Статистичне дослідження розміщення та структури населення на прикладі окремого регіону (на матеріалах Волинської області)

 

Таблиця 2.13

Динаміка постійного населення у Волинській області за 2000-2010 роки

Роки	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Постійне населе-ння, тис осіб	1064,4	1060,6	1057,2	1052	1046,1	1042	1037,7	1035,3	1033,7	1033,5	1033,9

 

Використовуючи  засоби редактора MS EXCEL і, зокрема, редактор “Лінія тренду” отримали наступну лінію регресії (рис. 2.26).

 

Рис. 2.26. Аналіз тенденцій змін постійного населення за 2000-2010 роки та прогнозування до 2012 року

 

За результатами дослідження бачимо, що в 2000 році у  Волинській області чисельність постійного населення становила 1064,4 тис осіб. Починаючи з 2000 року чисельність зайнятого населення поступово зменшувалась, досягнувши у 2008 році рівня 1033,7 тис осіб. За прогнозом, отриманим на основі побудованої лінії регресії у вигляді многочлена 2-го степеня з високим рівнем ймовірності (R2=0,98) можна передбачити, що цей показник зменшиться у 2011 році і становитиме приблизно 1033,0 тис осіб, а в 2012 році – 1033,5 тис осіб.

Для прогнозування  часових рядів використовують також  методи ковзної середньої та експоненціального  згладжування.

Суть методів  ковзної середньої та експоненціального  згладжування полягає в тому, що фактичні рівні досліджуваного часового ряду замінюються їх середніми значеннями, що усувають випадкові коливання. Це дозволяє більш чітко виділити основну тенденцію зміни досліджуваного параметра.

Використаємо  метод ковзної середньої (для m=4) та метод експоненціального згладжування (для α=0,6) для прогнозування кількості постійного населення на  2011 рік. Вихідні дані для прогнозування наведені в таблиці (табл. 2.13).

Здійснимо прогнозування чисельності населення на 2010 рік методом ковзної середньої:

тис осіб.

тис осіб.

Для прогнозування  методом експоненціального згладжування необхідно провести розрахунки для  всіх моментів часу, за винятком t=2000 рік:

y*2001 (α=0,6) =0,6∙1064,4+0,4∙1064,6=1064,5 тис осіб;

y*2002 (α=0,6) =0,6∙1060,6+0,4∙1064,5=1062,2 тис осіб;

y*2003 (α=0,6) =0,6∙1057,2+0,4∙1062,2=1059,2 тис осіб;

y*2004 (α=0,6) =0,6∙1052+0,4∙1059,2=1054,9 тис осіб;

y*2005 (α=0,6) =0,6∙1046,1+0,4∙1054,9=1049,6 тис осіб;

y*2006 (α=0,6) =0,6∙1042+0,4∙1049,6=1045 тис осіб;

y*2007 (α=0,6) =0,6∙1037,7+0,4∙1045=1040,6 тис осіб;

y*2008 (α=0,6) =0,6∙1035,3+0,4∙1040,6=1037,4 тис осіб;

y*2009 (α=0,6) =0,6∙1033,7+0,4∙1037,4=1035,2 тис осіб;

y*2010 (α=0,6) =0,6∙1033,5+0,4∙1035,2=1034,2 тис осіб;

y*2011 (α=0,6) прогноз =0,6∙1033,9+0,4∙1034,2=1034,0 тис осіб;

y*2012 (α=0,6) прогноз =0,6∙1033,9+0,4∙1034,0=1033,9 тис осіб.

Для здійснення прогнозування побудуємо графік початкового  часового ряду (рис. 2.27)

Рис. 2.27. Графік часового ряду

 

За одержаними розрахунками можна зробити висновок, що за методом експоненціального згладжування  у 2011 році порівняно з 2010 роком чисельність постійного населення зменшиться на 0,2 тис осіб  і становитиме на рівні 1034,0 тис осіб, а в 2012 році чисельність постійного населення становитиме 1033,9 тис осіб

На основі даних таблиці 2.15 здійснимо прогнозування кількості наявного населення, на 2011та 2012 рік за допомогою методу середньорічного темпу росту. Для цього визначимо ланцюговий темп зростання, занотувавши отримані дані у таблицю (табл. 2.15)

Таблиця 2.15

Розрахунок  темпу зростання кількості наявного населення у Волинській області

Рік	Кількість наявного населення, тис осіб	Темп зростання (ланцюговий) Т, %
2001	1060,6	-
2002	1057,2	99,7
2003	1052	99,5
2004	1046	99,4
2005	1042	99,6
2006	1037,7	99,6
2007	1035,3	99,7
2008	1033,7	99,8
2009	1033,5	100,0
2010	1034,4	100,1

 

 

 

Середньорічний  темп зростання:

Прогноз на 2011 рік: 1034,4∙0,997=1031,3 тис осіб.

Прогноз на 2012 рік: 1034,4∙0,997²=1028,2 тис осіб.

За результатами прогнозування, здійсненого на основі використання методу середньорічного  темпу росту, бачимо, що кількість наявного населення має тенденцію до зменшення: у 2011 році – 1031,3 тис осіб, а у 2012 році – 1028,2 тис осіб.

Отримані вище прогнозовані значення кількості  наявного населення, тис осіб, подамо у вигляді зведеної таблиці (табл. 2.16).

Таблиця 2.16

Зведена таблиця прогнозованих значень кількості наявного населення

№ п/п	Метод прогнозування	Фактичне значення, осіб 2010 рік	Прогнозоване  значення, осіб
			2011 рік	2012 рік
1.	Економіко-математичне  моделювання (використання регресійних  моделей)	1033,5	1033,0	1033,5
2.	Метод ковзної  середньої	1033,5	1034,1	1033,8
3.	Метод експоненціального  згладжування	1033,5	1035,0	1033,9
4.	Метод середньорічного  темпу росту	1033,5	1031,3	1028,2

 

За даними таблиці 2.16 можна зробити висновок, що оптимістичними методами прогнозування є економіко-математичне моделювання (у 2011 році кількість наявного населення становитиме 1033,0, а в 2012 році –1033,5) та метод експоненціального згладжування (у 2011 році кількість наявного населення становитиме 1035,0, а в 2012 році –1033,9). Песимістичним є метод ковзної середньої (у 2011 році кількість наявного населення становитиме 1034,1, а в 2012 році –1033,8) та метод середньорічного темпу росту (у 2011 році кількість наявного населення становитиме 1031,1, а в 2012 році –1028,2).

Отже, було здійснено  прогнозування чисельності наявного населення з допомогою різних методів (економіко-математичне моделювання, метод ковзної середньої, метод експоненціального згладжування, метод середньорічного темпу росту) і зроблено прогнози на 2011 і 2012 роки.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 

Статистика  розміщення та структури населення вивчає різноманітні показники населення, а саме розподіл постійного населення за різними ознаками, кількість наявного населення, динаміка кількості міського і сільського населення, динаміка загального приросту, розраховується коефіцієнт структурних зрушень, а також проводиться аналіз різноманітний показників народжуваності, смертності та приросту населення.

Мета статистичного  дослідження цих процесів полягала в оцінюванні їх обсягів, ступеня  поширення та прояву, визначенні закономірностей  розподілу, розвитку та взаємозв’язку. Для цього застосовується система статистичних методів.

Представлена випускна робота присвячена дослідженню теоретичних, методологічних та прикладних аспектів економіко-статистичного аналізу розподілу та структури населення Волинської області.

Основними категоріями населення, за якими реєструється його чисельність, є наявне, постійне населення, тимчасово проживаючі, тимчасово відсутні і юридичне населення. Наявне населення – це все населення яке на певний момент часу знаходиться на даній території не залежно від його постійного місця проживання. Постійне населення – це населення яке довгий час проживає на даній території незалежно від його наявності на певний момент часу. Також важливою характеристикою населення є його структура (склад) – розподіл відповідно до значення якої-небудь ознаки. Для побудови структури може бути використана будь-яка характеристика, що становить інтерес для дослідника. Залежно від чисельного співвідношення демографічних поколінь у країні розрізняють три типи вікової структури: прогресивний, стаціонарний і регресивний. Крім вікових груп при аналізі вікової структури залежно від конкретних цілей виділяють також так звані вікові контингенти.

Інформація  про розподіл населення соціальними групами використовується при вивченні економічної структури населення, соціального та майнового його розшарування, зайнятості населення, при формуванні бюджетів домогосподарств тощо [6].

Джерелом інформації є переписи населення, вибіркові  спостереження, моніторинги окремих  соціальних груп (фермерів, підприємців, кооператорів, осіб, що мають статус постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи тощо).

Слід розрізняти розподіл населення за статтю та віком  і статево-вікову структуру населення. Розподіл населення за статтю та віком  виражається абсолютними показниками, а статево-вікова структура населення – відносними (це питома вага чоловіків і жінок певного віку в загальній чисельності населення відповідної статі, у %). Важливим засобом аналізу статево-вікового складу населення є побудова статево-вікової піраміди. При проведенні аналізу розподілу та складу населення за статтю та віком важливе місце належить графічним методам дослідження даних.

Існує два види звітності статистики населення (адміністративна  і статистична). Переписи населення – це основне джерело отримання відправних базисних статистичних даних, не тільки про осіле населення, а й про осіб без певного місця проживання та групи кочового населення. У переписах застосовують два методи одержання відомостей про населення – опитування (експедиційний) і самообчислення. Крім переписів і вибіркових обстежень, у більшості країн ведуть поточний статистичний облік населення, головна мета якого – одержати дані про природний рух населення і міграції.

У роботі акцентувалася  увага на практичному застосуванні окремих методів економіко-статистичного аналізу, що дозволило зробити наступні висновки:

- проведене порівняння динаміки чисельності населення Волинської області та його частки в загальній чисельності населення країни за 1990-2010 роки.  Починаючи з 1996 року чисельність наявного населення у Волинській області поступового зменшувалася і тільки в 2010 році відбулося зростання цього показника. Проте частка наявного населення Волинської області в загальній чисельності населення країни протягом 1990-2010 років поступово зростала, і якщо у 1990 році вона становила 2,05 %, то у вже на початок 2011 році – 2,26 %. 

- порівняльний аналіз кількості народжених і померлих, природного приросту населення та смертності дітей до 1 року в розрахунку на 1000 жителів у Волинській області та в Україні, як бачимо 2) показав, що починаючи з 1990 і по 2000 роки відбувалося зменшення кількості народжених, але з 2000 року динаміку змінилася з позитивну сторону і ми спостерігали збільшення кількості народжених на 1000 жителів як по Україні, так і по Волинській області. Крім того, основні показники природного руху населення у Волинській області характеризуються більш позитивною тенденцією ніж середні показники по Україні. Зокрема на Волині вища народжуваність ніж середня в Україні, менша кількість померлих, позитивне сальдо природного приросту та менша смертність дітей до 1 року;

- як бачимо за результати ранжування адміністративних одиниць Волинської області за кількістю наявного населення станом на початок 1996 та 2010 років, практично в усіх адміністративних утвореннях, крім Луцького та Камінь-Каширського районів відбулося зменшення чисельності наявного населення у 2010 році порівняно з 2006. Найбільша кількість населення зосереджена у місті Луцьку, а найменша – у Шацькому районі;

- як видно зі структурі постійного населення Волинської області за основними віковими групами у містах і районах станом на 1 січня 2010 року, то в усім містах і районах Волинської області переважає частка працездатного населення яка в середньому становить близько 50% від загальної частки і приблизно рівні частки припадають на старше працездатного населення і молодше працездатному по 25%, хоча в окремо взятому регіоні цей показник коливається. Так в загальному  по Волинській області на працездатне населення припадає 60%, на старше за працездатне – 20% і на молодше за працездатне також 20%.

- у роботі побудовано динаміку кількості наявного населення Волинської області. За результатами аналізу, можна зробити висновок що у 2011 році кількість сільського населеня  зменшилась в порівнянні з 2002 роком, щодо кількості міського населення то у 2008 році його чисельність зменшилась в порівнянні з 2002 роком, але у 2011 році його кількість зросла .