Туристсько-рекреаційна характеристика Португальської Республіки

Промисловість. Португалія — індустріально-аграрна країна. Промисловість Португалії значною мірою залежить від імпорту нафти і нафтопродуктів. Вугілля, виробництво якого збільшилося з середини 1980-х років, йде на електростанції. Третину електроенергії, яка виробляється в Португалії, отримують на гідроелектростанціях. Ведеться комерційний видобуток вольфраму, олова, хрому, причому вольфрам у значних обсягах експортується. Вугілля, що добувається в Монкорво, постачається на сталеливарний завод. Видобуток міді ведеться в Невес-Корво. Три чверті всіх виробничих потужностей Португалії зосереджені в двох промислових районах: Лісабон - Сетубал на півдні і Порто – Брага - Авейру на півночі країни. У районі Лісабон - Сетубаль діють підприємства нафтопереробної, хімічної, сталеливарної, автомобілебудівної, електронної, целюлозно-паперової, харчової промисловості, з виробництва будматеріалів. На півночі переважає легка промисловість: Порто виробляє текстиль, взуття, меблі, вино, Авейру - целюлозно-паперові вироби і вироби з дерева, Брага - одяг, електроніку, споживчі товари. Третя промислова область розташована за 140 км на південь від Лісабона в місті-порту Синіше - тут зосереджені паливні електростанції.  
              Після вступу країни в ЄС ситуація в національній промисловості змінилася. Державі належать підприємства гірничовидобувної і важкої індустрії, приватному капіталу - підприємства легкої промисловості, філіали транснаціональних корпорацій - підприємства з високим рівнем нових технологій: електроніка, автомобілебудування, фармацевтична промисловість.

Сільське  господарство Португалії за показниками відстає від аналогічних секторів країн ЄС. Існує кілька причин:

• низький рівень інвестицій,
• слабка механізація ферм,
• обмежене застосування добрив,
• розрізненість родючих земель.

Головні сільськогосподарські культури: пшениця, ячмінь, кукурудза, рис, картопля, виноград, маслини, томати. Португалія - провідний експортер  вин і томатної пасти. Доходи, отримані від продажу цих продуктів  на світових ринках, відшкодовують  вартість імпортованого м'яса і  пшениці. На півночі країни переважають  невеликі ферми, дуже розрізнені і віддалені  одна від одної, тому не йдеться про  об'єднання земель і розподіл ресурсів. На півдні поширена система латифундій (великих землеволодінь).

Лісове  господарство 

Третина Португалії вкрита лісами. Більшість лісів - пробкові, евкаліптові  і соснові дерева. Ціни на деревину такого типу на світових ринках дуже високі. Уряд заохочує розвиток лісоводства в тих районах країни, де через бідність ґрунтів ведення рослинництва неможливе або малоприбуткове.  
          Рибальство 

Довга берегова лінія Португалії і багатство рибних ресурсів у  прибережних водах сприяли розвитку рибальства. Біля берегів країни ведеться вилов сардин, анчоусів, тунця, а  в Північній Атлантиці - тріски. Головні  риболовецькі порти - Матозіньюш, Сетубал, Портіман. Але навіть при такому значному розвитку рибного промислу, країна змушена імпортувати рибу з Ісландії (в'ялена риба), Норвегії (сушена тріска) і Росії (сардини).   

Отже, країна Португалія зі столицею Лісабон – найзахідніша країна Європейського материка - невелика за розміром. Єдиний сусід Португалії - Іспанія перевищує її за площею в п'ять з половиною разів. Португалія займає шосту частину Піренейського півострова. На заході і півдні омивається Атлантичним океаном. Острови Мадейра та Азорські - автономні регіони країни.

На території  країни проживають переважно тільки португальці, частка інших народів   - незначна. За віросповіданням португальці  є католиками. В країні існують  дві офіційні мови – португальська  і мірандес.

Португалія  – це унітарна, парламентсько-президентська  республіка, на чолі якої стоїть президент, який обирається на всенародному голосуванні строком на 5 років.

Країна є  індустріально-аграрною з середнім рівнем економічного розвитку. Промисловість Португалії значною мірою залежить від імпорту нафти і нафтопродуктів. Три чверті всіх виробничих потужностей Португалії зосереджені в двох промислових районах: Лісабон - Сетубал на півдні і Порто – Брага - Авейру на півночі країни.

Серед сільського господарства переважають такі культури: пшениця, ячмінь, кукурудза, рис, картопля, виноград, маслини, томати. Португалія - провідний експортер вин і томатної пасти. Доходи, отримані від продажу цих продуктів на світових ринках, відшкодовують вартість імпортованого м'яса і пшениці. На півночі країни переважають невеликі ферми, дуже розрізнені і віддалені одна від одної.

Третина Португалії вкрита лісами, тому лісове господарство  має велике експортне значення. Португалія дає близько половини світової продукції дубової пробки. На базі лісового сировини виробляються експортуються скипидар, каніфоль, кора, та інших продукти лісохімії.

 Португалія на Атлантичному узбережжі пов'язана з розвитком рибного промислу. Рибальством займаються як професійні рибалки, так й  хлібороби, котрим вилов риби служить підсобним промислом. Рибні консерви - один з головних продуктів португальського експорту й  важливий продукт харчування для місцевих жителів.

Додаток А

 

 

2. Розвиток туристичної інфраструктури

Найбільше економічне зростання  в Португалії – у сфері туризму(100% за останні 20 років). Це популярне і перспективне місце відпочинку. Щороку країну відвідує більш 13 мільйонів осіб. Цьому сприяють непогано розвинена туристична інфраструктура, низькі ціни і великі можливості.

Транспортна система

За європейськими  стандартами транспортна система  Португалії розвинута недостатньо. Поширені автомобільний, залізничний, морський, повітряний види транспорту.

Португалія  відносно невелика держава, тому велика частина міжміських перевезень здійснюється автобусами і суднами. Про розклад  руху слід цікавитись заздалегідь в  головному туристичному офісі, оскільки час відправлення і маршрути часто  змінюються, особливо влітку. Квитки краще  резервувати заздалегідь, принаймні  за день до відправлення, особливо при  поїздці на узбережжя чи в інші курортні райони.

Якість автомобільних  доріг середня - часто відсутня розмітка, а дорожні знаки можуть ввести в оману. На багатьох дорогах нерівне  покриття і недостатнє освітлення. Під час ремонтних робіт застережливі знаки часто не виставляються.

Специфічною умовою країни вважається непередбачуваність стилю водіння місцевих водіїв, велика кількість мотоциклістів, що нехтують правилами, автомобілів з непрацюючими фарами, ремонтних і сільськогосподарських машин, що поволі рухаються. Країна займає одне з перших місць в Європі за кількістю дорожньо-транспортних пригод. Використання ременів безпеки є обов'язковим, діти до 12 років повинні знаходитися на задньому сидінні. У населених пунктах заборонено використання звукового сигналу.

У Португалії 66 аеропортів; міжнародні аеропорти  — у столиці, Порту, Фаруна, Азорських островах і Мадейрі. Внутрішні авіарейси по Португалії здійснюються національним авіа-перевізником ТАР Air Portugal і невеликими компаніями SATA  і PGA Portugalia Airlines.

У Лісабоні курсують автобуси, трамваї і метро. Метрополітен в Лісабоні складається з чотирьох ліній, що зв'язують історичний центр  міста із спальними районами.

Оренда автомобіля достатньо проста, орендна плата  залежить від сезону, класу автомобіля і напливу туристів. Для оренди необхідно мати документ, що засвідчує  особу (для громадян ЄС - посвідчення  особи, для всіх інших - паспорт), міжнародні права водіїв, вік не молодше за 22 роки, стаж водія не менше 3 років, також бажана (але не обов'язково) наявність міжнародної кредитної  карти.

Готельна індустрія

Португалія  не відчуває нестачі в засобах  розміщення - і крім традиційних  варіантів ночівлі країна має  в своєму розпорядженні кемпінги, сільські садиби і заміські будинки. У Португалії ухвалена класична система  п'яти "зірок", готельний бізнес регулюють кілька гілок законодавства. Всі засоби розміщення підлягають обов'язковій  сертифікації; невідповідність між  заявленими "зірками" і надаванням сервісу, як правило, гарантує закриття готелю - саме тому власники не економлять на обслуговуванні та комфорті.

На  більшій частині курортів країни встановлена єдина цінова політика, і ціни відрізняються не сильно, проте розміщення в готелях, розташованих у столиці, на островах або великих  курортних центрах традиційно трохи  дорожче.

Розміщення  в сільських садибах та сільських  будиночках - дуже популярне в Португалії;головне, що отримує мандрівник, - це теплий, майже сімейний прийом, індивідуальний сервіс і знайомство з традиціями і звичаями місця. На сільських будинках, які мають кімнатами для постояльців, як правило, є табличка TER.

Кращими готелями Португалії є старовинні готелі , відповідні рівню чотирьох-п'яти зірок.

В основному  переважають готелі 4-5 * високого рівня.

Індустрія харчування

У тури по Португалії в основному закладено харчування B & B, що розшифровується як «bed & breakfast», тобто розміщення в готелі та сніданок по системі «шведський стіл». Але також є тури з різними типами харчування в готелях, такими як HB (напівпансіон) і рідше FB (пансіон), також надається у вигляді продуктів «шведський стіл». 

Підприємства  громадського харчування представлені кафе, барами, ресторанами різної категорії  та місткості, в тому числі ресторанами  національної кухні, які є спеціалізованою інфраструктурою туризму. Більшість ресторанів Португалії працює до п'яти-шести годин ранку.

Відомий ресторанний  район - Порташ де Санто Антал, що повністю складається з ресторанів. Місцева кухня нічим, крім достатку різноманітних морепродуктів, не відрізняється від європейської. Зате спиртні напої, особливо портвейн і мадера, завжди в достатку. Ресторан «Casa Branca» - один з кращих в Португалії, який пропонує найрізноманітніші страви, у вишуканій атмосфері бару можна продегустувати найкращі португальські та європейські вина. Вечеря в даному кафе обійдеться приблизно $ 30 на людину. Обід на двох у недорогому ресторані в районі Байша обійдеться приблизно в

$ 20-25 (без вина). До вищої категорії  відносяться ресторани «Casa Balau», «Porto Santa Maria», вегетаріанський ресторан «Tudo Verde». 

Національна кухня - це обличчя народу, що населяє країну. Португальська кухня не є винятком. Те, як готують страви національної кухні португальські господині, можна назвати піснею, яка звучить на кухні. Основним продуктом в національній кухні Португалії є риба. Її готують багато і по-різному. Але як готують португальці м'ясо, не йде, ні в яке порівняння з традиційною рибою.

Особливе  ставлення у португальських кулінарів  до овочів. На крихітному клаптику землі  їх багато не виростиш, тому овочі майже  не нарізають, а подають цілими –  сирими чи відвареними. Найпопулярніші – морква, цвітна капуста, стручкова квасоля. Порівняно з Середземномор'ям свіжої зелені вживається менше.

Португалія  – це царина вин. Популярним є портвейн. Його виробництву приділяється надзвичайна  увага, адже портвейн становить біля третини виноробної продукції країни. Дві третини - червоне й одна третина - біле столове вино. З білих вин  найвідоміше - Віньє Вердес, що йде й на експорт.

Варто скуштувати такі страви:

Курча «Пирі-пирі» — з дуже гострим червоним перцем.

Бакальяу — солона тріска. Вона відома тим, що може готуватися у 365 способів — по одному на кожен день року.

Фейжоада — запечені чорні боби з сушеним м'ясом, ковбасками, часником та ін.

Рівень  безпеки

У Португалії не страшно гуляти по вулиці в будь-який час доби, проте цінні речі в  машині або на пляжі зовсім без  нагляду краще не залишати. Машини в країні не викрадають, тут немає  ніяких небезпечних захворювань  і не потрібні спеціальні щеплення.

Банківська  система

Банк Португалії - центральний банк країни, створений на підставі королівського чартеру від 19 листопада 1846 року. Сьогодні він є складовою Європейської системи центральних банків.

Отже, туризм є основним джерелом доходів країни, крім того, має перспективи подальшого розвитку, внаслідок чого робляться кроки для стимулювання розвитку туристичної інфраструктури. Португалія може запропонувати туристу розгалужену мережу підприємств громадського харчування, розвинене готельне господарство, індустрію відпочинку і розваг. Крім того, незважаючи на слабку розвиненість залізничного транспорту, розвинена мережа автомобільних доріг, а також водного транспорту. У прибережних зонах пропонуються всі види водних видів спорту і розваг.

Додаток Б

2. ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ ПОРТУГАЛІЇ

 

2.1. Природно-географічні туристичні ресурси

Кліматичні  туристичні ресурси

В Португалії два типи клімату - субтропічний середземноморський і гірський. Він цілком залежить від впливу Атлантичного океану. Клімат міняється зі зміною рельєфу - від півночі до півдня й від сходу до заходу. Особливо жарко в долинах на півдні країни. Острови Мадейра розташовані в Атлантичному океані в 650 км від північно-західного побережжя Африки. Особливістю регіонального клімату Мадейри є зміна кліматичних умов з півночі на південь - за своєю географічною широтою для більшої частини території острова характерний м'який океанічний субтропічний клімат, проте крайній його південь має деякі елементи тропічного клімату, а крайній північ - помірного. Крім того, на острові виділяють декілька мікрокліматів, що обумовлено його характерним рельєфом та напрямком вітрів. Середня температура морської води визначається Гольфстрімом і коливається від 18°C у зимові місяці до 22°C - у літні. Переважні вітри із заходу на північ взимку, та північно-західні - влітку. Режим опадів дуже різний для різних частин острова: на південному сході середня кількість опадів становить близько 500 мм і менше на рік, а дощі випадають вкрай нерегулярно, на північному узбережжі - перевищує 2000 мм.