Туризм як вид дозвіллєвої діяльності

 

 

Міністерство культури України

Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв

 

Інститут менеджменту

  Кафедра менеджменту соціокультурної діяльності та зовнішньокультурних зв’язків

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Теорія і практика соціально-культурної діяльності»

на тему: «Туризм як вид дозвіллєвої діяльності»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                          Виконала:

                                                                 Студентка 3-го курсу

                                                                      Заочної форми навчання                                                                       

                                                               Групи МСКД – 70/5

                                                                                 Скрипка Ірина Володимирівна

 

                                                              

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2013

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………………………..……3

РОЗДІЛ 1.ТУРИЗМ ЯК ВИД ДІЯЛЬНОСТІ …………………………………….5

1.1. Туризм в структурі дозвіллєвої діяльності …………………………………5

1.2. Сільський зелений туризм як різновид туристичної діяльності…….........10

РОЗДІЛ 2. ТУРИЗМ В УКРАЇНІ……………………………………………...….15

2.1. Участь закладів культури в розвитку зеленого туризму……………..…….15

2.2. Культурно-мистецька акція «Мистецтво одного села» ……………………20

Висновки ……..………………………………………….………………………....24

Список використаних джерел та літератури……………………………………..27

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    

                                           

 

                                              ВСТУП

Актуальність теми. У сучасному світі туризм - це багатогранне явище, тісно пов'язане з економікою, історією, географією, архітектурою, медициною, культурою, спортом та іншими науками. Однак жодна з них не може повністю і вичерпно охарактеризувати його як об'єкт власних досліджень і жоден з існуючих соціально-економічних інститутів не в змозі самостійно розв'язати комплекс його проблем. Але відомо, що туризм є популярною формою організації відпочинку, проведення дозвілля, пізнання рідного краю, навколишнього середовища, знайомства з історією, культурою і традиціями певної країни.

          В даний час цей вид подорожей зазвичай класифікується як дозвіллєвий туризм. Ймовірно, він спочатку виник в Європі в часи Римської імперії і знову з'явився в епоху Відродження слідом за подорожами Колумба. Саме він був одним з найбільш важливих факторів, що вплинули на розвиток суспільства в ці історичні періоди. Дозвіллєвий туризм швидко розвивається, охоплюючи тепер не тільки багатих, але і середній клас.

       Люди почали регулярно подорожувати на відпочинок, лікування, релігійних, освітніх та економічних цілях, так як це було приємно, доступний за ціною і ефективно. Завдяки швидкому розвитку транспортних систем, лібералізації умов праці та зростаючому прагненню до збагачення пройшло не так багато часу, перш ніж міжнародний дозвіллєвий туризм став частиною життя майже всіх верств суспільства.

        Туризм входить у число основних інтересів проведення дозвілля у багатьох людей і не виходить за межі економічних можливостей більшості населення. Саме це рухає величезної світової індустрією, призначеної для задоволення потреб та інтересів тих, хто якийсь час знаходиться далеко від дому. Туризм став грати таку важливу роль у житті багатьох людей, що перетворився в унікальну найбільшу світову індустрію.

Стан розробленості проблеми. Питаннями туризму як виду дозвіллєвої діяльності у різні часи приділяли увагу у своїх дослідженнях В. Лабскір [20], В. Руденко [24], Л. Устименко [27], Л. Максанова , О. Бейдик [8] та інші дослідники.

Розвиток  сільського зеленого туризму висвітлені в працях Н. Алєшугіна [6], Л.Чернюк [29], І. Панов [22].

Об’єкт дослідження – туризм як вид дозвіллєвої  діяльності.  Предмет дослідження - сільський зелений туризм в Україні.

Мета роботи дослідити сільський зелений туризм як вид дозвіллєвої діяльності та участь закладів культури в його розвитку.

Завдання:

• розглянути туризм в структурі дозіллєвої діяльності;
• розглянути сільський зелений туризм як  різновид туристичної діяльності;
• визначити роль закладів культури у розвитку сільського зеленого туризму;
• розглянути культурно - мистецьку акцію.

Методи дослідження. У курсовій роботі використовується загальнонаукові методи, а саме: аналіз, порівняння, узагальнення. Та конкретнонаукові: опис, визначення.

