Екологічні проблеми та шляхи їх вирішення в Полтавській області

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Декабря 2013 в 15:31, реферат

Краткое описание

Україна має сприятливі природнокліматичні умови, вигідне географічне розташування і високий природний потенціал. При цьому досить тривалий час неефективна економічна система сприяла нераціональному, виснажливому використанню природних ресурсів. Виходячи з цього, основним пріоритетом сучасної природоохоронної політики України є раціональне використання природних ресурсів та сприяння розвитку природоохоронних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій.
Полтавська область не є виключенням на території України, на її теренах також дуже важливим є ресусо- та природо збереження, пріоритетними є завдання з охорони земельних, водних, лісових ресурсів ресурсів, надр, атмосферного повітря, моніторингу довкілля.

Содержание

Вступ
Розділ 1. Екологічні проблеми Полтавської області
1.1 Стан атмосферного повітря
1.2 Стан водного басейну
1.3 Стан земельних та біологічних ресурсів
1.4 Стан здоров’я населення
Висновки до розділу 1
Розділ 2. Шляхи вирішення екологічних проблем
2.1 Пріоритетні напрямки екологічної діяльності на території області
2.2 Економічні та правові методи екологічної діяльності
2.3 Техніко-технологічні та культурно-освітні заходи щодо покращення екологічної ситуації Полтавщини
Висновки до розділу 2
Висновки
Список використаної літератури

Вложенные файлы: 1 файл

Екологічні проблеми Полтавської області на 2007р..doc

— 192.50 Кб (Скачать файл)

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

з курсу «Основ Екології»

на тему:

«Екологічні проблеми та шляхи їх вирішення в Полтавській області»

 

 

Виконав:

Студент групи ФВ-12

 

 

 

 

 

Полтава 2012  

 

Зміст

 

Вступ

Розділ 1. Екологічні проблеми Полтавської області

1.1 Стан атмосферного повітря

1.2 Стан водного басейну

1.3 Стан земельних та біологічних ресурсів

1.4 Стан здоров’я населення

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Шляхи вирішення екологічних проблем

2.1 Пріоритетні напрямки екологічної діяльності на території області

2.2 Економічні та правові методи екологічної діяльності

2.3 Техніко-технологічні та культурно-освітні заходи щодо покращення екологічної ситуації Полтавщини

Висновки до розділу 2

Висновки

Список використаної літератури

 

 

Вступ

 

Питання охорони довкілля все більше і більше набувають важливого політичного значення як у рамках кожної із європейських держав, так і на міжнародному рівні. Події останніх років, а саме: започаткування процесу "Довкілля для Європи" (1991р.), Конференція з довкілля і розвитку в Ріо-де-Жанейро (1992р.), підписання низки природоохоронних конвенцій, Всесвітній самміт зі сталого розвитку в Йоганнесбурзі (2002р.) та 5-а Всеєвропейська конференція міністрів охорони навколишнього середовища "Довкілля для Європи" в Києві (2003р.) свідчать про те, що питання довкілля з розряду науково-теоретичних переходять у ранг пріоритетів національної і міжнародної політики. В Україні зараз відбувається перехід від економічної до екологічної стратегії розвитку суспільства, оскільки демократичність будь-якої держави передбачає підвищення її рівня ресурсозбереження.

Україна має сприятливі природнокліматичні умови, вигідне географічне розташування і високий природний потенціал. При цьому досить тривалий час неефективна економічна система сприяла нераціональному, виснажливому використанню природних ресурсів. Виходячи з цього, основним пріоритетом сучасної природоохоронної політики України є раціональне використання природних ресурсів та сприяння розвитку природоохоронних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій.

Полтавська область не є виключенням на території України, на її теренах також дуже важливим є ресусо- та природо збереження, пріоритетними є завдання з охорони земельних, водних, лісових ресурсів ресурсів, надр, атмосферного повітря, моніторингу довкілля.

На даний час виникає необхідність проведення більш детального, комплексного аналізу рівня техногенної небезпеки території Полтавської області з урахуванням особливостей та змін у господарській діяльності регіону, її впливу на довкілля

 

Розділ 1. Екологічні проблеми Полтавської області

 

1.1 Стан атмосферного повітря

 

Стан повітряного середовища Полтавської області залишається однією з важливих регіональних природоохоронних проблем.

На фоні зростання обсягів виробництва (рис. 1.1) обсяги викидів в атмосферу забруднюючих речовин від стаціонарних джерел поступово зменшилися, що свідчить, перш за все, про дієвість впровадження природоохоронних заходів.

 

Рисунок 1.1

 

Співвідношення між викидами від стаціонарних джерел та пересувних засобів (автотранспорту) у 2004—2008 рр. склало 39,8-47,2 % та 62,2-52,8 % відповідно. Ці дані свідчать про те, що одним із пріоритетів для регіону залишається проблема зниження викидів у атмосферне повітря автомобільним транспортом.

