Благополучні та деструктивні подружні стосунки

Задоволеність є основним параметром, що характеризує подружні стосунки. Вважається досягнутою, якщо у подружжі задоволеність не нижче середньої. Залежить від стажу подружньої пари, спільного виконання сімейних функцій, задоволеністю працею, вагомим елементом є ціннісні орієнтації, а також зрілість мотивації при вступі до подружніх стосунків. Важливу роль відіграє ідеал партнера, його інтернальність, що пов’язана  з зрілістю особистості та відповідальністю, відповідності рольових очікувань партнерів рольовій поведінці. Узагальненно можна виділити чотири групи факторів, що впливають на задоволеність шлюбом : Соціально-демографічні та економічні характеристики сім’ї (спільний дохід, вік, кількість дітей). Характеристики зовні сімейної сфери життєдіяльності (професійна сфера, взаємовідносини подружжя з ближнім соціальним оточенням).Установки та поведінка подружжя в основних сферах сімейної життєдіяльності (розподіл господарчо-побутових обов’язків і співпадіння установок у цій сфері сімейного життя, організація дозвілля). Характеристики між подружніх стосунків (емоційно-моральні цінності (почуття любові, поваги до партнера, спільні погляди та інтереси, подружня вірність)).

Соціально психологічний  клімат, який оцінюємо за наступними показниками: задоволеність психологічною атмосферою в сім'ї, задоволеність спілкуванням, наявність психологічної підтримки подружжя. Істотні відмінності між благополучними і неблагополучними сім'ями виявлені також щодо задоволеності сексуальним відносинами і дозвіллям, а також взаємна задоволеність партнерська (один партнер задоволений, коли бачить задоволеного другого).

На зниження задоволеності шлюбом впливають акцентуації характеру: педантичність, підвищена акуратність, часта зміна настрою, властива циклотимам, зайва загостреність уваги на деяких факторах подієвого характеру.

Вагомими елементами для розвитку подружньо-сімейних стосунків  є: виконання сім'єю своїх функцій. Здатність сім'ї переходити з етапу на етап, гнучкість, що проявляється у збереженні сім'ї на кожній наступній стадії і відсутності проблем з дітьми, що потребують професіональної допомоги.

Потрібно зазначити, що благополучна сім’я це функціональна сім'я - це та сім’я, яка справляється з поставленими перед нею зовнішніми та внутрішніми завданнями. Відповідно дисфункційна сім'я, це та сім’я, яка з цими завданнями не справляється. На загальному фоні сучасності можна виокремити один з підвидів дисфункційної сім’ї, так звана десоціалізована, яка проявляється у стилі: «не можу і не треба», або: ну і нехай. Тобто вагомим елементом данної дисфункційної сім’ї є певна пасивність, мала реактивність на зовнішні чи внутрішньо сімейні негаразди.

Функціональним та дисфункціональним сім’ям характерні певні риси у таких сферах, як: особистість партнера, чоловіче і жіноче начало (яскраво виражені, або ні статеві якості партнерів), сфери сексуальних стосунків, генеалогічна благополучність, або ні, соціально-побутове оточення благополучне або ні, час дозвілля.

Наступним вагомим елементом благополучності є умови для гармонійного розвитку кожного з членів родини. Позитивні характеристики благополучних сімейних стосунків відданість і співробітництво; спілкування, що передбачає відкрите самовираження; гнучкість відносин; самостійність, автентичність стосунків, толерантності членів сім'ї один до одного.

Відкрите спілкування в сім'ї. При дисфункційному спілкуванні в парі не може бути ні задоволеності відносинами, ні гармонійного розвитку подружжя. У спробах самостійно впоратися із проблемами звичайно використовуються наступні сімейні захисти: виділення козла відпущення; формування внутрісімейної коаліції; емоційні втечі; спроби відновити баланс за допомогою авторитетної особи; зниження значимості партнера за рахунок установлення позашлюбного зв'язку; розрядка фрустрованої потреби в емпатії шляхом агресивної поведінки; відмова від задоволення своїх емоційних і сексуальних потреб; легковажне ставлення до сімейних міфів, легенд, сценаріїв. створення сімейних міфів - у тому числі про сексуальну або психічну хворобу чоловіка. 

Вагомим критерієм визначення також є те, як саме партнери на психологічному та фізичному рівнях почуваються при знаходженні у своїй родині.

Отож можна сказати, що розглядаючи подружньо-сімейні стосунки через критерій вищенаведених понять можна стверджувати відповідну благополучність або неблагополучніть.

1. Андреева Т. В. Семейная психология СПб.: Речь, 2004. –
2. Андреева Т. В. Психология современной семьи. – СПб.: Речь, 2005. -
3. Фішчалек Ф. Ввічлива подружня сварка. – Варшава 1990.- 281с.
4. Оліфірович Н.І., Зінкевич-Кузємкіна Т.А., Велента Т.Ф. Психология семейных кризи сов. – Речь Санкт-Петербург 2007. – 360с.
5. http://www.bestreferat.ru/referat-2818.html Алешина Ю. Е. Удовлетворенность браком и межличностное восприятие в супружеских парах с различным стажем семейной жизни: Дисс… канд. психол. наук. – М., 1995. – 250 с.
6. Шнейдер Д. Б. Семейная психология. Екатеринбург: Деловая книга, 2006.— 768 с.
7. Старшенбаум Г.В. Сексуальная и семейная психотерапия. – Высшая школа психологии Москва 2003. – 300с.
8. Р. Хемфельт, Ф. Мінірт, П. Меєр. Любов – це вибір: про терапію  співузалежнення. –
9. Сатир В. Психотерапия семи. – «Речь», Спб., 2006. – 283с.
10. Пезешкіан Н. 33 и 1 формы партнерства. – «Институт позитивной психотерапии», Москва, 2005. – 288 с.
11. Москаленко В.Д. М 82 КОГДА ЛЮБВИ СЛИШКОМ МНОГО: Профилактика любовной зависимости. — М.: Психотерапия, 2006. — 224 с. («Семейная психология»)
12. Олифирович Н.И., Зинкевич-Куземкина Т.А., Велента Т.Ф. Психология семейных кризисов. – СПб.: Речь, 2007. – 360с.
13. http://ru.wikipedia.org/wiki/Расщепление_сознания
14. Мак-Вильямс Н. Психоаналитическая диагностика: Понимание структурі личности в клиническом процессе/ Пер.с английского – М.: Независимая фирма «Класс», 2006, - 480с.