Статистичне дослідження розміщення та структури населення на прикладі окремого регіону (на матеріалах Волинської області)

 

Для детального аналізу розподілу постійного населення Волинської області за статтю проведемо групування ( Додаток А ).

Спочатку проведемо  групування за 2002/2010 роки, дані згрупуємо в чотири групи. Для цього спочатку визначимо ширину групувального інтервалу h=(973-841)/4=33 і проводимо групування (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2

Групування постійного населення за статтю станом на 01.01.2002 року

Станом на 01.01.2002 року
Межі інтервалів	Кількість районів	Частка,%
841-874	3	15
874-907	10	50
907-940	5	25
940-973	2	10
Всього	20	100

 

Дані таблиці 2.2 зобразимо графічно на рисунку 2.4

 

Рис.2.4. Групування  постійного населення Волинської області за статтю за станом на 01.01.2002 року

 

Аналогічно  проведемо групування за 2010 рік, так само визначаємо ширину групувального інтервалу h=(978-820)/4=39,5 після чого проводимо групування (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3

Групування постійного населення за статтю станом на 01.01.2010 року

Станом на 01.01.2010 року
Межі інтервалів	Кількість районів	Частка,%
820-859,5	2	10
859,5-899	8	40
899-938,5	8	40
938,5-978	2	10
Всього	20	100

 

Дані таблиці  зобразимо графічно (рис. 2.5).

 

Рис.2.5. Групування  постійного населення Волинської області за статтю станом на 01.01.2010 року

 

Провівши статистичне  групування по показниках розподілу постійного населення Волинської області за статтю можна зробити висновки про те, що в 2002 році від 841-874 тис осіб мали три райони Волинської області, що становить 15%. Десять районів нашої області мали від 874-907 тис осіб, або 50%, п’ять районів мали від 907-940 тис осіб, що становить 25% і всього два райони мали від 940 до 973 тис осіб, що становить 10%. В 2010 році по вісім районів мали від 859,5 до 899 і від 899 до 938,5 тис осіб і по два райони від 820 до 859,5 і від 938,5 до 978 тис осіб.

Для того щоб  краще побачити розподіл постійного населення за основними віковими групами у містах і районах  зробимо їх порівняльний аналіз (рис.2.6)

Отже, можна  зробити висновок, що в усім містах і районах Волинської області переважає частка працездатного населення яка в середньому становить близько 50% від загальної частки і приблизно рівні частки припадають на старше працездатного населення і молодше працездатному по 25%, хочо в окремо взятому регіоні цей показник коливається. Так в загальному  по Волинській області на працездатне населення припадає 60%, на старше за працездатне – 20% і на молодше за працездатне також 20%.

 

Рис. 2.6. Зміна структури постійного населення у Волинській області за основними віковими групами у містах і районах станом на 1 січня 2010 року

 

Здійснимо порівняльний аналіз кількості наявного населення Волинської області станом на початок 1979 – 2011 років (рис. 2.7).

Проаналізувавши графік кількості наявного населення Волинської області у 1979-2011 роках можна зробити висновок, що з 1979 до 2005 року кількість міського населення стрімко збільшувалась, а з 2000 до 2011 року кількість міського залишалась приблизно на одному рівні. Проаналізувавши сільське населення можна зробити висновок, що з 1979 до 2011 року кількість сільського населення поступово зменшується.

 

Рис. 2.7. Динаміка кількості наявного населення Волинської області станом на       1 січня 1979-2011 років

 

Для аналізу  кількості наявного міського і сільського населення у 2002-2011 роках потрібно визначити динаміку, яка зображена на рисунку 2.8

Можна зробити  висновок що у 2002 році кількість сільського населення становила 527,5 тис осіб, а в 2011 зменшилась до 500,1 тис осіб, а кількість міського населення у 2002 році становила близько 533,2 тис осіб у 2006-2008 роках зменшилась, а у 2011 році зросла до 536,9 тис осіб.

Рис.2.8 Динаміка кількості наявного міського і сільського населення у Волинській області станом на початок 2002-2011 років

 

Для того щоб  побачити розподіл наявного населення по містах і районах Волинської області ми проведем ранжування  наявного населення за кількістю по містах та районах по 2010 році відносно 1996 року, яке зображено на рисунку 2.9

 

Рис.2.9. Ранжування  наявного населення у Волинській області за кількістю по містах та районах станом на початок 2010 року та порівняння з 1996 роком

 

Проаналізувавши цей рисунок можна зробити  висновок, що найбільша кількість  населення у місті Луцьку і  найменша в Шацькому районі.

