Роль і функції ТБ в умовах ринкової економіки

       6.   Формування ринкових цін,   які найбільш об'єктивно відображають

співвідношення попиту і пропозиції  на  товари.

       7.   Боротьба з проявом монополізму на товарному ринку. Боротьба  з монопольним товарним ринком  здійснюється шляхом  залучення  до  біржової  торгівлі  все  більшої кількості продавців і покупців,   забезпечення  гласності  і  суперництва  в процесі торгів.

       8.   Нормування умов для мінімізації  комерційного  і  фінансового

ризику.   Біржа виступає   гарантом   виконання   укладених  на   ній  угод,

 підвищує надійність  їх  виконання.

       9.   Надання учасникам  товарних  ринків найбільш цінної  комерційної інформації

        Різноманітність функцій ТБ визначає їх величезну  роль  в   ринковій економіці,    визначає  необхідність  вивчення  і  використання  міжнародної біржової торгівлі з метою підвищення ефективності біржових угод і  операцій.

2.2. Класифікація  ТБ.

        Розвиток біржової торгівлі протягом тривалого періоду привів до появи великого різноманіття видів ТБ. З метою упорядкування цих видів проводиться класифікація ТБ по окремих найбільш суттєвих ознаках (схема 2).  
По регіону дії відрізняються такі види ТБ:  
а) національні. Ці біржі обслуговують операції купівлі-продажу товарів в межах окремої держави або її регіонів.  
б) міжрегіональні. Діапазон дії цих бірж охоплює території двох і більше сусідніх держав;

Схема 2. Ознаки класифікації товарних бірж

в) міжнародні. Біржові операції на таких біржах здійснюють представники різних країн. Котирування цін на таких біржах являють собою світові ціни на реалізовані на них товари.  
За характером асортименту реалізованих на біржі товарів вони діляться на такі види:  
а) вузькоспеціалізовані. На таких ТБ предметом біржової торгівлі є один вид товару;  
6) спеціалізовані. Предметом біржових операцій на таких біржах є, як правило, однотипні групи товарів;  
в) універсальні. На біржах даного виду операції купівлі-продажу здійснюються по широкому асортименту різноманітних товарів.  
За характером здійснення біржових угод виділяють такі види ТБ:  
а) реального товару. Предметом купівлі-продажу на таких ТБ є реальний товар, який вже вироблений або передбачений до випуску в майбутньому періоді;  
б) ф'ючерсні. На таких біржах торгівля здійснюється не реальним товаром, а лише контрактами на них;  
в) опціонні. Предметом торгів на даних ТБ є лише права на купівлю або продаж реальних товарів або контрактів на них в майбутньому періоді;  
г) комплексні. На таких ТБ відбувається укладання угод на реальний товар, ф'ючерсні і опціонні контракти.  
За ступенем відкритості (можливості участі в торгах) відрізняються біржі:  
а) відкриті (публічні). На таких біржах крім її членів в біржових операціях можуть приймати участь і відвідувачі торгів (одноразові і постійні);  
б) закриті. Право участі в біржових торгах і укладанні угод мають лише члени даної біржі.  
За організаційно-правовими формами діяльності розрізняють товарні біржі, створені у вигляді:  
а) АТ відкритого типу. Ними є біржі, які мають статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, які можуть розміщуватись шляхом відкритої підписки і купівлі-продажу на фондовій біржі;  
б) АТ закритого типу. Акції таких бірж розповсюджуються лише між засновниками і не можуть розповсюджуватись шляхом підписки і вільно продаватись-купуватись на фондовій біржі;  
в) товариств з обмеженою відповідальністю. Ними є біржі, які мають статутний фонд, поділений на частини серед їх засновників;  
г) інших організаційно-правових фірм. Ці фірми визначаються відповідним законодавством окремих держав.

Вказана класифікація дає змогу більш  цілеспрямовано формувати систему  ТБ, проводити поглиблений аналіз їх діяльності з врахуванням ознак, які визначають тенденції їх розвитку.

2.3. Огляд розвитку міжнародної  біржової торгівлі.

       В прагненні створити розвинутий цивілізований біржовий ринок, ми орієнтуємося на досвід інших країн, які успішно пройшли етап становлення біржової торгівлі і мають розвинуту і ефективну систему ТБ.  
       Міжнародна біржова торгівля має багату історію. Існує декілька трактувань терміну "біржа". Згідно перекладу з німецького "біржа" - це "гаманець", за іншою версією походження цього терміну пов'язується з ім'ям багатого торговця Ван дер Вурже, який жив у 13 ст. в бельгійському місті Врюгге. На своєму будинку у центрі міста він прибив родовий герб сім'ї із зображенням трьох гаманців і надпису:  
"Допоможу усім, хто повідомить, що він бажав купити чи продати". Незабаром господар був вже не в змозі приймати у себе вдома усіх бажаючих, тому призначив певний час для збору купців перед будинком і ввів фінансовий внесок за передачу торгової інформації. Це зібрання і отримало назву "біржа".  
Вже в першій половині 16 ст. біржі у розумінні, близькому до сучасного, виникають у Нідерландах, Італії, Франції. В 1531 р. відкриваються біржі в Врюгге і Антверпені, в 1549 р. - в Ліоні та Тулузі, в 1558р. - в Гамбурзі, в 1560 р. - Франкфурті-на-Майні і Лейпцігу. Виникають вони по однаковій схемі. Звичайно, це зібрання купців, маклерів, мінял в певний час в одному, як правило, місці: пивних, міських ярмарках, просто на вулицях біля готелю. Лише в 1983 р. в Парижі під біржу вперше відводиться спеціальна будівля.  
За свою майже п'ятисотрічну історію біржова торгівля пройшла ряд етапів свого розвитку (схема 3).

Схема 3. Основні етапи розвитку світової біржової торгівлі

 
На сучасному етапі світову біржову торгівлю представляють 50 ТБ.              Більшість міжнародних ТБ є спеціалізованими, тобто здійснюють торгівлю окремими групами товарів (зерном, живою худобою, кавою і какао, нафтопродуктами, металами тощо).  
       Важливою характеристикою міжнародних ТБ є їх розміри, які визначаються числом укладених на них угод.

Висновки

      Отже, товарна біржа - це ринок контрактів на поставку товару. Важливим чинником стабілізації цін якої, є гласність укладання угод, публічне встановлення цін на початку і в кінці біржового дня, обмеження денного коливання цін у встановлених біржовими правилами межах. Біржа забезпечує оптимальний розподіл первинних сировинних ресурсів і товарів. У цьому проявляється її товаропровідна функція. Вона стає середовищем, в якому виробник і покупець мають можливість зустрітися і одержати інформацію про попит, пропозицію, ціни.

Аналітична  робота біржі спрямована на те, щоб  обґрунтовано, спираючись на попит  ринку визначати конкретну поточну  і, головним чином, довготермінову (стратегічну) мету, напрямки та реальні джерела  ресурсів господарської діяльності, а також асортимент і якість продукції, її пріоритети, оптимальну структуру виробництва та очікуваний прибуток. Фінансово-економічний аналіз спрямований на розкриття суті фінансових показників (реалізації, прибутку, рентабельності) у їх зв'язку з виробничими. При проведенні аналізу виникає необхідність встановити, за допомогою яких показників можна дати всебічну характеристику того чи іншого об’єкта аналізу і виявити фактори, що зумовили позитивні або негативні відхилення.

  Однак потрібно наголосити, що біржа - це некомерційна організація, вона створюється засновниками і членами для полегшення проведення комерційних операцій (для обслуговування потреб засновників і членів в купівлі-продажу). Ефект від організації біржі полягає в зниженні витрат у її засновників і членів при проведенні комерційних операцій. Грошові кошти засновників і членів біржі, отримані за контракти, що укладені на біржі, спрямовуються на компенсацію витрат, пов'язаних з функціонуванням біржі, стимулювання створення або оновлення обладнання і технологічного процесу підприємств-засновників членів біржі, підвищення якості продукції, що випускається, відродження і розвиток конкурентної боротьби, комерційної етики і почуття власної гідності підприємців.

Список використаної літератури

1. Астахов В. Ценные бумаги. - М.: Финансы и статистика, 1995.

2. Біржева  діяльність  .  Під ред.  Крамаренко  В.І.Ю Холод Б.І.: Навчальний посібник.- Київ:ЦУЛ, 2003 р.

3. Бланк И.А. Торгово-посредническое предпринимательство: экономические основы биржевой торговли и брокерской деятельности. - К.: «АС», 1992.

4. http://www.info-works.com.ua

5. http://agroua.net/economics/documents/category-143/doc-293/

6. http://vidminno.com

7. http://vuzlib.org/birz_d/_index.htm