Проблеми і перспективи розвитку туристичного комплексу світу

            Залежно від мети подорожі  туризм поділяють на:

• пізнавальний (екскурсійний) – відвідування та ознайомлення з пам'ятними місцями та пам'ятками культури, історії, природи;
• оздоровлювально-пізнавальний – поєднання цілей оздоровлення і пізнання;
• курортно-лікувальний - пересування людей, зумовлене потребою поліпшити стан здоров'я;
• спортивний – участь у спортивних заходах;
• вихідного дня – перебування кілька днів за межами міста, а також у спеціалізованих зонах відпочинку;
• діловий – відвідування об'єктів за професійним інтересом;
• релігійний; 
• зелений;
• аматорський  –   мисливство, рибальство тощо.

Розглянемо докладніше деякі  з цих видів. Курортно-лікувальний  туризм

вважають одним із найстаріших видів туризму, поширений у країнах з вигідним географічним розташуванням та сприятливими кліматичними умовами, які мають бальнеологічні та кліматичні літні й зимові курорти (в Україні, Росії, Італії, Франції, ФРН, Чехії, Словаччині, Австрії, Швейцарії, Болгарії, Угорщині, Румунії тощо).  Для організації курортно – лікувального туризму важливим є цілющий клімат, лікувальні джерела і грязі, мальовничі природні й садово-паркові ландшафти. Розвиток курортно-лікувального туризму зумовлює появу великих і малих туристичних центрів і навіть цілих комплексів. Відомими міжнародними курортами і місцями масового відпочинку є Ялта (Україна), Сочі (Росія), Капрі (Італія), Ніцца (Франція), Вісбаден (Німеччина), Карлові Вари (Чехія), Давос, Лозанна (Швейцарія), Інсбрук (Австрія), "Золоті піски" (Болгарія), район озера Балатон (Угорщина) та ін. [12].

Спортивний туризм – це пересування людей у вільний час, щоб займатися спортом. Він має такі різновиди:

• пішохідний;
• гірський;
• водний (на плотах, байдарках);
• лещетарський; 
• гірськолижний;
• велосипедний;
• автомобільний та ін.

  Діловий туризм охоплює групи людей, об'єднаних єдиною метою або фаховими інтересами. Це можуть бути бізнесмени, інженери, лікарі, педагоги, спеціалісти сільського господарства, які здійснюють туристичні подорожі за спеціальними програмами і маршрутами. Поняття "діловий туризм", за сформованою у міжнародному туризмі практикою, охоплює широке коло поїздок:

• ділові поїздки співробітників підприємств для переговорів, участі у виробничих нарадах, презентаціях, збутова діяльність тощо;
• поїздки на конгреси, конференції, виставки, ярмарки, біржі;
• поїздки на спортивні змагання команд, гастролі;
• поїздки офіційних делегацій [6].

           Релігійний туризм – це подорожі, які мають на меті будь-які релігійні процедури, місії. Він є найстарішим видом туризму. Сьогодні особливо помітне прагнення туризму і релігії до тісного співробітництва. У туризмі з релігійною метою можна виокремити такі види поїздок:

• паломництво, тобто відвідання святих місць, щоб вклонитись церковним реліквіям, святиням і взяти участь у відправленні релігійних обрядів;
• пізнавальні поїздки, мета яких ознайомлення з релігійними пам'ятками, історією релігії та релігійною культурою;
• наукові поїздки - поїздки науковців, які вивчають різні релігії. Основними центрами релігійного туризму є Ватикан, Єрусалим та Мекка.

             Останніми роками в Україні  активно розвивається сільський  зелений туризм. Цей вид туризму,  сприяючи розвитку малого бізнесу  в аграрних регіонах, дає можливість  міським мешканцям цікаво та  змістовно відпочити у сільських  місцевостях, де вони знайомляться  з народною культурою - піснями,  танцями, кухнею, звичаями та обрядами. Характерно, що серед охочих відпочити  у селі є не тільки городяни  з невеликими статками, а й  заможні люди. Завдяки зеленому  туризмові у мешканці міст  мають здоровий відпочинок за  доступними цінами, селяни можливість  вигідно реалізувати безпосередньо  на місці частину виробленої  продукції та розвивати власний  бізнес.

            Туризм також поділяють на  активний і пасивний. Суть такого  поділу - визначення видів пересування  та інтенсивності діяльності  людини під час подорожування.

