Робота с многодетными семьями

 

2.3. Технології роботи соціального  педагога з багатодітною сім'єю

Розглянемо  загальний зміст основних технологій роботи соціального педагога з сім'єю, що дозволить більш детально визначити  специфіку їх застосування в роботі з багатодітною сім'єю. Серед різних технологій соціальної роботи з багатодітною сім'єю особливе місце відводиться  соціальної діагностики. Соціальна  діагностика - найважливіший компонент  соціальної технології і сфера діяльності практичного соціального працівника. Технологія соціальної діагностики  містить у собі принципи, алгоритм процедур і способів перевірки різних методів дослідження соціальних процесів. В основі діагностики лежить проблема аналізу й узагальнення факторів, що характеризують соціальний розвиток людини, соціальних груп, суспільства.

Загальна  схема соціальної діагностики містить  у собі ряд етапів:

- попереднє  ознайомлення з об'єктом, яке  передбачає отримання достовірного  уявлення про предмет вивчення,визначення  його сильних і слабких сторін, можливих напрямків зміни й  вдосконалення;

- проведення  загальної діагностики, тобто  постановка завдань, виділення  складу діагностованих ситуацій, визначення еталонних параметрів  ситуацій, вибір методів діагностування;

- проведення  спеціальної діагностики по кожній  звзятих для поглибленого дослідження  проблем, вимір і аналіз усіх  необхідних показників;

- побудова  висновків, на основі яких робиться  висновок.

Виявлені  в ході загальної та спеціальної  діагностики проблеми і складають  соціальний діагноз. Коригування отриманих  результатів може здійснюватися  шляхом спільної роботи з практичними  працівниками, зайнятими в тій  чи іншій соціальній сфері. Визначення діагнозу - заключний етап соціальної діагностики, далі починається розробка конкретних програм і рішень державних  або громадськихорганізацій з подолання, підтримання або розвитку виявлених процесів ітенденцій в дослідженому соціальному об'єкті чи явище.

Стосовно  до багатодітним сім'ям технологія соціальної діагностики має дуже важливе  значення, оскільки вичленення і поглиблене вивчення основних проблем кожної конкретної родини обумовлює подальшу ефективність соціальної роботи з даною категорією сімей. [30, 135-143]

Так, робота з "важкими" дітьми та підлітками передбачає діагностику сімейної та шкільної ситуації, виявлення первинної соціальної мережі дитини, обов'язковий аналіз його медико-соціального та інтелектуально-психологічного статусу. На основі отриманих даних  складається програма роботи з родиною  дитини, вирішення її шкільних проблем, залучення її в сприятливу соціальну  мережу. У ході такої роботи паралельно проводяться соціально-психологічне консультування сім'їз метою усунення взаємного нерозуміння, непродуктивних видів сімейної взаємодії, конфліктності  у взаєминах; соціально-правового  консультування, яке дозволяє сім'ї  усвідомити і навчитися відстоювати  свої права у взаєминах із соціальним середовищем, в першу чергу з  освітньою системою; педагогічне  консультування, а також педагогічна  допомога, яка сприяє подоланню шкільних труднощів дитини (дітей). Велике значення мають також психокорекційні  заходи, зміни самооцінок дорослих і дітей, усунення негативних стереотипів  і вироблення доброзичливого і шанобливого  ставлення один до одного. Нерідко  така діяльність містить і власне соціальні компоненти - наприклад, надання  допомоги у працевлаштуванні батьків, поліпшення житлових умов.

2.4. Адаптація та дезадаптація  в роботі соціального педагога

Останнім  часом особливої актуальності для  педагогів набула проблема дезадаптації дітей і підлітків. Особливе значення це має для багатодітних сімей, які  часто володіють малим виховним потенціалом в силу ряду об'єктивних і суб'єктивних причин.

Психологічна  адаптація. У психології адаптацію  розглядають як процес пристосування  органів чуття до особливостей діючих на них стимулів з метою їх кращого  сприйняття і оберігання рецепторів від зайвого навантаження. Процес психологічної адаптації людини відбувається безперервно, оскільки постійно змінюються соціально-економічні умови  життя, політичні та морально-етичні орієнтації, екологічна обстановка і  т.д.

Для багатодітних сімей у системі психологічної  адаптації велику роль відіграють такі терапевтичні (психотерапевтичні) методи впливу, як дискусійна терапія, інтерактивно-комунікативні  методи (психодрама,гештальттерапія, трансактний  аналіз), методи, засновані на невербальній активності (арттерапія, музикотерапія, пантоміма, хореотерапія і т.д.), групова (індивідуальна) поведінкова терапія, сугестивні методи. Проведення подібних заходів необхідно для зняття емоційної напруженості в багатодітних сім'ях, створенню позитивного емоційного настрою і умов для гармонійного розвитку всіх членів сім'ї.

Психологічна  підтримка є частиною більш широкої  програми соціальної допомоги індивідам  з ліквідації кризових ситуацій і  надання допомоги людині або групі  осіб. Головні зусилля соціальних працівників повинні бути спрямовані на сприяння соціальній адаптації в  нових соціально-економічних умовах.

Отже, застосування технологій соціальної адаптації в  роботі педагога з багатодітними  сім'ями визначається основними  завданнями, які розв'язуються при  роботі з вказаною категорією сімей. В залежності від соціального  статусу, сімейного складу багатодітних сімей змінюються зміст процесу  соціальної адаптації, форми і методи роботи, що проводиться.

У роботі з  багатодітними сім'ями певну позицію  займає технологія соціальної терапії, як цілеспрямований процес практичного  впливу відповідний державних структур, громадських організацій та об'єднань на конкретні форми прояву соціальних відносин або соціальної дійсності, тісно пов'язаний з психотерапією, в якій використовуються методи впливу на психіку.

Ці впливи базуються на психологічних теоріях  і методах і включаютьв себе систематичні, цілеспрямовані заходи з надання  допомоги особі абогрупі осіб у питаннях врегулювання почуттів, імпульсів, думок, відносин і зняття психологічних  симптомів, які викликають занепокоєння, дискомфорт упацієнтів.

Соціальний  педагог в процесі роботи з  індивідами або соціальними групами  постійно стикається з соматичними  та психологічними проблемами,тому йому необхідно володіти основними терапевтичними і практичними методами, застосовуваними  психотерапевтами. Це допомагає йому виявити внутрішні чинники розвитку людини, причини і мотивацію його поведінки. На першому етапі контакт  соціального педагога з клієнтом здійснюється у вигляді терапевтичного консультування, бесіди або ради. Для  надання першої допомоги він повинен  сам проводити терапевтичну роботу або організовувати її спільно з  іншими фахівцями. Якщо ж виявлені серйозні відхилення вздоров'я пацієнта, то соціальний педагог рекомендує звернутися до лікаря або психотерапевта для більш  повного проведення необхідного  лікування.

Однією з  технологій соціальної роботи з багатодітною родиною, спрямованоїна підтримку  даної категорії сімей, є соціальний патронаж.

Патронаж - це індивідуальна діяльність фахівця, завдяки якій сім'я (клієнт) одержує  конкретну допомогу і підтримку  від соціальної служби, покликаної мобілізувати і підвищити її адаптаційні  можливості.

В даний час  розрізняють два напрямки соціального  патронажу сім'ї.

Перший напрямок грунтується на характері тих  дій, які здійснюють соціальні служби стосовно сімей та дітей особливого ризику. Вона включає в себе такі види патронажу, як соціальний, медико-соціальний, соціально-педагогічний, соціально-психологічний, соціально-економічний, виражається  у видачі посібників, продуктів, одягу  і т. д.

Другий напрямок грунтується на характеристиці об'єктів  патронажу. Вони класифікуються за віком (діти, підлітки, літні люди), за статевою приналежністю, за медичними показаннями, за соціальним статусом, по сімейним проблемам  і т. д.

Розглядаючи перший напрямок, відзначимо, що, наприклад, медико-соціальний патронаж діє відносно хворих і фізично неповноцінних  членів сім'ї, в тому числі дітей (інвалідів), які потребують у повсякденному  догляді.

Соціально-психологічний  патронаж реалізується в різних формах довгостроково наданої психологічної  та соціальної допомоги сім'ям, що переживають  конфлікт або стресовий стан, а  також мають проблеми у вихованні  дітей, знаходиться в стані хронічної  соціально-психологічної дезадаптації і емоційної напруги.

Спеціалісти, які здійснюють психологічний патронаж, проводять консультування, знаходять  разом з клієнтами альтернативні  шляхи виходу з конфліктних ситуацій, виконують посередницькі функції  між клієнтом та його оточенням, допомагають  знизити у клієнта почуття  тривожності, при цьому фахівець повинен кваліфіковано поєднати членів сім'ї в процес планованих змін.

Соціальний  патронаж сприяє вивченню і проясненню ситуації з урахуванням соціального  та психологічного стану клієнта  при використанні коштів, знижують рівень тривоги і надають емоційну підтримку, а такожспрямований на надання  конкретної допомоги з ліквідації кризової або критичної ситуації, що склалася в сім'ї і на стабілізацію сприятливих  тенденцій.

Соціально-педагогічний патронаж включає в себе всебічну і дієву допомогу родині, яка має  різні проблеми, силами фахівців соціальних служб, що орієнтуються на власні педагогічні  можливості, а також на ресурси  соціально-педагогічного простору.

