Товарознавча характеристика склопакетів

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Декабря 2014 в 22:20, контрольная работа

Краткое описание

Для багатьох споживачів пластикові вікна і склопакети означають одно і теж, проте це не зовсім так. Звичайно, великої біди не буде, якщо, замовляючи вікна із склопакетом, при розмові з продавцем ви споживете, наприклад, словосполучення "пластикові склопакети". Зрештою ви зрозумієте один одного. Але виробники склопакетів твердо знають, що вікна і склопакети - поняття різні, хоча і споріднені.

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………….…3
Історія виникнення та розвитку склопакетів………………………………..4
Конструкція. Класификація. Міцність склопакетів.Види пластикових вікон…………………………………………………………………………...8
Виробництво склопакетів………………………………………………..…14
Маркування, пакування, транспортування і зберігання…………............18
Оцінка якості склопакетів…………………………………………………..20
Дослідження ринку склопакетів в Україні…………………………...……28
Висновки……………………………………………………………………………31
Список використаної літератури………………………………………………….32

Вложенные файлы: 1 файл

Товарознавство стін.та.оздоб.мат.docx

— 599.50 Кб (Скачать файл)

 

  Найчастіше для заповнення  склопакетів застосовують: аргон (Аг) або криптон (Кг). Криптон значно  дорожче аргону тому застосовується  рідше, але він в большейстепені ніж аргон підвищує теплоізолюючі свойствастеклопакетов.

 

  Запам'ятайте : утворення конденсату (запітніння) всередині склопакета це вірна ознака того, що даний склопакет бракований. У цьому випадку виробник без зайвих розмов обязанв найкоротші терміни безкоштовно замінити його. У разі запотівання скло з боку приміщення - може означати підвищену вологість і низьку температура в кімнаті. А значить і низьку температуру поверхні скло. Повишеная вологість в приміщенні найчастіше відбувається через погану чи не правильно працюючій вентиляції.

 

 

 

 

4. Маркування, пакування, ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

M

Звичайне віконне скло, отримане методом витяжки

F

Звичайне скло, отримане флоат-способом

K

Скло з твердим низькоемісійним покриттям, отримане за технологією In-Line

I

Скло з м`яким низькоемісійним покриттям, отримане за технологією Off-Line

S

Скло, забарвлене в масі

PI

Тепловідбиваюча плівка


   

 Для газів, які заповнюють  міжскляний простір, застосовується таке маркування:

Повітря

Пробіл за замовчуванням

Аг

Аргон

Кг

Криптон

Гексафторид сірки


   

 У маркуванні склопакетів  зазначають товщину і тип скла, ширину дистанційної рамки, кількість  повітряних прошарків, а також  тип газу, який використовується  для їх заповнення. 

На кожний склопакет (на дистанційну рамку або на скло у нижньому лівому кутку) наносять чітке маркування, яке не змивається, читається з приміщення і містить:

    • найменування і/або товарний знак підприємствавиготовлювача;
    • умовне позначення склопакета;
    • місяць і дві останні цифри року виготовлення.

У разі застосування у склопакеті багатошарового або загартованого скла маркування на склопакеті повинно бути розміщене так, щоб було видно маркування багатошарового або загартованого скла.

Допускається у маркуванні вказувати додаткову кодову інформацію за узгодженням виготовлювача і споживача, розшифровку якої вказують у договорі або технічних умовах.

При нанесенні маркування на скло допускається скорочувати позначення склопакета (наприклад: 4-16Аr-4і), при цьому у випадках, коли склопакет повинен бути змонтований певною стороною зовні (або всередину приміщення), умови маркування цієї сторони встановлюють у договорі на поставку.

На кожний контейнер або ящик наклеюють ярлик, у якому вказують:

    • найменування і/або товарний знак підприємствавиготовлювача;
    • умовне позначення склопакетів;
    • кількість склопакетів у шт. і м2;
    • відомості про сертифікацію;
    • дату упакування;
    • номер пакувальника.

Маркування на ящиках повинно містити маніпуляційні знаки, що означають "Крихке. Обережно", "Верх", "Берегти від вологи" згідно з ГОСТ 14192.

Склопакети пакують у ящики з дощок згідно з ГОСТ 4295 (типи 1, 2, 3, 4, 5), ГОСТ 10198 (типи 1-1, 1-2, 11-1, 11-2) або ящики згідно з ГОСТ 4295; розміщують в універсальних контейнерах згідно з ГОСТ 20435, ГОСТ 15102, спеціалізованих контейнерах або спеціальній тарі за НД, що забезпечують збереження склопакетів.

За узгодженням між виготовлювачем і споживачем допускаються інші способи пакування.

Простір між склопакетами і стінками кон¬тейнера або ящика повинен бути заповнений деревною стружкою згідно з ГОСТ 5244 або іншим ущільнювальним матеріалом.

Під час пакування склопакети повинні бути розділені пробковими або еластичними полімерними прокладками по кутах склопакета. Товщину прокладок вибирають, виходячи з розмірів склопакета і можливих перепадів тиску у процесі транспортування і зберігання склопакетів.

ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ 

Контейнери або ящики зі склопакетами транспортують будь-яким видом транспорту у відповідності з Правилами перевезення вантажів, а розміщення і кріплення у транспортних засобах - у відповідності з Технічними умовами навантаження і кріплення вантажів, які діють на даному виді транспорту.

Універсальні та спеціалізовані контейнери зі склопакетами перевозять на залізничних платформах або у напіввагонах з урахуванням найбільш раціонального використання вантажопідйомності та місткості рухомого складу. Ящики зі склопакетами перевозять у критих транспортних засобах або напіввагонах за умови забезпечення захисту від атмосферних опадів. 
При транспортуванні, навантажуванні і розвантажуванні склопакетів повинні виконуватись вимоги ГОСТ 22235.

При транспортуванні авіатранспортом склопакети перевозять у герметизованих відсіках при нормальному тиску навколишнього повітря.

При тривалому транспортуванні (в тому числі при від’ємних температурах) умови транспортування установлюють в договорі на поставку виробів. 

При транспортуванні спеціалізовані контейнери або ящики зі склопакетами повинні бути встановлені вертикально, торцями у напрямку руху транспорту і закріплені так, щоб виключити можливість їх переміщення та коливання у процесі транспортування. 

Склопакети повинні зберігатися у виготовлювача і споживача у закритих сухих приміщеннях, які опалюються, у розпакованому вигляді.

При зберіганні склопакети повинні бути встановлені торцем на стелажі або піраміди перпендикулярно до їх основи. Основа стелажа або піраміди повинна бути обклеєна повстю або гумою і мати нахил від 5° до 15° до горизонталі.

Між скопакетами повинні бути встановлені прокладки з пробки або еластичних полімерних матеріалів.

На стелажі або піраміді рекомендується зберігати склопакети однакових розмірів і одного виду.

Допускається зберігати склопакети у ящиках за умови, якщо тара і прокладочні матеріали не піддавались зволоженню у процесі транспортування і зберігання.

5. Оцінка якості склопакетів

Склопакети повинні бути прийняті службою технічного контролю на відповідність вимогам даного стандарту.

Приймання склопакетів проводять партіями.

Партією вважають кількість склопакетів одного умовного позначення і оформлених одним документом про якість.

Допускається встановлювати об’єм партії у технічній документації виготовлювача (але не більше, ніж об’єм випуску виробів за зміну) і у договорі про поставку (але не більше ніж 500 шт.).

Склопакети піддають приймально-здавальним і періодичним випробуванням відповідно до таблиці 5.

Приймально-здавальні випробування

Партію склопакетів вважають прийнятою, якщо число дефектних склопакетів менше або дорівнює приймальному числу, і бракують, якщо число дефектних склопакетів більше приймального числа.

Для перевірки герметичності і оптичних викривлень відбирають не менше ніж два склопакети, прийнятих згідно 7.3.1.

Таблиця 5

Найменування показника

Номер пункту вимоги

Вид випробувань

Періодич-ність

Номер пункту

методу випробу-вань

Прий-мально- здавальні

Періо-дичні

Відхилення геометричних розмірів

6.3; 6.5

+

-

Кожна партія

8.2; 8.3

Різниця довжин діагоналей

6.6

+

-

Те саме

8.2

Відхилення від форми

6.7-6.9

+

-

»

8.4; 8.5

Зовнішній вигляд

6.1, 6.10- 6.13

+

-

»

8.6

Глибина герметизуючого шару

6.11

+

-

»

8.8

Оптичні викривлення

6.20

+

-

»

8.7

Герметичність

6.16

+

+

»

8.9

Об`єм заповнення камер газом

6.18

-

+

1 раз на рік

8.16

Коефіцієнт направленого пропускання світла

6.14

-

+

Те саме

8.11

Точка роси

6.14

-

+

1 раз на місяць

8.10

Клас захисту

6.14

-

+

1 раз на рік

8.14

Довговічність

6.17

-

+

1 раз на п`ять років

8.15

Опір теплопередачі

6.14, 6.15

-

+

Те саме

8.12

Звукоізоляція

6.14

-

+

»

8.13

Газовий склад

6.21.9

-

+

1 раз на рік

Додаток В


Таблиця 6

Об`єм партії, шт.

До 15

16-25

26-90

91-150

151-500

Об`єм вибірки, шт.

2

3

5

8

13

Приймальне число

0

0

0

1

1


За умови стабільності технології, приймально-здавальні випробування герметичності і оптичних викривлень склопакетів допускається проводити 1 раз на три доби.

   Випробування склопакетів проводять при температурі повітря (20±4) оС, перед випробуваннями склопакети витримують при цій же температурі не менше 4 годин, якщо немає інших вказівок.

Найменший час між проведенням випробувань і виготовленням склопакета встановлюють у технологічній документації залежно від матеріалів і технологій, які застосовують.

Висоту, ширину та довжину діагоналей склопакетів вимірюють металевою рулеткою згідно з ГОСТ 7502 з ціною поділки не більше ніж 1 мм із застосуванням металевих кутників згідно з ГОСТ 3 749 відповідно до рисунка 5.

1 – склопакет; 2 – рулетка; 3 – косинець; l– розмір, що контролюється.

Рисунок 5 – Вимірювання розмірів склопакета

Порядок контролю розмірів склопакетів складної конфігурації встановлюють у технічній документації.

Висоту та ширину вимірюють паралельно кромкам склопакета між двома точками, розташованими на відстані 50 мм від кромок і посередині склопакета. Результати кожного вимірювання повинні знаходитись у межах відхилень, що допускаються.

Товщину склопакета вимірюють у чотирьох точках у середині кожної сторони склопакета штангенциркулем згідно з ГОСТ 166 з ціною поділки не більше ніж 0,1 мм або мікрометром згідно з ГОСТ 6507 з ціною поділки не більше ніж 0,01 мм.

Результат кожного вимірювання повинен знаходитись у межах відхилень, що допускаються. За товщину склопакетів приймають середнє арифметичне значення результатів вимірювань.

Відхилення від площинності поверхні склопакета визначають у вертикальному положенні склопакета (кут відхилення від вертикалі не повинен перевищувати 15°) накладанням металевої лінійки згідно з ГОСТ 427 довжиною не менше ніж 0,7 ширини склопакета у поздовжньому і поперечному напрямках у центрі склопакета. При проведенні випробування склопакет не повинен бути закріплений у будівельній конструкції.

Відстань від поверхні склопакета до лінійки вимірюють щупом штангенциркуля згідно з ГОСТ 166. Перед випробуваннями склопакети повинні бути витримані не менше ніж 12 год.

Відхилення від прямолінійності кромок сторін склопакета визначають прикладанням металевої лінійки згідно з ГОСТ 427 вздовж кромки сторони склопакета, яку вимірюють, та вимірюванням максимального зазору між лінійкою та кромкою склопакета щупом штангенциркуля. Максимальний зазор (товщина щупа) повинен знаходитись у полі допуску на розмір.

Вади зовнішнього вигляду скла у склопакетах визначають за нормативною документацією на відповідний вид скла.

Чистоту поверхонь стекол у склопакетах, щерблення краю скла, відколки, виступи краю скла, пошкодження кутів контролюють візуаль¬но при освітленості не менше ніж 300 лк з відстані від 0,6 мм до 0,8 м.

Оптичні викривлення склопакетів контролюють відповідно до ДСТУ Б В.2.7-122 (ГОСТ 111).

Глибину герметизуючого шару склопакетів вимірюють металевою лінійкою згідно з ГОСТ 427 або рулеткою згідно з ДСТУ 4179 з ціною поділки не більше ніж 1 мм.

Безперервність герметизуючих шарів перевіряють візуально при освітленості робочого місця не менше ніж 300 лк.

Визначення герметичності склопакетів.

Суть методу полягає у визначенні зміни розміру прогину скла склопакета, яке навантажують, при зміні тиску у його внутрішній порожнині у випадку негерметичності склопакета.

Відбирання зразків.

Випробування проводять на зразках склопакетів розміром не менше ніж 350 мм x 350 мм.

 

1 – верхній навантажувальний  гвинт; 2 – прокладка; 3 – пружина; 4 – індикатор годинникового типу; 5 – склопакет; 6 – розсувні опори; 7 – нижній навантажувальний гвинт.

Рисунок 6 – Схема стенду для перевірки герметичності

Склопакет розміщують на опорах 6 так, щоб його геометричний центр (точка перетину діагоналей) співпадав з осями навантажувальних гвинтів 1 і 7. Між пружиною 3 і склопакетом 5, а також між навантажувальним гвинтом 7 і склопакетом 5 розміщують прокладки 2 (з органічного скла, текстоліту та ін.) діаметром (50±5) мм і товщиною від 2 мм до 3 мм. Обертанням шкали верхнього індикатора 4 стрілку встановлюють на нульовій поділці. За допомогою навантажувального гвинта 1 та пружини 3 навантажують верхнє скло так, щоб розмір його прогину L, визначений за індикатором 4, відповідав значенню L = 0,002xa, де а - довжина меншої сторони склопакета у міліметрах.

Обертанням шкали нижнього індикатора 4 стрілку встановлюють на нульову поділку. Навантажувальним гвинтом 7 навантажують нижнє скло так, щоб розмір його прогину відповідав розміру прогину верхнього скла.

Склопакет витримують 3 мм до 4 мм для стабілізації показань верхнього індикатора. Знов встановлюють показання шкал верхнього і нижнього індикаторів на нульову поділку. Склопакет витримують під навантаженням 15 хв і визначають показання верхнього індикатора.

Якщо склопакет герметичний, показання верхнього індикатора повинно бути не більше ніж 0,02 мм.

Під час випробування двокамерного склопакета визначення герметичності кожної камери проводять окремо. При цьому для випробування другої камери склопакет перевертають на опорах 6 на 180° навколо поздовжньої осі.

Оцінка результату.

Вважають, що зразки витримали випробування, якщо в усіх зразках показання верхнього індикатора не перевищували 0,02 мм.

Визначення точки роси

Суть методу полягає в охолодженні ділянки скла склопакета і наступній перевірці появи конденсату (інею) на внутрішній поверхні скла на цій ділянці.

1 – ацетон або ізопропиловий спирт; 2 – ручка; 3 – термометр; 4 – рухома пластина вузла підвіски; 5 – контактна латунна пластина; 6 – твердий двоокис вуглецю; 7 – корпус мідний; 8 – теплоізоляція.

Рисунок 7 – Схема приладу для контролю точки роси.

 

У двокамерних склопакетах вимірювання точки роси проводять на обох сторонах поверхні склопакета.

    Оцінювання відповідності склопакетів для будівель і споруд вимогам Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд (далі – Технічний регламент) здійснюється шляхом сертифікації призначеним у встановленому порядку органом з оцінки відповідності (далі – орган з оцінки) за показниками їх опору теплопередачі, світлопропускання, звукоізоляції, точки роси та безпеки експлуатації.Сертифікація склопакетів згідно з цим стандартом здійснюється органом оцінки відповідності з використанням модуля В (перевірка склопакетів) в комбінації з модулем Р (перевірка продукції) згідно з “Технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд” (далі - Технічний регламент), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1764 з використанням таких процедур.

Оцінювання відповідності склопакетів для будівель і споруд здійснюється відповідно до запроваджених положень Технічним регламентом, ДСТУ-Н Б А.1.1-…:2008, ДСТУ Б А.3.1-6, розділом 12 цього стандарту.

Сертифікація склопакетів здійснюється із застосуванням наступних процедур оцінки відповідності та з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. № 1585 «Про затвердження Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності»:

    1. випробування виробником виробу певного типу;
    2. здійснення контролю за виробництвом на підприємстві;
    3. випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;
    4. подальше випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;
    5. випробування органом оцінки виробу певного типу;
    6. випробування органом оцінки зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;
    7. проведення органом оцінки перевірки та оцінки системи контролю за виробництвом;
    8. перевірка органом оцінки системи якості виробництва;
    9. проведення органом оцінки постійного нагляду, аналізу та оцінки системи контролю за виробництвом;
    10. проведення органом оцінки постійного нагляду, аналізу та оцінки системи якості виробництва;
    11. випробування органом оцінки зразків виробу, відібраних на підприємстві, ринку або будівельному майданчику відповідно до програми аудиту. 

Процедури оцінки відповідності «1» - «4» реалізуються виробником, а «5» - «11» - органом оцінки.

Сертифікація продукції може здійснюватись також з використанням модуля В (перевірка виробу певного типу) в комбінації з модулем D (забезпечення належної якості виробництва) або модулем F (перевірка продукції).

D – глибина першого  герметизуючого шару; G – глибина другого герметизуючого шару; Е – глибина зовнішнього герметизуючого шару; Н – товщина першого герметизуючого шару

Рисунок 2 – Герметизуючі шари склопакета.

Склопакети повинні мати рівні кромки і цілі кути. Щерблення краю скла у склопакеті, відколки, виступи краю скла, пошкодження кутів скла не допускаються.

Рекомендується використовувати скло зі шліфованою кромкою (під час застосування загартованого скла кромку обробляють до його загартування).

Таблиця 4

Вид склопа-кета

Тип склопакета

Опір теп-лопере-дачі, (м2 К)/Вт, не менше ніж

Коефіцієнт направле-ного про-пускання світла, %, не менше ніж

Звуко-ізоля-ція, дБа, не мен-ше ніж

Точка ро-си, оС, не вище ніж

Клас захис-ту,

не ме-нше ніж

Загальнобу-дівельного призначення

Однокамерний

0,32

80

25

Мінус 45

-

Двокамерний

0,44

72

27

Те саме

-

Ударостійкі

Однокамерний

0,32

74

26

»

А1

Двокамерний

0,44

67

28

»

А1

Сонцезахисні

Однокамерний

0,32

-

25

»

-

Двокамерний

0,44

-

27

»

-

Енергозбері-гаючі

Однокамерний

0,58

75

26

»

-

Двокамерний

0,72

65

28

»

-

Морозостійкі

Однокамерний

0,58

75

26

Мінус 55

-

Двокамерний

0,72

65

28

Те саме

-

Шумозахисні

Однокамерний

0,32

74

34

Мінус 45

-

Двокамерний

0,44

67

34

Те саме

-

 

Склопакети повинні відповідати вимогам герметичності відповідно до встановленого стандарті методу оцінки

Склопакети повинні відповідати вимогам довговічності і мати стійкість до циклічних кліматичних впливів відповідно до встановленого у цьому стандарті методу. Мінімальна кількість циклічних кліматичних впливів для визначення показників довговічності складає: не менше ніж 100 циклів для морозостійких склопакетів та не менше 60 циклів для інших видів склопакетів.Об’єм заповнення склопакетів газом повине складати % об’єму міжстекольного простору склопакета.



6. Дослідження ринку склопакетів в Україні

Хочеться оптимістично, проте реальність малює не надто позитивну картину.  
На жаль, мусимо констатувати той факт, що станом на перше півріччя 2014 року, за даними дослідження Агентства Індустріального маркетингу, ринок листового скла, який ще зміг втриматися у 2013 році, просів, починаючи з початку 2014 року, приблизно на 20%. Ця цифра досить суттєва, і показує  реальний стан справ як на ринку скла, так і, відповідно, на ринку світлопрозорих конструкцій. 
Певне погіршення мало місце і в попередні роки, починаючи із 2009 року, але саме в 2014 ринок просто обвалився. 

 

 

 

 

 

 

  

 
   

Ні для кого не секрет, що слугувало причиною такого падіння: по-перше,  основна і головна причина – війна на сході, по-друге – скрутне економічне становище, і, по-третє, анексія Криму, що в сукупності проявилось в негативних купівельних настроях та можливостях українського суспільства, якому стало «не до вікон». 
Але є в цьому й деякі позитивні моменти, наприклад, той факт, що зруйнований схід рано чи пізно потрібно відбудовувати. І будуть це робити саме українські будівельники, вікнарі та інші спеціалісти, а отже, роботи вистачить. Залишається тільки чекати успішного і найскорішого закінчення АТО на сході країни.

Так, за перше півріччя офіційна статистика говорить про спад у виробництві віконних конструкцій із ПВХ профілю на 5-7%. Станом на перше півріччя 2014 року, порівняно із 2013 роком, загальний обсяг виробництва становить близько 5 000тисяч кв.метрів. Як бачимо, динаміка падіння по віконним конструкціям  не така суттєва, порівняно із падінням ринку скла, але до кінця року вона поступово збільшиться, враховуючи те, що зараз виробники використовують раніше придбане флоат скло. Також розбіжності в динаміці можуть бути пов’язані із особливостями статистичної звітності, оскільки не всі віконні компанії показують дійсні показники своєї діяльності.

На противагу даним по віконним конструкціям з ПВХ профілю, за офіційними статистичними даними, станом на перше півріччя 2014 року виробництво склопакетів скоротилося порівняно з аналогічним періодом 2013 року на 20%, і ми бачимо, що ця цифра дуже близька до показників динаміки ринку флоат скла України, що говорить про близькість цих показників до реальної картини ринку. 
Позитивним фактором є те, що частка енергозберігаючого скла станом на 1-е півріччя 2014 року показала позитивну динаміку і зросла на 4% порівняно з аналогічним періодом 2013 року.

Висновки 
Загальна картина ринку склопакетів в цілому досить сумна, ринок просів, і тенденції для подальшого спаду зберігаються. Але якщо говорити про якісні характеристики ринку, то однозначно можна стверджувати про зростання частки енергозберігаючих склопакетів, а, отже, зростання кількості енергоефективних вікон та фасадів на українському ринку світопрозорих конструкцій, що говорить про правильний напрям розвитку ринку.


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1. І.В. Борискина та інш., "Проектування сучасних віконних систем цивільних будинків ", Київ - 2005г., видавець Домашевська О.А.

2. Держстандарт України № 24866-99 2. Справочник товароведа: (Непродовольственные товары). В 3-х т. Т. 3/Н. Г. Асутурьян, А. В. Викторов, . Е. В. Зайцев и др. — З -е изд.,перераб. — М.: Экономика, 1999

3. Агбаш В. Л.,  Елизарова В. Ф., Лойко Д. Товароведение непродовольственных товаров: /Учеб. пособие для торг. вузов/— 2-е изд., перераб. — М.: Экономика, 1989

4. Безбородов М. А. "Очерки по истории русского стеклоделия" –М.,1952 г. 5. Гридасов В. І. Товарознавство. — Х.: Видавництво НФаУ, 2003. — 175с. 6. Жук Ю. Т., Жук В. А., Кисляк Н. К., Кушнір М. К., Орлова Н. Я. Теоретичні основи товарознавства: Навч. посіб. для студ. кооп. вищих навч. закладів. - К., 2000. — 336 с.

7. Коломієць Т. М., Притульська Н. В., Романенко О. Л. Експертиза товарів: Підручник. - К., 2001. — 273 с.

8. на Міжнародній науково-практичній конференції, 21-22 листопада 1996 р. - К., 1996. — 147с

9. Наукові і прикладні проблеми товарознавства в ринкових умовах: Тези доповідей

10. Семененко С.В. Экспертиза товаров: Учебное пособие. – Белгород: БКАПК, 1997 11. Сучасні проблеми товарознавства. — К.: КНТЕУ, 2004. — 264с.

11. Товарознавство: Опорний конспект лекцій для студ. екон. спец. заоч. та дистанційної форм навч. - К.: Видавництво Європейського університету, 2001. — 69 с.

12. Товарознавство: Терміни та визначення. — Введ. 2001.01.01.- Офіц. вид. — К.: Держстандарт України, 2000. — 24с

13. http://okna.ua/

14. http://okna.net/

 

 


Информация о работе Товарознавча характеристика склопакетів