Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Октября 2014 в 11:37, курсовая работа
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування необхідності і суті фізичної реабілітації при захворюваннях дихальних шляхів, зокрема при плевриті.
Мета роботи зумовлює виконання наступних завдань:
– дослідити плеврит як захворювання органів дихання;
– охарактеризувати підстави для застосування лікувальної фізичної культури при захворюваннях органів дихання;
– висвітлити основні засади лікувальної фізичної культури та фізичної реабілітації при плевриті.
Вступ 3
Розділ 1. Плеврит як захворювання органів дихання 5
1.1. Етіологія, патогенез 5
1.2. Сухий, або фібринозний, плеврит 6
1.3. Випотний, або ексудативний, плеврит 6
1.4. Емпієма плеври 8
Розділ 2. Підстави для застосування лікувальної фізичної культури при захворюваннях органів дихання 11
2.1. Поняття про лікувальну фізичну культуру 11
2.2. Засоби лікувальної фізкультури 14
2.3. Форми лікувальної фізкультури 17
2.4. Показання і протипоказання до призначення лікувальної фізкультури 21
2.5. Загальні засади лікувальної фізкультури при захворюваннях органів дихання 21
Розділ 3. Основні засади лікувальної фізичної культури та фізичної реабілітації при плевриті 24
3.1. Комплекс вправ лікувальної гімнастики 24
3.2. Самоконтроль і лікарський контроль обліку ефективності процедур ЛФК 31
Висновки 36
Література 38
Задачі лікувальної фізкультури:
Показання. ЛФК при ексудативному плевриті призначають у стадії одужування після стихання запалення плеври, доказом чого служать:
У разі загострення процесу (підвищення температури тіла, збільшення ексудату, погіршення загального стану хворого) лікувальну гімнастику слід тимчасово припинити до стихання запальної реакції.
Дослідження багатьох авторів показали, що розташовані в плеврі «люки» відкриваються і закриваються синхронно з дихальними рухами грудної клітки. При цьому в них створюється мікровакуум, що присмоктує плевральну рідину.
Вживання вправ, направлених на збільшення рухливості діафрагми, грудної клітки і легенів, сприяє активній участі плеври в розсмоктуванні ексудату і зворотному розвитку ще неміцно сформованих плевральних спайок, ліквідації ділянок гіповентиляції та їх профілактиці.
Перераховані зміни можуть бути викликані нестачею дихальних рухів, рефлекторно через біль на здоровій стороні, а також в результаті здавлювання легені ексудатом. Глибоке дихання створює умови для нормалізації газообміну [5, 90].
Методика лікувальної фізкультури. В умовах стаціонару її умовно можна розділити на 2 періоди: ввідний (1-5 днів) і тренувальний (основний), тривалість якого залежить від тяжкості захворювання.
Ввідна частина
1. Вправи для дрібних і середніх
м'язових груп рук і ніг. 2-3 хв.
Мета: підготовка організму до
виконання вправ основної
2. Дихальні вправи.
Основна частина
1. Вправи для тулуба в поєднанні з глибоким диханням. Тривалість 12-20 хв. Мета: відновлення нормальних функцій нервово-регуляторних механізмів і ліквідація патологічних рефлексів.
2. Дихальні вправи. Мета: боротьба зі спайковим процесом, що розвивається, тренування дихального апарату, зміцнення організму хворого.
3. Ходьба.
Завершальна частина
1. Вправи для дрібних м'язових груп рук і ніг, 2-3 хв. Мета: поступове зниження навантаження.
2. Дихальні вправи. Тривалість процедури – 16-26 хв.
Вправи ЛГ виконують у в. п. лежачи на хворому боку, на здоровому, а якщо кількість ексудату незначна, то також і у в. п. сидячи.
Процедура ЛГ повинна складатися в основному з дихальних вправ, сприяючих розтягуванню плеври, особливо на стороні ураження.
