Технологія вирощування ячменю ярого в умовах лісостепу

Назва шкідливого організму	Назва та синонім препарату	Хімічна формула та назва д. р.	Препаративна форма	Група за хімічним складом
Злакові блішки	Бі-58 новий	Диметоат, 40 % к.е.	Концентрат емульсії	Інсектициди
	Золон	Фозалон, 30% к.е.	Концентрат емульсії	Інсектициди
П’явиця синя	Ф'юрі	Зета-циперметрин 10%в.е.	Водяна суспензія	Інсектоакарацид
	Карате	Лямбда-цигалотрин, 5 % к.е.  та 2,5 % к.с.	Концентрат емульсії, концентрат суспензії	Інсектоакарацид
П’явиця звичайна	Сумітіон	Фенітротіон, 50%к.е.	Концентрат емульсії	Інсектициди

 

 

3.9. Збирання врожаю, строки і способи збирання, організаційні заходи, первинна очистка насіння

 

Спосіб  збирання визначається погодними умовами, забур’яненістю полів та ін. Передчасне збирання зменшує урожай зерна і його якість. Роздільний спосіб застосовують при стійкій сонячній погоді на забур’янених посівах, при наявності підгону і підсіву трав. У валки косять жатками ЖВН-6Б; ЖВП-4,9; ЖВП-6,4 та ін. всередині і не пізніше кінця воскової стиглості, коли пожовтіє більше 80% колосся, а вологість зерна становить 30-33%. Підбирають валки не пізніше ніж через 3-4 дні, коли вологість зерна зменшується до 14-18%.

Прямим комбайнуванням збирають низькорослі, зріджені посіви, чисті від бур'янів, без підгону. Збирають при настанні повної стиглості, коли зерно має 14-17% вологи.

Запізнення зі збиранням зазвичай призводить до істотних втрат зерна. Зерно ячменю достигає швидко. Після  достигання колос поникає вниз і  легко обламується, тому збирати  врожай необхідно у стислі строки, найкраще зібрати за 4 – 5 днів. За даними Синельниківської сортодільниці Дніпропетровської області при збиранні ячменю в повній стиглості зерна врожай його становив 33,4 ц/га, а через 10 днів – 29,1 ц/га. На 7-й день після настання повної стиглості фізіологічний зв’язок зерна з рослиною припиняється, крохмаль переходить у розчинні форми вуглеводів і витрачається на дихання, що призводить до зменшення маси 1000 зерен.

Зернову масу, призначену для тривалого зберігання, висушену до вологості, нижче критичної, зберігають у сухому стані. При цьому  висота насипу не має значення. Температура  зберігання сухого зерна хоч і  несуттєво, але впливає на інтенсивність  його дихання, тому завжди краще, коли вона нижча (у сховищах, під навісами тощо). Тимчасово або постійно (наприклад, зерно ячменю пивоварного) зберігають вологим (15-16%) в охолодженому режимі (з температурою нижче плюс 10°С). Зернову масу вологістю понад 19% краще охолоджувати до плюс 5-6°С.

Регулярно необхідно вести спостереження  за температурою, зараженістю, вологістю, органолептичними показниками. Температуру  свіжозібраного зерна (перші три  місяці) вологого і сирого вимірюють  щодня; зерна середньої сухості  — один раз на три дні; зерна  сухого — не рідше одного разу на 15 днів; охолодженого вологого чи сирого — не рідше двох разів на декаду. На зараженість шкідниками перевіряють щодекади при температурі зерна вище плюс 10°С, один раз на 15 днів — при температурі нижче 0°С. Зразок для встановлення зараженості відбирають на глибині 0,5-0,8 м у темніших і менш вентильованих місцях. Органолептичні показники (запах, забарвлення) визначають завжди перед визначенням будь-якого іншого показника якості зерна. Вологість вимірюють при тривалій зміні метеорологічних умов (більш як два тижні). Вміст вологи та сміттєвих домішок визначають обов’язково для партій зерна, які надходять або призначені для відвантаження.

Якість  продовольчого зерна та зерна  насінного призначення визначають за показниками і в терміни, передбачені  для зерна відповідного цільового  призначення.

Тимчасово зберігають зерно на токах під  навісами, розміщуючи його невисокими буртами, зручними для догляду за ними.

На постійне зберігання сухе зерно краще розміщувати  в зерно- та насіннєсховищах високими насипами (3 м і більше), забезпечуючи можливість контролю за його зберіганням[7].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 4. Зберігання зерна у сховищах

3.10. Технологічна карта вирощування  ячменю ярого сорту Козак

Таблиця 6.

Попередник  – цукровий буряк.

