Техніка безперевантажувальних перевезень

Зміст

 

Техніка безперевантажувальних перевезень                                            3

Проблеми прискорення  перестановки вагонів                                         10

Джерела                                                                                                        14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Техніка   безперевантажувальних перевезень

Широке впровадження безперевантажувальних  сполучень забезпечує підвищення якості перевезень, поліпшення використання рухомого складу, здійснення комплексної  механізації перевантажувальних і складських операцій, скорочення витрат на тару й упакування, а також капіталовкладень для облаштування складів.

Застосовуються різні системи без перевантажувальних сполучень, під якими розуміють  комплекс  технічних, технологічних і організаційних заходів, що дозволяють  уникнути перевантаження вантажу в пунктах перевалки з рухомого складу одного виду транспорту в іншій із заміною цього процесу передачею транспортних засобів з вантажем. При цьому скорочується        вартість перевантажувальних робіт, ліквідуються втрати вантажу,прискорюється доставка вантажу й зменшуються витрати на         підготовку вантажу до перевезення.

Взаємодія різних видів транспорту при  без перевантажувальному  перевезенні забезпечуються при  застосуванні: 1) інтермодальних контейнерних перевезень ;2) перевезенні вантажів у пакетованому вигляді;  3) безперевантажувальних поромних перевезеннях.

 Контейнер — це збільшена вантажна одиниця. Контейнером називається багатообертова тара обсягом не менш 1 м3, що має спеціальне пристосування для механізації навантажувальних робіт.

Класифікація контейнерів.                                                                                    Всі застосовувані контейнери класифікують за наступними основними ознаками:  за призначенням на універсальні й спеціалізовані (спеціальні);за вантажопідйомністю на малотоннажні масою до 2 т,середньо-тонажні масою 2-5 т і великотоннажні масою 10 т і більше;за  засобами перевантаження на піднімальні, що перевантажують кранами й автонавантажувачами, і пересувними, обладнаними колесами або роликами; за конструктивними ознаками на цільні (закриті й відкриті)ґратчасті,розбірні і складані.  Універсальні контейнери використають для перевезення  великої номенклатури штучних вантажів у тарі, без тари або в полегшеному впакуванні. Спеціальні контейнери використають для перевезення одного вантажу або певної групи вантажів, що вимагають особливих умов при навантаженні — вивантаженні або в шляху проходження.

Ефективність застосування контейнерів складається зі скорочення часу на перевантажувальні операції й зниження їх вартості, скорочення потреби в тарі й упакуванні й можливості використання як тимчасового складу, застосування більш дешевого рухомого складу (платформи) і цілого ряду інших факторів.Значно підвищується схоронність вантажу, особливо завдяки герметизації контейнера. У змішаному сполученні ефективні великовантажні контейнери вантажопідйомністю 20, 30 і 40 т. Для перевезення контейнерів застосовують спеціалізовані транспортні засоби на всіх видах транспорту — контейнеровози.

Широке застосування контейнери знайшли в міжнародній торгівлі, де на частку морського транспорту припадає до 80 % світових відправлень контейнерів. Контейнер у світовій практиці розглядається як обліково-договірна транспортна одиниця виміру продукції, тому міжнародна організація по стандартах ISO стандартизувала розміри контейнерів і пакетів, що дозволяє розглядати їх як модуль, з якого збирається будь-яка вантажна одиниця(відправлення).

Недолік контейнерних перевезень полягає в необхідності повернення порожнього контейнера власнику (підприємству або виду транспорту) при передачі перевезеного контейнера з одного рухомого складу на іншій, що створює цілий ряд труднощів технічного й технологічного характеру. Створення спеціального високопродуктивного перевантажувального комплексу збільшує вартість терміналів — високомеханізованих транспортних вузлів для переробки контейнерів, короткострокового їхнього зберігання,перегрупування за напрямками та ін.

 

 

 При інтермодальній системі перевезення вантажі перевозяться в змішаному

сполученні «від дверей до дверей» двома або більше видами транспорту під єдиним керівництвом і за одним документом. Суть інтермодальних перевезень полягає в доставці збільшеної вантажної одиниці (контейнера) за взаємопов'язаним розкладом руху видів транспорту під контролем експедитора, який відповідає за виконання умов перевезення, здійснює контроль за виконанням транспортного процесу й оформленням документів. Експедитор (транспортна організація, контейнерне об'єднання,спеціальна експедиторська компанія та ін.) як юридична особа укладає договір з вантажовласником і транспортною організацією (перевізником) і бере на себе розрахунок оптимального варіанту транспортного процесу і його виконання з гарантією якості.