Однією з основних характеристик техногенного навантаження на територію області [4] є рівень навантаження на повітряне середовище, який визначається за обсягами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, віднесених на 1 км території районів області (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1

Низький рівень ТН (0 - 1,5)

Середній рівень ТН (1,51 - 4,0)

Високий рівень ТН (4,01 - 7,0)

Райони

Показник ТН

Райони

Показник ТН

Райони

Показник ТН

Чорнухинський

0,7

Котелевський

1,8

Гадяцький

4,4

Семенівський

0,8

Пирятинський

1,8

Лохвицький

6,7

Миргородський

0,85

Зіньківський

1,8

   

Лубенський

0,9

Гребінківський

1,83

   

Козельщинський

0,9

Хорольський

1,85

   

Кобеляцький

1,2

Полтавський

1,9

   

Чутівський

1,25

Решетилівський

1,9

   

Глобинський

1,3

Новосанжарський

1,9

   

Оржицький

1,4

В—

Багачанський

2,6

   

Кременчуцький

1,5

Карлівський

2,8

   
   

Шишацький

3,1

   
   

Машівський

3,1

   

 

Основними підприємствами—забруднювачами атмосферного повітря в Полтавській області є: АТ "Укртатнафта" (м. Кременчук), ВАТ "Полтавський ГЗК" (м. Кременчук), ГПУ "Полтавагазвидобування, НГВУ "Полтаванафтогаз", ВП "Полтаватеплоенерго", Кременчуцька ТЕЦ ВАТ "Полтаваобленерго", АТ "Крюківський вагонобудівний завод" (м. Кременчук), ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", ВАТ "Тепловозоремонтний завод" (м. Полтава), ВАТ "Турбомеханічний завод" (м. Полтава), "Полтавський олійно—екстракційний завод—Кернел Груп" та ін.

Щільність розташування підприємств—джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на території Полтавської області представлено на карті "Розташування підприємств—джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на території Полтавської області".

 

1.2 Стан водного басейну

 

Полтавська область розташована в басейні річки Дніпро. На півдні та південному заході область примикає до двох дніпровських водосховищ — Кременчуцького і Дніпродзержинського. Їх площа, в межах області, близько 180 тис. га.

Основні поверхневі артерії області — річки Дніпро, Ворскла, Сула, Псел, Удай, Хорол, Оріль, Мерла. Серед них найбільша ріка Дніпро (в межах області 145 км), інші — середні та малі.

Їх загальна довжина в межах області становить 1355,7 км.

Гідрографічна мережа річок області помірно розвинута, середня густота її становить 0,17км на 1км , причому зменшення густоти характерне для слабко дренованої Придніпровської низовини.

Для річок області характерне мішане живлення: снігове — 55—60 %, дощове — 30—35 % та підземне — 5—15 % [9].

Норма річного стоку з 1км площі території області має зональний характер: на півночі вона досягає 3,0 — 3,5 л/с з 1км2, на півдні зменшується до 1,2 — 1,4 л/с з 1км2.

Для окремих басейнів річок характерна заболоченість, яка змінюється від 1 до 70 %. Найбільша кількість боліт в заплавах річок Сула, Хорол, Удай (5—10 % від площі басейну), найменша — в заплаві р. Ворскла. Площі окремих болотних масивів становлять від одного до декількох тисяч гектарів. Середня глибина торфяників досягає 2 м, а в заплаві р. Оржиця — 5—7м.

Площі земель, зайнятих водними об'єктами, складають 148789,6 га або 5,18 % території області, в тому числі:

  • під річками та струмками — 10294,47 га;
  • каналами, колекторами та канавами — 2228,37 га;
  • озерами та прибережними замкнутими водоймами — 5144,172 га;
  • ставками — 19451,3 га;
  • штучними водосховищами — 111671,29 га.

В області створено 68 водосховищ. Використовуються вони в основному комплексно (26 з них) або для зрошення і риборозведення; одноцільових (зрошення, зволоження, або риборозведення) — 6; двоцільових (енергетика і зрошення, енергетика і риборозведення) — 2; для потреб енергетики — 6, для технічного водопостачання цукрових заводів — 2 водосховищ .

На Полтавщині створено і функціонують 1272 ставка. За цільовим призначенням до комплексних відносяться 1141 ставок; для зрошення і зволоження — 16 і для риборозведення — 115 ставків.

У 2007—2009 рр. інститутом УНДІВЕП виконана екологічна оцінка якості річкових вод Полтавської області за найгіршими і середніми значеннями 26 показників (мінералізація, хлориди, сульфати, прозорість, завислі речовини, рН, азот амонійний, нітритний, нітратний, фосфор фосфатів, розчинений кисень, % насичення, ПО, БО, БСК5, мідь, цинк, свинець, хром загальний, нікель, залізо загальне, марганець, фториди, феноли, нафтопродукти, СПАР), яка дозволила досить детально оцінити ситуацію, що склалася в досліджуваних водних об'єктах в цілому і на окремих пунктах спостережень в басейнах річок Псла, Сули, Ворскли, Орелі і акваторіях двох дніпровських водосховищ (Кременчуцького і Дніпродзержинського) в межах території Полтавської області [9].

