Специфіка судової промови

ОПУБЛІКОВАНО VLAD О 23:26 НЕМАЄ КОМЕНТАРІВ: 

27. Церковно-богословське красномовство.

27. Церковно-богословське  красномовство. 
Церковне красномовство – це проповіді, бесіди, виступ на Соборі, коментарі Біблії. 
Види церковного красномовства: 
а) проповідь-розповідь; 
б) проповідь-слово; 
в) проповідь-тлумачення; 
г) бесіда-тлумачення. 
Структура проповіді: епіграф (з Писання); вступ (зацікавлення, опис, оповідь); основна частина або виклад матеріалу (міркування); повчальна частина; закінчення-підсумування; заклик. 
 
ЦЕРКОВНО-БОГОСЛОВСЬКЕ КРАСНОМОВСТВО (ГОМІЛЕТИКА) — Один із видів 
церковного красномовства, який має давні традиції, свою історію, 
видатних майстрів слова, таких як Іоанн Златоуст, Василій Великий, та 
інші. 
 
Гомілетика — наука богословська; вона пояснює теорію церковної 
співбесіди, пастирського проповідування слова Божого, історію 
проповідницької літератури, визначає цілі проповіді, надає практичні 
рекомендації, поради через «уроки віри й благочестя». 
 
Релігійні оратори мають великий вплив на слухачів не тільки завдяки 
духовному змісту Біблії, проповіді, а й завдяки красі, естетичній силі 
всіх видів мистецтва — архітектури, живопису (іконопису), музики 
(хоровий спів у православних, органна музика у католиків), цілющим 
ароматам кадильниць тощо. Церковно-богословське (гомілетичне) 
красномовство приділяє значну увагу ЗМІСТУ й ФОРМІ промови, проповіді, 
духовної бесіди, зокрема виховується людина в дусі християнської 
поведінки відносно Бога, ближнього, самого себе, у т. ч. через 
вишуканість стилю мовлення, його багатство, ясність, експресивність 
тощо, а також завдяки зовнішньому вигляду проповідника, священика, який 
повинен бути благопристойним, благородним у думках, словах, вчинках, 
стриманим у руках, не сміятися у храмі говорити не голосно й не тихо, а , не сміятися у храмі говорити не голосно й не тихо, а 
відповідно до акустичних характеристик храму, до предмета мовлення тощо. 
Ці та інші поради церковно-богословських ораторів становлять для 
вчителя-вихователя значний інтерес, оскільки частиною багатої духовної 
культури народу й усього людства, відкривають допитливому розумові нові 
грані художньо-ораторського мовлення церкви, важливі аспекти впливу не 
лише на розум, а й на емоції та волю слухачі, коли виховується довір'я 
до мовця, бажання поділитися з ним найпотаємнішими думками й почуттями. 
На нашу думку, здібний учитель інтуїтивно використовує елементи 
гомілетики у світській щиросердечній бесіді з вихованцями, а свій виступ 
забарвлює сповідальними рисами. 
 
Однією із суттєвих ознак демократизації життя суспільства є перехід від 
повчаючого МОНОЛОГУ до гострого ДІАЛОГУ з реальним чи уявним опонентом, 
розвиток еристики. Не применшуючи значення монологічної форми 
відзначимо, що авторитарний монолог адміністративно-командної системи 
став протиріччям демократизованого суспільного життя, яке будується на 
діалозі в політиці, пропаганді, навчанні. 
 
Вчені-методологи, методисти з проблем риторики, еристики, теорії аргу 
ментації пишуть про необхідність ефективного, інтенсивного підвищенні 
мовної ерудиції суспільства, зокрема працівників у галузі освіти. Хто 
нині перемагає у полеміці, дискусії, науковому спорі? Очевидно, той, хто 
добре знає загальний настрій, інтереси групи, яка представляє в цілому 
громадську думку, хто завойовує її повагу, довір'я, співчуття чесним, 
продуманим викладом своєї позиції, яка повинна бути спрямована на 
інтереси суспільства суверенної держави. 
 
Отже, діалог — це величезне надбання людства, не лише витвір людини, а й 
певною мірою творець людської особистості. 
 
Основні різновиди діалогу: дискусія, диспут, полеміка, бесідаполілог, 
спір тощо. На думку відомого болгарського дослідника Гіргіна Гіргінова, 
багате й повнокровне спілкування можливе між духовно багатими людьми, 
гострий, змістовний і дієвий діалог характерний для діалектичне мислячих 
людей, творчих особистостей, які постійно працюють над своїм 
духовно-інтелектуальним зростанням. 
 