Соціальний  патронаж сім'ї включає наступні напрямки:

- інформаційно-аналітичне, пов'язане з ідентифікацією і  фіксацієюситуації як неблагополучної  або небезпечною;

- пряме втручання  в ситуацію;

- висновок  соціальною службою договору  про співпрацю і його планування; безпосередня підтримка клієнта  патронату (патронат);

- контроль, оцінка  і завершення роботи з клієнтом.

На всіх етапах роботи з багатодітною сім'єю соціальний педагог фіксує на спеціальних облікових  картках основний зміст роботи даної  сім'єю.

У патронування сім'ї використовуються найрізноманітніші  форми та методи: матеріальна підтримка; соціальне і психосоціальний  консультування; психотерапія; гештальтерапія; тренінги (наприклад, позитивного життєвого  настрою); корекційні методики (корекція деструктивних афектів у дітей, депривованих материнства і т.д.); педагогічної освіти батьків, навчання соціальним умінням, навичкам догляду, консиліуму, кондуктивної індивідуальної підтримки і т.д.

Таким чином, патронаж у системі патронату  і соціальної роботи означає:

- на рівні  клієнта - його початок з моменту  визначення і кваліфікації соціальною  службою життєвої ситуації клієнта  як важкої і навіть небезпечною  для нього самого і його  найближчого оточення;

- на рівні  змісту патронажної роботи - висунення  тих завдань, які виходять за  межі змісту соціальної допомоги  в звичайному, традиційному сенсі,  атому і не включені в роботу  з періодично виникаючими у  людей проблемами;

- на рівні  методів патронажу - використання  не тільки традиційних шляхів  надання допомоги, по і спеціальних  додаткових "обхідних", а також  диференційованою, багатопланової, різнобічної  допомоги, що включає формування  мотивації, розвиток відносин, застосування  впливів, які найчастіше використовуються  при проблемно-орієнтованому підході  до клієнта;

- на рівні  організації - це система патронату,  тобто особлива форма організації  середовища у відносинах з  клієнтом і до самого клієнта,  яка придотриманні принципів  гуманізму і врахування інтересів  клієнта передбачає певну частку  авторитарності і жорсткості, відсутніх  при реалізації загальних підходів  в соціальній роботі;

- на рівні  меж соціальної роботи - максимальне  розширення її простору, що означає  необхідність постійного цілеспрямованого  залучення до процесу надання  соціальної допомоги та підтримки  цілого ряду фахівців (по горизонталі)  і відомств, організацій та установ  за межами соціальної служби (по  вертикалі);

- на рівні  тривалості роботи - пролонгація  процесу надання допомоги та  підтримки і вихід за рамки  якогось одного виду і однієї  форми допомоги (Комплексний підхід). [14, 21]

Такі основні  характеристики технологій роботи соціального  педагога з багатодітною сім'єю.

 

ВИСНОВОК

 

Робота з  багатодітними сім’ями повинна  грунтуватися на ретельному та всебічному вивченні кожної сім'ї, кожної дитини. Дітям з багатодітних сімей необхідно  повідомити номери різного вигляду  телефонів довіри: екстреної допомоги, телефону довіри для дітей та підлітків, молодіжний телефон довіри та ін, телефони різних центрів. Це можуть бути: міжшкільний  центр соціально-психологічної допомоги, психолого-медико-соціальний центр  допомоги дітям і підліткам, центр  соціально-педагогічної реабілітації, центр сім'ї та дитинства, центр  допомоги дітям, постраждалим від насильства і т.п.

Багатодітна сім'я на сучасному етапі розвитку знаходиться в стані кризи, породженого  соціально-економічними, суспільними  умовами, зміною ціннісних орієнтацій і пріоритетів щодо сім'ї як соціального  інституту. Для подолання негативних тенденцій, в даній області потрібно посилення заходів політики соціальної підтримки і захисту сім'ї.

Багатодітні сім'ї є об'єктом особливої  уваги соціальних служб зважаючи своєї соціальної незахищеності  і підвищеної соціальної вразливості. Державна політика соціального захисту  вразливих верств і груп населення  в першу чергу повинна бути орієнтована на превентивні та профілактичні  заходи, які б сприяли попередженнютруднощів  у цій області. У зв'язку з цим, представляється можливим вивчити  технології роботи соціального педагога з багатодітною родиною в умовах загальноосвітнього закладу для  глибокого аналізу проблем даної  категорії сімей та вироблення практичних рекомендацій для соціального педагога.

