Розробка комп’ютерного тренажеру

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

ВСТУП

 

На сучасному етапі набувають масового характеру інформаційні інтелектуальні процеси. Зросли інформаційні потоки і високотехнологічні виробництва висувають підвищені вимоги до фахівця XXI століття, які вимагають високої професійної компетентності спеціалістів у знанні сучасними інформаційними технологіями та їх використанні. Тому сучасному фахівцеві необхідно безупинно підвищувати свою кваліфікацію.

Інформаційне суспільство сьогодення вимагає змін стратегії освіти, одним з головних чинників якої є широке використання інформаційних технологій. В наслідок чого основним завданням вищої освіти в сучасних умовах є формування в майбутніх фахівців наукового мислення, навичок самостійного засвоєння і критичного аналізу нових відомостей, уміння будувати наукові гіпотези і планувати експеримент щодо їх перевірки. Вирішення цієї задачі неможливе без широкого використання нових інформаційних технологій. Це обумовило в Україні якісну активізацію процесів інформатизації освіти. Урядом були затверджені такі програми:

Програма інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл на 2001 - 2003 роки (постанова Кабінету Міністрів України № 436 від 06.05.2001).

Програма розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 роки” (постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2003 р. № 1494).

Програма “Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці” на 2006-2010 роки (постанова Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 р. № 1153).

Результатами впровадження цих програм є створення сучасних комп’ютерних класів та інших інформаційних технологій у закладах освіти, організація та бюджетне фінансування розробок програмних засобів навчального призначення як для загальноосвітніх, та і професійних закладів України, інші заходи.

Цей буpхливий pозвиток комп’ютеpних технологій зpобив актуальною пpоблему pозвитку художньо-твоpчого потенціалу людей. Актуaльність дoслідження пpоблеми pозвитку художньо-твоpчого потенціалу зумовлена насампеpед наявністю пpактичної потpеби у викоpистанні потенційних ресуpсів як основної сили у виpішенні завдань pозвитку її творчих здібностей і aктивності. У світлі pізноманітних концепцій виховання людини пеpевага перш зa все повинна надаватися фоpмуванню молодого покоління, здaтного твоpчо включатися в життєдіяльність, сaмостійнo pозв’язувати дoступні пpоблеми. В той же чaс суспільство гостpо відчуває потpебу в удосконaленні наукової бази, якa дозволилa розвивати твоpчий потенціал і забезпечувaти цей складний пpоцес на належному науковому і пpофесійному рівні. Твоpчість дaє змогу виокpемити pезерви особистості. Зaвдяки художньо-твоpчій діяльності людина має можливість пізнaти нові шляхи власного вдосконалення.

 Загальна мета створення програмного тренажеру – підвищення ефективності процесу засвоєння знань і поліпшення якості підготовки фахівців з творчім напрямом мислення.

З огляду на недостатню теоретичну розробленість і практичну потребу в теоретичних положеннях та методичних рекомендаціях стосовно підготовки творчих фахівців, було обрано тему дослідження “Створення програмного тренажеру «Мистецька галерея»”.

Об’єкт дослідження – програмне  забезпечення навчального

призначення.

Предмет дослідження – розробка програмного тренажеру «Мистецька галерея».

Мета дослідження – розробити програмний тренажер «Мистецька галерея».

 

Для досягнення поставленої мети дослідження необхідно було вирішити наступні завдання:

1. Вивчити сучасні підходи у науковій літературі про роль та місце комп’ютерних технологій в теорії та практиці навчального процесу вищих закладів освіти.
2. Обґрунтувати вимоги програмних засобів підтримки викладання навчальних дисциплін.
3. Розкрити поняття і класифікацію програмних засобів навчального призначення.
4. Проаналізувати методи та технології реалізації програмних засобів підтримки навчальної діяльності.
5. Розробити технічне завдання на розробку програмного тренажеру «Мистецька галерея».
6. Спроектувати та розробити програмний тренажер «Мистецька галерея»..
7. Розробити методичні рекомендації щодо роботи з програмним тренажером.

Методологічною основою дослідження є теорія пізнання, принцип діяльнісного підходу у навчанні, теорія розвиваючого навчання та теорія поетапного формування розумових дій, а також основні ідеї сучасних концепцій навчання (цілісність, системність, єдність теорії та практики).

Відповідно до предмета та мети дослідження була висунута гіпотеза: розроблений тренажер дозволить швидше розвивати художньо-творчий потенціал студентів художньої школи або закладів художнього направлення.

У процесі реалізації поставлених завдань було використано методи наукового дослідження, які включають:

- теоретичні: анaліз та синтез спеціaльної літерaтури з педaгогіки, програмувaння, художнього мистецтвa, анaліз відповідних ресурсів в Інтернеті, що дозволилo виділити оснoвні теоретичні положення і напрями дослідження;

- емпіричні: метод спостереження за навчальною діяльністю студентів за вивченням художнього мистецтва, метод вивчення документів і результатів впровадження у навчальну практику педагогічних програмних засобів.

Наукова новизна полягає у розробці унікального програмного тренажеру для тренування художньо-творчого потенціалу.

Практичне значення роботи полягає в розробці комп’ютерного тренажеру «Мистецька галерея» для впровадження в систему підготовки бакалаврів, які навчаються за спеціальністю «Мистецтво».

Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, списку використаних джерел, додатків.

У вступі обґрунтовується актуальність дослідження, розкривається науковий апарат дослідження: предмет, об’єкт, мета, гіпотеза, задачі, наукова новизна.

У першому розділі «Загальні відомості програмного забезпечення навчального призначення» описуються поняття та призначення навчальних програмних засобів, вимоги до розробки комп’ютерного тренажеру.

У другому розділі «Опис розробки комп’ютерного тренажеру «Мистецька галерея» містяться: обґрунтування вибору програмного засобу для розробки комп’ютерного тренажеру, технічне завдання на розробку комп’ютерного тренажеру, опис етапів розробки комп’ютерного тренажеру, методичні рекомендації з використання комп’ютерного тренажеру.

У висновках підбито основні підсумки виконаної дослідження.

Список використаних джерел містить посилання на літературні джерела і матеріали, які використані в кваліфікаційній роботі.

Додатки містять програмний код комп’ютерного тренажеру.

 

РОЗДІЛ І

 

ПРОГРАМНИЙ ЗАСІБ НАВЧАННЯ ЯК СКЛАДОВА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

1. Особливості використання інформаційних технологій у навчальному процесі

На сучасному етапі інформаційно-комунікаційні технології набувають активної інтеграції в усі сфери діяльності людини та суспільства, стають впливовим і визначальним джерелом їх об’єктивного розвитку. Відповідно суспільство набуває ознак інформаційного. Інформатизація суспільства передбачає випереджальну інформатизацію галузі науки й освіти, де, в основному, формується когнітивний, кадровий і науково-технічний фундамент самої інформатизації як процесу і соціально-економічного явища, закладається майбутнє досягнень і розвитку суспільства в цілому [8].

Підготувати людину до активної і плідної життєдіяльності в інформаційному суспільстві – одне з головних завдань сучасного етапу модернізації національної системи освіти, а створення науково-педагогічного забезпечення цього процесу – одне з головних завдань психолого-педагогічної науки [8].

Враховуючи умови, що виникли в результаті утворення інформаційного процесу, науковцями розроблено Концепцію інформатизації освіти, Концепцію програми інформатизації навчальних закладів, створені й запроваджені в освітню практику значна кількість освітніх програмних засобів навчального призначення, підготовлені й видані нові підручники та інша науково-методична література, яка передбачає і спирається на широке застосування в навчальному процесі інформаційних комп’ютерних технологій, методів і засобів інформатики [8].

Використання інформаційних технологій в різних галузях народного господарства обумовлює незворотність процесу комп’ютеризації. Однією із найважливіших умов  подальшого розвитку економіки країни є широке впровадження засобів обчислювальної техніки в усі ланки народного господарства. Вправне використання таких засобів набуває загальнодержавного значення. Вітчизняний та зарубіжний досвід застосування комп’ютерів в освіті свідчить про те, що комп’ютеризація стає найважливішим важелем впровадження досягнень науково-технічної революції у виробничу практику. У найближчий час люди, які не вміють працювати з комп’ютером та  користуватися електронними банками даних, системами оброблення текстів й інформації, не зможуть виконувати багато професійних функцій. Отже, суспільству потрібна особистість, яка здатна працювати з цією технікою творчо та ініціативно. Це, безумовно, вимагає перегляду змісту навчання у школах та вузах. Кожний учень повинен знати про основні сфери застосування комп’ютера, його вплив на конкретну професійну діяльність, мати уявлення про можливості комп’ютера та володіти певною термінологією.

