Організаційно-технічний рівень виробництва як важлива характеристика ефективності функціонування підприємства

Зміст

ВСТУП 3

1. Теоретичні аспекти управління організаційно-технічним рівнем  виробництва 5

1.1 Сутність  поняття «організаційно-технічний  рівень виробництва 5

1.2 Характеристика факторів підвищення організаційно-технічного рівня виробництва 7

1.3 Сучасні  тенденції підвищення організаційно-технічного  рівня виробництва 8

2. Методика дослідження організаційно-технічного рівня виробництва 10

2.1 Визначення  системи показників організаційно-технічного  рівня виробництва 10

2.2 Методика  розрахунку комплексного показника  ТОРВ (метод Коломієць Р. О) 12

2.3 Методика  розрахунку показників техніко-технологічного  та організаційного рівня виробництва 13

3. Аналіз  організаційно-технічного рівня виробництва на  ПрАТ «Харківський ювелірний завод» 18

3.1 Коротка  характеристика діяльності ПрАТ  «Харківський ювелірний завод» 18

3.2 Технологія виробництва ювелірних виробів 19

3.3 Розрахунок основних показників організаційного та технічного рівня виробництва 20

3.3 Розрахунок  комплексного показника техніко-організаційного  рівня виробництва 28

3.4 Розробка  та  обґрунтування  заходів   з  підвищення організаційно-технічного  рівня  виробництва 31

ВИСНОВКИ 34

Список використаної літератури 36

Додаток А 37

 

ВСТУП

Сучасні конкурентні умови на вітчизняному ринку товарів та послуг потребують від підприємства постійного поліпшення якості продукції, зменшення її собівартості, трудомісткості, матеріально-технічної бази виробництва тощо. Для визначення основних напрямів роботи з підвищення конкурентних позицій підприємства необхідно оцінити організаційно-технічний рівень виробництва. Саме цей показник дозволяє провести оцінювання дійсних виробничих умов виробництва, виявити проблеми і недоліки в організації виробничого процесу, управлінні ним.

У сучасних умовах постійного технічного розвитку підприємству необхідно не лише бути в курсі нововведень конкурентів, а самостійно впроваджувати нові інноваційні заходи у свою діяльність. Підвищення ефективності роботи підприємства базується на новинах науково-технічного прогресу, дослідженні передового вітчизняного і зарубіжного досвіду. Перспективи розвитку підприємства у напрямі високоякісної і конкурентоздатної продукції значною мірою залежать від рівня  розвитку організаційно-технічної бази підприємства.

Організаційно-технічний рівень виробництва  напряму пов’язаний із загальною  продуктивністю праці робітників зокрема, і ефективністю роботи всього підприємства взагалі. Адже технічне забезпечення і досконалість організації процесу виробництва є ключовими показниками для характеристики потенційних можливостей підприємства виробити якісну продукцію, продати її і отримати прибуток. Високий рівень технічного забезпечення, постійне оновлення парку технічних засобів з використанням інноваційних технологій дозволяє значно скоротити витрати матеріальних і часових ресурсів на виробництво продукції, а отже, збільшити доходи. Високий рівень організації і управління виробництвом дозволяє вчасно виявляти помилки і недоліки у діяльності підприємства, а отже, не втратити конкурентні позиції і не отримати збитки.

У даній роботі проведена оцінка досягнутого організаційно-технічного рівня виробництва на ПрАТ «Харківський ювелірний завод», запропоновані рекомендації щодо можливого його підвищення.

Метою даної роботи є розробка та обґрунтування заходів з поліпшення організаційно-технічного рівня виробництва на ПрАТ «Харківський ювелірний завод».

Для досягнення мети було визначено  такі задачі:

-  визначення поняття «організаційно-технічний рівень виробництва» ;

- визначення необхідних показників для оцінки організаційно-технічного рівня виробництва;

- оцінка  техніко-технологічного та організаційно-управлінського рівня  виробництва на  ПрАТ «Харківський ювелірний завод»;

- формування пропозицій щодо вдосконалення техніко-організаційного рівня виробництва на ПрАТ «Харківський ювелірний завод».

Об’єктом дослідження є ПрАТ «Харківський ювелірний завод».

Предметом дослідження є показники для характеристики організаційно-технічного рівня виробництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Теоретичні  аспекти управління організаційно-технічним рівнем виробництва

1.1 Сутність поняття «організаційно-технічний рівень виробництва

 

В основі всіх економічних показників господарської діяльності підприємств  лежить техніко-організаційний рівень виробництва, тобто якість продукції  і використовуваної техніки, прогресивність технологічних процесів, технічна і  енергетична озброєність праці, ступінь концентрації, спеціалізації, кооперування і комбінування, тривалість виробничого циклу і ритмічність  виробництва, рівень організації виробництва  і управління.

Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва підприємства завжди має на меті визначити прогресивність застосовуваної техніки і технології, ступінь ефективності використання засобів виробництва і робочої сили. Ступінь використання організаційно-технічного рівня виробництва в цеху для зростання продуктивності праці проявляється через зниження трудомісткості продукції [5].

Техніко-організаційний рівень виробництва (ТОРВ) – ступінь  досконалості, стану і використання техніки, технологій, предметів праці, а також методів організації  виробничих процесів, праці та управління [1, c.38].

Техніко-організаційний рівень виробництва (ТОУ) - це відносна характеристика виробництва, заснована  на зіставленні значень показників технічного і організаційного розвитку виробництва з відповідними базовими значеннями. В якості базового значення може бути планова (нормативна) величина, світове досягнення, цільова установка на перевищення світових досягнень. Для вирівнювання техніко-організаційного рівня всіх підрозділів підприємства для порівняння беруть підрозділ, досягла найвищого техніко-організаційного рівня.

Організаційно технічний рівень виробництва оцінюється, для того щоб встановити ступінь  вдосконалення всіх його елементів, зробити порівняльний аналіз організаційно - технічного рівня аналогічних виробництв, виявити резерви підвищення ефективності виробництва, скласти плани технічного переозброєння та реконструкції підприємства.

У понятті  техніко-організаційного рівня органічно  поєднуються технічні та організаційні  фактори виробництва, що є факторами  інтенсифікації виробництва [7].

Технічна сторона виробництва  безпосередньо не є предметом  економічного аналізу. Але економічні показники вивчаються в тісному  взаємозв'язку з технікою і технологією  виробництва, його організаційний економічний  аналіз в цьому випадку набуває  характеру техніко-економічного аналізу. Технічний рівень виробництва описує рівень розвитку засобів виробництва і розвиток технології.

Організаційний рівень виробництва – це ступінь досконалості використовуваних методів організації виробничих процесів, праці та управління. [1, c. 38]

Визначення планового ТОРВ і проведення оцінювання його фактичного значення відіграють важливу роль для контролю і корегувального впливу на виробничу систему. Також це дає можливість оцінити динаміку зміни рівня організації виробництва в цілому, що відбиває процеси оптимізації виробництва.

Оцінки ТОРВ забезпечує вирішення найважливіших виробничих і економічних завдань підприємства, а саме:

• перехід до нових організаційно-технічних умов при зміні структури та програми випуску продукції,зміни технології тощо;
• аналізування наявних умов виробництва;
• обґрунтування організаційної частини проектів реконструкції і технічного переозброєння підприємств та їх окремих підрозділів [2, с.112].

Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва - одна із важливих характеристик стану підприємства - стабільність його діяльності в перспективі. Успішне виконання промисловими підприємствами та об'єднаннями завдань з випуску продукції, залежить від технічного та організаційного рівня виробництва, який визначає ступінь використання ресурсів та якість виготовленої продукції.

2. Характеристика  факторів підвищення організаційно-технічного рівня виробництва

 

До чинників, що впливають на організаційний рівень виробництва

рекомендується відносити  наступні:

1. рівень спеціалізації виробництва (наприклад, відношення вартості річного обсягу профільної продукції до загального обсягу продукції, виробленої за той же період);
2. рівень кооперування виробництва (відношення річного обсягу комплектуючих виробів до загального обсягу продукції, випущеної за той же період);
3. коефіцієнт змінності роботи технологічного обладнання;
4. укомплектованість штатного розкладу фірми,%;
5. питома вага основних виробничих робітників у чисельності працівників фірми,%;
6. показник плинності кадрів за рік,%;
7. втрати робочого часу,%;
8. коефіцієнт (показник) частоти травматизму (за статзвітності);
9. коефіцієнт (показник) пропорційності часткових виробничих процесів за потужністю;
10. коефіцієнт безперервності виробничих процесів;
11. коефіцієнт паралельності виробничих процесів;
12. коефіцієнт прямо точності виробничих процесів;
13. коефіцієнт ритмічності виробничих процесів.

Тактичне управління перерахованими факторами ТОРВ дозволить знайти резерви його підвищення. Для здійснення стратегічного управління факторами ТОРВ необхідно прогнозувати їх зміну в майбутньому [9].

