Зуб А.Т. Стратегический менеджмент: Теория и практика: Учебное пособие для вузов. – М.: Аспект Пресс, 2002. - 415 с.
31. Карлов Б.  Деловая стратегия: Пер.  с англ. / Науч.  ред.  и авт.  посл.  В.  А.  Приписнов. — М. :Экономика, 1991.
32. Келли Д. Преобразование организации / Пер. с англ. - М.: Дело, 2000 - 376с.
33. Кинг У. , Клиланд Д.  Стратегическое планирование и хозяйственная политика.  Пер.  с англ. - М. : Прогресс, 1982. - 399 с.
34. Ковалев А.И. Войленко В.В. Маркетинговый анализ. - М.: Центр экономики и маркетинга.1996.-176с.
35. Коно Т.  Стратегия и структура японских предприятий: Пер. с англ.  // Общая редакция и вступительное слово Виханского О. С. - М. : Прогресс,1987. - 384 с.
36. Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Дж., Вонг В. Основы маркетинга. - К.; М.; Спб.: Издат.дом”Вильямс”, 1998. -1056с.
37. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент. - СПб:Питер Косм.,1998. -896с.
38. Котлер Ф.  Основы Маркетинга: Пер.  с англ. - М. : Прогресс, 1993. - 736с.
39. Кочерга Л. Валові витрати: що включають до їх складу // Праця і зарплата. 2000 рік, №3 с.23.
40. Кольга В.Д. Довідник приватного підприємця. – К.: „Літера ЛТД”, 2004. – 288с.
41. Ламбен Жан-Жак. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива, Пер. с франц. Спб: Наука.1996. -589с.
42. Економіка підприємств.Підручник:в двох томах./За ред. Покропивного С.Ф./-Київ:Хвиля - прес, 1995 р.
43. Економіка підприємств./За ред. Харіва П.С.ЛТернопіль : Економічна думка,2000 р.
44. „Економіка виробничого підприємства” Навчальний посібник, 2001 – 400с.
45. Маркетинговое планирование: управление номенклатурой продуктов: Аналитическая справка - Информэлектро, Составитель Е.А.Грамп, М., 1999. - 16с.
46. Маркетинговый ситуационный анализ: изучение запросов покупателей и их поведения на рынках сбыта: Аналитическая справка. - Информэлектро, Составитель Е.А.Грамп, 1999. - 16с.
47. Маркетинг. -Учебник/А.Н.Романов, Ю.Ю.Корлюгов и др. - М.: Банки и биржи. 1995. -560с.
48. Михалев О. Моделирование потребительского поведения/ Маркетинг, N 3, 1995, с.66-71.
49. Методы сбора информации в социологических исследованиях. Кн.1,2. М.: Наука. 1990.
50. Менеджмент организации.  Учебное пособие.  Румянцева З. П. , Саломатин Н. А. , Акбердин Р. З.  и др. - М. : ИНФРА-М, 1991. - 456 с.
51. Мескон А., Хедоури Ф; Альберт М. Основы менеджмента / Пер. англ. - М.: Дело, 1992. - 701 с.
52. Минцберг Г. и др. Школы стратегий.— СПб.: Питер, 2000. - 376 с.
53. Мерсер.  Д.  ИБМ: управление в самой преуспевающей корпорации мира, Пер.  с англ. - М. : Прогресс, 1991. - 456с.
54. Майданчик Б.И. Анализ и обоснование хозяйственных решений - М. Финансы и статистика 1991.
55. Мірошниченко А.В.Діловий успіх : бізнес планування та маркетинг.-Київ:А.Л.Д.,1997р.
56. Максимова И.В. Оценка конкурентоспособности промышленного 
    предприятия - М. Маркетинг 1996.
57. Мескон М. , Альберт М. , Хедоури Ф.  Основы менеджмента.  Пер.  с англ. - М. : Дало, 1992.
58. Ноздрева Р. Основные методы ценообразования японских фирм/ Маркетинг, N 1, 1995, с.64-73.
59. Нємцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент. – К.: ДП “Експрес-поліграф”, 2002. – 560 с.
60. Новая технология и организационные структуры: Сокр.  пер.  с англ.  / Под ред.  И.  Пиннингса и А.  Бьюитандама.  – М. : Экономика, 1990. - 269 с.
61. Основы экономического и социального прогнозирования. - М.: Высшая школа. 1985. -200с
62. Организация, планирование й управление деятельностью промышленного предприятия. /Под. ред. С.М. Бухало. - К.: Вьща школа, 1989.-472с.
63. Паниотто В.И., Максименко В.С. Количественные методы в социологических исследованиях. Киев: Наукова думка, 1982. -272с.
64. Парсяк В.Н. Маркетинговые исследования. - К., Наук.думка.1995. - 145с.
65. Пешкова Е.П. Маркетинговый анализ в деятельности фирмы. - М.: “ОСЬ-89”.1996.-80с.
66. . Полторак В.А. Маркетинговые исследования: методы и технологии. - Днепропетровск: Арт-Прес,1998. -136с.