           Активні види туризму передбачають  види відпочинку і подорожей,  розваг, спорту (скелелазіння, спортивні  ігри, плавання на плотах по  бурхливих річках, підводний туризм  тощо), які потребують значного  фізичного навантаження і доступні  не всім категоріям туристів.

           Пасивні види туризму орієнтовані  на спокійнішу і менш напружену  щодо фізичних навантажень програму  туру або туристської подорожі. Вони розраховані на людей,  схильних до розміреного відпочинку, пізнавальних турів, що потребують  менш напруженого циклу переміщень  і фізичних навантажень. Це  відпочинок на морських, гірських, водолікувальних курортах, оздоровлюючі тури.

           Висновки. Класифікаційні системи туризму досить чіткі, стрункі й ґрунтовні. Втім, при порівнянні українських та закордонних класифікаційних систем виникають певні труднощі. Здебільшого це зумовлено диференціацією рекреаційних ресурсів та різним соціально-економічним становищем країн. Тому до уваги брали специфіку виокремлення видів туризму стосовно України [11].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ СВІТУ НА ПРИКЛАДІ ТОВ ТФ «САМ»

Турфірма «САМ» - багатопрофільний туроператор, активно працює в різних сферах туризму і перевезень. Структура турфірми «САМ» - операторський офіс і 2 пункту продажу в Києві, власні представництва в 9-ми великих містах України - Дніпропетровську, Донецьку, Запоріжжі, Коростені, Миколаєві, Одесі, Сімферополі, Харкові, Херсоні.

Починаючи в 1991 році всього з декількох розроблених програм, фахівцям туристичної фірми «САМ»  за вісімнадцять років наполегливої ​​праці і творчості вдалося  закріпитися на основних ринках і  стати лідером за таким масовим  напрямкам відпочинку українців  як Болгарія, Греція, Єгипет, Іспанія, Італія, Туреччина, Україна, Хорватія, Чорногорія. Якісний рівень сервісу та безпеку клієнтів фірми «САМ» - заслуга, як професійної команди співробітників компанії, так і надійних партнерів у багатьох країнах світу (понад 130 компаній-туроператорів у 73 країнах світу). В Україні з фірмою «САМ» працюють більше 900 партнерів (туристичних агентств, готелів, санаторіїв, пансіонатів). З 1997 року ТФ «САМ» є акредитованим членом IATA. У цей же період Фірма стала приймати іноземних туристів в Україні, і входить в п'ятірку кращих компаній в даному напрямку туристичного бізнесу. ТФ «САМ» є одним із засновників АЛТУ. За період свого існування ТФ "САМ" неодноразово була нагороджена низкою почесних нагород і звань, представляла Україну на багатьох міжнародних виставках, є незмінним учасником національних туристичних форумів / виставок.

Основні напрямки діяльності:

• виїзний туризм: групові та індивідуальні тури, відпочинок на морських і гірськолижних курортах, тури в країни Європи, Азії, Америки, Африки, Австралії
• освіта за кордоном: загальні курси мов, екзаменаційні та спеціальні курси,      канікулярні курси для дітей, середня і вища освіта в провідних навчальних

      закладах світу;

• спеціалізовані тури: спортивні, релігійні, лікувальні тури, бізнес тури;
• прийом та обслуговування іноземних туристів і співвітчизників в Україні: відпочинок в кращих здравницях і санаторіях Криму і Карпат, екскурсійні та релігійні програми по Україні, тури вихідного дня, круїзи по Дніпру, організація і обслуговування конференцій / семінарів, послуги гідів-перекладачів, екстремальний туризм, оренда легкових автомобілів, мікроавтобусів;
• бронювання та продаж авіаквитків більше 50 авіакомпаній світу, залізничні квитки по всій Європі, VIP-сервіс в аеропортах;чартерні перевезення.

Фірма є найбільшим замовником в Україні чартерних рейсів з  Києва та регіонів.

ТФ « САМ» пропонує туристам широкий спектр вибору країн для  відвідування, починаючи від Австралії і закінчуючи Японією [22].

Виділяються п’ять туристичних макрорегіонів світу:

• Європейський (куди включають країни Західної, Північної, Південної, Центральної, Східної Європи, а також держави Східного Середземномор’я - Ізраїль, Кіпр, Туреччину).
• Американський (включає країни Північної, Південної, Центральної Америки,

      острівні держави і території Карибського басейну).

• Азійсько-Тихоокеанський (включає країни Східної та Південно-Східної Азії, Австралію та Океанію).
• Африканський (включає країни Африки, крім Єгипту та Лівії).
• Близькосхідний (включає країни Західної та Південно-Західної Азії, Єгипет, Лівію)

            Для всіх макрорегіонів характерна  поступова динаміка розвитку, проте  темпи не однакові, як і не  однакова кількість туристичних прибуттів.

