Страхование

— обчислення математичної ймовірності настання страхового випадку, визначення частоти та ступеня тяжкості наслідків нанесення збитку як в  окремих ризикових групах, так і в цілому по страховій сукупності;

— математичне обґрунтування  необхідних витрат на ведення справи страховиком та прогнозування тенденцій  їхнього розвитку;

— математичне обґрунтування  необхідних резервних фондів страховика, пропозиція конкретних методів і джерел їхнього формування.

Актуарні розрахунки класифікують за такими ознаками: галузь страхування, час проведення, ієрархічна рівність.

За ознакою галузі розрізняють актуарні розрахунки особового (особистого) страхування, актуарні розрахунки майнового страхування та актуарні розрахунки у сфері страхування відповідальності.

За часом проведення — планові та звітні.

Залежно від ієрархічної  рівності актуарні розрахунки можуть бути загальними (для всієї країни), зональними (для певного регіону) і страховика (для окремої страхової організації).

Рис. 6.1 Класифікація актуарних  розрахунків.

 

Ліцензування  страхової діяльності.

Ліцензування страхової  діяльності здійснює Державна комісія  з регулювання ринків фінансових послуг України. Вона відповідно до вимог нормативно-правових актів України щодо страхування видає фінансовим установам ліцензію на проведення певного виду страхування, визначеного ст. 6,7 Закону України "Про страхування".

Для отримання ліцензії на право проведення конкретних видів  страхування фінансова установа зобов'язана виконати всі вимоги нормативно-правових актів України, які регулюють страхову діяльність.

Після отримання відповідної  ліцензії в Державній комісії  з регулювання ринків фінансових послуг України страховик має  право вести страхову діяльність на всій території України. Страховик має право здійснювати страхування через свій відокремлений підрозділ за умови внесення інформації про відокремлений підрозділ до Державного реєстру фінансових установ. Ліцензія чинна до закінчення строку дії ліцензії або її анулювання. Ведення страхової діяльності після закінчення строку дії ліцензії або її анулювання не допускають. Якщо страховик має намір провадити зазначені в ліцензії види страхування після закінчення строку її дії або в разі його реорганізації, то страховик зобов'язаний отримати нову ліцензію. Нову ліцензію видають не раніше останнього робочого дня дії попередньо виданої ліцензії. Строк дії переоформленої ліцензії або дубліката ліцензії не може перевищувати строку дії, який був зазначений у цій ліцензії. Ліцензія, видана страховику Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, не підлягає передачі для використання іншими юридичними або фізичними особами для провадження страхової діяльності.

Вимоги, встановлені законодавством України у сфері регулювання страхової діяльності, повинні виконуватися страховиками протягом усього строку дії ліцензії. За видачу ліцензії щодо кожного виду страхування, за переоформлення ліцензії, за видачу дубліката ліцензії справляють плату в розмірі, встановленому нормативно-правовими актами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. Плата за видачу ліцензій сплачується одноразово з розрахунку за кожний рік користування ліцензією у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

Ліцензії видають на такий строк:

— на страхування життя  — безстрокові;

— на види страхування, інші, ніж страхування життя, — три  роки. При повторній видачі ліцензії на даний вид страхування, якщо до страховика протягом попереднього терміну користування ліцензією не застосовували заходи впливу, — 5 років. Якщо до страховика були застосовані заходів впливу, повторно ліцензія може бути видана строком на 3 роки.

Ліцензія на кожен вид страхування оформлюється на окремому бланку. Страховик повинен розмістити отриману ліцензію в доступному для огляду місці за своїм місцезнаходженням.