Для того щоб  побачити вікову структуру населення за 2010 рік ми населення поділили на старший за працездатний вік, працездатний вік, вік молодший за працездатний і зобразимо структуру на рисунку 2.10

 

Рис. 2.10. Структура населення Волинської області у розрізі видів працездатного віку у 2010 році

 

Проаналізувавши цей рисунок ми можемо зробити  висновок що найбільша кількість  населення працездатного віку, а  найменше населення старшого за працездатний. Щоб краще побачити вікову структуру населення зображаємо рис.2.11.

Отже, з даного рисунку можна зробити висновок, що найбільша чисельність населення у віці 20 – 29 років, а також осіб яким за 70 років.

Рис. 2.11. Вікова структура населення у Волинській області станом

на 1 січня 2010 року

 

Для того щоб краще вивчити розподіл чоловіків і жінок за віком зобразимо статево-вікову піраміду населення (рис. 2.12).

Рис. 2.12. Статево-вікова піраміда населення Волині

(станом на 1 січня 2010 року)

Для того щоб  побачити коливання середнього віку населення зобразимо рис. 2.13.

 

Рис. 2.13. Середній вік населення у Волинській області станом

на початок 2010 року

 

Проаналізувавши даний рисунок можно зробити  висновок, що з 2002 до 2007 року середній вік сільського населення зростав, а починаючи з 2007 до 2010 року почав знижуватись. Середній вік міського населення з 2002 до 2010 року весь час збільшувався.

 

Таблиця 2.4

Показники варіації середньго віку населення у містах і районах Волинськї області (за даними станом на 1 січня 2010р; років)

Роки	Все населення
	обидві статі	чоловіки	жінки
Володимир-    Волинський	39	35,9	41,6
Горохівський	39,7	36,7	42,4
Іваничівський	39,4	36,4	42,2
Камінь- Каширський	34,7	32,5	36,8
Ківерцівський	37,2	34,3	39,8
Ковельський	38,5	35,7	40,9
Локачинський	39	36,1	41,7

Продовж. табл. 2.4

1	2	3	4
Луцький	36,2	33,7	38,4
Любешівський	35,3	33	37,6
Любомльський	38	35,2	40,6
Маневицький	36,3	33,6	38,9
Ратнівський	35,9	33,6	38,1
Рожищенський	38,1	35	40,9
Старовижівський	38,5	35,4	41,3
Турійський	39,6	36,4	42,4
Шацький	38,6	35,7	41,2
Середнє значення	37,75	34,95	40,3
Розмах варіації	5	4,2	5,6
Середнє лінійне  відхилення	4,8	1,125	1,525
Дисперсія	2,58	1,75	3,26
Середнє квадратичне  відхилення	1,60	1,32	1,81
Коефіцієнт  варіації	4,25	3,79	4,48

 

Різниця між  найбільшим і найменшим значенням середнього віку населення загалом по всьому населенні у Волинській області становить 5, чоловіків – 4,2, і жінок – 5,6. Можна також сказати, що середній вік населення у чоловіків, жінок і загалом є рівномірним, оскільки коефіцієнт варіаціі менше 33,3% .

Для того, щоб  краще побачити демографічне навантаження на населення працездатного віку, тобто скільки осіб непрацездатного  віку припадає на 1000 осіб працездатного  віку зобразимо на рисунок 2.14.

Рис. 2.14. Демографічне навантаження на населення працездатного віку у Волинській області на початок 1989 – 2010 років

Проаналізувавши даний рисунок можна зробити  висновок, що 1989 року по 2006 загальне демографічне навантаження стрімко знижується, а  починаючи з 2006 року залишається  приблизно стабільним.

Для розрахунку середнього, модального та медіального  віку визначаються:

- середини вікових інтервалів;

- добутки чисельності населення вікових груп та відповідних їм середин вікових інтервалів;

- кумулятивна чисельність населення за віковими групами

- модальний та медіальний інтервали.

Модальний інтервал визначається як інтервал з найбільшою чисельністю населення.

Медіальний  інтервал – віковий інтервал, кумулятивна  чисельність населення якого  включає половину населення.

Визначаємо  середній вік населення:

Обидві статі: =1862088895 /47100462=39,5 років;

Чоловіки: =801065543/21753993=36,8 років;

Жінки: =1061023353/25346469=41,9 років.