Технологічні операції	Строки проведення. Якісні показники.	Склад агрегату
Оранка (відразу після збирання)	Під попередник (цукровий буряк) внесено 25 т/га компосту.   10 місяць – І декада. Глибина оранки 20-22 см.   Внесення добрив (N45Р30К30).	Т–150 + ПЛН – 5–35
Снігозатримання	1–2  місяць – І–ІІІ декада. Інтервал 10–15 м. Через 15–20 днів повторно.	ДТ–75 + СВУ–2,8
Ранньовесняне боронування + шлейфування (впоперек оранки)	4 місяць  – І декада. Глибина боронування     6–7см.	Т–150 + 24 БЗТУ–1,0 + 7 ШБ–2,5
Передпосівна культивація + боронування	4 місяць  – ІІ декада. Глибина культивації  4–5 см	МТЗ–80 + КПС–4,0
Посів	Перед посівом насіння протруюють фундазолом (2–3 кг/т).   4 місяць – ІІІ декада (початок). Глибина загортання насіння 4–5  см.   Під час сівби внесення мінеральних  добрив у рядки – гранульований  суперфосфат – 10–15 кг/га фосфору.	МТЗ–80 + СЗ–3,6
Догляд	У разі виявлення на рослинах ознак борошнистої  роси, іржі посів у фазі кущення  обприскують тілтом     (0,5 л/га). Для знищення клопа–черепашки, обприскування  розчином метафосу (0,7–1 кг/га). Гербіцидами знищують бур’яни: двосім’ядольні одно-і багаторічні – розчином лонтрелу (0,3–0,6 кг/га).	МТЗ–80 + ОПШ–15–01
Збирання	7 місяць  – ІІІ декада. Збирання прямим  комбайнуванням при вологості  зерна 15–18%.	Комбайн «CLAAS LEXION–580»
Очищення	8 місяць  – І декада. Після обмолоту  зерно очищають, доводять його  вологість до 14–15% і використовують  за призначенням.	Зерноочисна машина «Петкус»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 

Важливою  технологічною особливістю вирощування  ячменю є науково обґрунтоване застосування добрив і засобів захисту рослин. Так, при використанні мінеральних  добрив необхідно враховувати  дані агрохімічного аналізу про наявність поживних речовин у ґрунті в засвоюваній рослинами формі і раціональне їх співвідношення. Високі врожаї неможливі без мікроелементів, потреба в яких не задовольняється у повному обсязі. Засоби захисту рослин слід застосовувати виходячи з економічного порога шкідливості хвороб, бур’янів та шкідників, а також із міркування безпеки для здоров’я людей і навколишнього середовища. Враховуючи те, що з 1992 року в сільському господарстві у 4,5 раза зменшення мінеральних добрив і в 1,5-2 рази засоби захисту рослин, головною умовою подальшого розвитку виробництва зерна є формування інтенсивних технологій, які постійно вдосконалюються й доповняються новими елементами. При цьому велике значення мають обґрунтування машин, створення їх комплексів для без – і маловідхідних технологій, які повинні забезпечувати економію енергії і матеріальних ресурсів.

Для високоефективної організації виробництва зерна  необхідна добре розвинена матеріально-технічна база. У тих господарствах, де було досягнуто високого рівня розвитку матеріально-технічна бази і інтенсивності зернового господарства, врожайність зернових культур на 10-25% перевищувала середні показники інших держав.

В сільському господарстві виробниче середовище визначає особливий  характер еволюції культурних рослин через селекцію, яка є наукою, мистецтвом і важливою галуззю і  тісно пов’язана з насінництвом.

Функцією селекції є  створення нових сільськогосподарських  культур для збільшення виробництва  та поліпшення якості продукції.

Основою виробництва сільськогосподарських  культур є добре відлажене насінництво.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

 

1. Гудзь В.П. та ін. Землеробство. – К.: Урожай, 1996. – с. 169-188.
2. Євтушенко М.Д. та ін. Фітофармакологія. Підручник. – К.: Вища освіта, 2004.- с. 168-197, 218-262, 298-315.
3. Зінченко О.І. Рослинництво. Підручник. – К.: Аграрна освіта, 2001.- с. 235-243.
4. Зозуля О.Л. Селекція і насінництво польових культур. – К.: Урожай, 1993.- с. 224-228. 
5. Підручник. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2008.- с. 380-392.
6. Спеціальна селекція і насінництво польових культур: навчальний посібник; за ред. В.В. Кириченка. – Х.: ІР ім. В.Я. Юр’єва НААН України, 2010.- с. 168-179.
7. Танчик С.П. Технологія виробництва продукції рослинництва.
8. Фурсова Г.К. Рослинництво: лабораторно-практичні заняття. Ч.І. Зернові культури. Навчальний посібник. – Харків: ТО Ексклюзив, 2004.- 113-124. 
9. http://agroscience.com.ua (станом на 24.10.2011р.).
10. http://www.agroua.net/plant(станом на 26.10.2011р.)
11. http://www.nauu.kiev.ua(станом на 28.10.2011р.)
12. http://www.sgi.od.ua/cc/cny (станом на 29.10.2011р.)
13. http://www.miragro.com (станом на 30.10.2011р.)