Фр при плевриті

         При випітному плевриті корисно прийняти постільну парову ванну.

Для лікування гнійного плевриту призначають комбіновану настоянку (1:5) на 40 % спирті етиловому суміші бруньок тополі чорної, берези бородавчастої та осики звичайної, взятих порівну. Приймати по 10 — 30 крапель 3 рази на день з водою. Справляє антимікробний, протизапальний вплив, знижує температуру тіла.

Готують відвар суміші бруньок. Столову ложку суміші залити 200 мл води, довести до кипіння, кип'ятити 10 хв на малому вогні, настояти 4 год. Приймати по 1 —2 чайні ложки 4 рази на день за 30 хв перед їдою. Препарати дають до поліпшення стану хворого, нормалізації температури тіла. [26].

Хворим, що перебувають у тяжкому  стані, дають настоянку кореня ехінацеї пурпурової (аптечний препарат) як антибактеріальний, протизапальний засіб і такий, що посилює опірність організму. Приймати по 10— 15 крапель через 2 год (але не більше 80 крапель на добу). Дітям молодшого віку дають по 1 краплі на кожен рік життя з водою 3 — 4 рази на день. Сприяє зменшенню запалення і прогресуванню процесу при гнійному плевриті відвар кореневища з коренями марени красильної: 1 чайну ложку залити 300 мл окропу, кип'ятити 10 хв на малому вогні. Приймати до 1/2 склянки 3 рази на день (залежно від віку дитини).

Для зменшення запалення, посилення  імунітету використовують такий  засіб. Свіжі листки подорожника  великого подрібнити на м'ясорубці, змішати  з медом (1:1). Приймати по 1 чайній — 1 десертній ложці вранці натще  та ввечері перед сном.

              У народній медицині пропонують взяти 100 г ячмінного борошна та по 50г трави буркуну лікарського і коробочок маку снотворного. Суміш подрібнити. 40 г суміші залити 500 мл води, кип'ятити 10 хв на малому вогні. Відваром просочити тканину й накласти на грудну клітку. Зменшується запалення, тамується біль. Для компресів беруть суміш оцту з подрібненими листками капусти та насінням подорожника великого. Суміш накласти на вовняну тканину,

попередньо змочену маслиновою олією.

                При гнійному плевриті роблять збуджувальні обгортання тулуба температури 25 — 27 °С та литок температури 22 — 25 °С. Прогноз при сухому плевриті сприятливий. Слід обмежити рухи грудної клітки, укладаючи дитину в ліжку на уражений бік. Проте тривале перебування у такій позі (довше 4 год) не рекомендується.

                У хворих на сухий плеврит, який розвинувся на тлі пневмонії, слід

лікувати основне захворювання.

                 Перебіг ексудативного плевриту тяжчий, ніж сухого. Хворі на ексудативний плеврит потребують особливого догляду. Обов'язково дотримувати

• постільного режиму. Накопичення рідини у плевральній порожнині зумовлює задишку. Дитині надають зручного положення у ліжку, піднімають підголівник або підкладають кілька подушок під голову та спину. Під час ознобу дитину добре вкутують, кладуть грілку до ніг, а після сильного потовиділення витирають насухо, міняють білизну. Якщо є така потреба, то дають подихати киснем, відчиняють кватирку. Коли висока температура тіла, на голову кладуть міхур з льодом, обгорнутий бавовняною тканиною. Належить стежити, аби випорожнення були регулярними. У період розсмоктування ексудату, щоб запобігти утворенню спайок, хворим призначають лікувальну фізкультуру. У разі збільшення кількості випітної рідини активні рухи протипоказані. Під час розсмоктування ексудату проводять лікувальну фізкультуру [26].

Таким чином, нетрадиційна медицина, також звана альтернативною медициною або неконвенціональної медициною, - умовне поняття, що об'єднує способи діагностики, попередження і лікування хвороб людини, які з тих чи інших причин не отримали загального визнання у лікарів.

       

 Висновки до розділу 3

                                                                                                                                 Аналіз літератури свідчить про те що,фізична  реабілітація при  плевриті потрібно проводити якомога раніше, безпосередньо після нормалізації температури і зменшення ексудату. У разі загострення процесу (підвищення температури тіла, збільшення ексудату, погіршення загального стану хворого) лікувальну гімнастику слід тимчасово припинити до стихання запальної реакції.

Лікувальна гімнастика – основна, найдоступніша і найпоширеніша форма фізичної реабілітації. Вона передбачає розв'язання спеціальних, конкретних лікувальних завдань.

 Важливим методом лікування при плевриті, є фізіотерапія. Вона незамінна в період реабілітації, відновлення після недуг, профілактики. У комплексному лікуванні різних захворювань фізіотерапевтичні методи у зв’язку з їх перевагами та ефективністю займають особливе місце.

