Технологія вирощування ярої пшениці

Застосування азотних добрив подібне до внесення під озиму пшеницю. Вперше азот під яру пшеницю вносять рано навесні під передпосівну культивацію (N30-40). Це підвищує продуктивну кущистість рослин. Необхідно враховувати, що кущіння ярої пшениці слабше, ніж в озимої. На ІІІ-ІV етапах органогенезу (початок виходу в трубку) проводять перше підживлення (N20-30), а на VIII етапі (фаза колосіння) підживлюють вдруге(N20-30) для підвищення якості зерна. Розглянута схема внесення азоту досить умовна. Вона обов'язково має бути гнучкою і адаптивною. На норму і строки внесення впливають ті ж закономірності, що стосуються озимої пшениці.

Для розрахунку доз мінеральних добрив застосовуємо розрахунковий або балансовий метод, який дозволяє прогнозувати урожай. Найбільш розповсюдженим є розрахунок норм добрив на заплановану урожайність 

8.) Спосіб сівби - вузькорядний (7,5 см), рядковий (12 см, 15 см). Глибина загортання насіння ярої пшениці при оптимальних строках сівби становить 2-3 см. При пересиханні верхнього шару ґрунту, насіння загортають на 1-2 см глибше.

Через відсутність осіннього періоду кущіння яра пшениця має менший коефіцієнт кущіння порівняно з озимою. Тому норма висіву у неї вища. У лісостеповій зоні рекомендується висівати 4,5-5,5 млн/га схожих насінин.

Посівна якість насіння проектованої культури

тегорія насіння	Сорᴛᴏʙа чистота або типовість, %	Вміст насіння			Схожість, % (мінімум)	Вологість, % (максимум)
		Основної культури, %	Інших видів, шт./кг
			культурних	бур’янів
ІІІ репродукція	98	98	1	1	96	14

 

Яра пшениця - культура раннього строку сівби. Її розпочинають на початку весняних польових робіт -- при настанні фізичної стиглості ґрунту. Насіння повинно якісно загортатись розпушеним фунтом. Не варто допускати висіву в перезволожений, неякісно підготовлений грунт.

За середніми багаторічними даними найкращі строки сівби ярої пшениці -- це кінець березня -- початок квітня. За даними ІЗТЗР УААН" (Оброшино) при сівбі після 14 квітня урожайність зменшується на 6 ц/га.

Яра пшениця більш негативно реагує на пізніші строки сівби, ніж ярий ячмінь. Для одержання високого врожаю її потрібно посіяти раніше від ярого ячменю.

Система підготовки насіння ярої пшениці представлена у таблиці.

 

Підготовка насіння ярої пшениці до сівби

Прийом	Особливість проведення робіт	Строк проведення робіт	Матеріал, марка машин, обладнання
сортування	-	-	-
протруєння або інкрустація насіння	напівсухий спосіб або інкрустація насіння	за 3-5 днів до посіву	ПС-10
навантаження насіння	насіння повинне бути кондиційним; не вище 3-ї репродукції	перед посівом	ЗПС-30
транспортування і завантаження насіння в сівалку	не допускати втрат насіння	перед посівом	ГАЗ-53 + СЗА-40

На підставі літературних джерел і досвіду господарства у таблиці наведені результати прогнозування можливої польової схожості рослин за періодами вегетації.

 

Проектована польова схожість насіння і динаміка густоти стояння рослин протягом вегетації

Показник	Категорії насіння
Попередник	Картопля
Сорт	Колективна 3
Лабораторна схожість, %	94
Польова схожість, %	83
Перезимівля рослин, %	--
Весняно-літнє виживання, %	95
Загальне збереження, %	95
Норми висіву, млн шт. га, кг/га	5 млн шт./га, 220 кг

 

Результати узагальнення проектованих посівних заходів наведені у таблиці.

