Форми азоту в ґрунті та і його роль у живленні рослин

Ця форма азоту легко засвоюється рослинами, однак може вимиватись і втрачатись. Натрієву селітру краще вносити під час сівби та для підживлення на кислих грунтах під культури, чутливі до натрію (цукрові буряки, коренеплоди).

Кальцієва селітра [Са(NО3)2] містить не менше 17% азоту. Отримують її під час нейтралізації азотної кислоти вапном. У звичайному стані кристалічна сіль білого кольору, добре розчинна у воді. Дуже гігроскопічна й навіть за правильних умов зберігання швидко втрачає свої властивості (пливе). Для усунення цього недоліку її гранулюють, хоча це мало поліпшує ситуацію. Добриво фізіологічно лужне. Особливості застосування такі самі, як і натрієвої селітри.

Амонійно-нітратні добрива містять як амонійну (NH4+), так і нітратну (NО3-) форми азоту.

Аміачна селітра (NH4NО3) - одне з найпоширеніших азотних добрив. Містить 34% азоту (50% у формі NH4 і 50% у формі NО3). Одержують способом нейтралізації аміачної кислоти аміаком. Це фізіологічно слабокисла сіль білого або червонуватого кольору, що легко розчиняється у воді. Випускають переважно в гранульованому вигляді. Після внесення в грунт амоній поглинається грунтовим вбирним комплексом, що знижує його рухомість, певна частина зазнає нітрифікації. Нітратна форма азоту утворює легкорозчинні солі, які можуть вимиватися в глибші шари грунту, тобто втрачатися. Встановлено, що за осінньо-зимовий період ці втрати можуть становити 25-30%. Ця властивість аміачної селітри обмежує її використання для основного удобрення, на легких грунтах вносити взагалі недопустимо.

Аміачну селітру вважають універсальним добривом. Її застосовують різними способами під усі культури, вона є незамінним добривом для підживлення озимих і коренево-просапних культур та для внесення в рядки під час ранньовесняного висіву. Аміачну селітру доцільно вносити для посилення мінералізації післяжнивних решток, з розрахунку 10-15 кг азоту на 1 т. Працюючи з аміачною селітрою, слід пам'ятати, що це добриво - вогне- і вибухонебезпечне.

Вапняно-аміачна селітра (NH4NО3 + CаCО3 + MgCО3) - аміачна селітра, нейтралізована вапняком. Містить 20-28% азоту, 4-6 - оксиду кальцію (в перерахунку на CаCО3 - 28-32%) і 2-6% оксиду магнію. Порівняно з аміачною та іншими селітрами, у неї значно кращі фізико-хімічні властивості: негігроскопічна, не злежується, має високу сипкість і аеродинаміку. Це добриво фізіологічно нейтральне, завдяки вмісту Са2+ і Mg2+ може зберігатися в мішках штабелями на відкритому повітрі. Ефективне на кислих грунтах із легким гранулометричним складом. Добре реагують на підживлення цим добривом такі культури, як буряки цукрові й кормові, озима пшениця, ріпак, соняшник, соя, овочеві культури та інші рослини, які виносять високий вміст кальцію і магнію та є чутливими до фізіологічно кислих добрив. Вапняково-аміачну селітру додають під усі сільськогосподарські культури поверхнево або локально в основне внесення, припосівне та в рядки із загортанням у грунт. Можна використовувати для виготовлення тукосумішей. Добриво в значних обсягах виробляє МХК "Єврохім" у Росії та широко постачає його на ринок України.

Амідні азотні добрива містять азот в амідній органічній формі (NH2).

Сечовина (карбамід) (СО(NH2)2) - найбільш концентроване тверде азотне добриво із вмістом азоту 46%. Це кристалічна або гранульована речовина білого кольору, малогігроскопічна, майже не злежується під час зберігання, має високу сипкість, добре розсівається. Добувають добриво взаємодією аміаку з вуглекислим газом за температури 185...200°С і тиску 180-200 кПа:

У грунті, під дією уробактерій, які виділяють фермент уреазу, сечовина швидко амоніфікується й перетворюється на карбонат амонію. Амонійна група азоту вбирається грунтовим вбирним комплексом, що унеможливлює втрати азоту та сприяє раціональному його використанню рослиною.

Спочатку сечовина діє як слаболужне добриво, тож вона ефективна й на кислих та слабокислихгрунтах. Частина амонію під час вегетації може зазнавати нітрифікації, внаслідок чого утворюється незначна кількість нітратного азоту, який легко поглинається рослинами. За таких умов реакція змінюється і відбувається незначне біологічне підкислення. Після засвоєння рослинами всього азоту від сечовини в грунті немає ні кислих, ані лужних залишків, і реакція грунтового розчину не змінюється. Останнім часом доведено, що органічна форма азоту сечовини може частково засвоюватися рослинами без попереднього перетворення на інші форми.

Сечовину можна застосовувати на всіх типах грунтів під усі культури. Крім того, це найкраще добриво для позакореневого підживлення озимих і ярих зернових культур. Внесення розчину сечовини навіть у підвищених концентраціях (1-5%), на відміну від інших азотних добрив, не спричиняє опіків у рослин і сприяє підвищенню вмісту білка та клейковини в зерні.

У тваринництві сечовину використовують як кормову добавку. Сечовина є незамінним компонентом тукосумішей.

