Статистичний аналіз рентабельності підприємства

 

 

1.3 Використання  методів статистичного аналізу  для дослідження рентабельності  підприємства

Фінансові результати за умов ринкового господарювання є одним з головних орієнтирів, що характеризує якість виробничо-господарської діяльності підприємства. Фінансові результати входять у програму розвитку підприємства, показуючи підсумкове значення здійснення комплексу стратегічних партнерів і тактичних завдань.

Прибуток і рентабельність – найважливіші показники ефективності громадського виробництва, чітко відбивають ефективність діяльності підприємства.

Основними завданнями прибутків  і рентабельності є:

– аналіз розподілу прибутків;

– виконання показників прибутку від реалізації балансового і розрахункового прибутку;

– виконання показників рівня рентабельності реалізованої продукції  на рівні

загальної економічної й  розрахункової рентабельності підприємства;

– вивчення виконання плану  і динаміки прибутків і рентабельності підприємства;

– аналіз чинників зміни  прибутків і рентабельності.

Підприємство реалізує свою продукцію споживачам, одержуючи за неї грошову виручку. Для виявлення фінансового результату необхідно зіставити виручку до витрат виробництва продукції. Підприємство одержує прибуток, якщо виручка перевищує собівартість; якщо виручка дорівнює собівартості, то вдалося лише відшкодувати видатки виробництва продукції; якщо витрати перевищують виручку, то підприємство отримує збиток, тому негативний фінансовий результат, що ставить її на складне фінансове становище, у тому числі банкрутство. Тому, щоб цього не сталося необхідно вивчати показники прибутку, чинники, що впливають на нього, і показник рентабельності, який відбиває ефективність поточних витрат і становить свого роду синтез різних якісних і кількісних показників.

Отже, прибуток – це різниця між доходами від діяльності підприємства  і видатками їхнього здійснення.

Прибутком характеризується абсолютний ефект, чи кінцевий результат господарської діяльності підприємств усіх видів. У цьому використовується система показників прибутку, істотно різняться за величиною, економічному змісту, функціональному призначенню. Базою всім розрахунків служить балансовий прибуток – основний фінансовий показник виробничо-господарської діяльності підприємства.

Для цілей оподатковування  визначається розрахунковий показник – валовий прибуток, але в його основі – прибуток, оподатковуваний податком, тобто оподатковуваний прибуток. Що залишається у розпорядженні підприємства після внесення податків та інших платежів до бюджету частина балансового прибутку називається чистим прибутком підприємства.

Балансовий прибуток – це результат виробничої і фінансової діяльності промислових підприємств і об'єднань. Він містить у собі прибуток від товарної продукції (товарів, робіт, послуг), інших тих матеріальних цінностей і доходів від позареалізаційних операцій :

     Пб =Пр +Ппр +Пвнер,                        (7)

Де,

Пб – балансовий прибуток (збиток),

Пр – прибуток від продукції (робіт й нових послуг),

Ппр – прибуток за іншої  реалізації, що включає реалізацію основних фондів чи іншого майна, нематеріальних активів, цінних паперів тощо.;

Пвнер – прибуток (дохід) від позареалізаційних операцій (здавання майна у найм, пайова участь у діяльності інших підприємств  та інших). Тут цілком можливий як результат (+), і негативний (–) навіть за сприятливих  результатів роботи.

За підсумками балансового прибутку визначається валовий прибуток.

Нині в господарській практиці використовується показник чистий прибуток підприємства.

Торішній чистий прибуток підприємства, тобто прибуток, залишається у його розпорядженні, окреслюється різницю між балансовим прибутком і сумою податків з прибутку.

Торішній чистий прибуток йде на виробничий і соціальний розвиток, матеріальне заохочення працівників, створення резервного (страхового) фонду, сплату до бюджету економічних санкцій, пов'язаних із порушенням підприємством чинного законодавства, на благодійні та інші мети.

Прибуток від продукції (робіт, послуг) окреслюється відмінність  між виручкою від продукції з  оптовим цінами підприємства (з відрахуванням  податку додану вартість і акцизи) й видатками виробництво та реалізацію,включаемими  в собівартість продукції:

                                   Пр = (р –z)*q,                                                           (8)

Де,

 р – ціна одиниці  виробленої продукції;

z – видатки виробництво  одиниці виробленої продукції;

q – обсяг продукції.