Практичне значення курсової роботи полягає в тому, що дослідженнями та рекомендаціями можуть користуватися спеціалісти у сфері туристичної діяльності з метою створення та організації  сільського зеленого туризму як виду дозвіллєвої діяльності.

Структура курсової роботи обумовлена логікою викладення та складається з двох розділів, чотирьох підрозділів, вступу, висновків,  списку використаної та джерел ( 31 назв), обсяг роботи 26 сторінок (без списку використаних джерел та літератури).

 

 

 

 

 

 

 

                

                         РОЗДІЛ 1. ТУРИЗМ ЯК ВИД ДІЯЛЬНОСТІ

1.1. Туризм в структурі дозвіллєвої діяльності

        Теорія  дозвілля  на сучасному етапі її розвитку характеризується міждисциплінарністю, спирається на дані багатьох наук: психології, педагогіки, соціології, філософії, географії, економіки. Однак, з другої половини XX ст.  дозвілля  відокремлюється як самостійна галузь знання, що вивчає значення вільного часу в житті людини, його змістове наповнення, розвиток людини на дозвіллі[ 15, с.4].

        У вітчизняних і зарубіжних енциклопедіях та довідниках  дозвілля  визначається як: "Вільний, незайнятий час, прогулянка, звільненість від справ" (Даль В. ''Словарь живого великорусского языка"); "Частина позаробочого часу, що залишається у людини після виконання необхідних невиробничих обов'язків: пересування на роботу і з роботи, сон, прийняття їжі, інших видів побутового самообслуговування" ("Велика радянська енциклопедія"). Зарубіжними вченими вважається, що  дозвілля  як науковий термін походить від латинського слова "lісеrе", то у перекладі означає "бути дозволеним", французького слова "loisir" ("вільний час") та англійського слова "leisure"' ("свобода вибору дій")[ 7, с.234].

         Дозвілля  як окремий  вид  життєдіяльності людини розглядає  дозвілля  як діяльність (творчу, конструктивну або ж безцільну та асоціальну). Дозвіллєва діяльність відрізняється від інших видів життєдіяльності людини тим, що здійснюється відповідно до потреб індивіда, з метою отримання задоволення. З точки зору прибічників діяльнісної концепції, роль  дозвілля  полягає у відновленні психічних та фізичних сил людини, підвищенні її освітнього та духовного рівня, здійсненні лише тих занять у вільний час, що відповідають потребам та бажанням людини і приносять їй задоволення у процесі самої  діяльності [ 1] .

         Культурний відпочинок та подорожування неабияк сприяють духовному збагаченню людини, розширенню її кругозору, розумовому, моральному вдосконаленню, а спілкування з людьми інших національностей ще й зміцнює культурні зв'язки та дружбу народів[ 29, с.5].

        Закон України "Про туризм" визначає дане явище як "тимчасовий виїзд особи з місця проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування". Часові та правові межі даного поняття доповнюються у визначенні Законом терміну "турист", під яким розуміється "особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов'язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін" [4].

        Класифікувати види туризму можна за різними ознаками, до найважливіших з яких належать: мста туризму, часові, територіальні характеристики, індивідуальні запити та фінансові можливості клієнтів. 

              Класифікація видів туризму за індивідуальними запитами

Частина туристів обирає для своєї подорожі нетрадиційні маршрути, що має бути передбачено діяльністю туристичного підприємства. Природно, що організувати колективні (групові) виїзди по відпрацьованих маршрутах набагато простіше, але кількість туристів, які надають перевагу індивідуальним подорожам, зростає з кожним днем, і це спонукає туристичні підприємства диверсифікувати свій туристичний продукт.

 В основі поділу туризму  за такою ознакою, як індивідуальний  запит, лежить бажання туриста вплинути на:

- маршрут подорожі - клієнт хоче  визначити перелік бажаних місць для відвідування, а інколи і їх послідовність;

- час подорожі - клієнт може обумовити  конкретні терміни подорожі (тривалість  і дату відправлення), бажані зупинки  в окремих пунктах, збільшити  або зменшити тривалість транзитних  стоянок;

- формування розважальної програми - в окремих випадках турист хоче відвідати спортивні змагання або інші масові видовища, мати повну інформацію про можливість його участі в розважальних заходах у місцях майбутніх зупинок;

- перелік додаткових послуг - оренда  засобів пересування (автомобіль, яхта, літак, велосипед тощо), наявність туристичного та спеціального спорядження (водні лижі, акваланги, намети, фото-, кінокамери та інше), вимоги до режиму харчування, проживання, відпочинку. ктеристики, індивідуальні запити та фінансові можливості клієнтів.

               Класифікація видів туризму за часовими характеристиками

 За часовою характеристикою  туризм можна класифікувати різними  способами. Найбільш суттєвими є  сезонність, прив'язка до конкретних  подій, час, виділений клієнтом на подорож.

 1) Сезонність - один із найважливіших показників в туристичному бізнесі, який означає нерівномірність руху туристів протягом року. При цьому можна виділити два основні критерії підвищеної активності туристів. Це час виїзду туристів до місць відпочинку (прив'язка до певної мети подорожі) і сезонність туристичної активності в даному регіоні.

 2) Прив'язка до конкретних подій супроводжує окремі види туризму і примушує працівників туристичної індустрії більш ретельно готуватись до таких подій, особливо коли вони великомасштабні (наприклад, Олімпійські ігри, міжнародні ярмарки, концерти зірок естради тощо).

3) Час, виділений туристом на подорож, може бути обмежений як об'єктивними (тривалість відпустки або кількість вихідних днів), так і суб'єктивними (бажання "розвіятись" на кілька днів) причинами. У відповідності з можливостями і побажаннями клієнта турагент може підібрати найбільш цікавий маршрут, обмежений виділеним часом і наявними можливостями (квитки на авіа або залізничний транспорт, місця в готелях в тих чи інших регіонах і т. ін.)[3 ].

       Беручи за основу мету туризму, можна виділити такі види туризму:

1) Екскурсійний туризм - подорож із пізнавальною метою. Це найбільш поширена форма туризму, якою займаються сучасні вітчизняні туристичні фірми. Бажання громадян України ознайомитися з історичними, культурними, природними та іншими пам'ятками різних регіонів України та за кордоном, задовольняється великою кількістю пропозицій туристичних підприємств (фірм, організацій).

2) Рекреаційний туризм - подорож із метою відпочинку, оздоровлення і лікування. Цей вид туризму поширений не тільки в Україні, а й у всьому світі.

3) Діловий туризм - це обслуговування клієнта під час виконання ним професійних обов'язків як за місцем проживання, так і в інших регіонах, що дозволяє більш якісно і з меншими витратами організувати свою діяльність або поїздку.

 До сфери ділового туризму  належить організація різних  конференцій, семінарів, симпозіумів  тощо. Тут велике значення має  наявність при готельних комплексах спеціальних залів, обладнання для зв'язку (телефони, факси, Інтернет), приміщення для ведення переговорів та ін.

4) Етнічний туризм - поїздки з метою побачень з рідними та близькими. Ця форма туризму пов'язана з відвідуванням і виїздом у віддалені регіони або інші країни. Туристичні організації допомагають з оформленням проїзних квитків, закордонних паспортів, візових формальностей.

5) Спортивний туризм - поїздки з метою участі в спортивних заходах та підтримки улюблених команд. До послуг туристичних фірм звертаються керівники спортивних команд, організатори змагань, об'єднання вболівальників та окремі громадяни.

6) Релігійний туризм - подорож, яка має за мету виконання релігійних процедур, місій, відвідування святих місць та ін. Як правило, туристичні фірми обслуговують, в основному, традиційні маршрути.

7) Пригодницький туризм - туризм пов'язаний із фізичними навантаженнями, а іноді і з небезпекою для життя. При організації таких турів, пригоди можуть бути підготовлені спеціально і забезпечені всіма можливими засобами безпеки. Останнім часом винятком стають подорожі з незапланованими пригодами. В основному, це стосується мисливського туризму, сплавів гірськими річками, подорожей у незаселені та необжиті місця та ін.

8) Соціальний туризм - це подорож із метою участі в громадських заходах (мітинги, демонстрації, публічні виступи, марші).

9) Екологічний туризм - екскурсії та подорожі з турботою про навколишнє середовище. В процесі подорожі екскурсоводи пояснюють необхідність охорони природних ресурсів, важливість захисту навколишнього середовища. В багатьох випадках екотуризм стає супутником і невід'ємною частиною інших видів туризму.