Аміачні рідкі азотні добрива містять азот у формі NH3. До цієї групи належить безводний аміак, який містить 82% азоту. Отримують його зрідженням газоподібного аміаку під тиском. Це безбарвна рідина, яка на повітрі бурхливо кипить і швидко випаровується. Безводний аміак має високу пружність парів, тому його слід зберігати в спеціальній тарі, що витримує високий тиск. Має ряд переваг перед твердими азотними добривами: висока технологічність внесення, нерухомість у грунті та стійкість проти вимивання, рівномірний розподіл у грунті та висока доступність азоту рослинам, вартість одиниці діючої речовини азоту нижча на 40%, менші витрати на транспортування та внесення. У разі внесення на грунтах із середнім та важким гранулометричним станом глибина загортання має бути 12-15, а на легких - 16-18 см. Під час внесення слід чітко дотримуватися правил техніки безпеки. Останніми роками добриво широко застосовують передові агрофірми України одночасно з основним унесенням під цукрові буряки, кукурудзу, соняшник з використанням сучасних машин.

Аміачна вода (водний аміак) (NH4OH) - водні 25- і 20%-й розчини аміаку; випускають двох сортів - із вмістом 20 і 16% азоту. Це жовтувата рідина із запахом нашатирного спирту. Тиск парів над аміачною водою незначний, тому її можна зберігати у звичайних цистернах, але герметичних та стійких проти корозії. Добриво фізіологічно лужне, може піддаватися процесам нітрифікації. Вносять аміачну воду як основне удобрення та для підживлення просапних культур з обов'язковим загортанням у грунт.

Водний розчин аміачної селітри і сечовини (КАС) містить 28-32% азоту, 40-42% NH4NО3 і 30-32% Co(NH2)2. Собівартість одиниці азоту в КАС нижча, ніж у твердих азотних добривах. Це добриво, на відміну від рідких аміачних добрив, не містить вільного аміаку, тому його можна вносити поверхнево без загортання в грунт. У процесі його внесення досягаються висока точність дозування й рівномірність розміщення на поверхні грунту. Низька температура кристалізації і замерзання дає змогу транспортувати та зберігати це добриво цілий рік у звичайних простих сховищах.

В умовах запровадження інтенсивних і ресурсоощадних технологій вирощування культур велике значення має можливість уведення до складу КАС мікроелементів і пестицидів. У передових господарствах їх широко використовують для позакореневого підживлення озимої пшениці в період відновлення весняної вегетації, у фазі виходу в трубку та на початку колосіння.

У країнах СНД одноосібним лідером з виробництва КАС (1,1 млн т за рік) є МХК "Єврохім".

Отже, азот - один із головних макроелементів, який забезпечує ростові процеси й синтез білків.

Висновок

Таким чином, можна зробити висновок, що азот - один із головних макроелементів, який забезпечує ростові процеси й синтез білків. Незважаючи на відносно високі запаси азоту в грунтах, останніми роками помітно погіршилися як баланс цього елемента в землеробстві України, так і рівень забезпеченості його рослинами. Тож до поліпшення азотного режиму грунтів потрібно підходити комплексно: висівати бобові й сидеральні культури, ефективно використовувати органічні добрива й нетоварні рештки врожаю, вдосконалювати і впроваджувати нові технології внесення мінеральних добрив.

Отже, сучасна агрохімічна наука свідчить, що при дуже низької концентраціїпоживних речовин у ґрунтовому розчині рослини не спроможні поглинути їх удостатньої кількості. У той же час з підвищенням концентрації до деякого рівняпоглинення поживних речовин рослинами значно підсилюється. Подальшезростання концентрації супроводжується затриманням у рості та розвитку рослинта зниженням їх продуктивності. Коли концентрація поживних речовин уґрунтовому розчині підвищується і далі, рослини припиняють своюжиттєдіяльність.

Тому, в сучасних умовах підвищення врожайності сільськогосподарських культур у більшості випадків лімітується відсутністю у ґрунті доступних форм азоту. Однієї з причин цього є те, що рослини містять атомів азоту більше, ніж іншого елементу, який поглинається з ґрунту, за виключенням водню.

Список використаних джерел

1. Агрохімічний аналіз. Практикум: Навчальний посібник. М.М. Городній, В.А. Тобілевич, А.Г. Сердюк, В.П. Каленський. За ред. М.М.Городнього – Вища шк., 1995 – 319с.
2. Анспок П.К.Штиконс Ю.А. Визла Р.Р. Справочникагрохимикачорнозёмнойполосы. Л .Колос. 1981.
3. Журнал «Пропозиція»- НОМЕР — 2014’01 /І. Марчук- канд. с.-г. наук/ 2014–88 с.
4. Лисовал А. П. Та ін. Агрохімія: Лабораторний практикум: Навч. псібник / А.П. Ліса вал, У. Я. Давиденко,. Б. Яя. Мойсеєнко- 2- ге вид., перероб. І допов – К. Вища шк.,1994. – 335 с.
5. Лихочвор В.В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур / В.В. Лихочвор. – 2-е вид., випр. – К.: Центр навч. літ., 2004. – 808 с.
6. Радов А.С. и др. Практикум по агрохимии. М . Агропромиедат, 1985.- 312 с.
7. Русин .Г.Г. Физико-химические методи анализа в агрохимии.- М. Агропромиздат , 1990. –303 с.
8. Практикум по агрохимии по агрохимиПод ред. Б.А.Ягодина, М.Агропромиздат,1987 – 511с.