Для отримання ліцензії на провадження страхової діяльності заявник подає до Державної комісії  з регулювання ринків фінансових послуг України документи, перелік яких передбачено Законами України "Про страхування" і "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", а саме:

— заяву про видачу ліцензії встановленого зразка;

— копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копію довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (надалі — ЄДРПОУ), засвідчену нотаріально або органом, який видав оригінал документа;

— копії установчих документів, засвідчені в установленому законодавством порядку;

— довідки з банків або висновки аудиторських фірм (аудиторів), що підтверджують формування та розмір сплаченого статутного фонду;

— довідку про фінансовий стан засновників страховика, підтверджену аудиторською фірмою (аудитором), якщо страховик створений у формі повного чи командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю та акціонерного товариства;

— правила (умови) страхування;

— економічне обґрунтування  запланованої страхової (перестрахувальної) діяльності;

— інформацію про учасників  страховика;

— інформацію про голову виконавчого органу та його заступників, яка має бути підписана керівником страховика і скріплена печаткою, копію диплома голови виконавчого  органу страховика або його першого заступника про вищу економічну або юридичну освіту, копію диплома головного бухгалтера страховика про вищу економічну освіту, засвідчені печаткою страховика і відповідним підписом;

— інформацію про наявність  відповідних сертифікатів у випадках, передбачених Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Крім того, заявник  повинен подати до Державної комісії  з регулювання ринків фінансових послуг України:

— затверджені в установленому  порядку правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу;

— завірену заявником  копію документа про призначення  працівника, відповідального за проведення внутрішнього фінансового моніторингу, з інформацією про керівних посадових  осіб або фахівців, які є відповідальними  за проведення фінансового моніторингу.

У заяві про видачу ліцензії мають міститися відомості  про особу заявника (назва, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ), перелік видів  страхування, на проведення яких страховик  має намір одержати ліцензію, перелік правил страхування для кожного виду добровільного страхування, дату подання заяви, підпис керівника страхової організації, скріплений печаткою.

У разі наявності у  страховика відокремлених підрозділів  у заяві зазначають або до заяви додають їх перелік із зазначенням місцезнаходження відокремленого підрозділу, номерів телефонів, E-mail, прізвища, імені та по-батькові, освіти керівника і головного бухгалтера.

В установчих документах (статуті та/або установчому договорі) мають бути зазначені обраний юридичною особою вид підприємницької діяльності та інформація про розмір статутного фонду страховика, а також для юридичних осіб, які не є відкритими акціонерними товариствами, має міститися інформація про розподіл часток статутного капіталу між засновниками (учасниками) із зазначенням розподілу часток у відсотках, їхньої кількості та грошового розміру.

Правила страхування, подані для реєстрації, мають бути пронумеровані, прошнуровані, скріплені підписом відповідальної особи і печаткою страховика. Правила повинні містити всі умови, визначені ст. 17 Закону України "Про страхування", бути викладені державною мовою та мати суцільно пов'язаний закінчений зміст, граматично та логічно узгоджений виклад. Заявник зобов'язаний виправити у Правилах страхування граматичні та стилістичні помилки в разі їх наявності. За умов проведення страховиком зовнішньоекономічних операцій страхування (перестрахування) Правила страхування можуть бути перекладені на англійську чи іншу мову. Тексти таких перекладів мають бути завірені відповідно до вимог законодавства.

До Правил страхування  встановлюють такі вимоги:

Назва Правил страхування  повинна містити слово "добровільного".

Поняття, що використовуються у Правилах страхування, повинні  відповідати вимогам відповідних  нормативно-правових актів. У разі потреби вживання понять, не визначених у відповідних нормативно-правових актах, потрібно дати їм тлумачення.

У тексті Правил страхування, договорів (полісів) не допускається:

— подвійне тлумачення одних  і тих самих положень, протиріччя або неузгодженість між пунктами;

— уживання речень (фраз, фразеологічних зворотів), що призводять до неоднозначного розуміння змісту;

— використання законодавчо  визначених понять в іншій інтерпретації;

— порушення граматичних  та синтаксичних правил, що призводять до спотворення змісту.

При оформленні Правил страхування не допускається:

— друкування різними  шрифтами (крім випадків виділення  в тексті окремих положень) та шрифтом  розміром менше ніж 12 пунктів у  форматі Word;

— подання неякісних  ксерокопій, у тому числі подання  ксерокопій підписів уповноважених  осіб та/або відсутність оригіналу підпису уповноваженого актуарія.