При хорошому стані хворого і задовільній реакції серцево-судинної і дихальної систем додаткове фізичне навантаження можна призначати вже у ввідний період [5, 90].
Під час занять ЛГ у хворих не повинно виникати відчуття болю. Це можуть бути нерізко виражене відчуття болю, відчуття натягнення, тяжкості в ураженій половині грудної клітки.
У ввідний період процедури застосовують головним чином найпростіші гімнастичні вправи для рук і ніг, з постійним збільшенням амплітуди і темпу руху, в поєднанні з дихальними і спеціальними вправами для тулуба. Піднімаючи руку на стороні ураження, хворий повинен робити глибокий вдих, що сприятиме натягненню плеври, розкриттю «люків» і найшвидшому розсмоктуванню ексудату і розпрямленню легені. По мірі зменшення ексудату руку на хворій стороні піднімати можна за допомогою гімнастичної палиці і рекомендувати хворому здійснювати на глибокому вдиху невеликий нахил тулуба в здорову сторону (до появи легкого відчуття болю). Вправи слід виконувати (по 3-4 рази) через кожну годину до повного зникнення ексудату. Таке натягнення плеври сприяє поліпшенню в ній крово- і лімфообігу, що зумовить ліквідацію залишкових явищ запалення, профілактику спайкового процесу і утворення шварт.
Перші 3-5 днів з початку курсу лікування тривалість процедур ЛГ при середньому ступені тяжкості захворювання складає 8-10 хв, потім її збільшують до 12-18 хв.
У тренувальний період процедури можна проводити в зимовий час в кабінеті ЛФК, а влітку на спеціально обладнаних майданчиках.
Процедури ЛГ для хворих на ексудативний плеврит проводять за наступною схемою (мал. 3.1).
Комплекси ЛГ включають гімнастичні, дихальні і спеціальні вправи, виконувані без снарядів, зі снарядами (палиці, медицинболи масою 1-3 кг) і на снарядах (на гімнастичній лавці, стінці) у в. п. сидячи і стоячи.
У цей період необхідно використовувати дихальні вправи з положенням рук на голові або з підніманням їх вгору у фазі вдиху. Нахил тулуба в здорову сторону із затримкою дихання сприяє кращому розпрямленню легені і попередженню патологічних і фізіологічних ателектазів [5, 91].
Посилення дихання найбільш виражене в нижніх відділах легенів на стороні піднятої або зафіксованої руки при нахилі тулуба вправо або вліво.
Мал. 3.1. Комплекс вправ ЛГ для хворих на ексудативний плеврит (ввідний період) [5, 92]
Дихальні вправи слід виконувати ритмічно, з поступовим форсуванням як вдиху, так і видиху.
Зразковий комплекс вправ ЛГ для хворих на ексудативний плеврит (ввідний період) [5, 92]
Ввідна частина
1. В. п. – лежачи на спині, руки вздовж тулуба. Повне і спокійне дихання. 4-5 разів. Ритмічне дихання, вдих через ніс.
2. В. п. – те ж. Підняття руки на ураженій стороні за допомогою іншої руки. 3-4 рази. Дихання не затримувати.
3. В. п. – те ж. Почергове підтягування ніг до живота і грудей. 2-3 рази. Підтягування ноги на видиху.
Основна частина
1. В. п. – лежачи на хворому боку. Підняття руки вгору – вдих, на видиху рукою натискати на бічну поверхню грудної клітки. 3-4 рази. Активізувати дихання на здоровій стороні.
2. В. п. – те ж. Почергове підтягування ніг, зігнутих в колінному і тазостегновому суглобах, до грудної клітки. 2-3 рази. Темп повільний, звертати увагу на ритмічність і правильність дихання.
3. В. п. – лежачи на спині. «Ходьба» лежачи протягом 20-30 с. Темп середній.
