Бортовийавтомобіль великої вантажності колісної формули 6х6

Механізм автоматичного  регулювання відходу середнього диска служить для забезпечення гарантованого зазору між веденими, ведучими дисками і поверхнями тертя маховика незалежно від ступеня зношення накладок ведених дисків. Він (див. рис. 3) включає чотири віджимні пружини 12,  чотири штоки 11, закріплені в кожнім шипі середнього ведучого диска 15, розрізні кільця, тарілчасті пружини і планки  10. В міру зношення фрикційних накладок зчеплення,  середній ведучий диск під дією  двадцяти восьми пружин переміщається до маховика, кільця механізму при цьому упираються в кожух зчеплення й у свою чергу переміщаються по штоках, забезпечуючи збереження встановленого зазору між кільцями і тарілчастими пружинами й отже, між веденими, ведучими дисками і поверхнею тертя маховика.

Елементи кріплення включають  кріпильні болти, гайки, планки   і  т.д.

До ведених   деталей відносяться два ведених диски з демпферними пружинами.

Ведені диски встановлені  на первинному  валу коробки передач,  при цьому передній і задній диски  не взаємозамінні і встановлюються  тільки на своїх  місцях.

Механізм вимикання  (див. мал.3) складається з муфти вимикання 21;

 

вижимного підшипника 20,  чотирьох відтяжних важелів 13, упорного

 кільця відтяжних важелів  19, чотирьох  пружин відтяжних  важелів.

Вижимний підшипник напресований  на  муфту вимикання.

Відтяжні важелі  встановлені  в кожусі з натискним диском. У  муфту вимикання ввернуть шланг 22 для подачі змащення  до вижимного  підшипника.

Від ресівера

Схема робочого циліндра

Рисунок 3 -  Будова зчеплення 1 - педаль включення зчепленя; 2 - верхній та нижній болти регулювання відповідно вільного переміщення та повного ходу педалі зчеплення; 3 - фланець зчеплення головного циліндра;  4 - головний (підпедальний) циліндр; 5 - трубопровід підведення гальмівної рідини до робочого циліндру; 6 - робочий циліндр; 7 - трубопровід підведення стиснутого повітря;  8 - вилка валу включення зчеплення; 9 – кожух зчеплення;  10 -  кільце та тарільчата пружина; 11 – шток; 12 – віджимна пружина; 13 – відтяжний важіль; 14 – нажимний диск;  15 - середній ведучий диск; 16 - ведені диски; 17 -  маховик; 18 - колінчатий вал двигуна;  19 -  упорне кільце відтяжних важелів; 20 - вижимний підшипник;  21 - муфта виключення;  22 -  шланг підведення мастила до вижимного підшипника;  23 - нажимна пружина;  24 – пружина для повернення;  25 - перепускний клапан;  26 - кришка робочого циліндру;  27 - пробка наливного отвору;  28 – гідроциліндр;  29 – поршень;  30 - впускний клапан;  31 - пневмоциліндр;  32 – поршень;  33 - шток поршня.           

 

Привід керування  зчепленням  (див.  мал. 3.) включає: підвішену педаль 1, головний (підпедальний) циліндр 4, робочий циліндр 6, вал вимикання зчеплення з важелем і вилкою 8,

поворотну пружину 24, елементи кріплення.

 

Головний циліндр служить  для керування робочим циліндром. Він складається з корпуса, резервуара, що закривається пробкою 27, циліндра, поршня, елементів кріплення й ущільнення.

Робочий циліндр служить  для полегшення вимикання зчеплення. Він складається з гідроциліндра 28 з поршнем 29, впускного клапана 30,

 

пневмоциліндра 31 з поршнем 32, штока 33, елементів кріплення й ущільнення.

Робота зчеплення

 Зчеплення   включене  - педаль відпущена, між упорним кільцем і натискним підшипником, є зазор. У цьому випадку під дією двадцяти восьми пружин, ведучі і ведені диски притиснуті до торця маховика. Під дією сил тертя момент, що крутить, передається від двигуна (маховика) до первинного вала коробки передач.

 Зчеплення виключене - педаль натиснута повністю. При цьому рідина по трубопроводу 5 під тиском подається на гідропоршень 29 робочого циліндра і перемішає його. Унаслідок цього віджимається впускной клапан 30, забезпечуючи надходження повітря з балона в пневмоцілиндр 31 робочого циліндра. Під дією тиску повітря, пневмопоршень 32 перемішається і повертає вал вимикання зчеплення. Вилка вала переміщає муфту вимикання з натискним підшипником, який натискаючи на відтяжні важелі повертає їх, тим самим забезпечуючи відвід натискного диска, від інших дисків. Між дисками встановлюються зазори і момент, що крутить, від двигуна до коробки передач не передається.

При відпусканні педалі зчеплення, усі деталі під дією пружин повертаються у вихідне положення.

Якщо в балонах відсутнє повітря, то привід вимикання зчеплення  стає чисто гідравлічним. При цьому  зусилля на педалі зчеплення значно зростає.

 

 

Характерні несправності зчеплення

Ймовірна причина	Спосіб усунення
Зчеплення пробуксовує
Відсутній чи малий вільний  хід педалі (немає зазору між штовхальником  і поршнем  головного циліндра, між упорним кільцем відтяжних  важелів і вижимним підшипником)	Відрегулювати вільний хід  штока поршня  робочого пневмоциліндра і штовхальника поршня головного циліндра вимикання зчеплення. Прочистити (при засміченні) перепускний отвір робочого циліндра
Зчеплення веде
Великий вільний хід педалі	Відрегулювати вільний хід  педалі зчеплення. Перевірити рівень робочої  рідини в головному циліндрі вимикання  і при необхідності довести його до норми, При наявності повітря  в гідросистемі прокачати систему.
Заїдання приводу вимикання  зчеплення (відсутність змащення ущільнювальних кілець поршня робочого циліндра)	Розібрати робочий циліндр, промити в гальмівній рідині і  продути стисненим повітрям його поршень і циліндр. Ущільнювальні  кільця, що не працюють у гальмівній рідині, змазати мастилом Літол 24, а канавку гідропоршня, з’єднану з атмосферою, заповнити цим же мастилом

 

Регулювання приводу  керування зчепленням

Привід керування зчепленням варто регулювати, якщо вільний хід  педалі не відповідає 44...70 мм. Його регулювання  включає регулювання вільного ходу штока поршня робочого циліндра і  вільного переміщення педалі зчеплення.

Регулювання вільного ходу штока поршня робочого циліндра здійснюється в послідовності:

Зняти захисний ковпак 2 робочого циліндра, відвернути контргайку штока 1 і вивернути шток поршня 3 до різкого  зростання зусилля на ключі (до моменту  початку вимикання зчеплення);

Установити контргайку 1 на відстані 4,2 ± 0,4 мм від торця штока, після чого закрутити  шток до упора  в контргайку і законтрити.

Установити захисний ковпак 2 на місце.

Цим регулюванням забезпечується зазор у межах 3,2....4,0 мм між упорним  кільцем відтяжних важелів і  вижимним підшипником.

Регулювання вільного ходу штовхальника поршня головного циліндра вимикання зчеплення  виконується  в такий спосіб:

Разконтргаїти і закрутити верхній болт 2 до появи опору;

Відкрутити болт на один оборот і законтрогаїти.

Цим регулюванням установлюється зазор між штовхальником і  поршнем 

головного циліндра в межах 1 ±  0,5 мм і забезпечується вільне переміщення педалі зчеплення, рівне 4... 12 мм.

Таким чином, цими двома регулюваннями  досягається встановлення необхідного  вільного ходу педалі зчеплення та  ходу  до початку його вимикання.

Після регулювання вільного ходу здійснюється регулювання повного  ходу педалі зчеплення. Це регулювання  виконується нижнім болтом. Повний хід регулюється в межах 175... 185 мм.

Торкання вигнутої частини  педалі до килимка підлоги не допускається.

Якщо зазначеним вище способом неможливо відрегулювати вільний  хід  педалі, то при зменшеному вільному ході педалі і незначному зношенні  фрикційних накладок необхідно важіль вала вилки вимикання зчеплення  поворотом проти годинникової стрілки  переставити на один шліц, а потім  відрегулювати привід зчеплення  в послідовності, описаній вище. При  збільшеному вільному ході необхідно  прокачати гідравлічну частину  привода зчеплення, перевірити вільний  і повний хід педалі зчеплення.

Технічне обслуговування зчеплення

При щоденному технічному обслуговуванні (ЩТО) - очистити елементи  зчеплення від пилу, бруду, усунути  помічені несправності.

При технічному обслуговуванні №1 (ТО - 1) - додатково перевірити рівень гальмівної рідини в головному (підпедальному) циліндрі  вимикання зчеплення і при необхідності долити до норми, змастити циліндр вимикання зчеплення. При технічному обслуговуванні № 2 (ТО - 2) додатково перевірити і при необхідності відрегулювати вільний хід педалі зчеплення, змастити підшипники вала вилки і муфти вимикання зчеплення, замінити рідину в головному циліндрі вимикання зчеплення.

Порядок зміни рідини в  гідравлічній частині привода керування  зчепленням такий:

зняти з наконечника перепускного клапана 25 ковпачок і надягти на  клапан шланг для прокачування гідроприводу. Другий його кінець опустити в посудину для зливу рідини;

шланг для накачування  шин одним кінцем приєднати до наконечника заливної пробки головного  циліндра, а другим - до крана добору повітря (друга пара балонів), чи до іншого джерела стиснутого повітря  тиском до  0,6 мПа;

відкрутити на 1...2 оберти перепускний клапан 25, злити рідину і продути  систему. Для повного  видалення рідини під час її зливу  робити вижими педалі зчеплення;

закрутити перепускний клапан 25, відкрутити пробку 27 головного циліндра, залити свіжу рідину, закрити пробку, створити в системі на  30 с тиск 0,6 мПа і злити рідину;

зняти кришку 26 робочого циліндра, витягти гідропоршень, промити його в дизельному паливі і протерти насухо. Заповнити канавку між другим і третим ущільнювальними кільцями мастилом, змазати всі гумові ущільнювальні кільця і робочі поверхні гідропоршня; внутрішню порожнину гідропоршня заповнити моторним  маслом; Установити поршень у циліндр, потім перевернути його на 180^о, щоб витекло мастило і поставити на місце кришку 26;

відкрутити пробку 27 і  заповнити систему свіжою рідиною, шланг прокачування опустити в посудину з гальмівною рідиною;

створити на 30 с  у порожнині  головного циліндра тиск стиснутого повітря  до 0,6 мПа, з одночасним відкриттям перепускного клапана і натисканням

педалі зчеплення прокачати  систему. Під час прокачування зчепленяя

доливати гальмівну рідину не допускаючи повної її витрати.

Прокачування вести доти, поки не припиниться виділення пухирців повітря зі шланга; по закінченню прокачування остаточно закрутити перепускний  клапан, зняти шланг, надягти на клапан захисний ковпачок, долити гальмівну  рідину до рівня, перевірити і при  необхідності відрегулювати вільний  хід педалі зчеплення.

Гальмівну рідину, злиту  із системи гідроприводу при прокачуванні системи, можна використовувати  тільки після її фільтрації і відстою. Гідропривід зчеплення можна прокачати без стиснутого повітря. Тиск у системі в цьому випадку створюється багаторазовим натисканням на педаль зчеплення й утримання її в натиснутому положенні.

 Періодичність технічних  обслуговувань заводом - виготовлювачем  установлена така:

Характеристика умов експлуатації	Перідичність технічного обслуговування, км.
	ТО - 1	ТО – 2
Дороги з асфальтним,  цементобетонним покриттям	3000	15000
Дороги з твердим покриттям, а також щебеневі чи гравійні дороги	2400	12000
Поліпшені дороги, а також  непрофільовані дороги, стерня.	1800	9000

Зчеплення необхідно  включати плавно і швидко. Не можна  тривалий час тримати зчеплення  виключеним. Регулювання вільного ходу муфти вимикання зчеплення регулювальними гайками відтяжних важелів категорично  забороняється. Пам’ятайте, що гальмівна  рідина —  отрута! Пробуксовка зчеплення  виявляється по його нагріванню, а  також коли різко збільшуються оберти двигуна, а машина швидкість набирає  плавно. Пробуксовка небезпечна, вона виводить зчеплення з ладу.

 

Розрахунок агрегату:

Для данного автомобиля устанавливаем  двухдисковое сцепление с гидравлическим приводом.

Основные параметры сцепления  – наружный D и внутренний d диаметры фрикционных накладок дисков сцепления; коэффициент запаса прочности β; нажимное усилие пружины Р_н; расчетный коэффициент трения μ; число поверхностей трения z_f; давление на фрикционные накладки q; число ведомых дисков z_a.

Коэффициент запаса прочности  β – это отношение статического момент трения М_с к максимальному моменту двигателя [1, стр. 145]:

;  (1.1)

Отсюда:

,  (1.2)

где β=1,5 – коэффициент  запаса сцепления.

 Нм.

Нажимное усилие:

, (1.3)

где – средний радиус трения (для двухдискового сцепления z_f=4);

 мм; (1.4)

μ=0,3 – коэффициент трения, зависящий от ряда факторов;

 Н.

Давление на фрикционные  накладки:

 МПа. (1.5)

С учётом формул, применяемых  выше, число пар трения будет равна 
[1, стр. 149]:

; (1.6)

.

Ход нажимного диска l_н должен обеспечивать полное выключение сцепления. Зазор между поверхностями трения принимают для однодисковых сцеплений 0,75…1,0 мм. Таким образом, принимаем lн=2 мм.

К показателям нагруженности относят удельную работу буксования и нагрев ведущего диска при трогании автомобиля с места.

Удельная работа буксования [1, стр. 149]:

, (1.7)

где – работа буксования.

. (1.8)

- момент инерции приведённого  к коленвалу двигателя маховика, заменяющего поступательно движущуюся массу автомобиля;

= 136 рад/с – угловая скорость коленвала двигателя;

 - момент сопротивления движению автомобиля, приведенного к коленвалу двигателя.

 найдём по формуле:

; (1.9)

=16300 кг – полная масса  автомобиля ВАЗ-2108;

=0,53 м – радиус колеса;

=7,73 – передаточное число 1 передачи;

=8,173 – передаточное число  главной передачи.