Проведена оцінка також дозволила виявити загальні тенденції та основні лімітуючі фактори формування якості води в річках досліджуваних басейнів.

За сольовим складом якість води річкових басейнів Сули, Псла, Ворскли і Орелі в цілому віднесена до І, ІІ і ІІІ класів якості, 1—4 категорій; за класом вода тут коливається від "відмінної", "дуже чистої" до "задовільної", "забрудненої"; за категорією — від "відмінної", "дуже чистої" до "задовільної", "слабко забрудненої". Щодо полтавських ділянок двох дніпровських водосховищ, то якість води тут характеризується І і ІІ класами — "відмінні", "дуже чисті" і "добрі", "чисті" і 1—3 категоріями — "відмінні", "дуже чисті" — "задовільні, "слабко забруднені" води.

Якість річкових вод Полтавщини в середньому по басейнах за еколого— санітарними (трофо—сапробіологічними) показниками вважається в цілому "задовільною", "забрудненою" (ІІІ клас), причому в межах басейнів коливається від "доброї", "чистої" до "поганої", "брудної". Остання спостерігається в рр. Багачка, Сухий Омельник (притоки Псла) і Орчик (притока Орелі) за найгіршими значеннями трофо—сапробіологічних показників.

За показниками блоку специфічних речовин токсичної дії річкові води в середньому по басейнах характеризуються також як "задовільні", "забруднені" (ІІІ клас), крім притоки Орелі — р. Орчик, води якої відносяться до "добрих", "чистих". Але, якщо брати всі водні об' єкти Полтавської області, то за вмістом специфічних речовин токсичної дії їх якість коливається від "доброї", "чистої" (ІІ клас) до "дуже поганої", "дуже брудної" (V клас). Найбруднішою за найгіршими і середніми значеннями показників є вода р. Ворскли, смт Нові Санжари, 500 м нижче скидного каналу Супрунівських очисних споруд (V і ^ класи якості) с. люсівка, пляж таборів відпочинку (V клас якості).

 

1.3 Стан земельних та біологічних ресурсів

 

Землі Полтавської області виходять до середньої течії Дніпра і належать до земель Середнього Подніпров'я. Більша частина земель розміщена в лісостеповій зоні на лівому березі Дніпра, решта — на південному сході частково входять в степову зону. Більша частина природних ландшафтів змінені господарською діяльністю людини, тому ландшафти області в більшості є антропогенними з переважаючим типом сільськогосподарських ландшафтів.

За кліматично-погодними умовами територія Полтавської області відноситься до районів із м' яким, континентальними кліматом, прохолодною зимою, в основному з жарким, інколи, сухим літом і недостатнім зволоженням (середньо річна кількість опадів знаходиться в межах 450—525 мм).

Відображенням результату взаємодії всіх природних компонентів є ґрунти. Ґрунтовий покрив Полтавської області досить строкатий, але в цілому представлений вісьмома лісові типами ґрунтів. Основні з них чорноземи різних видів (до 93 %) і сірі лісні (2,6 %). Всі вони утворились на лісових відкладах і лише незначна частина ґрунтового покриву утворилась на алювіальних наносах, головним чином на терасах р. Дніпра і його приток. За механічними складом переважають важкі та середньосуглинисті ґрунти.

Серед чорноземів основними є чорноземи типові та звичайні мало-гумусні і середньогумусні на лесових породах (59,5 %). Кількість гумусу в шарі 0—20 см від 3,3 до 4,2 %. Це найбільш родючі грунти, придатні для вирощування всіх сільськогосподарських культур.

Основними чинниками негативних змін стану земельних ресурсів в Полтавській області є:

  1. значна розораність земель, яка у середньому по області становить 63,33 % (за даними 2008 р.), а максимальним показником для області є 78 % (Гребінківський район). Якщо ж проводити порівняльний аналіз ступеня розораності території області за період з 2004 року , то прослідковується чітка тенденція до його зниження;
  2. порушення і недотримування сівозмін;
  3. недостатнє внесення, перш за все, органічних добрив, а на орних землях запасу сільських рад практично відсутнє внесення як органічних, так й мінеральних добрив;

4) нераціональний розподіл та використання посівних площ, значна 
перевага у структурі посівів технічних культур, особливо соняшнику;

5) застосування важкої техніки;

6) зменшення площ рекультивованих земель при одночасному збільшенні площ порушених земель.

Серед об'єктів промисловості найбільш негативний вплив на стан земельних ресурсів в області спричиняють підприємства нафтогазового комплексу (при спорудженні та експлуатації свердловин), об'єкти трубопровідного транспорту (при їх будівництві та пошкодженні), підприємства добувної галузі (Полтавський ГЗК), підприємства нафтопереробної промисловості, зокрема ВАТ "Укртатнафта" (внаслідок специфіки технологій виробництва).

Информация о работе Екологічні проблеми та шляхи їх вирішення в Полтавській області