Теоретична сутність комерційної таємниці як складової системи економічної безпеки

ЗМІСТ

 

 

 

   Стр.

 

ВСТУП………………………………………………………………………………5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗАХИСТУ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТА ЗАСОБІВ ЇЇ ЗАХИСТУ………………………………..8

1.1.Теоретична сутність комерційної таємниці як складової системи економічної безпеки………………………………………………………………...8

1.2.Теоретичні засади організаційно – правових технологій захисту права на комерційну таємницю суб’єкта господарювання………………………………..14

1.3.Міжнародний досвід виконання технологій в системі захисту                                                                    комерційної таємниці……………………………………………………………...29

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ ВСП ДП «ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ»…………………..36

2.1. Загальна характеристика ВСП ДП «Придніпровська залізниця» і його діяльності…………………………………………………………………………...36

2.2. Аналіз стану забезпечення економічної безпеки на підприємстві

ВСП ДП «Придніпровська залізниця»…………………………………………...39

2.3. Оцінка технологій захисту комерційної таємниці на підприємстві ВСП

ДП «Придніпровська залізниця»…………………………………………………46

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ЗАХИСТУ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЕМНИЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ …………………………...55

3.1. Вдосконалення технологій допуску працівників до комерційної таємниці…………………………………………………………………………….55

3.2. Основні напрямки вдосконалення системи перевірок працівників під час допуску до комерційної таємниці………………………………………………...57

3.3. Шляхи формування інноваційної системи забезпечення захисту комерційної таємниці на підприємстві…………………………………………61

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….. 65

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….. 69

    ДОДАТКИ………………………………………………………………………. 74

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

ВСТУП

 

 

            Сьогодні в Україні, як і в інших країнах світу, в процесі підприємницької діяльності, при створені нових технологій, в результаті інтелектуальної праці виникають насичені найрізноманітнішими відомостями інформаційні об’єкти що мають комерційну цінність. Це можуть бути методики робіт, перспективні технічні рішення результати маркетингових досліджень тощо,націлені на досягнення підприємницького успіху.

           Інформація стала першоосновою життя сучасного суспільства, предметом та продуктом його діяльності, а процес створення, накопичення, збереження, передачі та обробки, в свою чергу, стимулював процес в галузі знарядь її виробництва, що включає електронно-обчислювальну техніку, засоби телекомунікації та системи зв’язку. У зв’язку  з новими інформаційними досягненнями, державні  кордони  практично стають прозорими для обігу інформації. При цьому чим більше зазначена галузь залучається в комерційний обіг, тим більше виникає потреба в захисті інтересів власників ділового секрету (комерційної таємниці).

             В Україні інститут комерційної таємниці поки що знаходиться на стадії становлення і для вітчизняного законодавства його розробка актуальна як ніколи. Відсутність достатнього правового регулювання негативно дається взнаки на динаміці розвитку приватного сектору економіки, наприклад, надходження інвестиції.

             Дана тема розглядається у багатьох публікаціях. С.Климчук у статті «Проведення порівняльного аналізу законодавств у сфері інформації з обмеженим доступом України та країн-членів НАТО» стверджує що в Україні поняття «діловий секрет» та «комерційна таємниця» є ідентичними, що знайшло своє закріплення у законі України «Про підприємства в Україні», Господарському кодексі України та Цивільному кодексі України [1, 6, 9]. Перелік інформації підприємства, що може бути визнана таємною та перелік захисту такої інформації

6

наводиться у статті Т.Крисенко  « Комерційна таємниця підприємства ( Що треба знати секретарю)» [18]. Постановою Кабінету міністрів України від 9 серпня 1994 року № 611 визначено перелік відомостей, що не можуть бути комерційною таємницею [4]. На сьогоднішній день  ще немає чіткого визначення поняття «ноу-хау» але Г.П.Терентьэва, Ю.М.Кузнецов, Г.В.Черевко, О Литвин у своїх працях [19, 20, 44, 47] розглядають ноу-хау як різновид комерційної таємниці і наводять деякі з існуючих визначень цього терміну. Ще одну думку щодо ноу-хау висловлює Г.В.Черевко у навчальному посібнику «Інтелектуальна власність», розглядаючи ноу-хау і комерційну таємницю як поняття що перетинаються. А.Стрельніков у статті «Комерційна таємниця на підприємстві» [43] багато уваги приділяє розгляду діяльності спеціальної комісії яка визначає інформацію що може бути віднесена до комерційної таємниці чи ні. Вимоги до Положення про комерційну таємницю, інших документів, що забезпечують охорону таємної інформації на підприємстві та її характеристика розглядається у статтях О.Крижанівського та А Марущака. А.Локшин у статті «Комерційна таємниця» наводить перелік державних органів, що мають доступ до комерційної таємниці та перелік нормативних актів на підставі яких надається доступ . На Законодавчому рівні правова охорона комерційної таємниці здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України, Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» [3,5,9]. У статті М. Галянтича   [13] розглядається адміністративний захист комерційної таємниці, а у статті О. Радутного [37] – кримінальний захист. За незаконне збирання, використання, розголошення та зберігання комерційної таємниці Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кримінальним кодексом України передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність [3].

            Мета дослідження - аналіз характерних методичних підходів та практичних рекомендацій щодо удосконалення технології захисту комерційної таємниці на підприємстві.

7         

           Завдання курсової роботи– розкрити сутність та визначити основні способи захисту комерційної таємниці.

         Об’єкт і предмет дослідження – Придніпровська залізниця та технології захисту комерційної таємниці.

Методи дослідження: системний аналіз літературної та періодичних видань,

знайомство зі спеціалізованими публікаціями з ресурсів Інтернет, аналіз захисту комерційної таємниці на придніпровській залізниці згідно реальної документації.