У разі внесення змін та/або  доповнень до Правил страхування  страховик у 10-денний строк повідомляє про це Державну комісію з регулювання  ринків фінансових послуг України та надсилає (разом із супровідним листом) два примірника відповідних змін та/або доповнень до Правил страхування для реєстрації. Зміни та/ або доповнення до Правил страхування вважаються чинними з дня їх реєстрації у Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

 Правила страхування, зміни або доповнення до них подаються в двох тотожних примірниках. Після внесення трьох змін або доповнень до Правил страхування у разі необхідності внесення подальших змін або доповнень страховик повинен подати для затвердження і реєстрації нову редакцію Правил страхування.

 Економічне обґрунтування запланованої страхової діяльності, яке подають за встановленою формою, має бути підписане керівником страховика та скріплене печаткою.

 Усі документи, які подаються для отримання ліцензії, належать до категорії документів довгострокового зберігання.

 Документи подають у швидкозшивачі, з внутрішнім описом та пронумерованими аркушами.

 Заяву про видачу ліцензії (копії ліцензії) разом з усіма необхідними документами юридичні особи надсилають поштою або подають особисто до Комісії. Заявник несе відповідальність згідно з вимогами чинного законодавства за достовірність інформації, вказаної у заяві та документах, поданих для отримання ліцензії (копії ліцензії), та в їх електронних копіях. Заява про видачу ліцензії та документи, що додаються до неї, приймають за описом.

 Заяву про видачу ліцензії (копії ліцензії) залишають без розгляду, якщо:

— заява підписана  особою, яка не має на це повноважень;

— документи оформлені  з порушенням вимог Ліцензійних  умов.

 Про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду заявник повідомляє у письмовій формі із зазначенням підстав залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду і в строки, передбачені для видачі ліцензії (не більше 30-ти календарних днів з часу одержання передбачених ліцензійними умовами документів).

 Після усунення причин, що були підставою для винесення рішення про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду, заявник може повторно подати заяву про видачу ліцензії, яка розглядається в установленому порядку.

 Рішення про видачу ліцензії або відмову в її видачі приймається директором департаменту страхового нагляду Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

 Не пізніше 30-ти днів з дня надходження заяви та всіх необхідних документів від заявника Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України має прийняти рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії.

 Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначають підстави для такої відмови.

 

Практична частина

 

2.8        Які функції державного органа, що здійснює контроль за реалізацією страхових послуг?

1) ведення єдиного  державного реєстру страховиків  (перестраховиків) та державного  реєстру страхових та перестрахових  брокерів;  
2) видача ліцензій на здійснення страхової діяльності;  
3) контроль за платоспроможністю страховиків щодо виконання ними страхових зобов’язань перед страхувальниками;  
4) установлення правил формування, розміщення та обліку страхових резервів;  
5) проведення перевірок страховиків та страхових посередників щодо дотримання ними законодавства про страхову діяльність і достовірності їх звітності.  
6) розробка нормативних і методичних документів з питань страхової діяльності, що віднесена цим Законом до компетенції органу нагляду за страховою діяльністю;  
7) узагальнення практики страхової діяльності, розробка та подання в установленому порядку пропозицій щодо розвитку й удосконалення законодавства України про страхову діяльність;  
8) участь у здійсненні заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації кадрів для страхової діяльності;  
9) участь у міжнародному співробітництві і сфері страхування та перестрахування.

 

 

3.8      При розгляді справи про відшкодування збитків за даними 7 задачі визначено, що фактична плаща посівів пшениці до страхового випадку склала 320 га, унаслідок морозів цілком загинули посіви на площі 70 га й ушкоджені 90 га посівів. На площі, що звільнилась – господарство посіяло цукровий буряк, а на частково ушкодженої – зелені кормові.

Дані:

Врожай поточного  року   -    3552 ц.  пшениці

• 25400 ц. цукрового буряка
• 8200 ц. зелених кормів