Діалог реалізується у таких основних формах, серед яких найпростішою є 
спір, що виникає начебто сам собою, під час зіткнення двох різних точок 
зору, думок, позицій. Завчасно підготовлений, продуманий спір становить 
собою дискусію (диспут). Відомо, що у навчально-виховному процесі ця 
форма є дуже популярною і продуктивною, її охоче використовують 
різноманітні неформальні об'єднання молоді, у дискусійних клубах тощо. 
 
Бесіда є ефективним навчально-виховним інструментом у спілкуванні з 
учнями, студентами, які прагнуть до самовираження, самореалізації у 
діалозі із вдумливим, доброзичливим співрозмовником. 
 
Ділова нарада — ефективний спосіб інтенсифікації виробничих стосунків, 
пошуку оптимальних виробничих шляхів. У засобах масової інформації також 
охоче використовують значний духовно-інтелектуальний потенціал інтерв'ю, 
прес-конференції, де чітко, яскраво виявляється творчий потенціал кожної

ОПУБЛІКОВАНО VLAD О 23:26 НЕМАЄ КОМЕНТАРІВ: 

28. Закони риторики.

28. Закони  риторики. 
-Концептуальний закон. 
-Закон моделювання аудиторії. 
-Стратегічний закон 
-Тактичний закон. 
-Закон ефективної комунікації  
-Системно-аналітичний закон

ОПУБЛІКОВАНО VLAD О 23:26 НЕМАЄ КОМЕНТАРІВ: 

Новіші публікаціїСтаріші публікаціїГоловна сторінка

Підписатися на: Дописи (Atom)

АРХІВ БЛОГУ

 2010 (57) 

• березня (57)
• 1. Поняття риторики. Риторика як наука.
• 2. Мета, завдання навчального курсу риторики.
• 3. Зв'язок риторики з іншими науками.
• 4. Своєрідність риторичної науки.
• 5. Основні етапи історії розвитку риторики.
• 6. Риторика Давнього Сходу.
• 7. Красномовство Стародавньої Греції.
• 8. Ораторське мистецтво Стародавнього Риму.
• 9. Риторика Біблії.
• 10. Середньовічне європейське красномовство.
• 11. Візантійська теорія риторики.
• 12. Неориторика.
• 13. Давньоукраїнське ораторське мистецтво.
• 14. Риторика в Києво-Могилянській академії.
• 15. Феофан Прокопович.
• 16. Види красномовства.
• 17. Соціально-політичне (політичне) красномовство....
• 18. Промова. Типи промов.
• 19. Академічне красномовство.
• 20. Лекція як основний жанр академічного красномов...
• 21. Соціально-побутове красномовство.
• 22. Судове (юридичне) красномовство.
• 23. Лекційно-пропагандистське красномовство.
• 24. Дипломатичне красномовство.
• 25. Військове красномовство.
• 26. Рекламне красномовство.
• 27. Церковно-богословське красномовство.
• 28. Закони риторики.
• 29. Концептуальний закон.
• 30. Закон моделювання авдиторії.
• 31. Стратегічний закон.
• 32. Тактичний закон.
• 33. Мовленнєвий закон.
• 34. Закон ефективної комунікації.
• 35. Системно-аналітичний закон.
• 36. Приватне і публічне ділове спілкування, їх жан...
• 37. Види виступів залежно від мети (інформаційний,...
• 38. Етапи підготовки до виступу.
• 39. Добір матеріалу для виступу.
• 40. Раціональні способи опрацювання матеріалу.
• 41. Пожвавлення виступу.
• 42. Структурно-композиційна побудова виступу.
• 43. Виражальні засоби риторики.
• 45. Культура мовлення оратора.
• 46. Рецензія виступу.
• 47. Український мовленнєвий етикет.
• 48. Невербальні засоби спілкування.
• 49. Діалогічне красномовство. Еристика.
• 50. Поняття суперечки.
• 51. Види суперечок за формою.
• 52. Дискусія та полеміка: спільне і відмінне.
• 53. Класифікація суперечок залежно від мети.
• 54. Основні засади еристики.
• 55. Форми спілкування.
• 56. Тональності спілкування.
• 57. Дистанції спілкування.
• 58. Жанри приватного ділового спілкування.