Екологічні проблеми та шляхи їх вирішення в Полтавській області

Окремим показником стану земельних ресурсів області є кількість внесення пестицидів у ґрунти, що обумовлює відповідний ступінь техногенного навантаження і оцінюється за показником кг/1га ріллі.

Ліси Полтавщини характеризуються середньою продуктивністю. Середній запас деревини становить 143 м3/га.

У структурі заготівельної деревини переважають хвойні (сосна, ялина, ялиця, модрина), твердолистяні (дуб, бук, ясен, береза) та м'яколистяні (липа, вільха, осика, тополя, верба) породи.

Антропогенний вплив на ліси сприяє створенню умов для виникнення небезпечних осередків шкідників і хвороб. Досить небезпечним чинником є дифузійне всихання сосни, яке зростає протягом останніх років. Причиною цього явища, як правило, є різке коливання ґрунтових вод, а також надмірна техногенна діяльність промислових підприємств.

Степова рослинність займає схили балок і річкових долин, нерозорані кургани, подекуди смуги на межах агроценозів. Лучні степи області характеризуються найбільшою флористичною різноманітністю, незважаючи на найменші площі, зайняті їх ценозами.

Флора Полтавщини нараховує зараз понад 1500 видів квіткових рослин, голонасінних — 3 види (в природних умовах), папоротеподібних — 16, хвощів — 9, плаунів —3, мохів — 159, лишайників — 161 вид.

Вагомим показником сучасної флори і фауни є кількість рідкісних видів і угрупувань, які потребують охорони. У флорі вищих судинних рослин Полтавщини виявлено 169 рідкісних видів, в тому числі: 7 — занесених до Червоного Європейського списку, 48 — до Червоної книги України, 137 — регіонально рідкісних, що мають обмежене поширення в Полтавській області, з них 85 охороняються в області, 52 — потребують регіональної охорони [11].

Полтавщина є одним із регіонів України з великим різноманіттям тваринного світу, який заслуговує на серйозне ставлення до нього.

За мисливськими господарствами області закріплено 2356,49 тис. га мисливських угідь, або 82 % від території області. Кількість основних видів мисливської фауни в останні роки достатньо стабільна.

Фауністичний список Полтавської області представлений: 66 видами ссавців; 307 видами птахів, 150 видів з яких постійно гніздяться; 10 видами земноводних та 11 видами плазунів; 38 видами риб та великим різновидом комах. Серед загальної кількості видів найбільш вразливими є степові зооценози, з них більше половини (53,6 %) потребують особливої охорони.

На території області нараховується 397 видів наземних хребетних. Проте статус багатьох із них викликає тривогу і потребує невідкладних охоронних заходів — 156 видів, тобто біля 40 % від усієї кількості видів уже зникли з території Полтавщини, або їх чисельність знаходиться на загрозливо низькому рівні. Серед цих видів виявлено 15, що потребують особливої охорони в області: 4 види (видра, орлан-білохвіст, могильник, деркач) занесені до Європейського Червоного списку, а 11 видів (борсук, горностай, тхір степовий, тушканчик великий, чапля жовта, журавель сірий, орел-карлик, кулик-сорока, гадюка степова, мідянка) — до Червоної книги України.

Таким чином, в умовах розвитку господарської діяльності людини усе це різноманіття потребує постійної уваги та дбайливої охорони.

Стан здоров’я населення

Однією із найбільш вагомих характеристик загального стану здоров'я населення є демографічна ситуація, що виражається у показниках смертності, народжуваності та природного приросту населення.

Практично вся територія Полтавської області відноситься до зон з високим та дуже високим рівнем смертності населення серед регіонів України. Осереднений діапазон оцінки рівня смертності по Україні становить 13,4—22,5 на 1000 населення [10]. Серед районів Полтавської області:

• шість районів (В-Багачанський, Н-Санжарський, Глобинський, Козель-щинський, Чернухінський, Семенівський), в яких рівень смертності у 2001—2004 рр. (осереднені показники) перевищував найвищі осереднені показники по Україні (вище 22,5 на 1000 населення);
• у 17 районах області у 2001—2004 рр. зафіксовані показники смертності, що відповідають високому рівню по Україні (19,5—22,5 на 1000 населення);
• лише два райони (Полтавський і Карлівський), в яких у 2001—2004 рр. зафіксована смертність на середньому для України рівні (до 19,5 на 1000 населення).

Захворюваність населення вважається найчутливішим показником, який характеризує вплив середовища на людину. При використанні будь-яких підходів щодо оцінки екологічної ситуації найбільш об'єктивною комплексною характеристикою екологічного стану регіону є стан здоров'я населення.

Одним із найбільш комплексних показників вважається рівень загальної захворюваності (поширеності хвороб), виявлений за певний часу.

За останні роки в Полтавській області спостерігається постійне коливання рівня загальної захворюваності дорослого населення, в цілому ж підтримується достатньо високий її рівень:

• 2005 р. — 14822,5 випадків на 10 тис.населення;
• 2006 р. — 16015,1 випадків на 10 тис.населення;
• 2007 р. — 13975,8 випадків на 10 тис. населення.

Важливим для Полтавщини є вивчення впливу забруднення довкілля на інтенсивність розповсюдження злоякісних новоутворень. За статистичними даними в останні 5—7 років, Полтавська область входить в першу трійку областей України за рівнем поширення цих захворювань.

Проведене дослідження розвитку онкозахворювань у 1995—2005 рр. показало, що:

• середнє значення захворюваності населення складає 349,1 на 100 тис. чоловік (відносні показники) або 152 онкологічних хворих (абсолютні показники);
• в 1999—2005 рр. це значення зросло до 358,6 на 100 тис. чоловік або 164 онкологічних хворих;
• найбільш поширеними онкозахворюваннями серед населення є: рак органів травлення, рак органів дихання, рак шкіри, рак молочної залози;
• за віковим показником у 1995—1999 рр. онкозахворюваність у населення віком до 14 років є найбільшою;
• за весь період з 1995—2007 рр. спостерігається найбільша кількість захворювань саме на рак органів травлення і складає 28,9 % (за даними 2007 р.) від загальної кількості злоякісних новоутворень. Найбільша кількість захворювань на рак органів травлення спостерігається в Миргородському, Лубенському, Пирятинському районах;
• рак органів дихання складає 17 % від загального числа онкозахворювань в Полтавській області;
• за абсолютними показниками найбільша кількість захворювань на рак спостерігається в Миргородському, Лубенському, Лохвицькому районах, найменша в Чорнухинському районі.

У 2005—2007 рр. найвищий рівень онкозахворюваності реєструвався у Лохвицькому, Н. Санжарському, Миргородському, Гадяцькому, Кременчуцькому районах і м. Кременчуці.

 

Висновки до розділу 1

екологічний полтавщина атмосферний ресурс

Хоча ситуація щодо забруднення та рівня техногенного навантаження на повітряне середовище по районах області дещо стабілізувалась порівняно із 1999—2000 рр, однак проблема забруднення атмосферного повітря як у містах, так й в більшості районів області залишається однією з найважливіших, що потребує визначення місцевих пріоритетів і впровадження відповідних дієвих природоохоронних заходів.

Хімічний склад викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря області зазнав певних змін. За 2005—2008 рр. порівняно із 2002 у 1,2—1,5 раза збільшилась питома вага в загальному складі викидів: вуглеводнів, оксидів азоту і легких органічних сполук. Це пояснюється переважанням серед господарських об'єктів області, які здійснюють викиди в атмосферу, підприємств нафтопереробної галузі і добувної промисловості.

Залишається нагальною проблема забруднення водних об'єктів області, основною причиною якої є:

• неупорядковане водовідведення стічних вод від населених пунктів, промислових і сільськогосподарських об'єктів;
• наявність великої кількості застарілих очисних споруд, що потребують капітального ремонту і реконструкцій;
• низький рівень експлуатації систем водовідведення, що призводять до погіршення якості річкових вод;

Серйозною проблемою залишається ситуація:

• з бактеріологічною забрудненістю питної води в Кременчуцькому, Глобинському, Полтавському районах та у м. Комсомольськ, Полтава;
• з хімічною забрудненістю у Карлівському, Оржицькому, Диканському районах.

Річки області мають слабку дренажну спроможність, в результаті чого, 
заплавні землі заболочуються та підтоплюються.

Значної шкоди завдають водним ресурсам області аварійні технологічні ситуації на об'єктах нафтогазового комплексу та зловмисні пошкодження нафто-, конденсатопроводів.

Одним із найбільш вагомих наслідків незадовільного стану навколишнього середовища є погіршення основних параметрів життєдіяльності людей. В Полтавській області це проявляється у загальному поступовому зниженні рівня здоров'я населення та у негативному розвитку демографічної ситуації.

Основними характеристиками, що свідчать про найбільш значимі проблеми еколого-епідеміологічного характеру в області є:

• в переважній більшості на території області рівень смертності населення однин з найвищих по Україні;
• дуже повільне зростання народжуваності в окремих районах і містах області не викликає суттєвих позитивних змін в демографічній ситуації;
• природний приріст населення має від'ємне значення з перевагою смертності над народжуваністю більше ніж на 60 %, що свідчить про суттєве скорочення населення області;

Отже, таким  чином у подальшому виникає необхідність покращувати екологічну ситуацію області  шляхом залучення новітніх технологій

 

Розділ 2. Шляхи вирішення екологічних проблем

 

2.1 Пріоритетні напрямки екологічної діяльності на території області

 

Аналіз пріоритетних проблем у районах і містах Полтавської області та необхідних заходів щодо їх вирішення виявив таку ситуацію:

■ у 2006—2010 рр. в Полтавській області сформувалися такі пріоритетні напрями екологічної діяльності:

1. забезпечення, реконструкція (ремонт) каналізаційних мереж та очисних споруд для очищення комунальних стоків населених пунктів (міст) області;
2. будівництво (добудова) нових полігонів твердих побутових відходів (ТПВ);
3. охорона водних ресурсів, що передбачає:
1. охоронні заходи (розчистка, берегоукріплення) поверхневих водних джерел;
2. ліквідацію забруднення підземних водоносних горизонтів та забезпечення населення питною водою;
4. знешкодження непридатних пестицидів і отрутохімікатів і забезпечення безпечних умов їх зберігання;
5. інженерний захист територій від підтоплення;

■ серед актуальних напрямів екологічної діяльності залишились:

• проведення проектних робіт та розробка програмних документів;
• заходи з охорони атмосферного повітря (для міст області);
• створення та облаштування об'єктів і територій природно-заповідного фонду (ПЗФ);
• заходи щодо роздільного збирання та утилізації відходів, ліквідація (реконструкція) накопичувачів токсичних відходів;
• заліснення територій та охорона захисних лісосмуг;

■ особливої актуальності з кожним роком в області набувають такі напрями:

• здійснення оцінки впливу на навколишнє середовище промислових об'єктів із залученням громадських експертів;
• створення системи моніторингу за станом довкілля;

■ в області сформувався додатковий перелік необхідних для виконання природоохоронних заходів:

• проведення тампонажних робіт (чи консервація) водних свердловин, що не експлуатуються;
• винесення у натуру (на місцевість) меж водоохоронних санітарних зон поверхневих водних джерел;
• впорядкування та технічне оснащення сільських звалищ ТПВ;
• будівництво об'їздних доріг (для міст Кобеляки, Лохвиця, Хорол).

2.2. Економічні та правові методи екологічної діяльності

Сучасний економічний механізм природокористування та природоохоронної діяльності базуються на таких головних засадах:

1. платність за спеціальне використання природних ресурсів ("користувач платить").
2. платність за шкідливий вплив на довкілля ("забруднювач платить").
3. цільове використання коштів, отриманих від зборів за спеціальне використання природних ресурсів та забруднення довкілля, на ліквідацію джерел забруднення, відновлення та підтримання природних ресурсів в належному стані.

Головною метою економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності є:

• стимулювання природокористувачів до зменшення шкідливого впливу на довкілля, раціонального та ощадного використання природних ресурсів та зменшення енерго- і ресурсоємності одиниці продукції;
• створення за рахунок коштів, отриманих від екологічних зборів та платежів, незалежного від державного та місцевих бюджетів джерела фінансування природоохоронних заходів та робіт.

На сьогодні в Україні, зокрема, в Полтавській області, розроблено і впроваджено основні елементи економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності, найважливішими з яких є:

1. збір за забруднення навколишнього природного середовища;
2. система зборів за спеціальне використання природних ресурсів (мінеральних, водних, земельних, лісових, біологічних);
3. відшкодування збитків, заподіяних унаслідок порушення законодавства про охорону довкілля.