Технологічні вимоги до сівби

Поле, попередник, сорт	Строк сівби	Спосіб сівби	Норма висіву, млн шт./га, кг/га	Глибина загортання насіння	Машини для сівби
попередник - картопля, сорт пшениці - Колективна 3	26-28.04	вузькорядний	5 млн шт./га, 220 кг/га	3-4 см	СЗУ - 3,6

Для знезараження насіння від збудників хвороб, що передаються через насіння (кореневі гнилі, тверда і курна сажка тощо), проводять їх протруювання із зволоженням наступними препаратами: ТМТД, 80% с.л. (1,5-2,0 кг / т), фундазолом, 50% с. п. (2-3 кг / т). Витрата води 10 л на 1 т насіння. Проти курній головешки найбільш ефективні фундазол і вітавакс, 75% з.п. (2,5-3,0 кг / т).

Ярицю висівають в ранні терміни, в першій декаді травня. При запізнюванні з посівом на 7-10 днів врожайність її знижується на 25-30% і більше. Це пов'язано з тим, що при пізніх строках посіву скорочується період проходження I - V етапів органогенезу, коли йде закладка генеративних органів, більш швидко проходить світлова стадія, що веде до слабкого розвитку колоса, пізні посіви сильніше пошкоджує шведська муха.

Ярицю висівають звичайним рядовим, узкорядним. Найбільший урожай вона дає за різних способів посіву, який забезпечує більш рівномірний розподіл насіння по площі живлення.Такі посіви менше засмічуються бур'яни, мають більш високу густоту продуктивних стебел. Посів проводять із залишенням технологічної колії.

Норма висіву залежить від грунтово-кліматичних умов, біологічних особливостей сорту, запасу продуктивної вологи в грунті навесні, попередника, забур'яненості поля, строків і способів сівби. Норма висіву в лісостеповій зоніЧелябінської області складає 4,5-5,0 млн. схожих насінин на 1 га.

Середня глибина посіву насіння ярої пшениці 4-6 см, у посушливих районах і в суху весну насіння висівають на велику глибину (до 6-8 см). На важких глинистих, погано аерованих грунтах рекомендується дрібна закладення насіння (3-4 см).При посіві важливо, щоб насіння потрапили у вологий, кілька ущільнений шар грунту на глибину, що забезпечує, дружні і рівномірні сходи.

10.) Ярова пшениця після появи сходів розвивається повільно, її сильно пригнічують бур'яни. При наявності вівсюга необхідно вносити авадекс (не менше 25 рослин вівсюга на 1 м 2)застосовують гербіцид іллоксан, 30% к. е.. (2,5-3,0 л / га). Обробку проводять на початку кущіння пшениці і в період утворення 2-4 листків у бур'янів. При наявності корнеотприскових бур'янів (більше 2 рослин на 1 м 2) посіви обробляють діаленом, 40% в. р. (2,0-2,25 л / га) у фазі кущіння. Для боротьби з хворобами (іржею, борошнистою росою, кореневими гнилями та сажкових захворюваннями) посіви обробляють Тілт, 25% к. е..(0,5 л / га), Байлетоном, 25% с. п. (0,5 кг / га).

Ярі зернові культури забур'янюються більше, ніж озимі. Ранні строки сівби ярого ячменю, ярої пшениці та вівса не дають змоги очистити поля від бур'янів навесні поверхневими обробітками ґрунту. Особливо зростає засмічення проростаючими бур'янами, такими як лисохвіст польовий, вівсюг звичайний і види жабрію.

Довгий період вегетації ярої пшениці сприяє росту та розвитку бур'янів. Якщо озимі культури краще протистоять однорічним бур'янам, то ярі сприяють знищенню багаторічних. Забур'яненість усіма видами бур'янів зростає при безплужному обробітку ґрунту, особливо в умовах достатнього зволоження. На посівах ярої пшениці застосовуються більшість препаратів, що і на озимій пшениці. Проти хвороб (сажки, плямистість, кореневі гнилі тощо) джерелом інфекції яких є насіння, застосовують протруювання. Якщо хвороби (борошниста роса, офіобольоз, септоріоз, ринхоспоріоз) поширюються через рослинні рештки, проводять обробіток фунту для заробки і знищення решток.

Важливо дотримуватись чергування культур у сівозмінах.

