Теоретичні засади юридичної психології

Література:

1. Аршава і Репіна «Практикум»

 

Тема 1. Теоретичні засади юридичної  психології.

 

Юридична психологія – самостійна галузь знання, що знаходить на межі психології і юриспруденції. Вона вивчає психологічні явища, пов’язані з правом, його виникненням та застосуванням у цілісній системі «Людина-Суспільство-Право». В центрі уваги юридичної психології – психологічні аспекти свідомості особистості та особливості поведінки у сфері права, оскільки право – це сфера діяльності, що пов’язує людину з суспільством. 

 

Юридична  психологія має на меті конкретизацію  та поглиблення знань.

Юридична психологія вивчає лише ті психічні факти, закономірності, механізми, явища, що виникають лише в межах правотворчої, правоохоронної та правозастосовної діяльності на базі чинного законодавства.

Юридична психологія вивчає специфіку психологічного змісту права, його інститутів та категорій.

 

Інтеграція між юриспруденцією та психологією відбувається на 3 рівнях:

1. Безпосереднє застосування психологічних знань фахівцями-психологами в кримінальному, цивільному, адміністративному процесі або на стадії виконання покарання чи реалізації інших засобів впливу.
2. Використання психологічних знань фахівцями-юристами.
3. Синтез психологічних та юридичних знань у галузі юридичної психології (уточнення та удосконалення юридичних понять та інститутів – вина, осудність, мета, мотив).

 

Юридична психологія – науково-практична дисципліна , що вивчає факти, механізмі та закономірності людської психіки у сфері правових відносин і правової поведінки та розробляє рекомендації, щодо підвищення ефективності правотворчої, правоохоронної і правозастосовної діяльності.

 

Теоретичною основою юридичної психології є  філософія.

 

Об’єкт юридичної психології – особистість як свідомий індивід, що має певний соціальний статус і виконує конкретні функції у системі «Людина-Суспільство-Право»

 

Предмет юридичної психології – психологічні особливості правового опосередкування поведінки особистості чи групи у сфері правової дійсності.

 

Основні категорії юридичної психології – свідомість, особистість, діяльність.

 

Правосвідомість – здатність засвоювати правові знання, формувати своє ставлення до правових норм та поводитись відповідно до їх вимог.

 

Особистість злочинця і особистість юриста.  Злочинна діяльність та юридична діяльність.

 

 

 

 

Історія розвитку та сучасні  напрями юридичної психології.

 

Гербарт «Психологія має велику передісторію і маленьку історію»

 

3 етапи розвитку юридичної психології

1. Описовий (давні часи – початок 19 століття)
2. Порівняльно-аналітичний ( с 19-20 століття)
3. Природничо-науковий (початок 20 - сучасність)

 

Застосовувались психологічні та фізичні засобі отримати свідчення. Свідки поступово набирають  важливого значення.

 

1792 році виходить  робота «про необхідність психологічного  застосування».

Середина  і друга половина 19 століття відбулось  значне посилення юридичної психології. Тюрмознавство 1898? Или 1896 році.

 

3 групи чинників  порушення нормальної поведінки.  Антропологічні, фізичні, соціальні. 

 

3 етапи розвитку юридичної психології 

1. Кінець 17-перша половина 18-го століття  – перші спроби проникнути  в психологію злочинця, критично  оцінювати психологію людей, що вершать правосуддя

2.Кінець 18-остання чверть 19 століття –  початок читання курсів із  юридичної психології

3.20 сторіччя-початок 21 століття –  оформлення юридичної психології  як галузі психологічної науки

 

17.09.13 Сутність методології та  методів юридичної психології

 

Основні процесуальні вимоги, яких обов’язково треба  дотримуватись щодо методів юридичної  психології:

• Методи повинні бути спрямовані на надання допомоги у вирішенні завдань, які виникають у діяльності при здійсненні правосуддя
• Методи повинні бути глибоко науковими і в той же час простими і доступними для застосування
• Методи повинні бути надійними і надавати об’єктивні факти
• Методи і результати їхнього застосування повинні бути відображені у процесуальних документах для використання встановлених фактів як доказів у справі
• Практика застосування психологічних методів повинна відповідати усім конституційним і процесуальним гарантіям особистості в кримінальному і цивільному процесах

 

Метод – система розпоряджень, принципів та вимог, які повинні орієнтувати у вирішенні конкретних задач, досягнення певного результаті в тій або іншій сфері діяльності.

 

Застосування  методу може бути стихійним і свідомим.

Методологія – теорія пізнання.

 

Загальні вимоги до методів юридичної  психології:

1. Метод повинен бути строгим
2. Однозначність методу
3. Стійкість методу
4. Ефективність методу
5. Економічність методу
6. Простота методу
7. Плідність методу

 

Основні відмінності  теорії і методу:

• теорія – результат попередньої діяльності, метод – початковий пункт і передумова подальшої діяльності
• функція теорії – пояснення і прогноз, методу…

 

Метод «Аналіз» – предмет вивчення розчленовується  на елементи і кожна з частин досліджується  окремо.

Метод «Синтез» - з’єднання елементів частин об’єкта  і вивчати його як єдине ціле.

Метод «індукція» - метод пізнання, коли за окремими чинниками  виводяться загальні правила і закони. Від фактів до гіпотези.

Метод «дедукції» - на основі загальних уявлень, роблять  висновки про конкретні.

Метод «моделювання» - метод наукового пізнання, що полягає  у заміні реального об’єкта його спеціально створеним аналогом, моделлю.

Абстракція  – сторона, фрагмент, елемент дійсності.

Абстракція  ототожнення – виділяються загальні властивості

Ізолююча  абстракція – виділяються деякі  властивості і відносини предмету

Абстракція  реальних предметів – абстракція першого порядку

Абстракція  вищого порядку – категорія 

Узагальнення  – процес встановлення загальних  схожих рис і ознак одиничним  явищам. 

Системний підхід – сукупність загальних науково-методологічних принципів, в основі яки лежить розгляд  предмету як системи.

Основні особливості  системного підходу:

1. виявлення залежності кожного елемента від його місця в системі.
2. Дослідження механізму взаємозалежності системи та середовища. Дослідження ієрархії в системі. Розгляд динамізму системи

 

Конкретні методи юридичної психології

1. Вивчення особистості правопорушника. 2етапи:
1. Вивчення правопорушення і пов’язаних з ним обставин із установленням остаточного підсумку суб’єкта, що здійснив це правопорушення
2. Вивчення особистості вже встановленого правопорушника, щоб перевірити дійсність вчинення ним правопорушення, визначити причину, мету, тактику, можливість виправлення
2. Для вивчення особистості правопорушника застосовують метод спостереження – процес цілеспрямованого… Спостереження (безпосереднє і опосередковане)

Ознака поведінки  правопорушника під час спостереження:

• Симуляція
• Демонстрація

Використовуються  прийоми порівняння сьогоднішньої  і попередньої поведінки.

Умова методу спостереження – постійний контроль за власною поведінкою.

3. Метод аналізу результатів діяльності

 

18.09.13. Методи (продовження)

 

Експеримент – таке дослідження, коли навмисно чи планомірно викликається зміна психологічних станів, процесів, явищ, що вивчаються, і враховуються умови, в яких вони проходять.

Експеримент дає змогу варіювати фактори, котрі впливають на людину чи групу  людей, дає можливість відтворювати психолог-правове явище, що вивчається неодноразово.

Експеримент дає змогу:

• Створювати умови, в яких виявляється психологія особистості й психологія групи
• Варіювати в потрібних напрямках самі умови проходження психолого-правового явища, яке вивчається, тобто виділяти вплив окремих факторів, встановлювати зв’язки і систему взаємозалежностей і спостерігати дійсні його закономірності
• Суворо доказувати кількісно психолого-правові явища, що аналізуються, і умови їхнього проходження

Залежно від  характеру експериментальної ситуації виділяють експеримент лабораторний і природний.

Лабораторний експеримент – проводиться в спеціально обладнаній лабораторії, оснащеній необхідною апаратурою. У ході такого експерименту діяльність і поведінка людини проходить у штучних умовах, створених дослідником.

Природний експеримент – діяльність і поведінка людини чи групи людей вивчаються в природних, звичайних умовах життєдіяльності (на робочому місці досліджуваного, в соціальних групах, членом котрих він є тощо), а зміні піддаються деякі фактори у відповідності із задумом експериментатора.

 

Залежно від  ступеня втручання експериментатора:

Констатуючий

Формуючий

 

Для збору  первинної інформації в юридичній  психології використовуються різні  види опитувань: бесіда, інтерв’ю, анкетування.

 

Бесіда діагностична – основана на безпосередній взаємодії між юридичним працівником і опитуваним. Її суть полягає в тому, що одній чи кільком особам ставляться запитання, на які вони відповідають усно. При цьому зміст запитання розкриває ту психолого-правову проблему, котру виділив дослідник або юрист-практик.

Недолік: висновки робляться на основі власних відповідей опитуваного

 

Інтерв’ю використовується в юридичній практиці, особливо на початковій стадії дослідження з метою розширення, уточнення, доповнення інформації, отриманої за допомогою інших методів. 

• Формалізоване інтерв’ю
• Вільне інтерв’ю (перевага – більше природності)

Гравітц (рекомендації):

• До «наївного типу» - звертатися прямо
• До егоцентричного – з увагою до її особистості
• Людина, що прагне сповіді – не потрібна особлива зацікавленість
• Найважче мати справу з науковим типом

 

Анкетування – найбільш оперативний спосіб отримання психолого-правової інформації – опитуваний відповідає на раніше підготовлені запитання, формування яких обумовлені специфікою справи та особистості опитуваного.

 

Анкети (за питаннями):

• Закриті
• Відкриті
• Напівзакриті

 

Метод тестування. Проведення методик. Важко оцінити всі риси людини у їх сукупності.

 

Методи психологічного впливу на особистість

 

Мета – виховання особистості, законослухняної поведінки. На тих, хто свідомо викривляє дійсність.

Метод переконання – спосіб словесного впливу, який включає в себе систему доведень. Трансформація свідомості в цілому, скерованих на конкретну ситуацію.

Процес переконання  вимагає великих часових витрат, високої компетентності, ораторське мистецтва. Використання емоційно забарвлених  аргументів. Цей процес спрямований  на мислення людей.

 

Метод передачі і приховування інформації.

Умови:

• Обстановка повинна бути такою, що зосереджує саме на інформації
• Форма передачі інформації
• Послідовність і швидкість подання інформації
• Постійний контроль за впливом інформації (реакція)

 

Метод рефлексії – процес самопізнання суб’єктом внутрішніх станів – з’ясування як правопорушник сприймає юридичного працівника. Шляхи:

• Поведінкою правопорушника можна керувати шляхом вдаваної загрози: очні ставки.

 

Метод навіювання – цілеспрямований, неаргументований вплив однієї людини на іншу. Форми: вербальний та невербальний вплив. Ефект навіювання збільшується, якщо враховувати: вік, психічний і фізичний стан правопорушника, авторитет слідчого.

 

Метод прикладу – особистість юриста (злочинець вдається до наслідування).

 

20.09.13.Соціально-психологічні  особливості роботи юриста

 

Юридична діяльність відрізняється:

• Надзвичайно високою відповідальністю
• Наявністю значних інтелектуальних навантажень, пов’язаних зі складністю завдань, що вирішується, врахування великої кількості різноманітних (часом суперечливих) фактів
• Наявністю в ній оціночних психічних процесів, мате яких полягає у визначенні своєї позиції, свого ставлення (позитивного чи негативного) до оцінюваної заяви, події, факту

Комунікативні дії включають різні  види контактів:

• Бесіди з метою отримання важливої інформації, необхідної для прийняття рішень
• Директивна взаємодія, пов’язана з постановкою завдань, доручень, стимулювання активності та ініціативи від окремих осіб
• Переговори з різною категорією людей
• Колективне (групове) мислення як форма пошуку найкращого рішення в складній ситуації
• Спостереження за мовою і діями співрозмовників тощо