Уміле застосування дієвих соціальних технологій, включаючи  технологій соціальної роботи з соціально  вразливими групами багатодітних сімей, може забезпечити прогресивний розвиток держави і вибір найбільшоптимального механізму суспільного функціонування. 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Безпалько О.В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 134 с.
2. Блинков Ю.А., Ткаченко B.C., Клушина Н.П. Медико-социальная экспертиза лиц с ограниченными возможностями / Серия "Учебники, учебные пособия". - Ростов-на-Дону: "Феникс", 2002. - 320 с.
3. Буянов М.И. Ребенок из неблагополучной семьи: Записи дет. психиатра: Кн. для учителей и родителей. - М.Лросвещение, 1988. - 207 с. - С 28
4. Василькова Ю.В. Методика и опыт работы социального педагога. - М.. 2001. - 160 с.
5. Введення в соціальну роботу: Навч.посіб. / T.B. Семигіна, І.М. Грига та ін. - К.: Фенікс, 2001.
6. Гільбух Ю.З. Розумово обдарована дитина: Психологія, діагностика, педагогіка / Пер. з рос. - К., 1993. - 75 с.
7. Завацъка Л.М. Технології професійної діяльності соціального педагога. Навч. посіб. - К.:Видав. Дім "Слово", 2008. - 240с.
8. Зайцева И.А., Кукушин B.C., Ларин Г.Г., Румега H.A., Шахотина В.И. Коррекционная педагогика / Под ред. B.C. Кукушина. - Ростов н/Д:: Издательский центр "МарТ", 2002. - 304 с.
9. Кащенко В.П.Педагогическая коррекция. - М.: Издательский центр "Академия", 1999. - 304 с.
10. Корпев М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. - К.. 1995. - 304 с.
11. Методика и технологии работы социального педагога: Учеб. пособ. / Под ред. М.А. Галагузовой, Л.В. Мардахаева. - М.: Издательский центр "Академия", 2002. - 192 с.
12. Овчарова Р.В. Справочная книга социального педагога. - М.: ТЦ "Сфера", 2001. - 480 с.
13. Рычкова H.A. Дезадаптивное поведение детей: Диагностика, коррекция, психопрофилактика: Учеб.-практ. пособие. - М., 2000. - С. 30-31.
14. Савчин М.В. Педагогічна соціальна психологія. Навчальний посібник.- Дрогобич: Видавнича фірма "Відродження", 1998. - 208 с.
15. Сорочинсъка B.C. Організація роботи соціального педагога: Навчальний посібник. - К.:Кондор, 2005. - 198 с.
16. Соціальна педагогіка / За заг. ред. А.И Капської. - К., Центр навчальної літератури, 2003. - 256 с.
17. Соціальна педагогіка: мала енциклопедія / За заг. ред. проф. І.Д. Звє-рєвої. - К.: Центр навчальної літератури, 2008. - 336 с.
18. Соціальна робота в Україні: Навч. посіб. / І.Д. Зверева, OB. Безпалько, СЯ. Харченко та ін.; За заг. ред.: І.Д. Звєрєвої, Г.М. Лактіонової. - К.Центр навчальної літератури, 2004. - 256 с.
19. Соціальна робота в Україні: Навч.посіб. / І.Д. Зверева, OB. Безпалько, СЯ. Харченко та ін.; За заг. ред. І.Д. Звєрєвої, Г.М. Лактіонової. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 256 с
20. Соціальна робота з людьми, які живуть із ВІЛ/СНІДом: Метод. посіб. для проведення курсів підвищ. кваліфікації / Т. Семигіна, О. Банас, Н Бенедиктова та ін. - К.: Вид. дім "Києво-Могилянська акад..", 2006. - 620 с.
21. Соціальна робота: технологічний аспект: Навчальний посібник / За ред. А.И. Капської. - К: Центр навчальної літератури, 2004. - 352 с.
22. Соціальний педагог / Упоряд.: Т. Шаповал, Т. Гончаренко. - К: Вид. Дім "Шкільний світ": Вид. Л. Галіцина, 2006. - 80 с.
23. Степанов В.Г. Психология трудных школьников. - М.,1997. - 320 с.
24. Тетерський СВ. Введение в социальную работу: Учебное пособие. - М., 2000. - 496 с.
25. Трофимова Н.М., Дуванова СП., Трофимова Н.Б., Пушкина Т.Ф. Основы специальной педагогики и психологии. - СПб.: Питер, 2005. - 304 с.
26. Тюптя Л.Т., Іванова ІБ. Соціальна робота: теорія і практика. - К.: Знання, 2008. - 574 с.
27. Філоненко М.М. Психологія спілкування.Підручник. - К: Центр учбової літератури, 2008. - 224 с.
28. Холостова Е.И., Дементьева Н.Ф. Социальная реабилитация: Учебное пособие. - М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К", 2002. - 340 с.
29. Шакурова М.В. Методика и технология работы социального педагога: Учеб. пособ. - М.: Издательский центр "Академия", 2004. - 272 с.
30. Шахрай В.М. Технології соціальної роботи. Навчальний посібник . - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 464 с.