Для боротьби з хворобами, що уражають рослини в період вегетації, посіви обприскують один-два рази фунгіцидами. Обробку зазвичай розпочинають на самому початку розвитку хвороб. Основу системи захисту від шкідників складає комплекс агрозаходів, який перешкоджає поширенню шкідників, підвищує витривалість рослин до пошкоджень. На посівах ярої пшениці поширені ті ж шкідники, що й на озимій, тому економічні пороги шкодочинності та способи захисту аналогічні. До найефективніших методів відносяться сівозміна, рання зяблева оранка, оптимальні строки сівби та норми висіву, підбір стійких сортів. Найбільше пошкоджується яра пшениця такими шкідниками як шведська і гессенська муха, смугаста блоха, злакова попелиця, хлібна п'явиця та ін. При проведенні хімічних обробок проти шкідників необхідно враховувати економічні пороги шкодочинності, які мало відрізняються від тих, що прийняті для озимої пшениці. Регулятори росту хлормекватхлорид, терпал, антивилягач запобігають виляганню ярої пшениці. Їх вносять у районах достатнього зволоження та на посівах високорослих сортів. Посіви обприскують ретардантом (2 л/га) у фазі кущіння. Ранні обробки сприяють скороченню нижніх міжвузлів, а пізні -- верхніх. Тому строками обробки можна скорочувати різні міжвузля і правильно формувати листкову поверхню. Допускається одночасне внесення ретардантів та гербіцидів. Для ранніх обробок ретардантами використовують хлормекватхлорид 460 (1,5 л/га). Для скорочення довжини верхніх міжвузль посіви обприскують ретардантом терпал (1,0-2,0 л/га) у фазі появи язичка в останнього листка (код ЄС 39).

Заходи по догляду за посівами ярої пшениці (Колективна 3)

Заходи догляду за посівами	Фаза розвитку рослин	Строк проведення робіт	Агрегат	Вимоги до якості
післяпосівне коткування	посів	у день посіву	ЗККШ-3	забезпечити рівномірність ущільнення по всьому полю
внесення гербіцидів	різні	після появи сходів	ОП-2000	дотримуватися вимог техніки безпеки і правил застосування препаратів
друге підживлення	кущення	кінець періоду кущення рослин	ІСМГ-4	у період кінця кущення внести 1,5 ц/га аміачної селітри, краще прикореневим способом дисковими сівалками
обприскування проти шкідників і хвороб	різні	у період вегетації	ОП-2000	проти шкідників застосовують інсектициди Бі-58 новий, карате. Проти хвороб - фунгіциди байлетон, фундазол, альто, Умпант та інші
третє підживлення	наливання зерна	при настанні фази розвитку	АУ-12	у фазі колосіння некореневим способом розчином карбаміду 0,5 ц/га

 

11.)

Фенологічні фази	Етапи органогенезу та їх коротка характеристика	Елементи продуктивності
Проростання насіння, сходи	1. Ріст зародкових органів, конус недиференційований	Польова схожість, густота стояння рослин
Третій листок, початок кущіння	2. Диференціація основи  колоса на зародкові вузли, міжвузля  та стеблові листки	Габітус рослини (висота, кількість листків), коефіцієнт кущіння
Кущіння	3. Диференціація головної  осі зародкового суцвіття	Кількість члеників колосового стрижня
Початок виходу у трубку	4. Утворення конусів наростання  другого порядку (колоскових горбочків)	Кількість колосків у колосі
Вихід у трубку	5. Закладання покривних  органів квітки, тичинок маточок  і приймочок	Кількість квіток у колоску
Стеблування	6. Формування суцвіття  і квіток (мікро- і макроспорогенез)	Фертильність квіток
Стеблування	7. Гаметофітогенез, ріст покривних органів, видовження члеників колосового стрижня	Фертильність квіток, щільність колоса
Колосіння	8. Гаметогенез, завершення  процесів формування всіх органів  суцвіття і квітки	Фертильність квіток
Цвітіння	9. Запилення і запліднення	Озерненість колоса
Формування зерна	10. Ріст і формування зернівки	Величина зернівки
Налив зерна, молочна стиглість	11. Нагромадження поживних  речовин у зернівці	Маса зернівки
Воскова і повна стиглість	12. Перетворення поживних  речовин у зернівці на запасні	Маса зернівки, схожість насіння