Суб'єкти трудового права України

Професійні спілки створюються  з метою представництва, здійснення та захисту трудових, соціально-економічних  прав та інтересів членів профспілки.

Суб'єктом трудового  права є органи профспілок на всіх рівнях, їх статус визначений в КЗпП3. Основні права професійних спілок у сфері трудового права, їх правовий статус визначено і Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 р. Чинним законодавством установлені основні (статутні) права й обов'язки професійних спілок і гарантії їх здійснення. Методом реалізації захисної функції профспілок стає соціальне партнерство.

Права профспілок, їх об'єднань такі:

• представляти й захищати права та інтереси членів профспілок;

• вести та укладати колективні договори й угоди;

• захищати права громадян на працю й здійснення громадського контролю за дотриманням законодавства  про працю, а також у забезпеченні зайнятості населення;

• брати участь у вирішенні  трудових спорів, організації страйків, проведенні інших масових заходів;

• здійснювати інші права  й обов'язки1.

В. І. Прокопенко за порядком реалізації наданих профспілкам  прав класифікує їх на три групи: спільні, погоджувальні та право на участь профспілкових органів у вирішенні  виробничих питань власником або уповноваженим ним органом. За змістом надані профспілковим органам права розділяються на дві групи:

а) за встановленням умов праці;

б) за контролем, пов'язаним із застосуванням чинного законодавства  про працю та раніше встановлених умов праці2.

Професійні спілки можуть реалізувати свої права (наприклад, при звільненні працівника за п. З  ст. 40 КЗпП) і діяти від імені  трудового колективу (наприклад, при  укладанні колективного договору). Профспілки як суб'єкти трудового права  беруть участь у створенні локальних норм трудового законодавства України.

Визнано, що у встановленні умов права профспілкових органів  мають паритетний характер, а переважною формою встановлення умов праці є  колективний договір.

Трудовий колектив організації  як суб'єкт трудового права. Повноваження трудового колективу, його правовий статус не закріплено у спеціальному законі України, а визначаються гл. XVI-A "Трудові колективи", статтями КЗпП та іншими законами України1. У міжнародній практиці трудові колективи беруть активну участь в управлінні організаціями.

Як суб'єкт трудового  права трудовий колектив — добровільне, організаційно самостійне об'єднання  працівників, які беруть участь у  діяльності організації на основі трудового  договору (контракту, угоди), а також  інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з організацією.

До трудового колективу  підприємства входять усі громадяни, які своєю працею беруть участь в  його діяльності на основі трудового  договору (контракту, угоди), а також  інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством2.

Поняття "трудовий колектив" охоплює тих, хто працює на підставі трудового договору; іншими формами, що регулюють трудові відносини  працівника з організацією, є трудові  відносини, які виникають на підставі членства в організації, що може бути зазначено в статуті підприємства3.

Основою для створення трудового  колективу є спільна трудова  діяльність працівників в організації, а правовий статус і структура  трудового колективу встановлено  трудовим законодавством.

У ст. 252-1 КЗпП та інших статтях КЗпП йдеться про трудові колективи підприємств, але це не означає, що чинне законодавство України про працю не визнає трудових колективів установ і організацій.

Трудовий колектив і  організація — поняття нетотожні. Це різні суб'єкти трудового права, які мають різні права й  обов'язки, свій статус.

Згідно зі ст. 252-1 КЗпП зі складу трудового колективу не виключаються керівник організації, власники-працівники і працівники, які не беруть участі у власності організації.

Посадові особи організації, які працюють на умовах трудового  договору, є членами трудового  колективу цієї організації. Адміністрація  організації — орган роботодавця, а не орган трудового колективу, але входить до трудового колективу організації.

Членами трудового колективу  є тільки працівники організації. Пенсіонери, які не працюють, не входять до складу трудового колективу. Працівники, які  працюють на умовах сумісництва, теж  є членами трудового колективу цієї організації.