         Структура курсової роботи складається з наступних задач::

- аналіз стану забезпечення  економічної безпеки на підприємстві;

- оцінка технологій захисту  комерційної таємниці на підприємстві;

- знаходження шляхів формування  інноваційної системи збереження  захисту - комерційної таємниці на підприємстві.

          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

 

РОЗДІЛ 1

 

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗАХИСТУ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТА ЗАСОБІВ ЇЇ ЗАХИСТУ

 

 

      1.1 Теоретична сутність комерційної таємниці як складової системи економічної безпеки

 

          Уперше в Україні термін «Комерційна таємниця» був введений Законом України  «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991 року № 887-ХІІ (втратив чинність 1 січня 2004 року). Під комерційною таємницею підприємства, установи, організації малися на увазі відомості, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням фінансами  та іншою діяльністю підприємства, що не були державною таємницею, розголошення (передавання, витік) яких могло завдати шкоди інтересам підприємства [6].

          Відповідно  до частини першої статті 36 Господарського  кодексу України від 16 січня 2003 року  № 436 ІV зі змінами та доповненнями комерційною таємницею можуть бути визнані відомості, пов'язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб'єкта господарювання, що не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб'єкта господарювання [1]. 31 січня 2004 року набув чинності Цивільний кодекс України № 435- ІV, у статті 505 якого міститься таке визначення комерційної таємниці [9]: комерційна таємниця це – інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних  існуючих

обставин заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

9

 

           Керуючись  наведеними нормами законодавства, можна зробити висновок: комерційна  таємниця – це самостійно визначений  підприємством склад і обсяг  відомостей та інформації, що не є державною таємницею [18]. Класифікацію видів комерційної таємниці наведено на рисунку 1.1.

            Рис. 1.1. Класифікація видів комерційної таємниці

 

           Згідно із частиною 2 статті 505 Цивільного кодексу України комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

          До даних, що становлять комерційну таємницю  належать секретні відомості (інформація) науково-технологічного та комерційного характеру, пов'язані з [18]:

 

 

10

• виробництвом і технологією (ідеї, винаходи, відкриття, створені підприємством бази даних, комп'ютерні програми, ноу-хау, технічні проекти, описи технологічних  іспитів, промислові зв'язки);
• фінансовою діяльністю (нові методи організації праці та виробництва, укладені та заплановані контракти, інформація про конфіденційні переговори);
• господарською діяльністю (огляди ринку, маркетингові дослідження плани розвитку підприємства).

     Відповідно до постанови  Кабінету Міністрів України «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці» від 9 серпня 1993 року №611 не можуть бути комерційною таємницею [4]:

• установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою діяльністю та її окремими видами. До цих документів належать статут, установчий договір, ліцензії  на здійснення певних видів господарської діяльності, сертифікати на право здійснення деяких видів операцій, патенти тощо;
• інформація за всіма встановленими формами державної звітності. До даних державної звітності належать дані податкової, фінансової
• (бухгалтерської), статистичної та інших видів звітів, встановлених законом;
• документи про платіжеспроможність;
• дані необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів. До цих даних належать документи щодо ведення податкового обліку на підприємстві і виконання господарських операцій. Тобто документи на, підставі яких встановлюється об'єкт , база і ставки нарахування податків (книги обліку продажу і придбання, податкові накладні, первині розрахункові та облікові документи, документи про рух коштів тощо);
• відомості про численність і склад працівників, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й посадами, а також наявність вільних робочих

11

• місць (колективний договір, штатний розклад, табелі обліку робочого часу тощо);
• інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;
• відомості про участь посадових осіб підприємств в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;
• відомість, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню: інформація про випуск акцій підприємством, що пропонується для відкритого продажу, яка згідно зі статтею 23 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18 червня 1991 року № 1201-ХІІ підлягає обов’язковому опублікуванню.

          Комерційна таємниця не включена до переліку об’єктів промислової власності, наведеного в статті 1 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року (чинна в Україні з 25 грудня 1991 року).

У статті 39 Угоди «Про торгівельні аспекти прав інтелектуальної власності» (NRIPS) від 15 квітня 1994 року комерційна таємниця визнається об’єктом права у випадках захисту проти недобросовісної конкуренції, яка передбачена статтею 10 Паризької конвенції. Зазначена норма діє на території держав, що вступили до СОТ та ратифікували Угоду. Україна сьогодні не є членом СОТ.

     У  національному законодавстві комерційна таємниця включена до переліку об’єктів інтелектуальної власності (стаття 420 Цивільного кодексу України).

           Для безпосереднього визначення переліку відомостей, що становлять комерційну таємницю, на підприємстві створюється спеціальна комісія, яка займається групуванням і уточненням інформації для цього переліку.

Чисельність такої комісії не повинна перевищувати чотирьох-п’яти осіб. Створюється вона з найбільш кваліфікованих і компетентних фахівців основних

12

підрозділів і представників служби безпеки підприємства, ознайомлених як з діяльністю підприємства в цілому, так і з роботою окремих підрозділів. До її складу бажано включити:

• фахівця, який володіє фінансовими питаннями, кон’юнктурою ринку та інформацією щодо діяльності конкуруючих фірм (як правило, це фінансовий менеджер);
• фахівця, який досконало знає систему організації роботи підприємства, її особливості;
• фахівця з питань зв’язків з іншими підприємствами, а також з укладення контрактів і договорів;
• фахівця, який володіє всіма відомостями про продукцію, що випускається, її технологічний цикл і виробництво, про проходження усіх видів інформації (усної, документальної, у вигляді зразків, вузлів, блоків, готової продукції).