            Найбільша їх частка припадає на Європу (58 %). Це пояснюється наявністю всіх видів рекреаційних ресурсів, стабільною економічною і політичною ситуацією в цьому макрорегіоні, наявністю розвиненої інфраструктури та вигідним географічним положенням. Проте відпочинок в Європі дорожчий, ніж в інших макрорегіонах, що негативно впливає на розвиток туризму в цьому регіоні.

 Другу позицію займає  Азійсько-Тихоокеанський макрорегіон,  частка туристичних прибуттів у ньому складає 19 %. Це пояснюється наявністю унікальних та екзотичних видів рекреаційних ресурсів, високим рівнем сервісу. І все це на фоні нижчих цін і менших витрат, ніж, наприклад, в Європі або Америці. Проте негативний вплив на розвиток цього макрорегіону та на кількість туристичних прибуттів чинить нестабільна політична ситуація, часті випадки природних катаклізмів, таких як землетруси, цунамі, повені.

Третю позицію займає Американський  макрорегіон. Дещо нижча частка туристичних прибуттів у ньому пояснюється не зниженням туристичної привабливості Америки, а швидшим темпом розвитку туристичної індустрії в інших макрорегіонах. Цей регіон характеризується наявністю більшості видів рекреаційних ресурсів, розвиненою інфраструктурою. Проте нестабільна політична ситуація в країнах Південної Америки, природні катаклізми у США (урагани, повені) сприяють зниженню частки туристичних прибуттів.

 На передостанньому  місці, за часткою туристичних прибуттів, перебуває Африканський макрорегіон. Африка – найдешевше місце відпочинку у світі, де зосереджені багаті природні рекреаційні ресурси, що сприяє збільшенню кількості туристичних прибуттів. Проте недостатньо розвинута інфраструктура, низький рівень туристичного сервісу, відсутність значних культурно-історичних рекреаційних ресурсів негативно впливають на розвиток туристичної галузі.

Близькосхідний туристичний  макрорегіон характеризується найнижчою  часткою туристичних прибуттів, яка складає 2 %. Це пояснюється нестабільною політичною ситуацією в регіоні, відсутністю розвиненої туристичної інфраструктури. Проте тривалий туристичний сезон, наявність багатих рекреаційних ресурсів, як природних, так і культурно-історичних, близькість розвинутих Європейських держав позитивно впливають на розвиток туризму в регіоні і складають значну частку в його туристсько-рекреаційному потенціалі [4].

Світовий туризм характеризується високими темпами розвитку, зростанням його ролі в економіках окремих країн  і регіонів.  Він є невід'ємною  складовою розвитку світового ринку. За оцінками Всесвітньої туристичної  організації (ВТО), ще наприкінці 2000 р. туризм зайняв перше місце серед  галузей світового господарського комплексу за обсягом експорту товарів  і послуг. У сфері міжнародного туристичного обміну річний оборот склав  понад 2 трлн дол. США. На туризм припадає 12% загальносвітового національного  продукту, 7% світових інвестицій. Туризм забезпечує 5% податкових надходжень. Ще в 1996 р. за валютними надходженнями  туризм обійшов експорт нафтопродуктів, телекомунікаційного устаткування, автомобілебудування і всіх інших  видів послуг. Безпосередньо у  світовій сфері туристичних послуг задіяно більше 260 млн. осіб, що становить 10 % усіх працівників.

Туризм у цілому займає перше місце в світі щодо надання  робочих місць. Високими темпами  розвивається міжнародний туризм у  світі. Якщо в 1950 р. кількість міжнародних  мандрівників становила 25 млн., то через 20 років (1970) - збільшилась до 165 млн., ще через 20 років (1990) досягла 450 млн., а в 2000 р. становила майже 700 млн. таких туристів.

 На розвиток туризму  впливають як позитивні, так  і негативні фактори, пов'язані  з політичною, законодавчо-правовою  та соціально-економічною ситуацією  в країні і в світі.

Позитивні:

• стабільність і відкритість політики та економіки;
• зростання  суспільного багатства і доходів населення;
• скорочення робочого і збільшення вільного часу;
• розвиток транспорту, засобів комунікації та інформаційних технологій;
• посилення урбанізації;
• побудова інтелектуального суспільства;
• спрощення та гармонізація податкового, валютного, митного, прикордонного та інших форм регулювання.