Особливості вирощування садивного матеріалу Дуба звичайного (Quercus robur) в Харьківській області

Імпорт квітково-декоративної продукції особливо бурхливо розвивався упродовж 1993-2005рр. Обсяг імпортованої продукції подвоювався майже  кожен рік, сягнувши за даними Держкомстату та митної служби у 2002р. понад 15 млн. доларів. За цей період значно збільшилась  кількість країн імпортерів та фірм, задіяних у цьому бізнесі. Цей  напрямок діяльності мав як позитивні, так і негативні сторони. До позитивних сторін цього напрямку діяльності, окрім забезпечення потреб садово – паркового будівництва у садивному матеріалі,  належать:

• розширення асортименту порід за рахунок імпортованої продукції та
• ввезення нових для держави видів садивного матеріалу і сучасних технологій його вирощування.

          До негативних наслідків імпорту квітково – декоративної продукції необхідно віднести:

• непоодиноке імпортування садивного матеріалу рослин не районованих до більш жорстких, у порівнянні  з західноєвропейськими, кліматичних умов України, використання яких призводило до їх відпаду та втрати ними декоративності;
• певне стримування розвитку власного виробництва сучасних видів садивного матеріалу внаслідок значних обсягів імпорту.

 Постійно зростаюча  потреба у саджанцях, розсаді  та квітах і висока рентабельність  розсадництва, обумовили не тільки  появу нових підприємств –  виробників квітково-декоративної  продукції, а і сприяли відродженню  вирощування садивного матеріалу  декоративних рослин на діючих  розсадниках. Особливо характерною  ця тенденція була для розсадників  Держкомлісгоспу України та деяких  інших відомств.

Характерними рисами сучасного  вітчизняного квітково-декоративного  розсадництва є:

• значне розширення асортименту вирощуваних порід і видів продукції;
• активне опанування сучасних технологій вирощування нових видів садивного матеріалу;
• певна стихійність формування окремих елементів розсадництва внаслідок розрізненості виробників, відсутності консолідуючого центру та науково - обґрунтованої концепції його розвитку;
• не завжди достатня увага і допомога виробникам квітково – декоративної продукції з боку держави тощо.

           До здобутків і досягнень сучасного декоративного розсадництва можна віднести:

• формування мережі виробників продукції декоративного розсадництва і, внаслідок цього, відносне зменшення темпів росту імпорту в останні 2-3 роки;
• суттєве вдосконалення існуючих і запровадження європейських, сучасних технологій розмноження та виробництва нових видів садивного матеріалу деревних рослин (із закритою кореневою системою, рослин-регенерантів);
• появу потужних, орієнтованих на промислові методи розмноження і вирощування садивного матеріалу виробників (в Києві, Донецьку  та інших містах);
• відродження на новому якісному рівні декоративного розсадництва в державних розсадниках різних відомств;
• запровадження нових виробництв орієнтованих на випуск супутніх і допоміжних товарів розсадництва (субстрату, добрив, контейнерів, знарядь,  машин тощо);
• прийняття  Законів України « Про насіння і садивний матеріал» і «Про охорону прав на сорти рослин», від реалізації яких, в значній мірі, залежатиме цивілізований розвиток розсадництва та його перспектива.

         До однієї з головних проблем, яка гальмує розвиток розсадництва квітково-декоративних рослин в сучасних умовах необхідно віднести розрізненість виробників садивного матеріалу, яка не тільки ускладнює між ними обмін передовим досвідом, а і не дозволяє, в достатній мірі, лобіювати інтереси підприємців і захищати їх права перед центральними органами законодавчої  та виконавчої влади і більш повно забезпечувати нагальні потреби виробництва декоративного садивного матеріалу з боку держави.

Розв’язанню цієї проблеми, на нашу думку, сприяло б створення  Всеукраїнського фахового громадського об’єднання виробників та імпортерів квітково-декоративної продукції. Створення  такої спілки є надзвичайно актуальним не тільки для  фахівців і керівників таких підприємств незалежно  від форми їх власності, а  і  в цілому для України як держави.

До проблем сучасного  квітково-декоративного розсадництва необхідно віднести і недостатнє фахове науково-методичне та кадрове забезпечення досить складного і специфічного виробництва, внаслідок чого слабо враховуються грунтово-кліматичні особливості України, що призводить у окремих випадках до «сліпого» копіювання зарубіжного досвіду і не сприяє максимально можливому використанню місцевих резервів та специфічних умов. Певні зрушення у цьому напрямку вже є. Держжитлокомунгоспом України ініційовано проведення низки досліджень з метою розробки ряду підзаконних актів та регламентуючих матеріалів, які стосуються виробництва садивного матеріалу і насіння. Зокрема, упродовж найближчих років під патронатом Української державної квітково-декоративної насіннєвої інспекції науковими установами буде розроблено нормативний документ – «Система зонального насінництва і розсадництва квітково-декоративних рослин» та ряд інших.

 Для покращення  кадрового  забезпечення декоративного розсадництва  фахівцями відповідного рівня,  вкрай актуальним є відкриття  в рамках напрямку «Лісове  і садово-паркове господарство»   нових спеціалізації   та магістерських  програм з проблем новітніх  технологій виробництва сучасних  видів садивного матеріалу квітково-декоративних  рослин.

             До сьогоденних проблем розсадництва  також належать :

• відсутність дієвого моніторингу виробництва тих, чи інших видів садивного матеріалу і сучасних тенденцій змін ринку продукції розсадництва;
• відсутність вітчизняних, гармонізованих до світових класифікацій садивного матеріалу, галузевих стандартів, атестаційних вимог до об’єктів і суб’єктів  декоративного розсадництва;
• необхідність розвитку цивілізованого ринку продукції розсадництва в країні та пошуку шляхів  виходу на ринки інших країн.

До проблем становлення  новітнього квітково-декоративного  розсадництва в Україні необхідно  віднести і відсутність в країні дорадчо-консалтингових та проектних установ, які могли б надавати виробникам садивного матеріалу необхідні консультаційні послуги та розробляти науково - обґрунтовуванні проекти організаційно – господарських планів декоративних розсадників, маркетингу їх продукції та спеціального менеджменту. Такі установи безумовно сприяли б підвищенню рентабельності виробництва і вберегли б окремих підприємців від помилок під час прийняття фахових рішень з тих чи інших проблем. У цьому переліку окремо необхідно виділити сучасні проблеми, пов’язані з виробництвом садивного матеріалу із закритою кореневою системою, основними з яких є :

• пошук сучасних, екологічно чистих, придатних для багаторазового використання ємностей для контейнерування рослин;
• покращення якості та спеціалізація субстрату для контейнерної культури окремих видів та етапів виробництва;
• розробка нових способів і методів оптимізації рівня мінерального живлення рослин в контейнерній культурі;
• покращення якості води та розробка нових, більш раціональних способів зрошення контейнерної культури.

      Особливої  гостроти набувають  проблеми  обумовлені реалізацією положень  вищезазначених Законів України  «Про насіння і садивний матеріал»  і «Про охорону прав на сорти  рослин». Це і підготовка підзаконних  актів, необхідних нормативно-регламентуючих  матеріалів, які були би державницькими  по суті і максимально враховували  б інтереси усіх виробників  і користувачів продукції розсадництва  різних форм власності.

       В майбутньому,  з врахуванням існуючих тенденцій  виробництва і ринку продукції  розсадництва в країні, необхідно  бути готовими до проблем, що  виникають внаслідок загострення  конкуренції, як між вітчизняними  виробниками, так і пов’язаних  з конкуренцію із зарубіжними  фірмами. В зв’язку з цим,  з великою вірогідністю, можна  прогнозувати спеціалізацію розсадників  вже в недалекій перспективі.  З досвіду зарубіжних  країн  слід очікувати появу розсадників  з таких спеціалізацій:

• розсадники з вирощування садивного матеріалу окремих порід        (бузку, троянд, рододендронів, інших видів) з широкою палітрою сортів і форм рослин;
• розсадники з акцентом на окремі види діяльності: розмноження і виробництва маломірного садивного матеріалу, вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою, підприємства з вирощування і формування великомірних дерев, живоплотів, окремих форм дерев і чагарників тощо;
• експертно – селекційних;
• інтернет – розсадників і ряду інших.

Не можна оминути і  проблеми, які пов’язані з атестацією виробників продукції розсадників і використанням сортів рослин окремими виробниками, розв’язання яких повинно сприяти формуванню цивілізованих відносин  між державою і суб’єктами  розсадництва. У зв’язку з останнім, знову таки із досвіду зарубіжних країн, не важко передбачити перспективу активізації робіт з розширення асортименту вирощуваних порід, особливо за рахунок власної селекції, з наступним внесенням їх в державний реєстр і отриманням права на їх розмноження та використання. 

  Вкрай важливим для  успішного розвитку вітчизняного  квітково-декоративного розсадництва  є пошук і розробка власних  шляхів його становлення та  вдосконалення, які б максимально  враховували грунтово – кліматичні  особливості України, її забезпеченість  природними та енергетичними ресурсами, національні історичні традиції,  духовні цінності  та менталітет українського народу

                                                      

 

                                                              Розділ 1

 Ботанічний  опис Дуба звичайного. Опис декоративних форм

вказаного виду (основні  форми та їх декоративні властивості (5-10 форм)).      

