Індустрія туризму та її структура

Індустрія туризму та її структура

Як зазначено у Законі України ,,Про туризм”, туристична індустрія  – це сукупність різних суб’єктів  туристичної діяльності (готелі, туристичні комплекси, кемпінги, мотелі, пансіонати, підприємства харчування, транспорт, заклади культури, спорту тощо), які забезпечують прийом, обслуговування та перевезення туристів [17].

Об’єктами туристичної  індустрії є засоби розміщення та засоби транспорту, підприємства громадського харчування, культури, розваг та спорту, інформаційні ресурси та інформаційні системи, а також засоби забезпечення автоматизованих інформаційних систем та їх технологій [25].

Суб’єкти  туристичної індустрії – туристичні організації, основним видом діяльності яких є здійснення туроператорської та турагентської діяльності [25].

Головна проблема при  віднесенні окремих видів діяльності до туристичної індустрії є вибір  класифікаційних ознак. Економічна діяльність, пов’язана з туризмом, традиційно визначається з точки  зору попиту, споживання товарів і  послуг відвідувачами та витрат, які вони несуть. При такому підході індустрія туризму – збірна сфера, яка охоплює різногалузеві види господарської діяльності, оскільки туристи несуть витрати практично в усіх секторах економіки [68]

У більш широкому плані  туристичну індустрію можна визначити як міжгалузевий комплекс, що включає:

а) пасажирський транспорт (повітряний, водний, автомобільний, залізничний) з його розгалуженою мережею технічних  служб;

б) різні спеціалізовані туристичні підприємства і підприємства галузей, що не мають яскраво вираженого туристичного характеру (зокрема, транспортне машинобудування і автомобілебудування, паливної промисловості, капітального та дорожнього будівництва, місцевої промисловості по виготовленню сувенірів, харчової промисловості, багатьох галузей сільського господарства тощо);

в) широку сферу послуг, якими користується турист [26].

Туристична індустрія  володіє потужною матеріально-технічною  базою (МТБ), яка забезпечує зайнятість великої кількості людей, взаємодіє  з усіма галузями економічного комплексу та є основою розвитку організованого туризму.

До матеріально-технічної бази туризму відносяться: туристичні фірми (туроператори та турагенти), готелі, туристичні бази, екскурсійні бюро, підприємства харчування та торгівлі, автотранспортні підприємства, пункти прокату туристичного спорядження та інвентаря, бюро реалізації туристичних путівок, контрольно-рятувальні служби (пости), туристичні клуби, станції тощо.

Аналіз літературних джерел засвідчив значне різноманіття об’єктів матеріально-технічної бази туризму, що зумовлює доцільність їх класифікації. В основу даної класифікації покладені три основних ознаки: види підприємств, що надають туристичні послуги, економічні елементи та форми власності господарюючих суб’єктів (додаток 3) [76].

Відповідно до існуючої методики ступінь фактичного розвитку туристичної індустрії аналізують за такими показниками, як загальна кількість туристів на території досліджуваного туристичного об’єкту (у тому числі внутрішніх та іноземних, а також власних громадян, які від’їжджають в інші країни), співвідношення внутрішнього й зовнішнього туризму.

Міжгалузевий комплекс індустрії туризму вирізняється:

* багатокомпонентністю - значною кількістю підприємств, установ, закладів, різних за технологіями, кадровим потенціалом та іншими галузевими ознаками, тобто належних до різних галузей економіки, але об'єднаних у даному випадку спільністю мети та об'єкта, на який спрямовані їх дії;

* складністю внутрішньої структури, що обумовлено різнорідністю попиту, який до того ж постійно урізноманітнюється, обумовлюючи диверсифікацію індустрії туризму, тобто ускладнення п структури;

• ієрархією цілей функціонування структурних складових, оскільки кожна з них спрямована на задоволення певних потреб: від фізіологічних (харчування, відпочинок) до духовних (екскурсії, музеї, театри тощо);
• різноманітністю зовнішніх і внутрішніх комплексоутворювальних зв'язків, яка об'єктивно ґрунтується на полікомпонентності, забезпечує ефект мультиплікативності, коли за кожним компонентом індустрії туризму формується "шлейф" галузей, пов'язаних з нею виробничими зв'язками;

* стадійністю споживання та організації обслуговування. 

Таблиця 1. Структура індустрії туризму

Структура індустрії  туризму складається з трьох  основних блоків: функціонального, територіального  та організаційного (додаток 4). Центральне місце займає ф у н к ц і о н а л ь н и й б л о к, який об’єднує підприємства та установи, що безпосередньо зайняті наданням послуг: гостинності, екскурсійні, транспортні та інші, які прийнято називати додатковими. Послуги гостинності – це розміщення та харчування туристів. Послуги розміщення надаються готелями, мотелями, кемпінгами, турбазами та іншими установами. Тут туриста забезпечують і низкою додаткових послуг: торгових, побутових, оздоровчих, культурно-масових, інформаційних, зв’язку та ін. Харчуються туристи в ресторанах, кафе, барах, їдальнях. Транспортні послуги надають як спеціалізовані підприємства, так і підприємства різних галузей транспорту. Екскурсійні послуги здійснюють туристичні фірми [40].

Функціональний блок у своїй діяльності безпосередньо  спирається  на  т е р и  т о р і а л ь н и  й  б л о к (ресурсну базу відповідної території). Розрізняють ресурси: 1) природно-рекреаційні, які включають кліматичні, водні, бальнеологічні, ландшафтні складові території, її екологічний стан; 2) соціально-історичні, що охоплюють пам’ятки історії та культури, археологічні, монументального мистецтва, техногенні та інші, а також народні промисли та ремесла, традиційні способи господарювання та інші етнічні характеристики (національний одяг та прикраси, національна кухня тощо); 3) інфраструктурні, що становлять матеріально-технічну базу індустрії туризму (туристичну інфраструктуру).

Ефективне функціонування туризму  в країні або в окремому регіоні  можливе тільки за наявності відповідної  державної підтримки, різнорідні прояви якої об’єднані в  о р г а  н і з а ц і й н и  й  б л о к. Він включає правове забезпечення діяльності туризму від закону про туристичну діяльність до налагодження митної та консульської служби; створення сприятливих економічних умов, зокрема системи валютного обміну, страхування, оподаткування суб’єктів туристичної діяльності, проведення спеціальних наукових досліджень для туризму та створення розгалуженої мережі підготовки кадрів [40].

Поряд з переліком вищезазначених блоків слід підкреслити, що важливу  роль відіграють так звані малі елементи туристичної індустрії, які забезпечують чистоту міст, доріг, а особливо узбіч доріг та придорожніх паркінгів, відповідна кількість дороговказів до головних туристичних центрів (українською та англійською мовами), наявність урн, якісних туалетів тощо[45].