67. Попов С.А. Стратегическое управление:17-модульная програма для менеджеров “Управление развитием организации”. Модуль 4. – М.: ИНФРА – М, 2000. – 304 с.
68. Портер М. Конкуренция: Учеб. пособие / Пер. с англ. - М.: Вільям, 2000 - 495с.
69. Пушкар М.С.Організація і планування підприємств, об`єднань,комплексів.-Київ:НМК ВО ,1992 р.
70. Економічний словник. //За редакцією С. В. Мочерного. К.: Вьща школа, 1989.
71. Питерс Т. , Уотермен Р.  В поисках еффективного управления (опыт лучших компаний): Пер.  с англ. - М. : Прогресс, 1986. - 418 с.
72. Рябинский Л.С. Поведение покупателей в условиях рыночной экономики. - М., Изд. Российского открытого университета, 1991. - 96с.
73. Рукавишников В.О., Паниотто В.И., Чурилов Н.Н. Опросы населения (Методический опыт).- М.: Финансы и статистика. 1984. -207с.
74. Руду чин А.А. „Основи менеджмента”. М.: 2003.
75. Румянцева З.П. Общее управление организацией. Теория и практика: Учебник. – М.: ИНФРА – М, 2001. – 304 с.
76. Саєнко М.Г. Стратегія підприємства: Навчальний посібник. – Тернопіль: “ТАЙП”. – 2003. – 215 с.
77. Сенге П. Пятая дисциплина: искусство и практика самообучающейся организации / Пер. с англ. - М.: Олимп-бизнес, 1999. - 408 с.
78. Стельмащук А.М. Стратегія управління підприємством: Навчальний посібник. – Тернопіль: ТАНГ, 2003. – 132 с.
79. Современный маркетинг // В.Е.Хруцкий, И.В.Корнеев, Е.Э.Евтухова. - М.:Финансы и статистика. 1991.- 256 с.
80. . Старостіна А.О. Маркетингові дослідження. Практичний аспект. Київ, Москва, Санкт-Петербург, 1998. -262с.
81. Тарнавська Н.П., Пушкарь Р.М. Менеджмент: теорія та практика: Підручник для вузів. Тернопіль, 1997.
82. Тарнавська Н.  П. , Пушкар М.  Р.  Менеджмент: теорія та практика: Підручник для вузів. — Тернопіль: Карт-Бланш, 2004. — 456 с.
83. Типовая организационная структура маркетинговой службы для предприятий отрасли. Методические рекомендации// ЦНИИ "Румб" - Л., 1998. - 28с.
84. Теория и практика антикризисного управления // Под ред.  С.  Х.  Беляева, В.  И.  Кошкина.  М. : Закон и право, ЮНИТИ, 2003.
85. Тичи П., Деванла М. Лидеры реорганизации: из опыта американских корпораций / Сокр. пер. с англ. — М.: Экономика, 1990.
86. Томпсон А., Стрикленд А. Стратегический менеджмент. - ЮНИТИ, 1998.
87. Травин В.В., Дятлов В.А. Основы кадрового менеджмента. Москва, 1997
88. Фалмер Р.  Энциклопедия современного управления (в пяти томах).  Т.  1. - М. : ВИПКЭнерго , 1992.  – 168 с.
89. Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник— Под ред.  Е.  С.  Стояновой. — М. : Перспектива, 2003.
90. Федоренко В.Г. „Інвестознавство” К.: МАУП, 2000 – 408с.
91. Хасси Д. Стратегия и планирование / Пер. С англ. Под ред. Л.А. Трофимовой. – СПб: Питер, 2001. – 384 с.: ил.
92. Хентце Й.  Основные идеи стратегического менеджмента // Проблемы теории и практики управления. - 1989. - №2. - с.  34-38.
93. Хедберг Т. Делу - дело. Планирование компании, стратегии маркетинга и реклама промышленных товаров и специальных услуг: Пер. со швед. - М., МЦНТИ, 1991. - 112с.
94. Хавранек П. Руководство по оценке эффективности инвестиций - М. 1995.
95. Шинкарева Н.А., Макаров Г.Г. Маркетинг на предприятиях промышленности: Конспект лекций. - Рыбинск, 1992. - 76с.
96. Шерсньова З.Є., Оборсъка С.В. Стратегічне управління. - К, 1999.
97. Экономическая стратегия фирмы: Учеб. пособие / Под ред. А.Градова. - СПб., 1995.
98. Єгошин Н.В. „Економіка виробничого підприємства”: Навчальний посібник, 2003 – 405с.
99. Єгошин Н.В. „Інвестиції і організація керування та фінансування”. М. – 1999.
100. Эванс Дж. Маркетинг. - М.: Экономика, 1990.- 350с.
101. Экономичемкая стратегия фирмы: учебное пособие / Под ред.  А. П.  Градова. - Санкт-Петербург:Специальная литература, 2001. - 414с.
102. Эрмаш С. Собівартість: склад та проблемні аспекти визначення // Наукові записки. 2001 №7.