Цінова політика Швеції

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Декабря 2012 в 18:27, доклад

Краткое описание

Шве́ція, офіційна назва Королівство Швеція (швед. Konungariket Sverige) — країна у Північній Європі, у східній частині Скандинавського півострова (між Скандинавськими горами та Балтійським морем).
Межує на заході з Норвегією і на північному сході — з Фінляндією, на півдні по морю — з Данією, з'єднана з нею мостом.
Найвища точка — гора Кебнекайсе (2111 м; інші дані — 2123 м).

Вложенные файлы: 1 файл

ціноутворення.docx

— 16.94 Кб (Скачать файл)

Шве́ція, офіційна назва Королівство Швеція (швед. Konungariket Sverige) — країна у Північній Європі, у східній частині Скандинавського півострова (між Скандинавськими горами та Балтійським морем).

Межує на заході з Норвегією і  на північному сході — з Фінляндією, на півдні по морю — з Данією, з'єднана з нею мостом.

Найвища точка — гора Кебнекайсе (2111 м; інші дані — 2123 м).

Великі міста: Гетеборг (789 тис. мешканців), Мальме (518 тис. мешканців), Уппсала (181 тис. мешканців).

Офіційні мови: Офіційної мови не визначено фактично шведська

Державний устрій: Конституційна монархія

- Король Карл XVI Густаф - Прем'єр-міністр Фредрік Райнфельдт

Площа  - Загалом 449 964 км² (55)

Населення: - перепис 2009 р. 9,354,462[1]; - Густота 20/км² (194)

ВВП (ПКС) 2011 р., оцінка

- Повний $381.719 млрд.[2] (33) ; На душу населення $40 393[2] (13)

ВВП (номінальний) 2011 р., оцінка

- Повний $538.237 млрд.[2] (21)

- На душу населення $56 956[2] (8)

Валюта: Шведська крона (SEK)

Швеція — високорозвинена індустріальна  країна з інтенсивним сільським  господарством, за рівнем якості життя  займає одне з перших місць у світі.

Провідні галузі промисловості: гірнича (мідна та інш. мінералів), чорна та кольорова металургія, машинобудівна, хімічна, легка і харчова, цементна, деревообробна та паперова промисловість.

Розвинуті всі види транспорту (автомобільний, залізничний, паромний, морський, трубопровідний), основні внутрішні перевезення  здійснюються автодорогами і залізницями.

Найважливіші морські порти: Ґетеборґ, Стокгольм, Лулео, Гельсінборг, Мальме і Норчепінг.

За даними [2001 Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation ]:

ВВП — $ 245,2 млрд

Імпорт: машини і транспортне обладнання (41%), різні споживчі товари (14%), хімічні  продукти (12%) і енергоносії (6%, переважно  нафта) — $ 86,7 млрд (г. ч. Німеччина — 19,2%; Великобританія — 10,2%; Норвегія — 7,6%; Данія — 6,5%; Франція — 6,3%).

Експорт: літаки, транспортні засоби, дрилі, підшипники, електроніка, нафтохімікати, текстиль, декоративне скло, папір, залізо, сталь, вироби з дерева. Обсяг експорту — $100 млрд (г. ч. Німеччина — 11,3%; Великобританія — 9,3%; Норвегія — 8,8%; США — 8,8%; Данія — 6%).

Столиця - (та найбільше місто) Стокгольм

Швеція.

 В цій державі нагляд і  контроль за цінами здійснює  спеціальний орган — Державне  управління цін і конкуренції,  підпорядкований міністерству громадської  адміністрації. Крім того, у всіх 23 губерніях Швеції діють конт9ри  з метою проведення такої роботи  чисельністю від 2 до 10 чоловік.

Закон про регулювання цін дає  право вживати заходи прямого  впливу на ціни (заморожування) у випадку  війни чи можливості її виникнення, або при загрозі загального підвищення цін. Законом передбачена також  можливість для держави встановлювати  максимальний рівень цін на окремі товари, вводити порядок, при якому  підвищення цін припускається лише після надання попереднього повідомлення про це і обґрунтування розміру  підвищення цін. Кардинальні рішення  з питань державного регулювання  цін, конкуренції і доходів приймаються  тільки парламентом — рейхстагом.

Вплив на рівень цін справляється через державну монополію і державні підприємства. Так, існує державна монополія  на вино-горілчані вироби, поштові  та деякі інші види телекомунікації, поштові послуги, на аптечну торгівлю. Значний вплив на ціни справляють державний енергетичний концерн  і шведські залізничні дороги.

Крім того, держава жорстко регулює  закупівельні ціни на такі важливі  види сільськогосподарської продукції, як зерно, молоко, м'ясо, яйця та ін. Щорічно  в переговорах між урядом і  об'єднанням сільськогосподарських  виробників за участю представників  споживачів встановлюється рівень цін  на продовольчі товари. Важливим джерелом засобів субсидування сільського господарства Швеції є митні збори на імпортовану  сировину. Вони встановлюються в розмірі  різниці між більш високими цінами на внутрішньому ринку і цінами зовнішнього  ринку.

Особлива сфера ціноутворення  — ціни на житло. З врахуванням  їх високого рівня держава видає  населенню житлові субсидії і  позики.

Слід зазначити, що в Швеції з  урахуванням зростання цін ведеться індексація доходів населення (один раз на рік). Також є обмеження  частки зарплати, яку компанії мають  переносити на ціни (останніми роками від 10 до 65 %).


Информация о работе Цінова політика Швеції