Акцизний збір і мито в системі непрямого оподаткування

 • ввезення (пересилання) товарів на митну територію  України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для  їх використання або споживання  на митній території України, у тому числі операції, пов'язані  з ввезенням (пересиланням) майна  за угодами оренди (лізингу), застави  та іпотеки;

 • вивезення (пересилання) товарів за межі митної території  України та надання послуг (виконання  робіт) для їх споживання за  межами митної території України.

 Водночас до об'єктів  оподаткування не належать такі  операції:

 • випуск, розміщення  та продаж за грошові кошти  цінних паперів, емітованих (випущених  в обіг) суб'єктами підприємницької  діяльності, Національним банком  України, Міністерством фінансів  України, органами місцевого самоврядування, у тому числі приватизаційні, компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати та  ін.;

 • сплата орендних (лізингових) платежів за умовами  угод фінансової оренди (лізингу) або оренди житлового фонду, що  є основним місцем проживання  орендаря;

 • передавання майна  в заставу позикодавцю (кредитору) згідно з договором позики  та його повернення заставодавцю  після завершення дії договору;

 • надання послуг  із страхування і перестрахування, передбачених Законом України "Про  страхування", соціального і пенсійного  страхування;

 

 • випуск, обіг і  погашення державних лотерейних  білетів, випущених в обіг з  дозволу Міністерства фінансів  та Міністерства з питань європейської  інтеграції України; виплати грошових  виграшів, призів і винагород; продаж  непогашених поштових марок України, конвертів і листівок з непогашеними  поштовими марками України, крім  колекційних марок, листівок і  конвертів для філателістичних  потреб;

 • надання послуг  з інкасації, розрахунково-касового  обслуговування, залучення, розміщення  і повернення грошових коштів  згідно з угодами позики, депозиту, вкладу, страхування або доручення; надання, управління і перевідступлення  фінансових кредитів, кредитних  гарантій і банківських поручництв  особою, що надала такі кредити, гарантії або поручництва;

 • торгівля за грошові  кошти або цінні папери борговими  зобов'язаннями, за винятком операцій  з інкасації боргових вимог  та факторингу (факторингові операції);

 • оплата вартості  державних платних послуг, які  надаються фізичним або юридичним  особам органами виконавчої влади  і місцевого самоврядування, обов'язковість  отримання (надання) яких встановлюється  законодавством, у тому числі  плата за реєстрацію, отримання  ліцензії (дозволу), сертифікатів у  вигляді зборів, державного мита;

 • виплати заробітної  плати, пенсій, стипендій, субсидій, дотацій, інші грошові або майнові виплати  фізичним особам за рахунок  бюджетів або соціальних чи  страхових фондів у порядку, встановленому  законом; виплати дивідендів у  грошовій формі або у формі  цінних паперів (корпоративних прав), надання брокерських, дилерських  послуг з торгівлі або управління  цінними паперами та деривативами  на фондових і товарних біржах, створених у порядку, передбаченому  законами України "Про цінні  папери і фондову біржу" та "Про товарну біржу";

 

 

 

3. Акцизний збір і мито в системі непрямого оподаткування

 

Іншими непрямими податками в Україні є акцизний збір та мито.

Акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законодавством як підакцизні, який включається до ціни цих товарів [2].

Акцизний збір є загальнодержавним податком України. Основним нормативним актом, що визначає порядок стягнення акцизного збору є Декрет Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір». Розмір ставок акцизного збору регулюють такі закони:

       Основними цілями податкової політики, досягнення яких можливе шляхом застосування акцизних податків, є:

§ обмеження споживання шкідливих товарів і послуг;

§ спрощення механізму податкового адміністрування (запровадження акцизів може бути обумовленим простою адміністрування, оскільки такі податки як податок на прибуток та ПДВ є складними в адмініструванні);

§ встановлення бар'єрів для імпортних товарів і послуг;

§ реалізація принципу платоспроможності при оподаткуванні (прикладом застосування такого підходу є оподаткування акцизним збором предметів розкоші);

§ реалізація принципу отриманої вигоди при оподаткуванні (прикладом такого принципу є акцизи на бензин, адже, якщо зібрані акцизи з виробництва та імпортування бензину спрямовуються на підтримання автомобільних доріг у належному стані, то існує прямий зв'язок між сумою сплачених податків та обсягом отриманих вигод від користування автомобільними дорогами) [7, с. 39-40].

Акцизний збір поєднує в собі риси закріпленого і регуляторного податку. Суми акцизного збору з ввезених на територію України товарів зараховуються до державного бюджету України, а отже, є закріпленим, а з товарів вироблених в Україні - до місцевого бюджету за місцем їх виробництва і державного бюджету у затверджених співвідношеннях законом України про державний бюджет на відповідний рік. Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України.

Акцизний збір є загальним (знеособленим) податком, оскільки податковим законодавством не встановлено його цільового призначення [10, с. 46].

Хоча акцизний збір є податком на споживання, як і податок на додану вартість, проте механізми стягнення цих податків зі споживачів істотно різняться. Якщо ПДВ сплачується до бюджету поступово на кожному етапі продажу певного товару, починаючи з виробника і закінчуючи суб'єктом роздрібної торгівлі, то акцизний збір сплачується одноразово на етапі, коли товари стали потенційно доступними для споживання на території України - під час їх реалізації виробником, або при ввезенні їх на митну територію імпортерами.