До факторів, що впливають на технічний рівень виробництва, рекомендується відносити наступні:

1. рівень механізації та автоматизації виробництва;
2. рівень прогресивності технологічних процесів;
3. середній вік технологічних процесів;
4. середній вік технологічного обладнання;
5. фондоозброєність праці працівників фірми.

Отримані значення приватних, узагальнюючих та комплексного показників ТОРВ використовуються для аналізу їх прогресивності, знаходження вузьких місць для підвищення ТОРВ та стратегічного прогнозування [3, с. 145].

  1.3 Сучасні тенденції підвищення організаційно-технічного рівня виробництва

 

Удосконалення техніко-організаційного  рівня господарської діяльності - це комплексний безперервний процес її раціоналізації, що охоплює науково-технічний  прогрес і науково-технічний рівень виробництва і виробленої продукції, структуру господарської системи  і рівень організації виробництва  і праці, господарський механізм і рівень організації управління та використання методів господарювання .

У понятті техніко-організаційного  рівня органічно поєднуються  технічні та організаційні фактори  виробництва, що є факторами інтенсифікації виробництва. Аналіз приватних показників інтенсифікації, а саме продуктивності праці, фондовіддачі, матеріаломісткості і оборотності оборотних коштів слід виробляти за факторами техніко-організаційного  рівня виробництва, які враховуються при плануванні якісних показників використання ресурсів.

Важливим розділом аналізу  науково-технічного рівня виробництва  є аналіз економічної ефективності науково-технічних заходів. До них  відносяться, перш за все, заходи щодо впровадження прогресивної технології, механізації та автоматизації виробничих процесів; розширенню масштабів і  удосконалювання застосовуваної нової  техніки і прогресивної технології виробництва; застосуванню нових видів сировини і матеріалів та поліпшення їх використання; зміни конструкції і технічних характеристик виробів; впровадженню обчислювальної техніки; освоєнню виробництва нових видів продукції.

При розрахунках економічної  ефективності до науково-технічним  заходам прирівнюються заходи щодо вдосконалення організації та управління виробництвом.

Безпосередньою метою  аналізу ефективності проведення науково-технічних  заходів є виявлення можливості ефективного використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, а також визначення впливу заходів  з технічного та організаційного  розвитку на кінцеві результати виробництва: обсяг і якість, собівартість і  прибутковість продукції, рівень рентабельності господарської діяльності.

Економічну ефективність заходів з технічного та організаційного  розвитку рекомендується відображати  за такою системою показників:

• прирощення продуктивності праці, відносне відхилення чисельності працюючих і фонду оплати праці;
• прирощення матеріаловіддачі (матеріаломісткості), відносне відхилення у витратах (економія або перевитрата) матеріальних ресурсів;
• прирощення фондовіддачі (фондомісткості) основних виробничих фондів, відносне відхилення (економія або перевитрата) основних виробничих фондів;
• прирощення швидкості обороту оборотних коштів, відносне відхилення (вивільнення або додаткове зв'язування в обороті) оборотних коштів;
• прирощення обсягу продукції за рахунок інтенсифікації використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів та прирощення прибутку або собівартості продукції; - прирощення показників фінансового стану та платоспроможності підприємства.

Оцінка стану техніко-організаційного рівня сприяє планомірному та цілеспрямованому впровадженню досягнень науково - технічного прогресу у виробництво, проведення єдиної технічної політики [7].

2. Методика  дослідження організаційно-технічного рівня виробництва

2.1 Визначення системи показників організаційно-технічного рівня виробництва

 

Оцінка техніко-організаційного  рівня виробництва потребує визначення переліку показників, їх значень і  зіставлення їх з оптимальними значеннями. Загальні вимоги до показників, що характеризують ТОРВ, такі:

По-перше, необхідно використовувати  прогресивні (оптимальні) показники.

По-друге, необхідна система показників. Окремі показники не утворюють взаємопов'язаної сукупності, якщо, характеризуючи з  різних боків підприємство, не пов’язані  між собою строгими функціональними  залежностями.

Процедура формування системи  показників передбачає:

• виявлення і класифікацію показників;
• ранжування показників і добір найбільш значущих з них, які характеризують більшість властивостей виробничої системи;
• об’єднання окремих показників у систему шляхом виявлення їх зв’язку з обраним критерієм ефективності діяльності підприємства (мінімум витрат, прибуток, дохід, продуктивність праці тощо); показники, зв’язок яких з обраним критерієм був установлений, входять до системи, інші - ні;
• обґрунтування оптимальних значень показників, які входять до системи (оптимізація обраних показників) [1].