  Лікувальний масаж при плевриті, що використовуються при лікуванні таких захворювань, як гострий бронхіт, пневмонія, емфізема легень, плеврит. Масування проводиться після того, як минає гостра стадія хвороби.

Нетрадиційна медицина, також звана  альтернативною медициною або неконвенціональної медициною -умовне поняття, що об'єднує способи діагностики, попередження і лікування хвороб людини, які з тих чи інших причин не отримали загального визнання у лікарів.

Висновки

1. Плеврит – запалення листків плеври. В результаті скупчення ексудату (рідини) в порожнині плеври і зміни співвідношення еластичних сил в середині грудної клітки остання набуває інспіраторного положення, а грудна клітка з хворого боку набрякає. Інспіраторне положення грудної клітки, обмеження її екскурсії, відтиснення діафрагми ексудатом в легенях утруднює процес дихання, знижується життєва ємність легень, а це призводить до поверхневого дихання і виникнення задишки.

2. Під час видужання іде зворотний розвиток ексудату, він розсмоктується, утворюється плевральне зрощення – шварти і спайки. Поширені плевральні зрощення спричиняють розлади функції дихальної системи і кровообігу, що позначається на загальному стані організму і супроводжується зниженням працездатності хворих. Наслідком поширеного спайкового процесу в деяких випадках у хворого може розвинутись сколіоз, середстіння притягується на хворий бік, западає відповідна половина грудної клітки, звужується міжребер'я. Фізична реабілітація є обов'язковою складовою частиною комплексного лікування хворих на ексудативний плеврит.

3. Лікувальну фізкультуру призначають, коли гострий запальний процес затихає, температура тіла знижується до субфебрильної або нормальної, зменшується кількість ексудату, з'являється шум від тертя плеври при ауксультації легень. Під час занять хворий може відчувати легкий біль у ділянці грудної клітки. Вплив фізичних вправ визначається їх інтенсивністю і часом застосування. Невеликі і помірні м'язові напруги стимулюють головні функції. Рухи стимулюють діяльність нервової системи, удосконалюють функції внутрішніх органів, дихальної систем. Фізичну реабілітацію хворих ексудативним плевритом потрібно проводити якомога раніше, безпосередньо після нормалізації температури і зменшення ексудату.

Завданням фізичної реабілітації поліпшити крово- і лімфообіг у легенях і плеврі, боротися з спайковим процесом; приділяти увагу інспіраторному положенню грудної клітки, поверхневому диханню; зміцнити організм.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Систематичне застосування лікувальних фізичних вправ набагато підвищує ефективність медикаментозних лікувальних засобів, скорочує термін лікування, зменшує перебування хворого на лікарняному ліжку, скорочує розрив між клінічним і функціональним одужанням.

2. Фізичні вправи стимулюють  діяльність нервової системи,  удосконалюють функції внутрішніх  органів, серцево-судинної, дихальної  систем, органів травлення, поліпшують  обмін речовин.

3. Вплив фізичних вправ визначається їх інтенсивністю і часом застосування. Невеликі і помірні м'язові напруги стимулюють головні функції. Рухи стимулюють діяльність нервової системи, удосконалюють функції внутрішніх органів, серцево-судинної, дихальної систем, органів травлення, поліпшують обмін речовин.

4. Вивчення передового досвіду свідчить, що фізичну реабілітацію хворих ексудативним плевритом потрібно проводити якомога раніше, безпосередньо після нормалізації температури і зменшення ексудату.

5. Отриманi нами данi рекомендуються для використання у практичнiй роботi фахiвцiв з физичної реабилитацiї в лiкувальних установах i у навчальному процесi для студентiв Вузiв фiзичної культури з дисциплiни "Фiзична реабiлiтацiя при захворюванні дихальних шляхів".

ДОДАТКИ

Додаток А

 

Фізична реабілітація хворих ексудативним плевритом

 

Задачі лікувальної фізкультури:

• загальнозміцнююча дія на організм хворого;
• посилення резорбції ексудату;
• запобігання плевральних зрощень;
• профілактика деформацій клітини і хребта;
• відновлення функції апарату зовнішнього дихання [5].

Показання. ЛФК при ексудативному плевриті призначають у стадії одужування після стихання запалення плеври, доказом чого служать:

• поліпшення загального стану хворого, зменшення задишки, тахікардії і т.д.;
• нормальна або субфебрильна температура протягом 2-3 днів;
• поява шуму тертя плеври і пов'язана з цим поява болю на висоті вдиху;
• нормалізація картини крові;
• зменшення ексудату [5].

У разі загострення процесу (підвищення температури тіла, збільшення ексудату, погіршення загального стану хворого) лікувальну гімнастику слід тимчасово припинити до стихання запальної реакції.

Дослідження багатьох авторів показали, що розташовані в плеврі «люки» відкриваються  і закриваються синхронно з дихальними рухами грудної клітки. При цьому  в них створюється мікровакуум, що присмоктує плевральну рідину.