Такі форми організації  забезпечують високу надійність транспортного процесу, зниження витрат насамперед у зв'язку з безперервністю руху вантажу, а також більш високою якістю обслуговування.

Система, при якій у ролі експедитора виступає один з видів транспорту, а взаємодіючі з ним види транспорту є як би його клієнтами, називається мультимодальною.

У перевезеннях великотоннажних контейнерів провідна роль належить морському транспорту у зв'язку з особливо великою вантажопідйомністю його транспортних засобів і ефективністю роботи на значних відстанях. Однак уведення в експлуатацію дорогих терміналів, спеціалізованих транспортних засобів, експлуатація яких значно дорожче, ніж універсальних, змусила саме морський транспорт перейти до нових форм управління перевізним процесом, на основі чого почалося формування мультимодальних систем, що інтегрують морський транспорт із автомобільним і залізничним. Введення такої системи дозволило судноплавним компаніям усунути багатоланкову систему відповідальності кожного учасника транспортного процесу й пов'язані із цим недоліки й підвищити тим самим свою конкурентоспроможність на ринку транспортних послуг.

У технічному аспекті взаємодії видів транспорту під час перевезення розглянутої групи вантажів потрібно виділити наступне. Міжнародна організація стандартизації ISO затвердила стандартні розміри впакування 400*600 мм, так званий "золотий модуль", що сполучається з європейськими піддонами 800*1200 мм і 1000*1200 мм, що застосовуються в Україні, Росії,

США й інших країнах. 15-метрові залізничні вагони вантажопідйомністю 60 т, що вміщали два 20-тонних контейнери, замінені на вагони 18-метрової довжини, що дозволило перевозити три 20-тонних стандартних за нормами ISO контейнера довжиною 6 м.

Найбільш універсальними засобами для бесперевантажувальних  сполучень є контейнери, що дозволяють здійснювати перевезення у всіх видах змішаних і прямих сполучень.Контейнери, як технічні засоби, дозволяють використати

всі переваги системи бесперевантажувальних сполучень і здійснювати перевезення вантажів при порівняно задовільному використанні вантажопідйомності рухомого складу, призначеного для доставки на різних видах транспорту.

 

Перевезення вантажів у пакетованому вигляді

 

Удосконалюванню взаємодії  видів транспорту в значній мірі сприяє масове впровадження пакетних перевезень.

Транспортний  пакет — це збільшене вантажне місце,сформоване з окремих місць (штук) у тарі або без неї, скріплених між собою за допомогою різних (універсальних або спеціальних) засобів пакетування. Пакет зберігає форму й забезпечує можливість застосування комплексної механізації при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт і складських операцій.

До засобів пакетування  відносяться піддони, стропи (для пакетування довгомірних вантажів і насамперед лісу, труб, прокату), стяжки, обв'язки й збільшене впакування.

Конструкції багатообертових засобів пакетування можуть бути розбірними й нерозбірними. Ящикові піддони й різної конструкції малогабаритні контейнери (для перевезення овочів і картоплі) відносяться до засобів пакетування вантажів,тому кількість перевезеного в них вантажу враховують в обсязі пакетних перевезень.

За умовами експлуатації й технічних ознак засоби пакетування підрозділяють:

за призначенням — на універсальні, придатні для перевезень вантажів великої номенклатури, і спеціалізовані, які використовують для одного або групи однорідних вантажів;

за умовами  обороту — на багатообертові, що використовувані багаторазово, і одноразові, призначені для одного відправлення (практично деякі типи одноразових засобів пакетування використовують з метою економії витрат);

за характером роботи — на несучі, призначені для забезпечення схоронності форми пакетів, а також для їхнього підйому й переміщення; скріпні (допоміжні), які служать для кріплення пакетів вантажів;

за конструкцією — на тверді (піддони, стяжки, збільшене впакування), напівтверді й гнучкі (стропи й обв'язки).

Піддони поділяються на плоскі, стійкові та ящикові. Стійкові використають для перевезення вантажів неправильної форми, крихких, у полегшеному впакуванні й ін., ящикові — для вантажів без тари або в полегшеному впакуванні.

На магістральному транспорті застосовують плоскі двохнастильні піддони, які мають навантажувальний (верхній) настил і опорну (нижню) площадку. Вони бувають двох- і чотиризахідні (із двох або чотирьох сторін можуть бути уведені вила навантажувача). Найпоширеніші дерев'яні двохнастильні чотиризахідні піддони розміром 800*1200 мм, а в змішаному сполученні ще й розміром 1200*1600 мм.

Безперевантажувальні поромні  перевезення

Характерною особливістю  таких перевезень є те, що в пунктах перевалки сам вантаж не перевантажується із рухомого складу одного виду транспорту, а передається на інші види транспорту в тій же збільшеній транспортній одиниці.Поромні переправи, будучи ефективними засобами бесперевантажувальних сполучень, призначені для перевезень через водні простори вантажів, пасажирів і рухомого складу на спеціальних суднах-поромах.

Поромна переправа включає: судна-пороми, берегові пристрої для заходу судна й під'їзних залізничних і автомобільних шляхів.

Поромні переправи споруджують на внутрішньому й зовнішньому водному шляхах сполучення (річках, озерах, морях) у тих випадках, коли неможливо або недоцільно споруджувати мости або тунелі (при великій ширині й глибині водойми).

Поромні переправи бувають постійні й тимчасові, а також із цілорічною роботою й з роботою тільки в навігаційний період.Вони можуть бути призначені для перевезення тільки залізничних потягів, а можуть бути комбінованими. Крім того, вони бувають вантажні й вантажо-пасажирські.

Застосування поромних переправ, які набули досить широкого розвитку, характеризується наступними перевагами:

- прискорення обробки суден у портах, скорочення їхніх стоянок;

- зниження собівартості переміщення вантажів з одного виду транспорту на іншій у зв'язку з ліквідацією перевантажувальних операцій;

- більш повне забезпечення схоронності і якості вантажів;

- скорочення витрат на механізацію, будівництво складів;

- підвищення продуктивності праці й скорочення трудових витрат;

- прискорення доставки вантажів через скорочення часу на переміщення вантажів з одного транспорту на іншій;

- збільшення пропускної здатності причалів.

У той же час слід враховувати, що при використанні поромів приблизно вдвічі зменшується корисна маса вантажу в порівнянні з перевезенням звичайним способом на суднах такої ж вантажопідйомності. Вартість будівництва поромів вище ніж звичайних суден. Великих капітальних вкладень вимагає берегове господарство — системи накопичення й подачі вагонів, підйомно-транспортні пристрої, додаткові гідротехнічні споруди (шлюзові басейни при значних коливаннях рівня води).

Ефективність застосування поромів багато в чому залежить від географії освоюваних з їхньою допомогою вантажопотоків. У минулому пороми вважалися ефективними при відстанях між пунктами маршруту 300-350 км. Зараз ця відстань збільшена до1000 км і більше. Ефективність поромних переправ підвищується з ростом розміру й стабільності вантажопотоку, при якому забезпечується більш повне використання пропускної здатності пором-

ного комплексу.

Розрахунковий вагоновміст порома визначається в умовних (розрахункових) вагонах, відстань між осями автозчеплення яких становить 14,7 м. Приведення реального вагонопотоку до умовного провадиться з використанням перевідного коефіцієнту kв, рівного відношенню фактичної довжини вагону до довжини умовного розрахункового вагону. Значення коефіцієнта kв наступні:

Піввагон чотиривісний вантажопідйомністю 63-68 т ........ 0,95

восьмивісний 125-130 т ............................................ 1,37

Цистерна чотиривісна .......................................................... 0,82

Платформа для контейнерів ................................................ 1,33

двох'ярусна для легкових автомобілів ................... 1,48

П’ятивагонна рефрижераторна секція ............................... 7,25

 

 

 

Проблеми прискорення перестановки вагонів

Зараз для України як країни з великим транзитним потенціалом  украй важливим є досягнення стратегічної мети — інтеграції вітчизняних залізниць у транспортну мережу Центральної та Західної Європи. Адже експорт транспортних послуг — це найвигідніша для держави справа, оскільки в цьому разі продаються не сировинні чи інші матеріальні ресурси, а послуги. Треба тільки створити умови для реалізації цих послуг.

Використовувана дотепер  традиційна технологія переходу вагонів  через стики залізниць різного стандарту шляхом зміни ходових частин (вагонних візків) у принципі не відповідає сучасним вимогам міжнародних пасажирських перевезень.