Компетенція і повноваження трудового колективу та його виборного  органу визначаються статутом організації. У статуті підприємства зазначається також орган, який має право представляти інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет тощо).

Трудовий колектив може діяти на рівні організації, на рівні  цехів та інших структурних підрозділів  організації. У трудовому колективі  діють його органи управління (загальні збори, РТК, КТС), а також громадські організації, які можуть створюватися в колективі.

Суб’єктом самоуправління є трудовий колектив, а об’єктом його управління — організація, соціальний розвиток трудового колективу. Трудовий колектив організації має складну  соціально-правову структуру .

Повноваження трудового  колективу та їх класифікація. Статутні повноваження трудового колективу  залежать від форми власності  організації та сфери дії трудового  колективу. Повноваженням трудового  колективу є його права стосовно роботодавця й обов’язки перед працівниками щодо здійснення цих прав. Повноваження трудового колективу реалізуються у його правовідносинах з роботодавцем.

Повноваження трудового  колективу — це закріплені законом  певні дії, завдяки яким реалізуються його права й обов’язки, пов’язані  з управлінням організацією та колективом через механізм його самоуправління.

Перша група дає право  колективу самостійно вирішувати управлінські питання. Друга група повноважень  трудового колективу стосується прийняття спільних з роботодавцем рішень, пов’язаних з управлінням організацією. Третя група повноважень трудового колективу надає можливість висловлювати думки щодо вирішення окремих питань у сфері управління працею в організації.

Механізм здійснення повноважень трудового колективу. Механізм самоуправління трудового колективу — це система органів трудового колективу, завдяки яким здійснюються повноваження трудового колективу, пов’язані з самоуправлінням, реалізується право його членів на участь в управлінні організацією.

Зауважимо, що соціально-економічні рішення, які стосуються діяльності організації, приймає керівник організації, а у випадках, визначених чинним законодавством, діє статут організації й органи трудового колективу.

Механізм самоуправління трудовим колективом — це система  його частин, кожна з яких має свої органи (форми) виробничої демократії .

Суб’єктами самоуправління трудовим колективом організації є  РТК і виборний профспілковий  орган.

Організаційно-правовою формою здійснення трудовим колективом своїх повноважень є загальні збори (конференція), де вирішуються найважливіші питання, пов'язані з участю трудового колективу в управлінні організацією. Збори трудового колективу (конференції) проводяться за необхідності, але не менш як двічі на рік. Допустиме проведення зборів трудового колективу в структурних підрозділах організації (цехах, дільницях, бригадах тощо). Конференція проводиться у випадку, якщо важко скликати збори через територіальну віддаленість структурних підрозділів, багатозмінну роботу тощо. Обрання делегатів на конференцію трудового колективу має бути належним чином оформлене. Порядок виборів і норми делегатів на конференцію визначає РТК. Збори трудового колективу вважаються правоможними, якщо у них беруть участь більше половини членів трудового колективу, а конференція — не менше двох третин делегатів. Рішення на зборах (конференції) трудового колективу приймається відкритим голосуванням більшістю голосів учасників зборів (делегатів конференції)1.

Варто врахувати, що під  час голосування стосовно структурних  підрозділів організації, результати голосування визначаються в цілому по організації (тобто з урахуванням усіх структурних підрозділів).

Загальні збори (конференція) трудового колективу — його вищий  орган. Вони обирають РТК, заслуховують звіти про її діяльність, розглядають  інші важливі питання діяльності організації. З усіх повноважень трудових колективів, визначених у Законі "Про трудові колективи й підвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами, організаціями" від 17 червня 1983 p., значимі лише повноваження трудового колективу, пов'язані із забезпеченням трудової дисципліни. А саме: затверджувати правила внутрішнього трудового розпорядку; застосовувати громадські стягнення; передавати на розгляд товариського суду матеріали про порушення трудової дисципліни; ставити питання про притягнення порушників трудової дисципліни до відповідальності.

