Внешняя политика Швеции

Стало ясно, що Швеція крок за кроком рухається у напрямку вступу до НАТО, хоча в даний момент зберігає політику неприєднання до військових блоків. Зрозуміло також, що приєднання Швеції, а разом з нею і Фінляндії до Північноатлантичного альянсу негативно позначилося б на безпеці російських кордонів;

      Таким чином, раз Швеція не бере участь в НАТО, то всі свої сили вона спрямовує на участь у військовому вимірі Євросоюзу, в операціях з підтримання миру, військових навчаннях і т.д.

     Що стосується вступу Швеції до НАТО, то, незважаючи як ведуться з цього питання дискусії, вона вступить в НАТО тільки в тому випадку, якщо для неї виникне реальна, а не гіпотетична можливість військової загрози. Але у зв'язку з набранням чинності з 1-го грудня Лісабонського договору, закладається юридична основа для надання військової допомоги країнам Союзу. Крім того, ще 16 червня 2009 Риксдаг прийняв рішення про те, що країна повинна бути готовою приймати і надавати військову допомогу.

«Розширення НАТО, в тому числі за рахунок Швеції і Фінляндії, істотно знизить можливості цих  країн зберігати впливову роль в  рамках Європейського союзу, яку  вони могли грати до сих пір (приклад - фінська ініціатива про «Північний вимір »). Після останньої хвилі розширення НАТО кількість держав - членів ЄС, одночасно беруть участь в альянсі, склало їх 21 з 26. Ясно, що не приєднаним країнам доведеться виступати в ЄС з загальних позицій, визначених у НАТО ».

     Можна припустити, що постраждала система регіонального та субрегіонального співробітництва, насамперед з Росією. Остаточно втратить свій сенс і життєздатність «Північний вимір» політики ЄС, в основі якої лежить «позитивна взаємозалежність». Не можна виключати й того, що під «парасолькою» НАТО можуть пожвавитися настрої на користь повернення Карельського перешийка та інших територій, що відійшли до СРСР після Другої світової війни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Література

 

1. нгл.а. Развитие системы нгл.аго диалога в странах Северной Европы в условиях глобализации и интеграции / Н.Антюшина // Государственная власть и местное самоуправление. - №6, 2006. – С. 42-47.

     2.  Волков А. Швеция: государство и регионы / А.Волков // Современная нгл.. - №2, 2008. – С.76-89

3.  Петерссон О. Шведская система правления и политика / Пер с нгл.. (Olof Petersson. Swedish Government and Politics. Stockholm: Fritzes, 1998). – М.: Московская школа политических исследований, 2008. – 208 с.

Інтернет-ресурси

 

1. Волков А.М. Региональная политика Швеции: (URL) (http://www.mirec.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=103) // «Мировое и национальное хозяйство» издание МГИМО (У) МИД России  №2, 2009.
2. Инфобюллетень. Монархия в Швеции: (URL) (http://www.sweden.se/upload/Sweden_se/Russian/fact_sheets/Monarchy_in_Sweden_Russian_od108b.pdf).
3. Пулейките, Кристина. Евроскептицизм в Западной Европе: случай Швеции: (URL) (http://www.geopolitika.lt/?artc=158).
4. Скандинавский информационный центр. Финляндия, Швеция и НАТО: некоторые аспекты взаимоотношений: (URL) (http://valhalla.ulver.com/f379/t5351.html).
5. European Council. Отчет о внедрении Европейской стратегии безопасности: Обеспечение безопасности в изменяющемся мире: (URL) (http://consilium.europa.eu/uedocs/cmsUpload/081205_RUESSReport%20final.pdf).
6. Nordic Coordinated Arrangement for Military Peace Support. NORDCAPS History: (URL) (http://www.nordcaps.org/?id=81).
7. The Swedish EU Presidency: (URL) (http://www.se2009.eu/en).