 Велике, гарне, могутнє листопадне дерево сімейства букових, що досягає 40–50 м у висоту й 2 м у діаметрі, має іноді віку 1000 і більше років. Дуб випаровує за теплу пору року більше 100 тонн води, що в 225 разів більше його власної ваги. У нашій країні налічується близько 20 видів дубу. Найпоширеніший з них — дуб черешчатий. Корінь потужний, широко розгалужений; крона — добре розвинена, розкидиста. Кора в молодих пагонів гладка, ледве опушена, оливково-бура, у старих — сіробура, у тріщинах. Листи — чергові, прості, короткочерешкові, видовженооберненояйцевидні, голі, темнозелені, блискучі з виступаючими жилками. Навесні дуб розпускається пізно, одним з останніх серед листопадних дерев.

Квітне дуб у квітні — травні, коли в нього ще зовсім маленькі листи. Квітки одностатеві, однодомні, дуже дрібні й непоказні. Чоловічі або тичинкові квітки зібрані у своєрідні суцвіття — довгі й тонкі жовтувато-зеленуваті пониклі сережки, що нагадують сережки ліщини. Ці сережки цілими пучками звисають із гілок і майже не відрізняються по кольору від молодих маленьких листів. Жіночі або маточкові квітки дуба сидячі, зовсім крихітні — не більше шпилькової голівки. Кожний з них має вигляд ледь помітного зеленуватого зернятка з малиново — червоною верхівкою. Ці квітки розташовуються поодинці або по 2–3 на кінцях особливих тонких стеблинок. З жіночих квіток до осені виростають жолуді. Після цвітіння спочатку розростається маленька чашоподібна обгортка — плюска, а потім і сам плід — жолудь. Жолуді дозрівають на кінець вересня — початок жовтня. Жолуді не переносять висихання, втрата навіть невеликої частини води призводить до їх загибелі.

Араел, поширення

Дуб росте в лісовій і степовій зоні Європи. У давнину майже половину лісів Європи становили діброви, тепер же дубових лісів близько 3 % всіх лісів Європи. Часто домінує в складі змішаних лісів. На Далекому Сході, Криму, на Кавказі ростуть інші види дуба (дуб пухнатий, дуб скельний). Розповсюджений у середній і південній смугах європейської частини Росії до Уралу. Дуб важко переносить холодний і вологий клімат, тоді як на півдні він розвивається краще. Утворює часті насадження або росте в суміші з іншими породами майже по всій території України (у степу — головним чином по долинах річок). Дуби підрозділяються на літні, зимові і вічнозелені. Із 3 видів дубу, які ростуть на території України, найбільш розповсюджений і важливий для промисловості є дуб звичайний (дуб черешчатий або літній) Quercus robur L.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Форми дуба звичайного

  

    пірамідальна – f. fastigiata (Lam) DC. (Quercus pyramidalis Gmel.) – з висхідними вверх гілками, які утворюють вузьку колоноподібну крону; таку ж крону мають наступні форми: пірамідальна-кипарисоподібна – f. fastigiata cupressoides hort. – з густою більш зжатою кроною,  більш дрібними листками з більш швидким ростом, а також пірамідальна зелена – f. fastigiata viridis hort. – з дуже темно-зеленими листками, пірамідальна золотисто-крапчаста – f. fastigiata aureo-punctata hort. – зі зжатою пірамідальною формою крони і білими вкрапленнями на листках;

 плакуча – f. pendula (Loud.) DC. – зі звисаючими гілками; сюди також відноситься форма f. pendula Dauvessei hort. з більш сильно вираженою плавучістю гілок; розрізняють також форму f. pendula horisontalis hort. – з основними гілками крони, що ростуть майже горизонтально, і кінцевими пониклими гілками;

 куляста – f. umbraculifera hort. – з рівномірно кулястою кроною.

 

                                                         

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                     Розділ 2

Загальні відомості  про декоративний розсадник, природні та економічні умови району діяльності. Призначення, виробнича потужність та організація території розсадника.

Харківська область розташована  на північному сході Україні. На півночі і північному сході вона межує з Бєлгородською областю Росії, на сході - з Луганською, на південному сході - з Донецькою, на південному заході - з Дніпропетровською, на заході і північному заході - з Полтавською та Сумською областями України. Територія - 31,4 тис. кв. км (5,2% від території України). Протяжність: з півночі на південь - 210 км, зі сходу на захід - 220 км. За площею Харківська область займає 4 місце серед областей України.