Члени виборного органу трудового колективу обираються таємним голосуванням на зборах (конференції) трудового колективу терміном на 2-3 роки не менш як двома третинами  голосів. Виборний орган трудового колективу не може вирішувати питання, що належать до компетенції загальних зборів (конференції) трудового колективу та компетенції виборного профспілкового органу.

Залежно від форми  власності, на якій засновано підприємство, розрізняють і повноваження деяких видів трудових колективів. Так, Законом України "Про підприємства в Україні" встановлено два види трудових колективів: трудовий колектив підприємства з правом наймати робочу силу; трудовий колектив державного та іншого підприємства, в якому частка держави або місцевої ради народних депутатів у вартості майна становить більш як 50 відсотків.

Трудовий колектив підприємства з правом наймати робочу силу:

• розглядає й затверджує проект колективного договору;

• розглядає й вирішує, згідно зі статутом підприємства, питання самоврядування трудового колективу (за умови, якщо статутом це передбачено);

• визначає й затверджує перелік і порядок надання  працівникам підприємства соціальних пільг (за умови, якщо власник виділив  для цього частину прибутку)1;

• бере участь у матеріальному  й моральному стимулюванні продуктивної праці, заохочує винахідницьку та раціоналізаторську діяльність, порушує клопотання про  представлення працівників до державних  нагород та інші специфічні повноваження щодо деяких видів організацій.

Трудовий колектив державного та іншого підприємства, в якому  частка держави або місцевої ради народних депутатів у вартості майна  становить більш як 50 відсотків:

• по-перше, разом з  власником вирішує питання про  вступ і вихід підприємства з об'єднання підприємств;

• по-друге, приймає рішення  про оренду підприємства, створення  на основі трудового колективу органу для переходу на оренду і викупу підприємства.

Взаємовідносини трудового  колективу з роботодавцем, охорона  праці, участь працівників у прибутках організації визначаються чинним законодавством, статутом організації та колективним договором. Конкретні права трудового колективу організації розподіляються між його органами.

Чинним законодавством про працю передбачені повноваження трудового колективу: щодо встановлення колективних умов праці; укладання колективного договору (гл. II КЗпП); встановлення п'ятиденного чи шестиденного робочого тижня (ст. 52 КЗпП), забезпечення трудової дисципліни (ст. 140, 152 КЗпП), затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку (ст. 142 КЗпП), схвалення комплексних планів щодо поліпшення умов, охорони праці та санітарно-оздоровчих заходів і контролю за їх виконанням (ст. 153 КЗпП), обрання комісії з трудових спорів організації, де працює не менш як 15 чоловік (ст. 223 КЗпП).

У ст. 252-5 КЗпП встановлено  загальні принципи матеріальної заінтересованості  трудового колективу в наслідках  господарської діяльності. Зарахування  в бригаду нових працівників  провадиться за згодою колективу  бригади (ст. 252 КЗпП).

Розподіл колективного заробітку у бригаді може здійснюватися  із застосуванням коефіцієнта трудової участі (ст. 252-7 КЗпП). При цьому заробітна  плата працівника не може бути нижчою від установленого державою мінімального розміру (ст. 95 КЗпП).

Взаємна відповідальність роботодавця й бригади регулюється ст. 252-8 КЗпП. Питання соціального розвитку, включаючи поліпшення умов праці, життя й здоров'я, гарантії обов'язкового медичного страхування членів трудового колективу та їх сімей вирішуються трудовим колективом за участю роботодавця відповідно до статуту підприємства, колективного договору та законодавчих актів України.

Трудовий колектив протягом п'ятнадцяти днів, враховуючи день отримання  повідомлення про наявність заяви (ініціативи) щодо оренди цілісного  майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, має право прийняти рішення про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, утворити господарське товариство й у встановленому порядку подати орендодавцеві заяву щодо оренди відповідного майна. Рішення трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу про оренду цілісного майнового комплексу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини членів