Платниками акцизного збору є особи, які отримують (купують, імортують) чи виготовляють (ввозять, пересилають) підакцизну продукцію .

Об'єктом оподаткування акцизним збором є:

а) обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини;

б) обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів, за виключенням нафтопродуктів), а також для своїх працівників;

в) вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою.

При продажу (інших видах відчуження) податковими агентами підакцизних товарів (продукції) об'єктом оподаткування є:

§ для вироблених на території України товарів (продукції) - обороти з реалізації таких підакцизних товарів (продукції), включаючи вартість будь-яких додаткових послуг або робіт, пов'язаних із такою реалізацією;

§ для імпортованих (ввезених, пересланих) на митну територію України товарів (продукції) - обороти з реалізації таких підакцизних товарів (продукції), включаючи вартість будь-яких додаткових послуг або робіт, пов'язаних із такою реалізацією на митній території України, але не менше митної вартості таких підакцизних товарів (продукції), з урахуванням сум сплаченого або нарахованого, але не сплаченого ввізного (імпортного) мита .

Акцизний збір обчислюється:

а) за ставками у процентах до обороту з продажу:

Ш товарів, що вироблені на митній території України, - виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного збору;

Ш товарів, що імпортуються на митну територію України, - виходячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного збору (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного збору)

б) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції);

в) одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції);

 

г) комбіновано, тобто за ставками у процентах до обороту з ціни реалізації, але не менше установленої твердої суми з одиниці реалізованого товару (продукції).

Податкові пільги з акцизного збору встановлені у формі вилучень з об'єкта оподаткування. Акцизний збір не справляється з:

v товарів, що були ввезені (переслані) фізичними особами - резиденти  або нерезиденти на митну територію  України в обсягах або вартістю, що перевищують норми безмитного  провезення (пересилання) для таких  фізичних осіб, визначені митним  законодавством, що станом на 2012 рік становлять 200 євро;

v товарів, що були вивезені (експортовані) платником акцизного  збору за межі митної території  України, засвідченими належно оформленою  митною вантажною декларацією;

v підакцизних товарів, що  імпортуються на митну територію  України, якщо з таких товарів  згідно із законодавством України  не справляється ПДВ у зв'язку  із звільненням, передбаченим для  транзитних товарів, товарів на  митних складах, реекспортованих  товарів, товарів, що спрямовуються  до магазинів безмитної торгівлі, товарів, що призначаються для  переробки під митним контролем. У разі коли в зазначених  випадках митним законодавством  України передбачається вимога  надання банківської гарантії  чи інша вимога, така вимога  застосовується і для цілей  акцизного збору. Акцизний збір  справляється органами митної  служби України з таких товарів, якщо пізніше щодо них виникає  зобов'язання із сплати податку  на додану вартість.

v обороту з реалізаії легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких провадиться органами соціального забезпечення, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб підрозділів МНС), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

 

v підакцизної продукції, вивезеної з митної території  України, набутої інвестором у  власність на умовах угоди  про розподіл продукції.

Товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню митом, метою справляння якого є, перш за все, захист внутрішнього товаровиробника від конкуренції з імпортованими товарами, шляхом збільшення їхньої вартості. Мито є інструментом державного регулювання зовнішньої торгівлі, тоді як інші непрямі податки використовуються переважно з метою внесення до бюджету максимально можливих надходжень. Водночас мита задовольняють і фіскальні потреби держави, складаючи одне з найстабільніших джерел доходів, так як вноситься до доходів державного бюджету України .

Мито має багато спільного з непрямими податками, передусім, з таким непрямим податком як акцизним збором:

1) мито як і акциз, сплачується  в кінцевому підсумку за рахунок  споживача;

2) збільшує ціну товару  на стадії формування ціни  реалізації;

3) контроль за правильністю  сплати як акцизу, так і мита  здійснюється податковими органами.

Єдиний митний тариф України - це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території. Він базується на міжнародно визнаних нормах і розвивається у напрямі максимальної відповідності до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і правил митної справи, що затверджується разом із встановлення пільг та зміною ставок мита, в тому числі на предмети особистого користування Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України .

 

 

 

ВИСНОВКИ

1.На основі аналізу  системи непрямого оподаткування  виявлено його регулюючий вплив  на характер розвитку соціально-економічних  процесів в Україні та визначені  чинники його посилюючої дії, а саме через оптимізацію співвідношення  між прямими і непрямими податками  створюється можливість економічними  методами регулювати рівень ділової  активності, прискорення накопичення  капіталу, загальний рівень активності  споживчого ринку. У перспективі мірою економічної стабілізації, скорочення обсягів тіньового сектору, підвищення рівня податкової культури співвідношення між прямими і непрямими податками має поступово змінюватись на користь перших. Використовуючи комплекс переваг, а також за сприятливих макроекономічних умов непрямі податки спроможні виконувати роль ефективного “вбудованого стабілізатора” нарівні з податками, надходження від яких прямо залежать від величини валового внутрішнього продукту. Це можливо, передусім, після подолання властивих податковій системі України таких недоліків, як: постійне ухилення від системи автоматичного податкового регулювання через безсистемне втручання органів влади до формування податкової політики шляхом постійних змін податкових ставок, розширення кількості необгрунтованих податкових пільг та їх користувачів.