Облік в банку

Відпускна ціна підприємства (гуртова) оптова ціна підприємства - витрати виробництва та реалізації продукції (повна собівартість) + податок на додану вартість (ПДВ) + акцизи (алкоголь, табак)

Оптова ціна - ціна, за якою оптово–збутові бази відпускають товари роздрібним організаціям та іншим споживачам (відпускна ціна підприємства + збутові націнки оптових організацій і податку на вартість додану оптово-збутовими базами)

Роздрібна ціна – оптова ціна промисловості + торгова надбавка роздрібних торгівельних організацій + податок на додану вартість (відпускна ціна підприємтва, якщо товар був закуплений безпосередньо у виробника).

Збутові надбавки покликані покрити витрати оптово-збутових організацій, щодо просування продукції до споживача, утворення необхідного розміру прибутку, виплати на вартість, додану збутовими активами організацій та інші відрахування в позабюджетні фонди.

 

 

59. Методи ціноутворення

 

Витрати + прибуток:

Y=С + П, грн. (10.1)

де С – ціна;

П – прибуток (прибуток визначається у % до собівартості).

 

1. Отримання цільової норми прибутку:

 (10.2)

де N – обсяг [V] продажу продукції;

В_{зм –} змінні витрати;

В_пост – постійні витрати;

П_заг – загальна сума прибутку.

(При використанні  цього методу використовується  концепція беззбитковості. При встановленні  ціни враховується залежність  загальних витрат і виручки від обсягу [V] продажу).

2. Оцінка споживчої вартості.

Цей метод ґрунтується  на оцінці споживчого ефекту, який має  споживач від використання товару. Цей метод має ризик внаслідок необґрунтованого завищення або заниження ціни.

3. Метод пропорційного ціноутворення (метод за рівнем поточних цін).

Метод, при якому  фірми виходять не тільки із власних  витрат і кошту, а із цін конкурентів. Ціна встановлюється як функція цін  від аналогічної продукції конкурентів.

Y = f (Y₁, Y₂, …, Yn), грн. (10.3)

4. Метод очікуваного прибутку

Застосовують  у випадку, коли фірма очікує підписання контракту.

5. Метод швидкого повернення витрат.

Використовується  підприємствами з метою активного  продажу великого обсягу [V] продукції і швидкого повернення коштів.

У всіх випадках під час розрахунку рівня ціни необхідно урахувати витрати виробництва та обігу, прибутку підприємства та податкові ставки на додану вартість, що входять до складу ціни.

 (10.4)

де С – повна собівартість;

П – ставка податку на додану вартість

К_р – коефіцієнт рентабельності

Д_В – додана вартість, грош. од.

Метод ціноутворення з орієнтацією на попит:

1. Метод використання цінової дискримінації.
2. Метод урахування відчутної цінності продукції.
3. Метод ціноутворення за асортиментними групами продукції.
4. Метод орієнтації на призначення продукції.
5. Використання конкурентно спроможної продукції.

Методи  ціноутворення які зорієнтовані на конкуренцію:

А) ціноутворення  на основі рівня поточних цін в 2-х формах:

- ціна галузі;

- ціновий лідер  (домінуюче лідерство, барометричне лідерство);

Б) встановлення ціни на основі торгів:

- відкриті торги  – використовується біржове ціноутворення;

- закриті троги  – використовується тендерне  ціноутворення;

Види  ринкових цін:

• базисна;
• демпінгова(штучна ціна – штучно занижена ціна продажу);
• диференційована;
• змінна – на товари з тривалим строком виготовлення;
• зовнішня–торгівельна – економічні та імпортні товари;
• зональна(товар виготовляється в якійсь окремій зоні);
• комерційна – на предмети споживання, що реалізуються в комерційних магазинах;
• лімітна – верхня межа рівня ціни, що встановлюється на проектовані вибори;
• номінальна – ціна товару зазначена в прейскурантах;
• паритетна – регулює рівень цін на основні види сільськогосподарської продукції;
• початкова – ціна на пропоновану партію товару;
• ціна престижна – ціна на унікальний товар;
• ціна продажна;
• кінцева ціна;
• разова ціна - ціна на продукцію яка виготовляється за разовим замовленням;
• СІФ – ціна зовнішньо–торгівельної діяльності(вартість товару + транспортні витрати + страхування вантажу);
• ціна тверда – незмінна ціна, встановлюється в момент підписання контрактів;
• фактурна ціна – ціна закупівлі і продажу товарів;
• ФОБ – це контрактна ціна зовнішньої торгівлі (вартість товару + всі витрати експортера на доставку в порт відправлення).

 

 

62.Фінансово-економічний стан підприємства характеризується рівнем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансовою стійкістю і динамікою структури джерел фінансування, спроможністю своєчасно розраховуватися за борговими зобов’язаннями. Він істотно залежить від певних фінансових пропорцій, які аналізуються за даними балансу – підсумкового статистичного документу про наявність і використання коштів на певну дату. Баланс підприємства має дві частини: 1) актив, в якому відображається склад ресурсів, що забезпечують діяльність підприємства; 2) пасив, який характеризує джерела їхнього формування.

В активі балансу  фіксуються ресурси, які за своєю  природою розмежовуються на матеріальні, нематеріальні та фінансові. У трьох  розділах активу балансу підприємства відображаються ресурси відповідно до зростання рівня ліквідності. Найбільшу (абсолютну) ліквідність мають гроші та їхні еквіваленти, які служать платіжним засобом та можуть швидко реалізовуватися на ринку.

У пасиві балансу  кошти підприємства складаються з двох частин — власного і залученого капіталу в різних формах заборгованості. Власний капітал формується з двох основних джерел: 1) внесків власників підприємства або вартості проданих акцій акціонерного товариства, що утворюють статутний капітал (фонд); 2) акумульованого (нерозподіленого між власниками і працівниками) прибутку від діяльності підприємства.

У цій частині  балансу виокремлюються також зобов 'язання: довгострокові (ті, що погашаються не раніше ніж через рік після складання балансу) і короткотермінові (ті, які виконуються протягом одного року); вони включають кредити й різні форми кредиторської заборгованості — за одержані товари, видані векселі, за розрахунками із заробітної плати, сплати податків, відрахувань на соціальні заходи тощо.

Особливою формою коштів підприємства є кошти, що акумулюються для забезпечення наступних виплат , і майбутні доходи. Активи: І розділ – необоротні активи, ІІ Оборотні активи, ІІ – Витрати майбутніх періодів. Пасиви: І – Власний капітал, ІІ - Забезпечення наступних виплат і платежів, ІІІ - Довгострокові зобов’язання , ІV – поточні зобов‘язання, V – доходи майбутніх періодів.

 

63. Прибуток – один із головних критеріїв ефективності господарської діяльності підприємства.

Валовий дохід – це загальна сума доходу, що отримує підприємство від усіх видів діяльності у грошовій матеріальній і нематеріальній формах, як на території України так і за її межами, за певний проміжок часу.

Види  доходу:

1. За характером отримання:

• доходи від звичайної діяльності;

• доходи від надзвичайної діяльності;

2. За видами діяльності:

• доходи від виробничої діяльності;
• доходи від посередницької та торгівельної діяльності;
• доходи від інвестиційної діяльності;
• доходи від фінансової діяльності;
• доходи від іншої діяльності;

Джерела отримання доходів:

1. Операційні доходи:

• доходи від реалізованої продукції, робіт, послуг(реалізація готової продукції, робіт, послуг);

2. Інші операційні доходи:

• доходи від реалізації  іноземної валюти;

• доходи від реалізації інших оборотних активів;
• доходи від операційної оренди активів;
• доходи від  операційної курсової різниці;
• одержані штрафи, пені;
• відшкодування раніше списаних активів;
• доходи від списання кредиторської заборгованості;
• одержані гранти та субсидії;
• інші доходи від операційної діяльності.

3. Доходи від фінансових операцій:

• доходи від інвестицій в асоційовані підприємства;
• доходи від спільної діяльності;
• доходи від інвестицій в дочірні підприємства;
• одержані дивіденди;
• одержані відсотки;
• інші доходи від фінансових операцій.

4. Інші доходи звичайної діяльності:

• доходи від реалізації фінансових інвестицій;
• доходи від реалізації необоротних активів;
• доходи від реалізації майнових комплексів;
• доходи від реалізації безоплатно одержаних активів;
• інші доходи від звичайної діяльності.

5. Надзвичайні доходи:

• відшкодування збитків від надзвичайних подій;
• інші надзвичайні доходи (див. Додаток Д).

Чистий доход – це різниця між доходами від реалізації продукції та обов’язковими платежами, що входить до ціни товару (ПДВ, акцизний збір, інші відрахування з доходу)

Доход складається з двох частин:

• прибуток;
• зарплата.

 

65. Прибуток – це частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу та комерційну діяльність підприємства.

Види  прибутку:

• валовий (балансовий = Чистий Дохід від реалізації продукції – собівартість реалізованої продукції).

Прибуток від звичайної діяльності – це операційний прибуток скорегований на величину фінансових та інших доходів (+), і фінансових та інших витрат (-).

• операційний -  це валовий прибуток скорегований на різницю інших операційних доходів (+) та операційних витрат (-).

 

Операційні  витрати включають:

• адміністративні витрати – це загальногосподарські витрати.
• витрати на збут – це витрати на рекламу тощо.
• інші операційні витрати – це собівартість реалізованих виробничих запасів, сумнівні борги, витрати від знецінення запасів, витрати від операційних курсових різниць, економічні санкції.

До  фінансових та інших витрат належать:

• сплата відсотків  - в позиковий капітал;
• витрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів;
• інші витрати і витрати, не пов’язані з операційною діяльністю;

Чистий прибуток – це прибуток, що надходить у розпорядження підприємства після сплати податків на прибуток. Прибуток будь-якого підприємства формується за рахунок таких джерел:

• прибуток від реалізованої продукції(прибуток від операційної діяльності = виручка від реалізації продукції без ПДВ – повна собівартість продукції);
• прибуток від продажу майна, від продажу матеріальних і нематеріальних активів, цінних паперів інших підприємств тощо (Ціна продажу – залишкова вартість об’єкта який продається).
• прибуток від позареалізаційних операцій – прибуток від спільної діяльності підприємства, відсотки за придбаними акціями і іншими цінними паперами, штрафи, доходи від володіння борговими зобов’язаннями, роялтінг.