Облік в банку

4.За видами  витрат:

  -Витрати  за економічними елементами

  -Витрати  за статтями калькуляції.

5.За способом  перенесення вартості на продукцію:

  -прямі

  -непрямі

6.за ступенем  впливу обсягу виробництва на  рівень витрат:

6.1.Змінні:

  -пропорційні

  -непропорційні(прогресуючі та дегресуючі)

6.2.Постійні.

7.За календарними  періодами:

  -поточні-  менше ніж місяць

  -довгострокові-  від 9 місяців

  -одноразові.

8.За доцільністю  витрачань:

  -продуктивні

  -непродуктивні

9.За визначенням  відношень до собівартості продукції:

  -Витрати  на продукцію

  -Витрати  періоду.

 

50. за економічними елементами;

Кошторис виробництва – це витрати підприємства, пов’язані з основною його діяльністю за певний період незалежно від того, відносить їх на собівартість продукції в цьому періоді чи ні.

Кошторис виробництва  і собівартість не збігаються.

Кошторис виробництва  і собівартість не збігаються. Він  складається за економічними елементами.

Витрати за економ. елементами поділяють на:

-   Матеріальні  витрати ( за виключенням собівартості  зворотних відходів);

-   Витрати  на оплату праці;

-   Відрахування  на соціальні потреби;

- Амортизація  основних фондів і нематеріальних активів;

- інші операційні  витрати.

Матеріальні витрати:

а) сировина та матеріали, які придбані у сторонніх  організаціях;

б) покупні матеріали, що використовуються в процесі виробництва;

в) покупні комплектуючі вироби та напівфабрикати;

г) роботи та послуги  виробничого характеру, які не належать до основного виду діяльності;

д) витрати, зв’язані з використанням природної сировини (плата за воду);

е) придбана енергія  та паливо, для технічних і виробничих цілей 

є) витрати внаслідок  недостачі матеріальних цінностей;

ж) придбання  пакувальних матеріалів та тари, крім деревини.

До  інших витрат:

• платежі за викиди шкідливих речовин;
• додаткові витрати, зв’язані з роботою вахтовим методом;
• вартість спеціального харчування робітників;
• витрати на службові відрядження працівників;
• оплата послуг за протипожежну та сторожову охорону;
• знешкодження шкідливих речовин;
• витрати на оплату відсотків за фінансованими кредитами; (придбання оборотних фондів, поповнення власних обігових коштів, придбання нематеріальних активів);
• виплати за послуги комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ (поштово-телеграфні послуги);
• витрати на придбання цінних паперів (зв’язані з емісією цінних паперів;
• витрати на гарантійний ремонт і обслуговування виготовленої продукції (не більше 2%, якщо передбачено умовами контракту);
• відрахування на утримання автомобільних доріг;
• податки державному та інноваційному фондам;
• витрати внаслідок технічного неминучого браку;
• оплата концесійних  платежів (тобто за використання корисних копалин).

Вартість матеріальних ресурсів, що включаються до собівартості продукції з врахуванням цін  їх придбання, але без врахування ПДВ.

Зворотні відходи – залишки сировини, напівфабрикатів, що утворюються в процесі виробництва продукції.

Витрати на оплату праці:

- включають  заробітну плату всіх категорій робітників;

  разові роботи;

- доплати за  важкі і шкідливі умови праці;

- виплати звільненим робітникам.

Відрахування  на соціальні потреби:

- витрати на  пенсійне страхування - 32 %;

виплати у фонд соціального страхування в зв’язку  з тимчасовою непраце- здатністю (2,5% + оплата перших 5 днів лікарняних);

- виплати у  фонд страхування від нещасного випадку на виробництві та проф. захворювань (в залежності від класу ризику від 0,2% до 13,8%);

- виплати у  фонд соц. страхування на випадок  безробіття -2,5% .

Амортизація основних фондів і нематеріальних активів:

сума амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів,

витрати, зв’язані з амортизацією НА.

 

б) за статтями калькуляції.

 

 

Кошторис  виробництва

Таблиця 8.1.Елементи витрат

Елементи витрат	Минулий рік, грн..	Плановий рік, грн
1. Мат. Витрати
2. Заробітна  плата
3. Відрахування на соц. Потреби
4. Амортизація  ОФ та НА
5. Інші витрати
6. Усього витрат  на виробництво (∑ р.1-5)
7. Витрати, які  не включаються у виробничу с-ть продук.
8. Зміна залишків  витрат майбутніх періодів (приріст  віднімається, зменшення – додається)
9. Зміна залишків  майбутніх платежів (приріст додається,  зменшення віднімається)
10. Собівартість  валової продукції
11. Зміна залишків  НЗВ (приріст віднімається, зменшення – додається)
12. Виробнича  собівартість товарної продукції
13. Позавиробничі витрати
14. Повна собівартість  товарної продукції

 

 

3а  економічними елементами:

Собівартість  валової продукції (застосовується для внутрішніх потреб підприємств, на яких нестабільна величина залишків НЗВ).

Собівартість  товарної продукції обчислюється:

- з кошторису  віднімають витрати, що не включені  до собівартості продукції;

- віднімається  приріст, додається зменшення  витрат майбутніх періодів;

додається приріст, віднімається зменшення майбутніх  платежів (відпускних, на підготовчі роботи).

Отримуємо собівартість валової продукції. Вона коригується  на  зміну залишків незавершеного  виробництва – одержуємо виробничу  собівартість товарної продукції.

Додаємо позавиробничі витрати – одержимо повну собівартість товарної продукції.

Собівартість реалізованої продукції (обчислюється коригуванням вартості товарної продукції на зміну  залишків нереалізованої продукції

Склад та кількісне  співвідношення елементів кошторису  визначає структуру собівартості продукції.