В даному випадку  модальний інтервал для населення обох статей та чоловіків –20-24 роки, для жінок – 45-49 років. Розрахуємо модальний вік обох статей:

                    М_{0 =} років

Аналогічно  розраховується модальний вік чоловіків  – 20,5 років, жінок – 45,7 років.

Модальний вік для чоловіків і населення обох статей – це інтервал 35-39 років, для жінок – 40-44 роки. Розраховуєм медіальний вік населення обох статей:

 

                       М_{0 =} років

Аналогічно  розраховується медіальний вік чоловіків – 35,4 років, жінок – 41,7.

Отже, Волинська  область одна з небагатьох областей в якій хоча і незначний але  додатній приріст населення. Питома вага Волинської області у загальній кількості наявного населення України з кожним роком зростає, щодо кількості народжених в розрахунку на 1000 жителів, то цей показник значно більший у Волинській області ніж по Україні загалом, а кількість померлих менша.

 

 

2.2. Аналіз причинно-наслідкових зв’язків показників розміщення та структури населення

 

У даному пункті даного розділу потрібно провести розширений аналіз причинно-наслідкових зв’язків (детермінованих та стохастичних) між показниками, що характеризують показники населення. Для цього доцільно вивчити взаємозв’язок даної сфери економічної діяльності з іншими сферами, а також виділити основні зовнішні і внутрішні фактори, що мають суттєвий вплив на процеси, що у ній відбуваються. Для цього доцільно використати ряд спеціалізованих економіко-статистичних методів:

- аналіз пропорційності розвитку окремих процесів – для зведеної характеристики пропорційності обох розподілів на основі побудови кривої концентрації Лоренца та розрахунку коефіцієнтів локалізації і концентрації;

- аналіз взаємозв’язків соціально-економічних явищ, а саме оцінка щільності та істотності стохастичного зв’язку (рангова кореляція);

- регресійний аналіз – передбачає аналіз залежності однієї величини від іншої; він не виясняє чи істотний зв’язок, а займається пошуком моделі цього зв’язку, вираженої у функції регресії;

- побудова багатофакторних моделей;

- факторний аналіз – для вибору характерних факторів впливу на узагальнюючих показник.

Аналіз причинно-наслідкових  зв’язків передбачає використання усіх можливих методів статистики як графічний, групування, визначення критеріїв пропорційного розвитку економіки (коефіцієнт локалізації, коефіцієнт концентрації), аналіз взаємозв’язків соціально-економічних явищ, а саме оцінка щільності та істотності стохастичного зв’язку, рангова кореляція. Для визначення зв’язку між показниками також використовують багатофакторні моделі, будують лінію регресії.

Комплекс методів  аналізу пропорційності дає змогу  визначити ступінь впливу окремих  чинників на розподіл результативної ознаки за допомогою коефіцієнтів концентрації, а частинні характеристики розподілу – коефіцієнти локалізації – роль окремих груп або одиниць розподілу у формуванні узагальнювальної міри концентрації. Статистичне дослідження регіональної пропорційності створює передумови для вдосконалення управління соціально-економічними процесами в частині узгодження розподілу взаємопов’язаних показників, результатів діяльності та чинників, які істотно впливають на характер узгодженості розподілів.

Характеристику  узгодженості розподілів розглянемо на прикладі розподілів за регіонами коефіцієнта народжуваності (результативна ознака) й кількості жінок (факторна ознака) у 2009 р (табл. 2.7).

 

Таблиця 2.7

Аналіз узгодженості розподілів за регіонами коефіцієнта народжуваності і кількості жінок у 2009 році

№ п/п	Регіон	Коефіцієнт  народжуваності		Кількість жінок, тис осіб		Клок.	Ранг	|dq-dw|
		Q	dq	W	dw
1.	м. Луцьк	13,9	0,208	114,1	0,047	4,382	20	0,160
2.	м. Володимир-Волинський	12,8	0,038	20,6	0,044	0,859	11	0,001
3.	м. Ковель	15,5	0,065	35,9	0,053	1,236	18	0,032
4.	м. Нововолинськ	12	0,057	31,1	0,041	1,383	19	0,015
5.	Володимир-Волинський	14,1	0,025	13,8	0,048	0,522	4	0,03
6.	Горохівський	13,8	0,053	29	0,047	1,122	16	0,007