Вживання вправ, направлених на збільшення рухливості діафрагми, грудної  клітки і легенів, сприяє активній участі плеври в розсмоктуванні ексудату і  зворотному розвитку ще неміцно сформованих  плевральних спайок, ліквідації ділянок  гіповентиляції та їх профілактиці.

Перераховані зміни можуть бути викликані нестачею дихальних рухів, рефлекторно через біль на здоровій стороні, а також в результаті здавлювання легені ексудатом. Глибоке  дихання створює умови для  нормалізації газообміну .

Методика лікувальної фізкультури. В умовах стаціонару її умовно можна розділити на 2 періоди: ввідний (1-5 днів) і тренувальний (основний), тривалість якого залежить від тяжкості захворювання.

Ввідна частина

1. Вправи для дрібних і середніх  м'язових груп рук і ніг. 2-3 хв. Мета: підготовка організму до виконання вправ основної частини.

2. Дихальні вправи.

Основна частина

1. Вправи для тулуба в поєднанні  з глибоким диханням. Тривалість 12-20 хв. Мета: відновлення нормальних  функцій нервово-регуляторних механізмів  і ліквідація патологічних рефлексів.

2. Дихальні вправи. Мета: боротьба  зі спайковим процесом, що розвивається, тренування дихального апарату,  зміцнення організму хворого.

3. Ходьба.

Завершальна частина

1. Вправи для дрібних м'язових  груп рук і ніг, 2-3 хв. Мета: поступове зниження навантаження.

2. Дихальні вправи. Тривалість процедури  – 16-26 хв.

Вправи ЛГ виконують у в. п. лежачи на хворому боку, на здоровому, а  якщо кількість ексудату незначна, то також і у в. п. сидячи.

Процедура ЛГ повинна складатися в  основному з дихальних вправ, сприяючих розтягуванню плеври, особливо на стороні ураження.

При хорошому стані хворого і  задовільній реакції серцево-судинної і дихальної систем додаткове  фізичне навантаження можна призначати вже у ввідний період [9].

Під час занять ЛГ у хворих не повинно виникати відчуття болю. Це можуть бути нерізко виражене відчуття болю, відчуття натягнення, тяжкості в ураженій половині грудної клітки.

У ввідний період процедури застосовують головним чином найпростіші гімнастичні  вправи для рук і ніг, з постійним збільшенням амплітуди і темпу руху, в поєднанні з дихальними і спеціальними вправами для тулуба. Піднімаючи руку на стороні ураження, хворий повинен робити глибокий вдих, що сприятиме натягненню плеври, розкриттю «люків» і найшвидшому розсмоктуванню ексудату і розпрямленню легені. По мірі зменшення ексудату руку на хворій стороні піднімати можна за допомогою гімнастичної палиці і рекомендувати хворому здійснювати на глибокому вдиху невеликий нахил тулуба в здорову сторону (до появи легкого відчуття болю). Вправи слід виконувати (по 3-4 рази) через кожну годину до повного зникнення ексудату. Таке натягнення плеври сприяє поліпшенню в ній крово- і лімфообігу, що зумовить ліквідацію залишкових явищ запалення, профілактику спайкового процесу і утворення шварт.

Перші 3-5 днів з початку курсу  лікування тривалість процедур ЛГ при  середньому ступені тяжкості захворювання складає 8-10 хв, потім її збільшують до 12-18 хв.

У тренувальний період процедури можна  проводити в зимовий час в  кабінеті ЛФК, а влітку на спеціально обладнаних майданчиках.

Процедури ЛГ для хворих на ексудативний плеврит проводять за наступною схемою (Рис А 3.1.).

Комплекси ЛГ включають гімнастичні, дихальні і спеціальні вправи, виконувані без снарядів, зі снарядами (палиці, медицинболи масою 1-3 кг) і на снарядах (на гімнастичній лавці, стінці) у в. п. сидячи і стоячи.

У цей період необхідно використовувати  дихальні вправи з положенням рук  на голові або з підніманням їх вгору у фазі вдиху. Нахил тулуба в здорову сторону із затримкою дихання сприяє кращому розпрямленню легені і попередженню патологічних і фізіологічних ателектазів .

Посилення дихання найбільш виражене в нижніх відділах легенів на стороні  піднятої або зафіксованої руки при  нахилі тулуба вправо або вліво.

Рис. А 3.1. Комплекс вправ ЛГ для хворих на ексудативний плеврит (ввідний період) [ 5].

Дихальні вправи слід виконувати ритмічно, з поступовим форсуванням як вдиху, так і видиху.

 

 

 

Додаток Б

 

         Зразковий комплекс вправ ЛГ для хворих на ексудативний плеврит

 

Ввідна частина

1. В. п. – лежачи на спині,  руки вздовж тулуба. Повне і  спокійне дихання. 4-5 разів. Ритмічне дихання, вдих через ніс.