З метою забезпечення єдності в плануванні та обліку витрат на виробництво та їх порівнянні на споріднених підприємствах використовується таке групування витрат

 

 

За  статями:

1. Сировина та матеріали;
2. Покупні напівфабрикати на комплектуючі вироби;
3. Паливо та енергія на технологічні цілі;
4. Зворотні відходи (віднімається);
5. Основна заробітна плата виробничих робітників;
6. Додаткова заробітна плата (з 01.01.95 року);
7. Відрахування на соціальне страхування (38 %);
8. Витрати на підготовку і освоєння виробництва;
9. Відшкодування зносу спеціальних інструментів та інші спеціальні витрати;
10. Витрати на утримання і експлуатацію устаткування;
11. Загально-виробничі витрати;
12. Загально-заводські витрати;
13. Витрати внаслідок технічно-неминучого браку;
14. Попутна продукція (віднімається);
15. Інші виробничі витрати;
16. Позавиробничі (комерційні витрати).

Для допоміжного виробництва, дещо скорочена  номенклатура:

1. Сировина та матеріали (віднімаються зворотні відходи);
2. Паливо та енергія на технологічні цілі;
3. Основна зарплата виробничих робітників;
4. Додаткова заробітна плата (з 01.01.95 року);
5. Відрахування на соціальне страхування (37,5 %);
6. Витрати на утримання і експлуатацію устаткування;;
7. Загально-виробничі витрати.

 

 

 

 

51. Собівартість продукції – грошовий вираз витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції.

Він характеризує: ефективність всього процесу виробництва на підприємстві – рівень організації виробничого процесу, технічний рівень і продуктивність праці.

До собівартості продукції включають  наступні витрати:

• на дослідження ринку;
• на підготовку та освоєння нової продукції;
• на виробництво продукції;
• на обслуговування виробничого процесу та управління ним;
• на збут продукції;
• розвідку, використання, і охорону природних ресурсів;
• набір і підготовку кадрів;
• раціоналізацію виробництва (крім капітальних витрат).

Використовується  для контролю за використанням ресурсів виробництва, визначення економічної ефективності організаційно-технічних заходів, встановлення цін на продукцію.

За умов самофінансування, зниження собівартості є основним джерелом зростання прибутку підприємства.

В залежності від часу формування витрат розрізняють:

• планову;
• фактичну;
• нормативну;
• кошторисну собівартість.
• Планова – (визначається перед початком планового періоду на основі прогресивних норм витрат ресурсів та цін на ресурси на момент складання плану).
• Фактична – (відображає фактичні витрати на виробництво і реалізацію продукції за даними бухгалтерського обліку).
• Нормативна – (витрати на виробництво і реалізацію продукції, розраховані на основі поточних норм витрат ресурсів).
• Кошторисна – (характеризує витрати на виріб або замовлення, які виконуються в одноразовому порядку).

В залежності від місця формування витрат розрізняють:

• цехову собівартість(сума витрат на виробництво);
• виробничу собівартість (витрати грошові в межах всього виробництва);
• повну собівартість (сукупність виробничої собівартості та позавиробничих витрат).

Позавиробничі витрати – це витрати на вивчення ринку, рекламу продукції та її продаж, проведення ярмарків, витрати на маркетинг, постійні витрати організаціями збуту.

По  способу обчислення на одиницю продукції:

• прямі витрати;
• непрямі витрати.

Залежно від зв’язку з обсягом виробництва:

• постійні (умовно-постійні);
• змінні.

Постійні є  функцією часу, а не обсягу продукції, тобто загальна сума не залежить від  кількості виготовленої продукції.

За  складом продукції обчислюють:

• собівартість валової продукції;
• собівартість товарної продукції;
• собівартість реалізованої продукції;

В залежності від повноти витрат, що відносять до собівартості продукції:

• технічна собівартість – витрати на сировину, матеріали, енергію, що витрачені при виробництві витрати на оплату праці з відрахуваннями, ВУЕУ;
• виробнича – це технологічна собівартість + витрати, що пов’язані з управлінням;
• повна собівартість готової продукції – це виробнича собівартість + частина постійних витрат непов’язаних з виробництвом, які умовно відносять на даний вид продукції
• повна собівартість реалізованої продукції – це собівартість готової продукції + витрати пов’язані з реалізацією.
• Умовно-постійні (постійні) – це утримання та експлуатація будівель та споруд.
• Змінні витрати – загальна сума залежить від обсягу виробленої продукції (бувають: пропорційні та непропорційні)

1. Пропорційні;

2. Непропорційні:

а) прогресуючі;

б) дегресуючі.

Прогресуючі зростають  більшою мірою, ніж обсяги виробництва. Виникають тоді, коли збільшення обсягу виробництва вимагає більших витрат (витрати на відрядно-прогресивну оплату праці, додаткові рекламні і торгові витрати).

Дегресуючі  зростають менше, ніж обсяг виробництва (витрати на експлуатацію машин та устаткування, його ремонт, витрати на інструмент).

Поділ на постійні та змінні витрати дозволяє аналізувати  залежність витрат і прибутку від обсягу виробництва та розрахувати критичний обсяг випуску певної продукції в натуральному вимірі, менше якого виробництво стає збитковим.

 

 

 

 

 

53. . Зниження витрат підприємства досягається:

1. За рахунок зниження витрат сировини і матеріалів, палива та енергії на одиницю продукції;
2. Зменшення розміру амортизаційних відрахувань у розрахунку на одиницю продукції;
3. Зниження витрат на заробітну плату;
4. Скорочення адміністративно-управлінських витрат;
5. Ліквідація непродуктивних витрат та втрат.