Прибуток від основних фондів й іншого майна підприємства окреслюється відмінність між продажною  ціною і початковою чи залишкової вартістю цих фондів і розбазарювання майна, збільшеною на індекс інфляції. Оскільки індекс інфляції офіційно не встановлено, зазначений порядку розрахунку не застосовується й прибуток від  основних фондів окреслюється відмінність  між продажем і залишковоювартостями.

Для одержання прибутку, оподаткованого (Побл), треба з валового прибутку (Пв) відняти суми, не оподатковувані податком чи оподатковувані з інших ставок. За підсумками оподатковуваного прибутку будуються стосунки між державою і підприємствами, що потенційно можуть позначатися на діяльності виробників як позитивно, і негативно.

У разі ринкової економіки  підприємство (фірма) у своїй стратегії  орієнтується отримання максимального  прибутку. Фірма повинна використовувати  такий виробничий процес, у якому  економічні витрати виробництва  будуть найменшими.

На розмір прибутку впливають  багато чинників: зміна оптових цін, собівартості, обсягу реалізації, асортименту  продукції і на ін. Аналіз впливу цих факторів на величину прибутку індексним методом дає змогу виявити додаткові джерела збільшення.

Щоб знайти вплив лише обсягу продажу, необхідно плановий прибуток помножити на відсоток перевиконання (недовиконання) плану з реалізації продукції оцінці по планової собівартості.

Вплив зміни повної собівартості у сумі прибутку встановлюють порівнянням  фактичної суми витрат з планової, перерахованої на фактичний обсяг  продажу.

Зміна суми прибутку з допомогою  відпускних цін продукцію встановлюється зіставленням фактичної виручки  з умовної, яку підприємство одержало фактичний реалізацію продукції при планових цінах.

Ці самі результати можна  одержати й способом ланцюгової підстановки, послідовно замінюючи планову величину кожного чинника фактично.

Спочатку потрібно знайти суму прибутку при фактичному обсязі продажу та планової величині інших  чинників. І тому слід розрахувати  відсоток виконання плану з реалізації продукції, та був планову суму прибутку скоригувати цей відсоток. Виконання  плану з реалізації обчислюють зіставленням фактичного обсягу реалізації з плановим в натуральному (якщо продукція однорідна). Умовно-натуральному й у вартісному вираженні (якщо продукція неоднорідна за складом), навіщо бажано використовувати базовий (плановий) рівень собівартості окремих виробів, оскільки собівартість менш схильна до впливу структурного чинника, ніж виручка. Потім визначити суму прибутку при фактичному обсязі, і структурі реалізованої продукції, але за планової собівартості і планових цінах. І тому необхідно від умовної виручки відняти умовну суму витрат.

Потрібно підрахувати  також, скільки прибутку підприємство мого би отримати при фактичному обсязі реалізації, структурі та цінах, але за планової собівартості продукції. І тому від фактичної суми виручки слід відняти умовну суму витрат.

Показники прибутку характеризують абсолютний фінансовий ефект господарської діяльності підприємства. Для об'єктивної оцінки кінцевих результатів діяльності підприємства, можливості порівняльного аналізу визначається відносний розмір прибутку, яку заведено називати рентабельністю, чи прибутковістю.

Найбільш ефективним методом аналізу фінансових показників фірми незалежно від неї галузевої спеціалізації і організаційно-правовою форми є індексний аналіз. Однією із поважних завдань аналізу є виявлення чинників, рівень добробуту і зміну яких впливає зміну фінансових результатів. Вибір системи коефіцієнтів залежить від цілей аналізу.

Рентабельність конкретної продукції залежить від ціни сировини, якості продукції, продуктивність праці, потребує матеріальних та інших витрат за виробництво.

Середній рівень рентабельності продукції можна видати за суму творів рентабельності окремих видів продукції  і на структури витрат за реалізовану  продукцію:

                                          r =r *d                                                            (9)

де,

r – рівень рентабельності  окремих видів продукції,

d – питома вага витрат  виробництва та реалізацію окремого виду продукції.

Рентабельність виробничих фондів залежить не тільки від цих факторів, а й від ефективності використання виробничого потенціалу, результатів не промислової діяльності. Отже, показник рентабельності реалізованої продукції деталізує загальний показник рентабельності.

