Тепловий розрахунок двигуна

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Ноября 2012 в 17:17, курсовая работа

Краткое описание

1.Тепловий розрахунок двигуна

Завдання на проектування

Провести тепловий розрахунок автомобільного дизеля з наступними технічними характеристиками:
–номінальна потужність двигуна, Ne =170 кВт;
–частота обертання колінчастого вала при Ne , ne = 2100 хв-1;

Вложенные файлы: 1 файл

Тепловий розрахунок двигуна (2).docx

— 522.75 Кб (Скачать файл)

 

1.Тепловий розрахунок двигуна

 

Завдання на проектування

 

Провести тепловий розрахунок автомобільного дизеля з наступними технічними характеристиками:

–номінальна потужність двигуна,   Ne =170 кВт;                                                                          

–частота обертання колінчастого вала при Ne ,  ne = 2100 хв-1;                                                   

–ступінь стиску  ε = 16,5; 

–коефіцієнт надлишку повітря, α = 1,5;                                                                                             

–відношення радіусу кривошипа  до довжини шатуна, λш = 0,264.                                                  

         Тип двигуна – V-подібний, чотиритактний, восьмициліндровий, дизель,з загоряння від стиску.

        У  якості прототипу вибрано двигун  КамаЗ – 740.10.10, технічна характеристика  якого наступна:

–номінальна потужність двигуна,   Ne =155 кВт;                                                                          

–частота обертання колінчастого вала при Ne ,  ne = 2600 хв-1;                                                   

–ступінь стиску  ε = 16,5; 

–коефіцієнт надлишку повітря, α = 1,55;                                                                                             

–відношення радіусу кривошипа  до довжини шатуна, λш = 0,264                                                  

 

 

 

 

 

Вибір вихідних даних

 

Ступінь стиску двигуна, що проектується, приймаємо ε = 16,5. У  відповідності з ДГСТ 305-62 для  дизеля, що розраховується, приймаємо  дизельне паливо (для роботи в літніх умовах - марки Л і для роботи в зимових умовах - марки З). Цетанове число палива не менше, ніж 45.

Середній елементарний склад  дизельного палива С=0,857; Н=0,133; О=0,01.

Визначаємо нижчу теплоту  згоряння  згідно з елементарним складом палива за формулою: 

кДж/кг.

 

         

КП.ДВЗ.В05

         

Із

Арк

№ док.

Підпис.

Дата

 

1.Тепловий розрахунок

Літ.

Аркуш

Аркушів

Розроб.

               

Пров.

     
       

 

АТ-091

Н. кон

     

Затв.

     

 



 

 

 

Розрахунок параметрів робочого тіла

 

Визначаємо теоретично необхідну  кількість повітря для повного  згоряння одиниці палива:          

– у масових одиницях:

кг.пов./кг. – палива; 

у об’ємних одиницях:

кмоль  пов. / кг.пал.,

де  µп =28,96 – молярна маса повітря.

 

Визначаємо кількість  свіжого заряду для дизеля:

M1=a·L0 = 1,5·0,501= 0,751 кмоль зар./кг пал.

 

Загальна кількість продуктів  згоряння:

M2=a·L0 + Н/4 +О/32 = 0,751 + 0,133/4 + 0,01/32 = 0,785 кмоль/ кг. пал.

 

Кількість окремих компонентів  та загальна кількість продуктів  згоряння (при a=1, 5):

МСО2= С/12= 0,857/12 = 0,0714 кмоль/кг. палива;

МН2О = Н/2= 0,133/2 = 0,0665 кмоль/кг. палива;

МО2=0,21·(α –1)·L0 = 0,21·(1,5–1) ·0,501=0,0579 кмоль/кг.палива;

МN2=0,79·α·L0 = 0,79·1,5·0,501=0,5936 кмоль/кг. палива;

 

Сумарна кількість продуктів  згоряння:

М2=  МСО2 + МН2О+ МО2+ МN2 = 0,0714+0,0665+0,0579+0,5936=

= 0,789 кмоль/кг. палива.

 

Перевірку здійснюємо за формулою:

М2 = С/12+Н/2+ 0,79· α·L0+0,21· (α – 1) ·L0= 0,0714+0,0665+ 0,79·0,501·1,5 + 0,21· (1,5–1) ·0,501= 0,784 кмоль/ кг. пал.

 

У наведених розрахунках  значення М2 не відрізняються більш, ніж на 0,6% (різниця значень не повинна перевищувати 3%).

 

Коефіцієнт молекулярної зміни паливної суміші:

µ021= 0.784 / 0,751=1,044 (як правило – µ0= 1,02…1,12).

 

Коефіцієнт молекулярної зміни паливної суміші:

µ02/ М1 = 0,5118 / 0,474= 1,08 (як правило – µ0= 1,02…1,12).

           

Аркуш

         

КП.ДВЗ.В05

 

Із.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата


 

 

Параметри  навколишнього  середовища і залишкових газів

 

Враховуючи достатню швидкохідність дизеля, що розраховується (пe=2600 хв-1.), можна прийняти підігрів свіжого заряду на  DT=10К (DT= 0…20К).

Атмосферні умови: р0 =0,1МПа, T0= 293 K.

Згідно з завданням  рk=0,1 МПа.

Температура поступаючого в  двигун заряду (після нагріву в  компресорі):

де nk – показник політропи стиску, прийнятий для відцентрового нагнітача, що охолоджується тепловипромінюванням від корпусу, nk =1,5.

 Температурний режим двигуна підвищується але достатньо високе значення ε =16,5 знижує температуру і тиск залишковихгазів. Тому, приймемо їх значення:

Tг =760K ;  

рг =1,2·рk=1,2·0,1=0,12 МПа.

 

Параметри процесу  впуску

 

Щільність заряду на впуску визначаємо за формулою:

ρк =  рк·106/RвТк= 0,1·106/287·293= 1,18  кг/м3 ,

де  Rв=287 Дж/кг·град – питома газова стала для повітря.         

Втрати тиску на впуску визначаємо з рівняння Бернулі:

, МПа,

 де  (β2вп) = (2,5...4,0) – гідравлічний опір впускної системи; приймаємо для дизеля (β2вп)= 2,7;

     ωвп – швидкість руху заряду у впускній системі; для бензинових і дизельних двигунів ωвп = 50…130 м/с . Приймаємо для дизеля ωвп = 70 м/с. 
          Таким чином, втрати тиску на впуску:

Δра= 702·2,7·1,18 ·10-6/2=0,078 МПа.

Для автомобільних двигунів розрахункові значення величини Δра=(0.006…0.2) МПа, або Δра=(0.06…0.2)р0 МПа. Отримане нами значення входить до наведеного діапазону.

Тиск у кінці процесу  впуску:

рa= рk –Dpа =0,1– 0,078= 0,022 МПа.

Коефіцієнт залишкових газів γг характеризує ступінь очистки циліндра від продуктів згоряння і визначається за формулою:

γг=(Тк+ ΔТ)·р г / Тг·( ε·ра–рг)= (293+15)·0,12 /760·(16,5·0,022–0,12)=0,035.

Для дизельних двигунів γг= (0,02…0,1).

Температура заряду в кінці  процесу впуску визначається за формулою:

Та= (Тк+ ΔТ+ γг·Тг) / (1+ γг) = (293+15+0,035·760) / (1+0,035) = 323,707 К.

Розрахункові значення повинні  знаходитись у межах Та=320…360 К.

 

 

 

           

Аркуш

         

КП.ДВЗ.В05

 

Із.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата


 

 

 

Коефіцієнт наповнення циліндрів  двигуна ηv визначається за формулою:

 

Розрахункові значення величини ηv для сучасних бензинових двигунів знаходяться у межах   ηv=  0,7…0,95. Отримане значення  ηvу нашому випадку знаходиться в існуючих межах.

 

Параметри процесу  стиску

 

Середній показник адіабати стиску приε = 16,5  і Ta =324K визначаємо  за графіком.k1=1,366.

Рисунок  1.1 – Номограма для визначення показника адіабати розширення к2 бензинового двигуна

Підвищення середньої  температури двигуна за рахунок  наддуву зменшує значення показника  політропи стиску n1, а достатня швидкохідність дизеля може дещо підняти значення n1. Приймаємо n1=1,36.

Тиск в кінці процесу  стиску визначаємо за формулою:

рс = ра·

= 0,078·16,51,36=4,029 МПа. 

Температуру в кінці процесу  стиску визначаємо  за формулою:

Тса·

= 324·16,50,36= 888К.

Визначаємо середню молярну  теплоємність заряду (повітря) без врахування залишкових газів [1]:

 кДж/(кмоль·К).

 

 

 

 

           

Аркуш

         

КП.ДВЗ.В05

 

Із.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата


 

 

 

За формулами, які наведено в таблиці 1.1, середня мольна теплоємність в кінці процесу стиску при сталому об’ємі для повітря і компонентів залишкових газів становить:

 

Таблиця 1.1 – Середні мольні теплоємності для газів

 

Найменування

газу

Формула для визначення

mcv залежно від температури

-

від 0 до1500°С

від 1501 до2800°С

Повітря

-

20,6+0,002638· t

22,387+0,00145· t

Кисень

O2

20,930+0,004641 ·t-0,00000084· t2

23,723+0,00155· t

Нітроген (азот)

N2

20,398+0,0025· t

21,951+0,001457 ·t

Гідроген (водень)

H2

20,684+0,000206· t+0,000000588 ·t2

19,678+0,001758·t

Окись вуглецю

CO

20,597+0,00267· t

22,49+0,001430 ·t

Вуглекислий газ

CO2

27,941+0,019· t- 0,0000055· t2

39,123+0,003349 ·t

Водяна пара

H2O

24,953+0,005359 ·t

26,67+0,004438 ·t


– повітря

=20,6+0,002638·tс = 20,6+0,002638· 615= 22,22 кДж/(кмоль·К),

де  tc =(Tc-273)°C = (888– 273)=615°C;

–вуглекислий газ СО2 =27,941+0,019·tс – 0,0000055·t2с= =27,941+0,019·615– 0,0000055·(615)2 = 37,54 кДж/(кмоль·К);

–водяна пара = 24,953+0,005359· tс = 24,953+0,005359·615=

= 28,24 кДж/(кмоль·К);

–кисень  = 20,930 +0,004641·tс – 0,00000084·t2с =20,930+ +0,004641·615– 0,00000084·(615) = 23,61 кДж/(кмоль·К);

–азот     = 20,398+0,0025· tс= 20,398+0,0025·615=

=21,936 кДж/(кмоль·К).

           

Аркуш

         

КП.ДВЗ.В05

 

Із.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата


 

 

 

Середню мольну теплоємність в кінці процесу стискування  при сталому об’ємі для залишкових газів приa =1,5  і tс =7090Свизначаємо за формулою:

 

кДж/(кмоль·К).

 

Середню мольну теплоємність робочої суміші mcv (свіжий заряд + залишкові гази) визначаємо за формулою:

Після підстановки значень  параметрів знаходимо:

 кДж/(кмоль·К).

 

За формулою, яку наведено в [1], середнє значення теплоємності у процесі стиску без врахування залишкових газів:

    mc = 20,16 + 1,74·10-3·Тс =20,16 + 1,74·10-3·888= 21,7 кДж/(кмоль·К).

Таким чином, отримане середнє  значення теплоємності робочої суміші знаходиться у існуючих межах  = 20…25  кДж/(кмоль·К).

Визначаємо кількість  молів залишкових газів (кмоль):

Визначаємо  кількість  молів газів в кінці процесу  стиску до згоряння(кмоль):

Мс = М1г =0,751+0,027= 0,778.

 

Параметри процесу  згоряння

 

Для дизеля коефіцієнт молекулярної зміни свіжої суміші:

m0=M2 / M1=0,789 / 0,751 = 1,05.

 Коефіцієнт молекулярної  зміни робочої суміші:

Теплота згоряння робочої  суміші:

кДж/кмоль роб. сум.   

Значення коефіцієнта  використання теплоти визначається за дослідними даними з урахуванням  кількості палива, що подається до циліндрів, форми камери згоряння тощо. Це дозволяє приймати коефіцієнт використання теплоти ξ z = 0,7...0,9. Приймаємо ξ z = 0,82.

Ступінь підвищення тиску  в дизелі в основному залежить від величини циклової подачі палива та від камери згоряння.

           

Аркуш

         

КП.ДВЗ.В05

 

Із.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата


 

 

 

 

Орієнтовно значення ступіня  підвищення тиску приймають:

    • для дизелів з нерозділеними камерами згоряння та об’ємним сумішоутворенням l=1,6…2,5;
 
  • для дизелів з нерозділеними камерами згоряння та плівочним сумішоутворенням, передкамерних та вихрекамерних дизелів l=1,2…1,8.

          З  метою зниження навантажень  на деталі кривошипно-шатунного 

механізму необхідно слідкувати, щоб максимальний тиск згоряння не перевер –ував перевищував 12 МПа. 

Для дизелів середня мольна теплоємність продуктів згоряння при р=const  і

кДж/(кмоль·К).

Отже знаходимо (кДж/(кмоль·К)):

 

Температура в кінці процесу  згоряння для дизелів (цикл з підводом тепла  при V=const і р=const) визначається за формулою:

де l= рz / рc - ступінь підвищення тиску. Попередньо приймаємо l=1,6.

 

         Після підстановки значень параметрів  отримуємо:

         Далі отримуємо  квадратне рівняння:

Розв’язуючи останнє рівняння, знаходимо:

= 2093 К.

tz = 2093 – 273= 18200C.

         Для дизеля, що проектується, визначаємо  максимальний тиск в кінці

звідки

процесу згоряння:

 

 

рz= l·рc= 1,6·4.029 = 6.446МПа,

 

а також ступінь попереднього розширення: 

Для дизелів  ρ = 1,2…1,7.

           

Аркуш

         

КП.ДВЗ.В05

 

Із.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата


 

 

 

Параметри  процесу  розширення

 

У процесі розширення під  впливом догоряння робочої суміші, яка не встигла згоріти на лінії  згоряння, відбувається наступне розширення. Ступінь наступного розширення:

δ= ε  /ρ=16,5 /1,5 =11.

Процес розширення відбувається, як і при стискуванні, за політропою розширення. Для чого, спочатку визначаємо адіабату розширення.

Середній показник адіабати розширення при  δ =11, Tz =2093 K, a=1,5 визначаємо з номограми (рисунок 3.3) k2=1,275.

Середній показник політропирозширення  приймаємо n2 =1,27.

Тиск в кінці розширення:

МПа.

Температура в кінці розширення:

К.

 

Параметри процесу  випуску

 

       Для  дизеля температура залишкових  газів на початку розрахунку  приймалась Тг = 7600 К. За формулою Є. К. Мазінга:  

Різниця між прийнятим  і отриманими значеннями Тг становить:

Розходження не перевищує 10%.

Індикаторні параметри  робочого циклу

Середній розрахунковий  індикаторний тиск за цикл визначається за формулою:

МПа.

При значеннях розрахункових  параметрів рс = 4.029 МПа, =16,5, n1=1,36,  n2=1,27, l=1,6, ρ = 1,5,  δ=11 знаходимо:

= 0.819 МПа.           

Дійсний індикаторний тиск рі визначається за формулою рі= φ· , де φ =0,9…0,97 – коефіцієнт повноти індикаторної діаграми.

Прийнявши φ=0,9, знаходимо середній індикаторний тиск при φ =0,9  –

рі = 0,9·0.91 = 0.819 МПа.

 

 

           

Аркуш

         

КП.ДВЗ.В05

 

Із.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата


 

 

 

Індикаторний коефіцієнт корисної дії (індикаторний ККД) визначається за формулою:

 

Визначаємо індикаторні  питомі витрати палива за формулою:

г/кВт·год.

 

Розрахункові значення величин рі, , для сучасних автотракторних двигунів знаходяться у межах рі= 0,6…1,4 МПа, = 0,26…0,45, = 205…290  г/кВт·год.

 

Механічні показники  двигуна

Середній ефективний тиск визначається за формулою:

ре= рі – рм.

Середній тиск механічних втрат рм визначаємо за емпіричною формулою залежно від типу двигуна, кількості циліндрів, середньої швидкості поршня Vп..с. Для чотиритактного дизеля і ne = 2600хв-1. Vп.с.= 9…11 м/с; приймаємо Vп.с.= 11 м/с ; S/D = 1,1; і=8.

Формула для визначення механічних втрат дизелів з нерозділеними  камерами: 

рM=0,089+0,0118·Vп.с..

Отже, для двигуна, який проектується,

Рм  =0,089+0,0118·11 =0,218 МПа.

 

Ефективні показники  двигуна

 

Середній ефективний тиск:

ре= 0,818 – 0,218 = 0,601 МПа.

Механічний коефіцієнт корисної дії (ККД) враховує механічні втрати двигуна і визначаємо за формулою:

 Ефективний ККД враховує теплові і механічні втрати двигуна і визначається за формулою:

Питомі ефективні витрати  палива визначаємо за формулою: 

г/кВт·год.

Для сучасних автотракторних двигунів ре= 0,5…1,1 МПа, , =270…350 г/кВт·год.

Погодинні витрати палива  двигуном визначаємо за формулою:

кг /год.

 

 

           

Аркуш

         

КП.ДВЗ.В05

 

Із.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Информация о работе Тепловий розрахунок двигуна