4. В. п. – напівсидячи в ліжку. Підняття на глибокому вдиху руки на ураженій стороні за допомогою гімнастичної палиці, на видиху нахил тулуба в здорову сторону. 2-3 рази. По можливості робити максимально глибокий вдих. Сильного відчуття болю не допускати.
Пауза відпочинку – 30-40 с.
5. В. п. – лежачи на спині. Нахили тулуба в сторони. 2-4 рази. Темп повільний. Дихання ритмічне.
6. В. п. – лежачи на спині, руки на бічній поверхні грудної клітки. Дихальна вправа. 3-4 рази. На видиху натискати на бічну поверхню грудної клітки.
Завершальна частина
1. В. п. – лежачи на спині, руки зігнуті в ліктях. Кругові рухи в зап'ястних суглобах. 4-6 разів. Темп середній. Дихання довільне.
2. В. п. – лежачи на спині, руки вздовж тулуба. Повне і спокійне дихання. 4 рази. Вдих і видих через ніс.
Надалі хворі виконують прості гімнастичні вправи для м'язів рук і ніг і тулуба в поєднанні з ритмічним і глибоким диханням; при хорошій переносимості навантаження – вправи з гімнастичною палицею, метання м'ячів різним способом, вправи з булавами, а також полегшені змішані виси і упори. Крім того, використовують ходьбу зі зміною темпу руху і в поєднанні з дихальними вправами.
Зразковий комплекс вправ для хворих на ексудативний плеврит (основний період – рис. 3.2) [5, 93]
Ввідна частина
1. В. п. – сидячи на ліжку, кисті рук на плечах. Після глибокого вдиху на видиху по черзі здійснювати кругові рухи ліктями в одну і другу сторону. 3-5 разів. Стежити за правильним ритмом дихання. Темп середній.
2. В. п. – сидячи на ліжку, руки
на поясі. Почергове підтягування
ноги до грудей і живота. 3-4
рази. Не допускати значного
3. В. п. – стоячи, ноги разом, руки уздовж тулуба. Ходьба з поступовим прискоренням і уповільненням. 60 с. Дихання глибоке, ритмічне.
Основна частина
1. В. п. – те ж. Дихальна вправа. 2-3 рази. Вдих і видих через ніс.
Мал. 3.2. Комплекс вправ ЛГ для хворих на ексудативний плеврит (основний період) [5, 94]
2. В. п. – стоячи, ноги на ширині плечей, руки зігнуті, кисті на потилиці. Повороти тулуба в сторони. 4-5 разів. Темп середній, дихання довільне.
3. В. п. – стоячи, ноги на ширині плечей, руки опущені. Згинання рук з торканням плечей, випрямляння рук у сторони, згинання рук з торканням пальцями плечей, повернутися у в. п. 3-4 рази. Дихання довільне, вдих і видих через ніс, темп середній.
4. В. п. – те ж. Нахили тулуба в сторони. 4-6 разів. Темп середній.
5. В. п. – те ж. На вдиху підняти
руки вгору, на видиху опустити
з подальшим натисканням на
грудну клітку в області
6. В. п. – стоячи, руки разом, ноги на поясі. Відведення випрямленої ноги назад з одночасним відведенням ліктів назад, повернутися у в. п. 3-4 рази. Дихання довільне.
7. В. п. – стоячи, ноги на ширині плечей, гімнастична палиця за спиною. Нахил тулуба вперед з відведенням палиці догори – видих. Повернутися у в. п. – вдих. 4-6 разів. Видих енергійний.
8. В. п. – стоячи, ноги разом, руки опущені. Перемінне відведення ніг назад на носок з одночасним підніманням протилежної руки вперед. 3-4 рази. Темп середній.
9 В. п. – стоячи, медицинбол перед грудьми. Кидки медицинбола від грудей, збоку, через голову. 2-4 рази кожний вид кидка. Дихання не затримувати.
Завершальна частина
1. В. п. – стоячи, ноги разом, руки вздовж тулуба. Ходьба протягом 1 хв. Темп повільний.
2. В. п. – сидячи на стільці. Надування гумових іграшок. Не допускати відчуття болю при натуженні, тахікардії, задишці.
Комплекс вправ слід виконувати не менше 3-4 разів на добу, окремі вправи, сприяючі розсмоктуванню ексудату, натягненню плеври, розпрямленню ураженої легені і посиленню її вентиляції, збільшенню рухливості діафрагми, особливо на хворій стороні – до 10 разів на добу.
Методика. ЛГ при сухому плевриті застосовують у період зниження температури тіла до нормальної або субфебрильної і при ослабленні больового синдрому з метою профілактики плевральних спайок, розвитку правильного механізму дихання і загального зміцнення і оздоровлення організму хворого, підвищення тренованості до фізичних навантажень. З урахуванням локалізації процесу в плеврі спочатку застосовують вправи з рухом верхніх кінцівок, особливо на стороні ураження, вправи для тулуба сидячи на гімнастичній лавці [5, 95].
Загальне навантаження на організм хворого дещо більше, ніж при ексудативному плевриті, тривалість процедури – 20-25 хв.
Після ліквідації основних явищ сухого плевриту призначають теренкур, веслування, спортивні ігри, в зимову пору року при безвітряній погоді – лижі і ковзани.
Після виписки зі стаціонару хворим, які перенесли як ексудативний, так і сухий плеврит, слід рекомендувати регулярні заняття фізкультурою вдома, особливо тими видами, які сприяють зміцненню дихального апарату. В зимову пору року – це катання на ковзанах і ходьба на лижах, в літню – спортивні ігри, веслування, плавання, туризм. Об'єм фізичного навантаження визначають залежно від віку, фізичного розвитку і загального стану хворого, а також умов праці і побуту.
Плеврит часто зумовлюється охолодженням організму, тому з метою профілактики проводять курс гартування.
Перший етап (1 міс.) – часткове обтирання, другий (1 міс.) – обтирання половини тіла. Потім переходять на обтирання всього тіла [5, 96].
Дуже корисні повітряні ванни в русі тривалістю від 5 до 30 хв.
Обов'язковими умовами досягнення позитивних результатів в лікуванні плевритів є строга поступовість у збільшенні навантажень, а також регулярність у вживанні ЛГ, елементів фізичної культури і гартувальних дій.
Самоконтроль складається з обліку і аналізу різних суб'єктивних і об'єктивних показників: самопочуття, сну, апетиту, працездатності, потовиділення, бажання займатися фізичними вправами, визначення маси ручної і станової сили, частоти пульсу і дихання, ЖЕЛ і деяких інших показників.
Дані самоспостережень реєструють в спеціальному щоденнику, що є звичайним загальним зошитом.
Перш ніж приступити до пояснення методики ведення і заповнення щоденника, необхідно в короткій формі розказати про показники самоконтролю.
Самопочуття оцінюють як хороше, задовільне, погане. Причинами поганого самопочуття можуть служити порушення рухового режиму, надмірні навантаження під час виконання процедур ЛФК, невідповідність фізичного навантаження стану здоров'я, статі, віку та ін. При поганому самопочутті наголошують на загальній слабкості, млявості, занепаді настрою, депресії, головному болі, запамороченні [5, 106].
Сон відмічається як хороший, задовільний, поганий. Хороший сон характеризується наявністю після пробудження відчуття свіжості, бадьорого настрою, а також швидкістю засипання, достатньою тривалістю і глибиною. Причинами поганого сну можуть бути порушення рухової активності або фізичне перенапруження та ін.
Апетит: хороший, задовільний, поганий, він може бути відсутній. Здорова людина вранці через 1 год. після пробудження відчуває потребу поїсти. При порушенні режиму, неправильному тренуванню апетит втрачається.