Вивчаючи особливості розвитку педагогічних технологій на сучасному етапі М.С. Львов зазначає, що даний процес обумовлений багатьма факторами, серед яких виділяє основні:

• швидкий ріст суми теоретичних знань, потрібних сучасній людині як члену суспільства для формування її світогляду;
• інтернаціоналізація освітніх процесів і зростаюча мобільність людей у процесах одержання освіти, професійної діяльності й спілкування на побутовому рівні;
• швидкий ріст рівня професійних вимог до фахівців у вигляді суми професійних компетенцій, які треба постійно розширювати, удосконалювати й змінювати протягом усього періоду професійної діяльності; 
• широке поширення складних професійно-орієнтованих інформаційних систем, які постійно вдосконалюються, виявляючи тенденції до уніфікації, глобалізації й стандартизації методів і засобів обробки інформації;
• швидке поширення й проникнення в усі сфери діяльності глобальної інформаційно-комунікаційної мережі, що зробила революцію в інформаційних технологіях [11].

Науковець стверджує, що ці фактори визначають наступні фундаментальні зміни в педагогічних технологіях:

• широке застосування ефективних інформаційних технологій, орієнтованих не тільки на аудиторну роботу - роботу викладача з академічною групою, вчителя із класом, але й на індивідуальну роботу викладача зі студентом, вчителя з учнем, самостійну роботу студента, учня як у класі, так і за його межами;
• широке застосування дистанційних форм навчання не тільки у вищій школі, а й у загальноосвітній і середній професійній школі;
• індивідуалізація, активізація й інтернаціоналізація процесу навчання;
• широке застосування дистанційних форм доступу до знань, що створює принципово нові умови для організації самостійної роботи [11].

Серед інформаційних технологій виділяються дві: 1) інформаційно-комп’ютерна технологія (ІКТ); 2) телекомунікаційна технологія. Вони відрізняються своїми можливостями і функціями: інформаційно-комп’ютерна технологія бере на себе функції збереження й оброблення інформації та повністю ґрунтується на застосуванні комп’ютера, телекомунікаційна технологія застосовується для передавання і приймання інформації та охоплює, одночасно з комп’ютером, широке коло засобів масової комунікації (радіо, телефон, телебачення, локальні і глобальні комп’ютерні мережі).

Інформаційно-комунікаційні технології, комп’ютерні засоби та Інтернет знайшли помітне застосування в навчальних закладах, які надають професійну освіту, під час виконання наукових досліджень і проведення науково-методичних розробок у вищих навчальних закладах [8].

Отже, на зміст, організаційні форми і методи навчання та управління навчально-пізнавальною діяльністю суттєво впливає інформатизація освіти, що призводить до змін у діяльності учнів, учителів, керівників навчальних закладів і тому повинна охопити всі напрями і сфери їх діяльності. Тому даний процес в системі освіти передбачає широке ефективне впровадження і використання ІКТ у здійсненні освітньої, наукової і управлінської функції, що притаманні освітній галузі [8].

Інформатизація освіти – це впорядкована сукупність взаємопов’язаних організаційно-правових, соціально-економічних, навчально-методичних, науково-технічних, виробничих та управлінських процесів, спрямованих на задоволення освітніх інформаційних, обчислювальних і телекомунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу і тих, хто цей процес забезпечує [8].

Науковці звертають увагу, що інформатизація загальноосвітніх і професійно-технічних закладів є невід’ємною складовою інформатизації освіти. В той же час однією з найсуттєвіших складових інформатизації навчального закладу є інформатизація навчально-виховного процесу – створення, впровадження та розвиток комп’ютерно-орієнтованого навчального середовища на основі інформаційних систем, мереж, ресурсів і технологій, побудованих на базі ІКТ [2].

Враховуючи здійснення модернізації освіти, інформатизація передбачає створення освітнього інформаційного середовища як найважливішої умови, інструменту й результату модернізації системи освіти для забезпечення подальшого підвищення якості освіти, створення умов для реалізації рівних можливостей усім громадянам опанувати освіту всіх рівнів і ступенів [1].

Головною метою інформатизації закладів освіти є підготовка підростаючого покоління до повноцінної плідної життєдіяльності в інформаційному суспільстві, підвищення якості, доступності та ефективності освіти. Реалізація головної мети передбачає досягнення таких підцілей: