Геометричні розрізи будівлі по довжині: 6м х10 Змн

 

Вибір баштового  крану

Вибір баштових кранів. Основними  параметрами монтажних баштових кранів є: величина вантажного моменту М_ван (або вантажопідйомність Q), висота підйому крюка Н_кр, виліт стріли крану В_стр . Для баштових кранів вантажний момент знаходиться шляхом помноження маси контролюємого елементу Q на відстань між його центром ваги та віссю обертання крану В_стр .

Маса монтуємого елементу в розглянутому прикладі складає

   ,

             де  - маса найважчого елементу( баддя з бетоном) , т; - маса строповочної оснастки, т.

Висота підйому крюка  визначається за формулою

   ,

де  - перевищення опори монтуємого елементу над рівнем стоянки монтажного крану;  

- запас по висоті (не менш  0,5 м);

- висота елементу в монтажному  положенні, м;  - висота строповки в робочому положенні від верху монтуємого елементу до низу крюка крана, м.

Виліт стріли визначається за формулою

   ,

де а – ширина кранового шляху; b – відстань від кранового шляху до найбільш виступаючої частини будинку; с – відстань від центру ваги монтує мого елементу до виступаючої частини будівлі з боку крана.

Визначивши потрібні розрахункові параметри баштового крану, за технічною  характеристикою підбираємо кран . Згідно розрахункам обираємо кран КБ-308А.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

 

 

 

 

Характеристики КБ-308А:

- максимальна вантажопідйомність  – 8 т;

- максимальний виліт стріли  – 25 м;

- база крану – 7,5 м

- максимальна висота підйому  крюка – 32,5 м.

 

Поперечна прив'язка монтажних кранів

Мінімальна відстань від осі підкранової колії до зовнішньої грані споруди

В = R_ПОВ + L_БЕЗ   ,

В = 3.75 + 0.7=4.45 м

R_ПОВ - радіус платформи, що повертається чи іншої виступаючої частини крану, м;

L_БЕЗ - мінімально допустима відстань  від виступаючої частини крану до габариту будівлі (приймають не менш 0,7 м на  висоті до 2 та 0,4 м на висоті більше 2 м.).

Поздовжня прив'язка підкранових колій баштових кранів

Крайні зарубки визначають  положення  центра  крана  в  його крайніх зупинках. По знайдених  крайніх зупинках крану  визначають довжину підкранових колій:

L_ПП  = L_КР + H_КР + 2·L_ГАЛ + 2·L_УП

L_ПП  = 36 + 7,5 + 2·1,5 + 2·0,5=47,5м

де: L_ПП - довжина підкранових колій, м; Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

 

 

L_КР - відстань між крайніми зупинками крану, м;

      Н_КР - база крану, визначається з довідника;

      L_ГАЛ  - величина гальмівного шляху крана, приймають не менш 1,5 м;

      L_ТУП - відстань від кінця рейки до тупиків, дорівнює 0,5м.

Мінімально припустима довжина  підкранових колій згідно з правилами  Держоргтехнагляду складає дві ланки (25 м.).  Таким чином, прийнята довжина шляхів повинна задовольняти наступній умові:

L  = 6,25·п_ЗВ>25 м., 

L  = 6,25*6=37,5м  >25 м

де: п_ЗВ  - кількість півланок.

Небезпечна зона роботи крана - простір, де можливе падіння вантажу при його переміщенні з врахуванням ймовірного  розсіювання при падінні.  Її границю визначають по формулі:

R_НЕБ  = R_max + 0,5·L_max + L_БЕЗ,      

R_НЕБ  = 25 + 0,5·14 + 10=42м      

де: R_max - максимальний робочий виліт гака крану, м;

      0,5·L_max - половина довжини найбільшого вантажу, що переміщують, м;

      L_БЕЗ - додаткова відстань  для безпечної роботи (приймається рівній 7 м.  при

висоті можливого падіння  предмета до 20 м., 10 м. при висоті падіння  від 20 до 70 м., і 15 м. при висоті падіння  до 120 м.).

 

Проектування  тимчасових доріг

 

Тимчасові дороги будують  одночасно з тими постійними  дорогами, що призначені  для  будівельного транспорту:  вони складають єдину  транспортну мережу, що забезпечує  наскрізну  чи кільцеву схему руху.

Проектування будівельних  доріг у складі БГП включає  наступні задачі:  розробку схеми  руху транспорту і розміщення  доріг  у плані,  визначення  параметрів  доріг,  встановлення небезпечних  зон, визначення додаткових умов, призначення  конструкції доріг, розрахунок обсягів  робіт і необхідних ресурсів.

Небезпечною зоною дороги  вважається та її частина, що попадає в межі зони переміщення вантажу і зони монтажу.  На ділянках доріг небезпечні  зони  виділяють подвійним трихуванням.  Наскрізний проїзд транспорту через ці ділянки заборонений і варто запроектувати об'їзні шляхи.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

 

Схеми руху транспорту і  розташування доріг у плані  повинні забезпечувати під'їзд у зону дії монтажних і в вантажно-розвантажувальних механізмів,  до засобів вертикального транспорту, майданчикам укрупнювального складання,  складам, майстерням, механізованим

установкам, побутовим приміщенням  і т.п. Будівельні дороги повинні  бути кільцевими, на тупикових під'їздах  влаштовують роз'їзні і розворотні майданчики.

При трасуванні доріг повинні  дотримуватися мінімальні відстані між дорогою і складською площадкою - 0,5-1,0 м;  між дорогою і підкрановими коліями - 6,5 - 12,5 (цю  відстань  приймають  виходячи з  величини вильоту стріли крана і раціонального взаємного

розміщення крана - складу - дороги); між дорогою і забором, що огороджує будівельний майданчик, - не менш 1,5 м.

Неприпустиме розміщення доріг над  підземними  мережами.

Параметрами тимчасових  доріг є:  число  смуг  руху,  ширина полотна проїзної частини, радіуси  заокруглення, величина розрахункової  видимості.

Приймаємо дороги з двома смугами шириною 6м(з збірних з.б інвентарних плит,розміром 6000х1750 мм),також запроектуємо площадку для розвантаження вантажу шириною 6м,та довжиною 12-18м.

Радіус  заокруглення для  будівельних проїздів 12 м.

Плити укладають на піщану подушку.  Товщина  шару піску  залежить від групи ґрунтів земляного  полотна і ступеня зволоження і береться 10-25 см. Для збереження автодоріг зі збірних залізобетонних дорожніх плит скручують катанкою між собою або зварюють, використовуючи монтажні петлі.

Організація приоб’єктних складів

Приоб’єктні склади організують для тимчасового збереження матеріалів, напівфабрикатів, виробів, конструкцій і устаткування. Об’єм складського господарства залежить від виду, масштабу і методів будівництва, у тому числі і способів постачання.

Для правильної  організації  складського  господарства на будівельному майданчику необхідно передбачати:

відкриті площадки для  збереження цегли, залізобетонних конструкцій  та інших матеріалів і конструкцій  на які  не  впливають коливання  температури і вологості;

навіси для збереження столярних виробів,  рулонних матеріалів, азбестоцементних листів і  т.д.;

закриті склади двох типів:  опалювальні (для збереження  лакофарбових матеріалів,  хімікатів і т.п.) та неопалювані (для збереження гіпсокартонних листів,  мінеральної вати ,  скла, покрівельної сталі, електротехнічних матеріалів, фанери і т.п.).

Кількість матеріалу, що підлягає збереженню на складі (Р) визначаємо за формулою:

         

де: Q - кількість матеріалу  для здійснення будівництва  (виконання  даного виду й об’єму робіт) у відповідних  одиницях вимірювання;

      Т - тривалість  використання даного ресурсу  (визначається за календарним  планом або сітковим графіком) у днях;

      k₁  - коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалів на склади (для автомобільного та залізничного транспорту  k₁ =1,1);

 Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

 

     k₂ - коефіцієнт нерівномірності споживання матеріалів (приймається k₂  = 1,3),

      n -  нормативний   запас  матеріалів  у днях (приймається  для місцевих матеріалів 2-5 днів; для привізних 10-12 днів);

Корисна площа складу (без  проходів ), м²  ,

                         

де: q  - нормативна кількість  матеріалу, що укладається на 1м²  площі складу ;

Розрахункова (загальна) площа  складу з проходами, м²  ,

          

         

де: v  -  коефіцієнт використання площі складу, що характеризується відношенням корисної площі складу до загальної  (коефіцієнт на проходи).

 

Відомість розрахунку складських приміщень

Таблиця 7

Найменування матеріалів конструкцій,      виробів	Одиниці вимірювання	Необхідна кількість	Тривалість споживання ресурсів   т, дні	Добові витрати ресурсу, Q/T	Запас матеріалів в днях, п	k1- коефіцієнт нерівномірності надходження	k2- коефіцієнт нерівномірності споживання	Запас матеріалів на складі, Р	Норма збереження на 1 м2 площі, q	Корисна площа складу, F, м2	Коефіцієнт на проходи, v	Загальна площа складу, S, м2	Тип і розміри складу, м
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
1)легко бетонні блоки	тис. шт	37,46	27	1,01	5	1,1	1,3	7,22	0,7	10,31	0,5	20,6	відкритий
2)гіпсокартонні листи	м2	2011,1	37	74,48	5	1,1	1,3	531,9	200	2,65	0,6	4,41	навіс
3)схові марші	м3	21,6	27	1,2	5	1,1	1,3	8,58	0,5	17,16	0,4	42,5	відкритий
4)сходові площадки	м3	15,5	27	0,83	5	1,1	1,3	5,93	0,5	11,86	0,4	29,65	відкритий
5)віконні блоки	м2	544,3	11	49,48	5	1,1	1,3	353,21	45	7,84	0,5	15,6	навіс
6)блоки дверні	м2	106	11	9,63	5	1,1	1,3	68,85	44	1,56	0,5	3,12	навіс
7)арматура	т	208,2	59	3,52	3	1,1	1,3	25,16	4	6,29	0,6	10,4	навіс
8)щебінь	т				4	1,1	1,3			1,5	0,6		відкритий
9)пісок	т				4	1,1	1,3			1,5	0,6		відкритий
10)мінераловатні плити	м2	767	14	54,78	5	1,1	1,3	391,67	2	195,83	0,5	391,6	навіс

 

 

 

 

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

 

 

 

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

 

Тимчасові будівлі  та споруди

 

Тимчасовими будівлями називають  надземні  підсобно-допоміжні та обслуговуючі об'єкти, необхідні для  забезпечення виконання будівельно-монтажних  робіт. Тимчасові будинки споруджують  тільки на період будівництва

Спочатку обчислюємо загальну чисельність працюючих на будівельному майданчику:

N_ЗАГ = (N_РОБ + N_ІТП + N_СЛ + N_МОП )· K₀  ,

N_ЗАГ = (57 + 5 + 3 + 2 )· 1,05 = 71чол. 

де: N_РОБ - чисельність робітників, прийнята за графіком зміни чисельності робітників календарного плану.

N_ІТП =57*0,08=4,56 , приймаємо 5 чол.  - чисельність інженерно-технічних працівників;

     N_СЛ = 57*0,05=2,85, приймаємо 3 чол.  - чисельність службовців;

     N_МОП =57*0,02=1,14 , приймаємо 2чол.  - чисельність молодшого обслуговуючого персоналу (МОП) і охорони.

   К₀ = 1,05 - коефіцієнт, що враховує відпустки, хвороби і т.д.

 

Розрахунок приміщень тимчасових будівель

Таблиця 8

№	Приміщення	Розрахункова кількість  працюючих	Норматив		Необхідна площа	Прийняті тимчасові будівлі
			Од. вим.	Кілк.		Тип будівлі, шифр проекту	Розмір, м	Кількість
1	Контора прораба	5	М2	4	20	контейнерний	9х4х2,68	1
						(420-04-10)	S=36М2
2	Гардеробна	71	М2	0,6	42,6	контейнерний	9х3х2,54	2
						(420-13-2)	S=27М2
3	Душова з роздя-	71	М2	0,82	58,2	контейнерний	8,5x3,1x2,64	3
	гальньою					ПД-4	S=26,35М2
4	Вбиральня
	чол.	56	М2	0,07	3,92	контейнерний	1,5х1,15х2,68	1
	жін.	15	М2	0,14	2,1	(420-04-23)	S=4,66 М2	1
5	Умивальня	71	М2	0,06	4,26	контейнерний	6х2,7х2,68	1
						(420-04-23)	S=16,2 М2
6	Сушилка	71	М2	0,2	14,2	пересувний	9x2,7x2,6	1
						(420-01-13)	S=24,3 М2
7	Кімната для відпо-	71	М2	1	71	контейнерний	12x6,9x2,68	1
	чинку і для прийо-					(420-04-33)	S=82,8М2
	му їжі
8	Навіси для відпо	71	М2	0,2	14,2	збірний	6х2,7х2,68	1
	чинку та паління					(420-06-34)	S=16,2 М2