Аналіз асртименту та оцінка якості бавовняних тканин

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Ноября 2013 в 14:51, курсовая работа

Краткое описание

Саме тому метою даної роботи є вивчення, узагальнення та систематизація теоретичного матеріалу наукової та навчальної літератури, нормативної документації, періодичної преси, а також визначення якості та конкурентоспроможності бавовняних тканин.
Поставлена мета потребує обгрунтованого та всебічного підходу до неї, тому завданням цієї роботи є:
проаналізувати ринок бавовняних тканин в Україні;
ознайомитися з факторами, що впливають на формування споживчих властивостей бавовняних тканин;
розглянути асортимент бавовняних тканин;
провести органолептичну оцінку та лабораторні методи дослідження якості бавовняних тканин;
визначити інтегральний показник якості бавовняних тканин;

Содержание

Вступ 3
Розділ 1. Літературний огляд 5
1.1. Аналіз стану ринку бавовняних тканин 5
1.2. Фактори, що формують споживчі властивості. 9
1.3 Характеристика сучасного асортименту бавовняних тканин за ознаками класифікації. 15
Розділ 2. Об’єкти та методи дослідження 25
2.1. Характеристика об’єктів дослідження. 25
2.2 Методи дослідження 25
2.2.1. Визначення вологості 25
2.2.2. Методика визначення гігроскопічності 26
2.2.3. Методика визначення вологовіддачі 27
Розділ 3. Аналіз асртименту та оцінка якості бавовняних тканин 30
3.1. Аналіз асортименту 30
3.2. Результати оцінки фізико-хімічних показників якості бавовняних ткани 36
3.3.Визначення інтегрального показника якості та конкурентоспроможності бавовняних тканин 39
Висновки 51
Список використаної літератури 52

Вложенные файлы: 1 файл

Кур-вая.docx

— 825.75 Кб (Скачать файл)

Вологість (Wф) у відсотках визначають за формулою :

                                                          

     
                                 (2.1),

де  - маса елементарної проби до висушування, г;

- маса елементарної проби  після висушування до постійної  маси, м.

За остаточний результат випробування приймають  середнє арифметичне результатів  двох визначень, обчислене з похибкою не більше 0.01% і округлене до 0.1%.

2.2.2. Методика визначення гігроскопічності

З кожної точкової проби вирізують три елемешарние  проби розміром 50 х 200 мм.

Апаратура та реактиви:

  1. Ваги лабораторні загального призначення за ГОСТ 24104 2-го класу точності з найбільшою межею зважування 200 г.
  2. Шафа сушильна, яка забезпечує температуру в заданих межах.
  3. Стаканчики для зважування за ГОСТ 25336.
  4. Гігрометр волосне метеорологічний типу МВК.
  5. Ексикатор згідно з ГОСТ 25336.
  6. Вода дистильована згідно з ГОСТ 6709.
  7. Кальцій хлорид зневоднений за ТУ 6-09-47-11.

Кожну елементарну  пробу поміщають в окремий  стаканчик для зважування. Стаканчики для зважування з елементарними  пробами поміщають в ексикатор  з водою, в якому попередньо встановлена  ​​відносна вологість повітря (98 ± 1)%. Витримують елементарні проби в ексикаторі у відкритих стаканчиках для зважування протягом 4 г. Потім стаканчики для зважування закривають, виймають з ексикатора, зважують і висушують до постійної маси при температурі (107 ± 2) °С. Після висушування та охолодження в ексикаторі, заповненому зневодненим хлоридом кальцію, стаканчики для зважування з елементарними пробами зважують.

Гігроскопічність (H) визначається за формулою:

                                

                                             (2.2),

де  - маса зволоженою елементарної проби, г

- маса елементарної проби  після висушування до постійної  маси, м.

За остаточний результат  випробування приймають середнє  арифметичне результатів трьох  визначень, обчислене з похибкою не більше 0.01% і округлене до 0,1% [1].

2.2.3. Методика визначення вологовіддачі

З кожної точкової проби  вирізують три елементарні проби  розміром 50 х 200 мм.

Апаратура та реактиви:

  1. Стаканчики для зважування за ГОСТ 25336.
  2. Ексикатор згідно з ГОСТ 25336.
  3. Ваги лабораторні загального призначення за ГОСТ 24104 2-го класу точності з найбільшою межею взвешіпанія 200 р.
  4. Шафа сушильна, яка забезпечує температуру в заданих межах.
  5. Вода дистильована згідно з ГОСТ 6709.
  6. Кислота сірчана за ГОСТ 4204, щільністю 1,84 г/см3.
  7. Кальцій хлорид зневоднений за ТУ 6-09-47-11.

Кожну елементарну  пробу заводять в окремий стаканчик для зважування. Стаканчики для зважування з елементарними пробами поміщаютьв ексикатор з водою, в якому попередньо установлена відносна вологість повітря (98 ± 1)% і витримують елементарні проби у відкритих стаканчиках для зважування протягом 4 . Потім стаканчики для зважування закривають, виймають з ексикатора, зважують і поміщають в ексикатор з сірчаною кислотою, відносна вологість повітря в якому (2 ± 1)%. Елементарні проби витримують у відкритих стаканчиках для зважування протягом 4 г. після чого стаканчики для зважування закривають, виймають з ексикатора і зважують. Потім елементарні проби висушують у стаканчиках для зважування до постійної маси при температурі (107 ± 2) °С , охолоджують в ексикаторі, заповненому зневодненим хлоридом кальцію, і зважують.

Вологовіддачу ( ) у відсотках визначають за формулою:

                        

                                              (2.3),

де mэк - маса елементарної проби після витримування в ексикаторі з водою, г;

mв - маса елементарної проби після витримування в ексикаторі з сірчаною кислотою, г;

- маса елементарної проби  після висушування до постійної  маси, м.

За остаточний результат випробування приймають  середнє арифметичне результатів  трьох визначень, обчислене з  похибкою не більше 0.01% і округлене  до 0,1% [1].

 

Розділ 3. Аналіз асртименту та  оцінка якості бавовняних тканин

3.1. Аналіз асортименту

Асортимент  товару - це підбір товарів різних видів  і різновидів, призначений, насамперед, для задоволення потреб споживачів. За місцезнаходженням асортимент товару класифікують:

1) промисловий (виробничий) асортимент;

2) торговий  асортимент.

Промисловий (виробничий) асортимент - це набір товарів, що випускаються виробником, виходячи з його виробничих можливостей

Торговий (товарний) асортимент - набір товарів, що формується організацією торгівлі з урахуванням  її спеціалізації, споживчого попиту і  матеріально-технічної бази [7].

При розрахунку показників структури асортименту  в якості основного об'єкта дослідження  був узятий магазин «Веллтекс», що знаходиться за адресою вулиця Дальницька, 446. Дана торгова точка здійснює відпуск товарів, як оптом, так і вроздріб, що, безумовно, є зручністю для споживача.

Основними конкурентами магазину «Веллтекс» є компанія «Індіго», що розташовується за адресою вулиця Картамишевська,9 ,а також магазин «Швейный мир», розташований за адресою вулиця Преображенська, 74/78. Дані торгові точки були обрані в якості основних конкурентів зважаючи на те, що вони пропонують споживачеві подібну продукцію, знаходяться неподалік від головного об'єкта досліджень, а також зарекомендували себе на ринку міста Одеси як продавці якісної фірмової продукції.

Далі будуть розраховані п'ять основних показників асортименту бавовняних тканин, представлених в магазині «Веллтекс»: коефіцієнт широти, коефіцієнт повноти, коефіцієнт новизни, коефіцієнт стійкості і коефіцієнт раціональності.

Коефіцієнт широти асортименту

Широта асортименту - це кількість видів, найменувань  і різновидів товарів однорідних і різнорідних груп.

Для розрахунку коефіцієнта широти потрібно базова і дійсна широти асортименту. Базова широта - широта, прийнята за основу для  порівняння. Дійсна широта - фактична кількість  видів, різновидів і найменувань  однорідних, різнорідних груп, наявних  в наявності [7].

У досліджуваному магазині «Веллтекс» фактична кількість бавовняних тканин складає 90 моделей (ШД). У першого і другого конкурентів чисельне значення тканин, з урахуванням неповторюваних видів тканини становить 14 і 12 відповідно. Базова широта (ШБ) визначається як сума моделей тканин, що є в наявності в магазині «Веллтекс» і у конкурентів (компанія «Індиго» і магазин «Швейный мир»).

Для визначення коефіцієнта широти використовується наступна формула (3.1):

                                       Кш = (Шд: Шб),                                              (3.1)

де Кш - коефіцієнт широти;

Шд - широта дійсна;

ШБ - широта базова.

Зробимо розрахунок коефіцієнта широти:

Кш = (90: (90 +14 +12)) = 0,78

Так як отриманий  коефіцієнт широти дорівнює 0,78, це свідчить про досить широкий асортимент тканин в основний торговій точці і говорить про його найбільшій оптимальності в порівнянні з головними конкурентами. Даної кількість моделей досить для того, щоб будь-який споживач зміг придбати тканину в магазині «Веллтекс» у відповідності зі своїми потребами і матеріальними можливостями.

Коефіцієнт повноти асортименту

Повнота асортименту - здатність набору товарів однорідної групи задовольняти однакові потреби. Відносним показником повноти асортименту  є коефіцієнт повноти, який розраховується по окремо взятому ознакою обраного товару.

В якості основоположної ознаки при розрахунку коефіцієнта повноти було обрано забарвлення тканини.

При розрахунку коефіцієнта повноти асортименту, виходячи з кольору тканини, потрібно визначити повноту дійсну і повноту базову. В результаті проведених досліджень у трьох торгових точках з'ясувалося, що кожен продавець може представити споживачеві ткинини бавовняні з наступним забарвленням білий, червоний, рожевий, кораловий, зелений, жовтий, синій, блакитний, сірий, коричневий, тобто дійсна повнота дорівнює 10(Пд). Крім того, у головних конкурентів досліджуваної торгової точки було виявлено наявність тканин з забарвленням у клітинку та помаранчевий. Виходячи з вищевказаних даних випливає, що повнота базова дорівнює 12(Пб).

Для визначення коефіцієнта повноти використовується формула:

                                     Кп = (Пд: Пб),                                             (3.2)

де Кп - коефіцієнт повноти;

Пб - повнота базова;

Пд - повнота дійсна,

Зробимо розрахунок показника повноти тканин:

Кп = (10:12) = 0,83

У результаті обчислень коефіцієнт повноти тканин склав 0,83. Даний коефіцієнт показує, що асортимент бавовняних тканин з різним кольором в досліджуваній торговій точці представлений досить повно, порівняно з наявною кількістю тканин з таким же забарвленням в основних конкурентів. Так як даний показник досить високий, значить і висока ймовірність того, що споживчий попит на бавовняні тканини задоволений.

Коефіцієнт новизни асортименту

Новизна (оновлення) асортименту - здатність набору товарів  задовольняти змінилися потреби  за рахунок нових товарів .

 Причинами,  що спонукають оновлювати асортимент, є: 

-Заміна товарів,  морально застарілих, що не користуються попитом;

-Розробка  нових товарів поліпшеної якості;

-Створення  конкурентних переваг організації;

-Задоволення  потреб широкого кола споживачів.

Споживачами нових товарів є «новатори». Нові товари задовольняють не стільки  фізіологічні, скільки психологічні і соціальні потреби такої  групи людей.

Новизна асортименту  характеризується коефіцієнтом новизни, який визначається як відношення кількості  нових товарів в загальному переліку представлених (Н) до дійсної широті асортименту (ШД) [7].

Таким чином, коефіцієнт новизни розраховується за наступною формулою:

                                Кн = (Н: ШД),                                                     (3.3)

де Кн - коефіцієнт новизни;

Н - кількість  нових моделей тканин, що надійшли в продаж за певний період часу;

Шд - дійсна широта асортименту.

Даний показник обов'язково розраховується за певний період часу і показує кількість  новинок, що надійшли на продаж у відділ за вибраний період часу.

Шляхом опитування продавця досліджуваного магазину «Веллтекс» було встановлено, що за останні 3 місяці з'явилося 15 нових моделей тканин.

Зробимо розрахунок коефіцієнта новизни:

Кн = (15:43) = 0,35

Коефіцієнт  новизни для даної торгової точки  склав 0,35. Цей факт говорить про поступове оновлення асортименту тканин. Магазин «Веллтекс» приділяє велику увагу оновленню власного асортименту, пропонуючи нові моделі в помірній кількості, мінімізуючи ризик зазнати збитків у зв'язку з низьким попитом на представлені нові моделі тканин.

Коефіцієнт стійкості асортименту

Стійкість асортименту - здатність набору товарів задовольняти попит на одні і ті ж товари.

Споживачі товарів  стійкого асортименту можуть бути охарактеризовані як «консерватори в смаках і звичках». Оцінивши певне найменування товару, вони довго не змінюють свої уподобання.

Виявлення товарів, що користуються стійким попитом, вимагає  маркетингових досліджень методами спостереження і аналізу документальних даних про надходження і реалізації товарів.

У даній роботі для визначення коефіцієнта стійкості  використовувався метод опитування. Опитано було продавця магазину «Веллтекс». І в результаті було виявлено, що 35 моделей тканин магазину користуються постійним попитом.

Коефіцієнт  стійкості асортименту (Кс) розраховується за наступною формулою:

                                 Кс = (С: ШД),                                                      (3.4)

де Кс - коефіцієнт стійкості;

С (показник стійкості) - число моделей тканин, що користуються стійким попитом у споживачів;

Шд - дійсна широта асортименту

Тепер розрахуємо даний показник для досліджуваної фірми:

Кс = (35:90) = 0,38

Отримане значення свідчить про те, що 38% всіх представлених тканин бавовняних користуються стійким попитом у покупців. Крім основних моделей, що користуються стійким попитом споживачів, магазин «Веллтекс» включає в структуру асортименту бавовняні тканини нових моделей, формуючи раціональний асортимент, що дозволяє не тільки отримати прибуток, але і найбільш повно задовольнити потреби споживачів різних соціальних груп.

Коефіцієнт раціональності асортименту

Информация о работе Аналіз асртименту та оцінка якості бавовняних тканин