Акцизний збір і мито в системі непрямого оподаткування

2. Обрання в економічній  політиці держави чіткого курсу  на розбудову соціально-орієнтованої  ринкової економіки, посилення соціальної  і регулюючої спрямованості має  відбуватись по групі податків  на споживання, що є найбільш  соціально несправедливими серед  загальної сукупності податків. Рівень фіскальності в таких  умовах має визначатись виключно  обсягом доходної частини бюджету  країни, який повинен бути достатнім  для виконання чітко визначених  законодавством державних функцій.

3. Під впливом зниження  ставки податку на додану вартість  об’єктивно мають відбутися зміни  у сфері зайнятості населення  та в рівні його доходів. Зниження ставки даного виду податку в переважній більшості має забезпечити пожвавлення ділової активності у сфері виробництва товарів та послуг, що, у свою чергу, сприятиме стабілізації та розширенню попиту на робочу силу, а також збільшенню рівня доходів.

4. Визначено, що податок  на додану вартість є найбільш  нейтральним щодо різних груп  товарів, його зниження рівномірніше  впливатиме на зменшення цін, а відтак і на розширення  споживання. Можливі втрати бюджету  від запровадження знижених ставок  податку на додану вартість  на основні види продовольчих  продуктів на початковому етапі  мають бути компенсованим за  рахунок збільшення обсягу їх  реалізації, а відтак - підвищення  рівня сплати як безпосередньо  податку на додану вартість, так  й інших видів податків.

5. Виходячи з того, що  фактор бідності виступає головним  чинником, який визначає ступінь  диференціації населення за рівнем  споживання, доцільно диференціювати  ставки податку на додану вартість  в залежності від поділу на  товари першої і непершої необхідності, як це практикується у більшості  країн світу. Виходячи з необхідності  перерозподілу податкового тягаря  між різними за рівнем доходів  верствами населення, варто через  певний період після закінчення  дії передбаченого проектом Податкового  кодексу України мораторію на  внесення змін у податкове  законодавство ставити питання  про перехід до двох, а потім  і трьохрівневої диференціації  ставки податку на додану вартість. В основу такої диференціації  має бути покладений принцип  соціальної значущості товарів  та послуг. Водночас мають бути  розроблені чіткі критерії віднесення  товарів до категорії предметів  розкошу.

6. Для зменшення регресивності  необхідно встановити таку систему  акцизів, яка ліквідувала б або  значно зменшила акцизний тягар  для груп населення з низьким рівнем доходів. Досягнення прогресивності акцизів має відбуватися шляхом накладання їх на товари з високою еластичністю попиту по доходах та на значну кількість товарів з низькою еластичністю по цінах. Для того, щоб гарантувати сплату податків, такі товари мають складати значну частку у споживанні груп населення з високим рівнем доходів та відповідно невелику частку у споживанні груп населення з низьким рівнем доходів.

7. Підвищення ставок акцизного  збору, яке в своїй основі переслідує  мету адекватного збільшення  бюджетних надходжень, викликає  обернену реакцію реальної економіки, сприяє збільшенню обсягів її  нелегального сектора. Важливим  кінцевим наслідком необґрунтованого  підвищення цін є зменшення  доходів бюджету у довготривалому  періоді. Тому рішення щодо розмірів  та частоти зміни акцизних  ставок мають прийматися на  основі виважених оцінок та  прогнозно-варіантних розрахунків  їх кінцевих соціально-економічних  наслідків за критерієм синергічного  ефекту. Нарощування обсягів виробництва, збільшення відповідних надходжень  до бюджету та скорочення масштабів  нелегального ринку можливе за  умови приведення розмірів податкових  ставок у відповідність з купівельною  спроможністю споживачів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

4. Митний кодекс України від 11 липня 2002 року// http://zakon.rada.gov.ua
5. Закон України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» № 329/95-ВР від 15 вересня 1995 року № 329 // http://zakon.rada.gov.ua
6. Закон України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року// http://zakon.rada.gov.ua
7. Ватуля І.Д., Ватуля М.І., Рибалко Л.В. Податки, збори, платежі. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 352 с
8. Демиденко Л.М., Субботович Ю.Л. Податкова система. Навчальний посібник – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 184 с
9. Соколовська А.М. Податкова система держави: теорія і практика становлення. – К.: Знання-Прес, 2004. – 454 с.
10. Тарангул Л.Л. Оподаткування та регіональний розвиток (теорія і практика): Монографія. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. – 286 с
11. http://ec.europa.eu
12. http://zakon.rada.gov.ua