Рентабельність капіталу характеризує ділову активність підприємства у фінансовому плані місто  й вимірюється у вигляді показника  загальної оборотності (повернення) капіталу:

                       Ок = В/К                                                                (10)

Де,

 В-виручка від продукції (робіт, послуг),

К – капітал підприємства (основний капітал, матеріальні його оборотні кошти, нематеріальні активи, фонди звернення).

Під час вивчення динаміки показників фінансових результатів  треба враховувати, що темпи зростання  по абсолютним показниками можливо  розрахувати лише у тому випадку, якщо базисний і звітний показник має однаковий знак. Якщо у базисному періоді був збиток, а звітному – прибуток, темпи зростання фінансових показників прибутку не розраховується.

Фінансовий результат  діяльності підприємства з виробництва  продукції та послуг відбиває показник «валовий прибуток», тому необхідний докладний аналіз саме цей показник, до складу якого оцінку виконання плану, оцінку зміни у динаміці, факторний аналіз прибутку. Загалом на підприємстві величина зміни валового прибутку залежить від наступних чинників:

– ціни готової продукції  і тарифів, послуги;

– собівартості одиниці  продукції, робіт, послуг;

– обсягу продукції;

– асортименту продукції  з погляду її дохідності (рентабельності).

Слід зазначити, що у ринкових умов господарювання показники рентабельності підприємства, поруч із показниками ділової активності і втрати фінансової стійкості засвідчують про їх конкурентоспроможності. Абсолютна величина прибутку мало про що свідчить. Ефективність бізнесу визначається її рентабельністю.

 

2. Статистичний аналіз прибутків і рентабельності ВАТ «Актіо»

2.1 Статистика прибутків і рентабельності підприємства за 2008-2012 рр

Статистичний аналіз прибутку здійснюється за даними фінансової звітності (форма»2- «Звіт про фінансові результати»). У цьому вивчається динаміка збитку загалом і з окремими її видам за базисний і звітний період, і навіть відхилення від базового періоду.

Очевидно, які відбулися  зміни у динаміці 2008- 2012 рр. Скоротився валовий прибуток на 48,2%, і становить 497,3 тис. грн.

Таблиця 2 - Факторний статистичний аналіз валового прибутку ВАТ «Актіо» тис. грн.

Показники	2008 р.	2012 р.	Відхилення +/-
	Сума, тис. грн	Сума тис. грн	Сума, тис. грн	Тпр.,%
1.Дохід (виручка) від продукції (товарів, робіт, послуг)	11586,8	14484,6	2897,8	+25
2.В т.ч.: - ПДВ	1257,6	1507,9	250,3	+19,9
- Акцизний збір	-	-	-	-
-Інші відрахування на  прибуток	-	4,2	-	-
3.Чистий дохід (виручка)  від продукції (товарів, робіт,  послуг)	10329,2	12972,5	2643,3	+25,6
4.Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	9297,9	12438,5	3140,6	+33,8
5. Валовий прибуток (збиток)	1031,3	534,0	-497,3	-48,2

 

До того ж:

- збільшення чистого доходу на 25,6%, тобто на 2643,3 тис. грн;

- Збільшення собівартості  реалізованої продукції (товарів,  робіт, послуг) на 33,8 % чи 3140,6 тис.  грн.

Зниження валового прибутку (збитку) сталося з допомогою значного збільшення собівартості реалізованої продукції.

Валова прибуток вираховується  за формулою:

                                     ВП = ПП - З                                                      (11)

Де,

ВП – валовий прибуток;

ПП – чистий прибуток від продукції (робіт, послуг);

З - собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

                              ЧД = Д – ПДВ                                                             (12)

Де,

Д - прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

ПДВ – податок на додану вартість.

ЧД_2008р. = 11586,8-1257,6 = 10329,2 тис. грн

ЧД_2012р.= 14484,6-1507,9-4,2=12972,5 тис. грн

ВП_2008р.= 10329,2-9297,9 = 1031,3 тис. грн

ВП_2012р. = 12972,5-12438,5=534,0 тис. грн

Аналіз валового прибутку (збитку) проводиться методом цепних підстановок.

Факторна модель валового прибутку (збитку) має вигляд: